ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141324451

Озвучення тимчасово недоступне

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/5904/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року (суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/5904/26 за позовом ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 26.12.2025 №90 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб; зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2025 звернувся до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. 14 лютого 2026 року отримано рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 26.12.2025 №90 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, яке обґрунтоване тим, що з 26.12.2016 року його місце проживання зареєстроване у м. Тернівці Дніпропетровської області, яке не входить до Переліку території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.03.2025 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив місце проживання з фактом проживання та наявністю статусу внутрішньо переміщеної особи. Також чинне законодавство не встановлює строку звернення за отриманням статусу ВПО та не передбачає втрату такого права у разі не звернення в конкретний строк.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив її залишити без задоволення, зазначаючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

У відповіді на відзив позивач просив задовольнити апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 03.12.2008 року по вересень 2009 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта, наявною в матеріалах справи.

З 22.09.2009 року по 10.06.2014 року на період навчання у Національному університеті Юридична академія України імені Ярослава Мудрого позивач був зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

З 26.12.2016 року після закінчення навчання позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою у паспорті позивача.

19.12.2025 року до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради ОСОБА_1 звернувся із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

26.12.2025 року Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради прийнято рішення № 90 Про відмову у видачі довідки ОСОБА_2 , яким відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.

В рішенні зазначено, що згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 місце проживання заявника з 26.12.2016 року зареєстровано за адресою: м. Тернівка, Дніпропетровської області. Станом на 19.12.2025 року м. Тернівка Дніпропетровської області не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376.

Вважаючи протиправним рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 26.12.2025 №90 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у ч.1 цієї статті.

Облік внутрішньо переміщених осіб регламентує стаття 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Згідно частин 1-4 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у ст. 1 цього Закону.

Згідно абзаців 1-3 частини 7 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначає частина 10 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Так, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (далі - Порядок №509).

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Порядку № 509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад..

Згідно з абзацами 9 та 10 Пункту 2 Порядку№509 на отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в статті 1 Закону.

Згідно пункту 4 Порядку №509 у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Підстави для відмови у видачі довідки визначає пункт 8 Порядку № 509. Ці підстави є аналогічними тим, що визначені частиною 10 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абз.2 п. 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що для отримання довідки особі слід подати заяву встановленої форми, а також документ, що посвідчує особу заявника, його громадянство (чи інший документ, який підтверджує особливий статус). Для цього необхідно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання. Повнолітні та неповнолітні особи з заявою звертаються особисто. Форму заяви затверджує Мінсоцполітики. Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік.

Також, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, вбачається, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 12.09.2018 у справі №310/8280/16-а, від 06.03.2018 у справі №234/8701/17, від 22.11.2018 у справі № 265/3453/17.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 03.12.2008 року по вересень 2009 року був зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 подальшому позивач на період навчання у Національному університеті Юридична академія України імені Ярослава Мудрого перемістився до міста Харків та з 22.09.2009 року по 10.06.2014 року був зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

З 26.12.2016 року після закінчення навчання позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою у паспорті позивача.

Рішенням Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради № 90 від 26.12.2025 року Про відмову у видачі довідки ОСОБА_2 , відмовлено позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.

В рішенні зазначено, що згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 місце проживання заявника з 26.12.2016 року зареєстровано за адресою: м. Тернівка, Дніпропетровської області. Станом на 19.12.2025 року м. Тернівка Дніпропетровської області не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач після 10.06.2014 року проживав на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією або був змушений залишити таку територію внаслідок обставин, визначених статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб .

Сам по собі факт попередньої реєстрації позивача до 2009 року у м. Свердловськ Луганській області не свідчить про наявність підстав для набуття статусу внутрішньо переміщеної особи у 2025 році, оскільки позивач вибув з відповідної території задовго до виникнення обставин, пов`язаних із тимчасовою окупацією та проведенням бойових дій, а зміна місця його проживання була обумовлена навчанням та подальшою реєстрацією місця проживання у м. Тернівка Дніпропетровської області, а не вимушеним переміщенням у розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб .

Крім того після закінчення навчання 10.06.2014 року позивач не звертався до відповідного органу соціального захисту населення із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та не отримував відповідної довідки, а був зареєстрований у встановленому законодавством порядку у м. Тернівка Дніпропетровської області, про що свідчить копія паспорту громадянина України НОМЕР_1 .

Отже, при зверненні позивача до відповідача з заявою його паспорт містив відмітку про постійну реєстрацію в м. Тернівка, відповідно у позивача відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті.

В свою чергу, станом на 19.12.2025 року м. Тернівка Дніпропетровської області не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, відповідно переміщення позивача з м. Тернівка до м. Дніпро є добровільною зміною місця проживання в межах однієї області (підконтрольної території), що не зумовлено причинами, визначеними у статті 1 Закону.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова