ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141331171

Озвучення тимчасово недоступне

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5214/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

08 та 14.09.2026 року до суду від позивача та ОСОБА_2 надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзивів, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що АТ «Чернівціобленерго» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 20.11.2018 № 1462, та є суб`єктом природних монополій у розумінні Закону України «Про природні монополії».

На підставі постанов НКРЕКП від 13.11.2024 № 1940, від 11.03.2025 № 367 та посвідчень на проведення перевірки від 28.02.2025 № 100 і від 14.03.2025 № 121 НКРЕКП проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов № 1470 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, за результатами якої складено Акт від 31.03.2025 № 76.

За результатами розгляду 29.04.2025 на засіданні, проведеному у формі відкритого слухання, Акта № 76 НКРЕКП прийнято, зокрема, Розпорядження від 29.04.2025 № 60-р «Про усунення порушень АТ «Чернівціобленерго», пунктом 1 якого позивача зобов`язано у строк до 01.07.2025 внести зміни до додатків № 2 і № 3 договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у частині виду об`єкта, а також розглянути питання щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на ці об`єкти.

Розпорядження № 60-р прийнято після набрання чинності Законом України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX, ЗАП), який набрав чинності 15.12.2023, а отже його прийняття підпадає під дію цього Закону в частині вимог до адміністративного провадження та адміністративного акта.

Згідно з додатками № 2 і № 3 до договорів від 29.11.2019 № 50361279 (споживач - ОСОБА_1 ) та № 50361280 (споживач - ОСОБА_2 ) вид об`єкта визначено як «Житловий будинок (приватне домогосподарство з генеруючою установкою 30,0 кВт)». Під час виїзду комісії з проведення планової перевірки на місце у березні 2025 року комісія не ідентифікувала житлових будинків за двома вказаними адресами.

Перевірка об`єктів за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , 3-Д проведена відповідачем за участю представників позивача без попереднього інформування власників цих об`єктів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) про дату і час її проведення, за їхньої відсутності.

Доказів завчасного повідомлення третіх осіб про проведення перевірки, надання їм можливості бути присутніми при огляді та надати пояснення до складення Акта № 76 в частині, що стосується їхнього майна, відповідачем до суду не подано.

Право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.11.2019 на підставі технічного паспорта від 15.11.2019, повідомлення органу архітектурно-будівельного контролю про прийняття закінченого будівництвом об`єкта № 1024-1.20/7-2455 від 03.10.2019 та договору дарування будинковолодіння від 10.10.2019; на підтвердження стану об`єкта третьою особою додатково надано висновок будівельної експертизи від 09.12.2025 № 131, яким встановлено дотримання державних будівельних, протипожежних і санітарних норм та можливість подальшої експлуатації будівлі за призначенням.

Право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі технічного паспорта від 15.11.2019, повідомлення органу архітектурно-будівельного контролю про прийняття закінченого будівництвом об`єкта № 1024-1.20/7-2604 від 18.10.2019 та договору купівлі-продажу будинковолодіння від 24.10.2019, посвідченого рішенням виконкому Кіцманської міської ради від 13.11.2019 № 288/11; на підтвердження стану об`єкта третьою особою додатково надано висновок будівельної експертизи від 10.12.2025 № 132 аналогічного змісту.

Відповідач надав заперечення щодо достовірності висновків будівельної експертизи № 131 і № 132 з посиланням на розбіжності у фотоматеріалах, доданих до Акта № 76 та до висновків експертиз; наявність житлових будинків на вказаних земельних ділянках також підтверджується наданими третіми особами фотознімками з картографічного вебсервісу Google Maps.

Листом від 11.07.2025 № 6-02/2074 позивач повідомив НКРЕКП про вжиті на виконання пункту 1 Розпорядження № 60-р заходи - направлення споживачам оновлених додатків № 2 і № 3 для підписання; листами від 26-27.06.2025 споживачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовились підписати запропоновані зміни, вказавши на відсутність з ними попереднього обговорення чи погодження запропонованих змін та відсутність технічного обґрунтування.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.Частиною другою статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 3 Закону №2073-IX цей Закон застосовується до адміністративних проваджень з прийняття адміністративних актів адміністративними органами, зокрема органами державної влади, які здійснюють владні управлінські функції, включно з питаннями застосування ними заходів державного регулювання (контролю). Розпорядження № 60-р, яким до позивача вжито заходів державного регулювання (контролю), є адміністративним актом у розумінні статті 2 Закону № 2073-IX, а провадження з його прийняття, розпочате та завершене після 15.12.2023, підпорядковується вимогам цього Закону, зокрема щодо засад (принципів) адміністративної процедури (стаття 6) та права особи бути вислуханою (стаття 45).

Отже, суд оцінює правомірність оскаржуваного акта не лише крізь призму статті 2 КАС України, а й з урахуванням прямих вимог Закону № 2073-IX до процедури його прийняття, оскільки останній є спеціальним законом, що визначає порядок реалізації суб`єктами владних повноважень власної компетенції у відносинах з приватними особами.

Щодо порушення права бути вислуханим при встановленні виду об`єкта (пункт 2.1.11 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ)

Відповідно до статті 17 Закону № 2073-IX кожній особі гарантується право на участь в адміністративному провадженні, а відповідно до статті 63 цього Закону адміністративний орган зобов`язаний до прийняття адміністративного акта, яким вирішується справа не на користь особи або яким безпосередньо можуть бути порушені права, свободи чи законні інтереси особи, яка не є стороною провадження, повідомити таку особу про провадження та надати їй можливість викласти свою позицію, подати докази та заперечення, крім випадків, коли законом прямо передбачено інше або невідкладність прийняття акта унеможливлює дотримання цієї вимоги.

