ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 141321900

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Єдиний унікальний номер № 285/4198/17

Провадження № 1-кп/0285/40/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Звягель клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новоград-Волинський, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

встановив:

09.11.2026 до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою суду ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 15.11.2026 року. Ризики, зазначені судом, зберігаються, а тому запобіжний захід слід продовжити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за наведених в ньому мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, наявність яких разом із обґрунтованістю підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, є підставою для застосування запобіжного заходу.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини та практика Європейського суду з прав людини наголошує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Як слідує із рішення Європейського суду з прав людини у справі «Єлоєв проти України», зі спливом певного часу саме існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і посилання на серйозність пред`явлених обвинувачень не можна вважати відповідними і достатніми.

Для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, тяжкість покарання, у випадку визнання його винуватим, особу обвинуваченого.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, на судові засідання не з`являвся, зокрема, 13 разів до нього був застосований привід, з яких 6 разів ОСОБА_4 власноручно писав особисте зобов`язання з`явитися у судове засідання, однак не з`являвся, а тому посилання прокурора, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду є обґрунтованими.

Приймаючи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що в діях (поведінці) обвинуваченого ОСОБА_4 існує ризик переховування від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що ризики, зазначені у ст. 177 КПК України та попередньо встановлені судом, продовжують існувати, розгляд кримінального провадження триває, а тому вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У свою чергу, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на більш м`який, слід відмовити, оскільки підстави, які слугували обранню виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати, будь-яких доказів щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який не надано.

Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Аналіз вищевказаної норми свідчить про право суду не обирати розмір застави, що, у свою чергу, не є обов`язком.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 цієї статті передбачає, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177, 178, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 08.1.2027 року, включно.

Визначити розмір застави у 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить 83200,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою.

У разі внесення застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням цієї застави, вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 протягом строку судового розгляду прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування, здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та захиснику.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1