USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 141325752

Reading aloud is unavailable for now

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. с-ще Тиврів 145/1031/26

2-ві/145/2/26

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Іванець В.Д., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сердюка Владислава Олександровича про відвід судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Лариси Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору емфітевзису, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Шаргородська міська рада Вінницької області, cільськогосподарське товариство з обмеженої відповідальністю "Жахнівка",

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 145/1031/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору емфітевзису, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Шаргородська міська рада Вінницької області, сільськогосподарське товариство з обмеженої відповідальністю "Жахнівка".

Розгляд зазначеної справи здійснює суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Копилова Л.В.

23.10.2026 представник позивача Сердюк В.О. подав заяву про відвід судді Копилової Л.В.

На обґрунтування заяви посилається на наявність сукупності обставин, які, на його переконання, викликають обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та неупередженості головуючої судді.

Зокрема, зазначає, що копію позовної заяви з додатками та судову повістку відповідачу було вручено безпосередньо у приміщенні суду після попереднього телефонного виклику, що, на його думку, у сукупності з подальшим прискореним розглядом справи створює враження особливої зацікавленості у якнайшвидшому її вирішенні.

Крім того, вказує на відмову суду в судовому засіданні 22.10.2026 у задоволенні клопотання про визнання особистої явки позивача обов`язковою, незважаючи на обставини, які, на його думку, потребували з`ясування особистої обізнаності позивача про судовий спір та підтвердження її волевиявлення на звернення до суду.

Також звертає увагу на призначення судового засідання на 22.10.2026 через два календарні дні після попереднього засідання та повідомлення учасників справи про його проведення лише за один день, що, на його переконання, не забезпечувало достатнього часу для підготовки до судового розгляду. При цьому зазначає, що розгляд справи відбувався за відсутності третіх осіб, належність та своєчасність повідомлення яких, на його думку, потребували перевірки.

Окремою підставою для заявлення відводу вважає обставини забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 22.10.2026 в режимі відеоконференції. Зазначає, що відповідне клопотання подане лише за один день до судового засідання, копію його іншим учасникам справи не направлено, а окрема ухвала суду про задоволення такого клопотання, за твердженням відповідача, у матеріалах справи відсутня. На його думку, фактичне забезпечення участі представника позивача у режимі відеоконференції за таких обставин свідчить про застосування судом різних підходів до вирішення процесуальних питань, порушених сторонами.

Наголошує, що підставою для відводу є не сама по собі незгода з окремими процесуальними рішеннями суду, а сукупність наведених обставин, які, на його переконання, можуть викликати в об`єктивного стороннього спостерігача сумніви щодо дотримання принципів рівності сторін, змагальності та безсторонності судового розгляду.

Посилаючись на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 36 ЦПК України та практику Європейського суду з прав людини, відповідач просить задовольнити заяву про відвід судді Копилової Л.В. від розгляду цивільної справи № 145/1031/26.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2026 заяву про відвід судді Копилової Л.В.. передано на розгляд судді Іванцю В.Д.

Суд, дослідивши заяву про відвід, матеріали справи та наведені в заяві доводи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, підставою для відводу судді можуть бути не будь-які суб`єктивні сумніви учасника справи щодо його безсторонності, а лише такі обставини, які є об`єктивно обґрунтованими та за своїм характером можуть поставити під сумнів неупередженість судді під час розгляду конкретної справи.

При цьому безсторонність суду має оцінюватися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Суб`єктивний критерій стосується особистих переконань і поведінки судді, тоді як об`єктивний - наявності достатніх гарантій, які виключають будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Особиста безсторонність судді презюмується, доки не надано доказів протилежного.

Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема висновкам, викладеним у рішеннях у справах "Piersack проти Бельгії" та "Hauschildt проти Данії", відповідно до яких при оцінці безсторонності суду важливими є не лише суб`єктивні побоювання сторони, а й те, чи можуть такі побоювання вважатися об`єктивно виправданими.

Відповідно до змісту заяви про відвід, відповідач пов`язує свої сумніви щодо неупередженості судді із сукупністю процесуальних дій, які мали місце під час розгляду справи, а саме: порядком вручення йому копії позовної заяви та судової повістки, відмовою у задоволенні клопотання про визнання явки позивача обов`язковою, призначенням судового засідання на 22.10.2026, а також забезпеченням участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Оцінюючи доводи відповідача щодо порядку вручення йому копії позовної заяви з додатками та судової повістки, суд зазначає, що відповідно до положень статті 128 ЦПК України судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Тому сам по собі факт попереднього телефонного повідомлення відповідача про необхідність з`явитися до суду та подальшого вручення йому процесуальних документів у приміщенні суду не свідчить про порушення процесуального закону або надання будь-яких переваг одній зі сторін.

Крім того, заявник не навів обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді у такому способі вручення документів, наявність позапроцесуальних контактів із позивачем чи його представником або вчинення суддею дій, спрямованих на забезпечення переваг позивачу під час розгляду справи. Саме по собі припущення відповідача про те, що такий порядок вручення документів створював враження зацікавленості суду у прискореному розгляді справи, не є достатньою підставою для відводу.

Щодо доводів відповідача про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про визнання явки позивача обов`язковою суд зазначає, що відповідно до положень ЦПК України вирішення питання про необхідність особистої участі сторони у судовому засіданні та надання нею пояснень належить до процесуальних повноважень суду.