Водночас у розумінні пункту 2 частини першої статті 27 Закону №2073-IX ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є учасниками адміністративного провадження (заінтересована особа), оскільки оскаржуване рішення негативно впливає на їхні права та обов`язки.

Як було зазначено вище (пункт 3.6 цього рішення), перевірка об`єктів за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , результати якої стали підставою для висновку про відсутність житлових будинків і, відповідно, для видання Розпорядження № 60-р, проведена без попереднього повідомлення власників цих об`єктів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) про дату і час її проведення, без залучення їх до огляду та без надання їм можливості викласти свою позицію чи подати документи до складення Акта № 76 в частині, що стосується належного їм майна.

Відповідач, на якого статтею 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності власних дій, не спростував цієї обставини та не надав доказів дотримання вимог статті 45 Закону № 2073-IX.

Хоча власники об`єктів формально не є стороною ліцензійних відносин між НКРЕКП і позивачем, висновок про вид об`єкта, зафіксований в Акті перевірки, безпосередньо і суттєво стосується їхніх прав, зокрема: права на продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом, права на безперебійне отримання послуги з розподілу електричної енергії до належного їм майна, а також, як наслідок, майнового інтересу позивача, зобов`язаного Розпорядженням № 60-р розглянути питання про припинення надання такої послуги.

За таких обставин власники об`єктів є особами, права яких безпосередньо порушуються прийнятим актом, у розумінні статті 63 Закону № 2073-IX, а тому мали бути залучені до участі у відповідній частині провадження до прийняття рішення.

Непроведення такого повідомлення та невиконання обов`язку вислухати власників об`єктів до фіксації висновку про невідповідність виду об`єкта є порушенням принципів обґрунтованості (стаття 8), добросовісності (стаття 10) та гарантування права на участь в адміністративному провадженні (стаття 18) Закону № 2073-IX, а також принципу обґрунтованості, закріпленого частиною другою статті 2 КАС України, оскільки належне встановлення фактичних обставин у питанні, що має ознаки спеціальних знань (відповідність будівлі критеріям житлового будинку), вимагало отримання пояснень та доказів від осіб, які об`єктивно володіють найповнішою інформацією про фактичний стан і призначення відповідного майна.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 87 Закону №2073-IX протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема не відповідає принципам адміністративної процедури.

Суд враховує, що встановлена процесуальна вада не усувається наступним поданням третіми особами пояснень і доказів (у тому числі висновків будівельної експертизи № 131 та № 132) безпосередньо до суду, оскільки право бути вислуханим має бути забезпечене саме на стадії адміністративного провадження, до прийняття акта, а не компенсуватися постфактум у межах судового оскарження; зворотний підхід нівелював би превентивне значення цього права, покладене в основу Закону № 2073-IX, і перетворював би судовий розгляд на єдину можливість особи бути почутою, що не відповідає меті цього Закону.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, право власності на об`єкти нерухомого майна за адресами АДРЕСА_1 та вул. Лугова, 3-Д зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в листопаді 2019 року як на житлові будинки на підставі технічних паспортів; на підтвердження стану об`єктів треті особи додатково надали висновки будівельної експертизи № 131 і № 132, якими встановлено дотримання державних будівельних, протипожежних і санітарних норм та можливість подальшої експлуатації будівель за призначенням, а також фотознімки з картографічного вебсервісу Google Maps, які, згідно з постановою Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 420/4540/22, є допустимим і достовірним доказом з урахуванням сучасного розвитку інформаційних та цифрових технологій.

Суд зазначає, що поведінка позивача, який після отримання Розпорядження № 60-р ініціював зміну виду об`єкта у додатках до договорів, не може розглядатися як самостійне визнання позивачем порушення, оскільки такі дії вчинені на виконання вимоги обов`язкового до виконання акта суб`єкта владних повноважень (частина дев`ята статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»), виконання якого не зупиняється його оскарженням, а тому саме по собі не свідчить про згоду позивача з правомірністю такої вимоги; відмова споживачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підписати запропоновані зміни (пункт 3.10 цього рішення) додатково підтверджує відсутність згоди власників об`єктів із зафіксованим висновком про вид об`єкта.

За таких обставин суд суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пункт 1 Розпорядження № 60-р прийнятий з порушенням установленої законом процедури, а саме права третіх осіб бути вислуханими до прийняття рішення, що безпосередньо стосується їхніх прав, а також суперечить фактичним обставинам справи (житлові будинки існують), які встановлені вище, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналізуючи матеріали адміністративної справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів дотримання встановленої законом процедури прийняття пункту 1 Розпорядження № 60-р у частині забезпечення права третіх осіб бути вислуханими.

Крім цього, факт існування житлових будинків підтверджується висновками будівельної експертизи № 131 і № 132, якими встановлено дотримання державних будівельних, протипожежних і санітарних норм та можливість подальшої експлуатації будівель за призначенням, а також фотознімками з картографічного вебсервісу Google Maps.

Суд враховує, що застосування Закону № 2073-IX у цій справі не підміняє, а доповнює критерії правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, встановлені статтею 2 КАС України, конкретизуючи процедурні вимоги (право бути вислуханим, обов`язок обґрунтованості та добросовісності), дотримання яких з боку Регулятора в цій справі належними доказами не підтверджено.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) суди мають викладати мотиви ухвалених рішень, і при ухваленні цього рішення суд надав оцінку кожному із суттєвих доводів учасників справи, оскільки саме вони визначали правову природу спору.

З огляду на встановлені обставини та застосовані норми права колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правильним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним та скасування пункту 1 Розпорядження НКРЕКП від 29.04.2025 № 60-р.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий

Гонтарук В. М.

Судді

Біла Л.М. Моніч Б.С.