Відмова у задоволенні такого клопотання є процесуальним рішенням, прийнятим судом під час розгляду справи, та сама по собі не свідчить про упередженість судді або надання переваг іншому учаснику справи.

При цьому обставини, на які посилається відповідач, зокрема відсутність у позовній заяві актуальних відомостей про фактичне місце проживання позивача, повернення поштової кореспонденції та участь у судових засіданнях його представника, самі по собі не підтверджують відсутності волевиявлення позивача на звернення до суду чи його необізнаності про розгляд справи. Наявність або відсутність відповідних обставин підлягає перевірці та оцінці під час розгляду справи по суті, однак не свідчить про особисту заінтересованість судді в її результаті.

Стосовно доводів про призначення судового засідання на 22.10.2026 через два календарні дні після попереднього засідання та повідомлення учасників справи лише за один день до його проведення суд зазначає, що сам по собі проміжок часу між судовими засіданнями не може свідчити про упередженість судді.

Питання щодо дотримання порядку та строків повідомлення учасників справи має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин повідомлення кожного учасника, способу такого повідомлення, наявності відомостей про його отримання та забезпечення реальної можливості взяти участь у судовому засіданні.

Відповідно до довідки від 20.10.2026, складеної секретарем судових засідань Мигдальською Н.М., у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Вінницької області судову справу № 145/1031/26 знято з розгляду (а.с.104).

Представник позивача ОСОБА_3 була ознайомлена з датою та часом наступного судового засідання, призначеного на 09:00 год 22.10.2026, безпосередньо у приміщенні суду, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.105).

Представнику відповідача Сердюку В.О. судову повістку про виклик до суду на 09:00 год 22.10.2026 надіслано до його електронного кабінету користувача ЄСІТС, яку доставлено 21.10.2026 о 10:20 год, що підтверджується матеріалами справи (а.с.142).

Водночас треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Шаргородська міська рада Вінницької області та СТОВ "Жахнівка" - судових повісток не отримали у зв`язку з некоректним зазначенням в обліково-статистичній картці КП "Д-3" кодів ЄДРПОУ відповідних учасників справи.

Разом з тим, зазначене порушення процесуального порядку повідомлення учасників справи саме по собі не свідчить про особисту заінтересованість судді або його упереджене ставлення до однієї зі сторін. Такі обставини можуть бути предметом відповідної процесуальної оцінки під час розгляду справи, однак самі по собі не є достатніми для висновку про наявність передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу судді.

Посилання відповідача на розгляд справи за відсутності третіх осіб також не підтверджує упередженості судді, оскільки питання про можливість проведення судового засідання за відсутності учасника справи вирішується судом відповідно до вимог процесуального закону з урахуванням наявних відомостей про належне повідомлення такого учасника та інших обставин справи.

Оцінюючи доводи заявника щодо забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 22.10.2026 в режимі відеоконференції, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦПК України заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подається не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а її копія в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. За результатами розгляду такої заяви суд постановляє ухвалу.

Разом із тим навіть можливе недотримання представником позивача встановленого процесуальним законом строку подання відповідної заяви або ненадсилання її копії іншим учасникам справи не свідчить саме по собі про упередженість судді. Такі обставини стосуються дотримання порядку реалізації процесуального права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та правомірності відповідних процесуальних дій, а не особистого ставлення судді до учасників справи.

При цьому твердження представника відповідача про відсутність у матеріалах справи окремої ухвали про задоволення клопотання представника позивача також не є самостійним доказом упередженості судді. Питання щодо дотримання судом порядку вирішення відповідного клопотання та оформлення прийнятого процесуального рішення не може підміняти собою встановлення обставин, передбачених статтею 36 ЦПК України.

Посилання представника відповідача на те, що суд фактично застосував різні підходи до вирішення процесуальних питань, заявлених сторонами, зокрема відмовив у задоволенні його клопотання про обов`язкову явку позивача, водночас забезпечивши участь представника позивача в режимі відеоконференції, фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями та діями суду.

Сама по собі незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді, навіть якщо він вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, не може бути підставою для відводу судді. Правильність та законність процесуальних рішень суду перевіряються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом перегляду в межах вирішення заяви про відвід.

Суд також бере до уваги, що представник відповідача не навів жодних конкретних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді Копилової Л.В. у результатах розгляду справи, її позапроцесуальні відносини з будь-ким з учасників справи, висловлення нею наперед сформованої позиції щодо предмета спору або вчинення дій, які б свідчили про особисту упередженість щодо відповідача.

Отже, наведені у заяві обставини стосуються переважно порядку організації та проведення судового розгляду, а також незгоди відповідача з окремими процесуальними рішеннями суду. Водночас заявник не навів належних та достатніх даних, які б у своїй сукупності свідчили про наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді.

Саме по собі суб`єктивне переконання учасника справи щодо упередженості судді, не підтверджене об`єктивними обставинами, не може бути достатньою підставою для усунення судді від розгляду справи, оскільки це суперечило б принципу незмінності складу суду та створювало б можливість впливу учасників процесу на визначення судді, який розглядатиме справу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи заяви про відвід не підтверджують наявності обставин, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Копилової Л.В., а тому в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід потрібно відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сердюка Владислава Олександровича про відвід судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Лариси Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору емфітевзису, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Шаргородська міська рада Вінницької області, сільськогосподарське товариство з обмеженої відповідальністю "Жахнівка" - відмовити.

Ухвала оскарженню не пiдлягає.

Суддя Іванець В. Д.