ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року
м. Київ
Cправа № 873/133/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., Жукова С. В., Картере В. І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026
у складі судді Пантелієнка В.О.
у справі № 873/133/26
за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025
у третейській справі № 121/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" до 1) Фермерського господарства "Глущак Агро"; 2) ОСОБА_1
про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання
ВСТАНОВИВ:
Перед Верховним Судом у цій справі постало питання правомірності відмови судом першої інстанції у поновленні строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду та повернення цієї заяви без розгляду.
Обставини справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" (далі - ТОВ "Нор-Ест Агро") звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" з позовом до Фермерського господарства "ГЛУЩАК АГРО" (далі - ФГ "ГЛУЩАК АГРО") та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання.
2. 15.12.2025 рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у третейській справі № 121/25 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ФГ "Глущак Агро" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" за договором поставки № 420/25/88 від 20.12.2024 та договором поруки № 11/420/25/88 від 20.12.2024 суму заборгованості, пеню, штраф, відсотки річні та інфляційні втрати у загальному розмірі 3 149 133,92 грн. Стягнуто солідарно з ФГ "Глущак Агро" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" третейський збір у сумі 31 892,00 грн.
3. 04.02.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу у справі № 873/184/25 про задоволення заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 у третейській справі № 121/25.
4. 01.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суд із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 у третейській справі № 121/25. Також заявником заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення.
5. Заявник зазначав, що про наявність рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 у справі № 121/25 та його точний зміст йому стало відомо лише під час ознайомлення з матеріалами справи № 873/184/25 у Північному апеляційному господарському суді. На підтвердження неможливості встановити факт отримання ним кореспонденції заявник посилався на те, що під час перевірки поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами R067050137640 та R067050113300 на офіційному вебсайті АТ "Укрпошта" відображалося повідомлення "Відправлення не знайдено", що, за його поясненнями, зумовлено закінченням шестимісячного строку зберігання інформації про відстеження поштових відправлень. Крім того, у матеріалах третейської справи, сформованої у грудні 2025 року, відсутні роздруківки відстеження поштових відправлень або повідомлення про вручення, які підтверджували б фактичне отримання ним листів від третейського суду та ТОВ "Нор-Ест Агро" до розгляду справи.
6. ТОВ "Нор-Ест Агро" просило відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду та повернути цю заяву без прийняття до розгляду. Товариство зазначало, що фермерське господарство "Глущак Агро", керівником якого є ОСОБА_1 , з 13.03.2026 мало зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС, що забезпечувало можливість ознайомлення з матеріалами справи № 873/184/25 та рішенням третейського суду.
7. На обґрунтування своїх заперечень товариство також посилалося на те, що ОСОБА_1 отримував судові ухвали у справі № 873/184/25 щодо видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду: ухвалу про прийняття відповідної заяви до розгляду - 20.01.2026, ухвалу про відкладення розгляду справи - 23.01.2026, а ухвалу про видачу наказу - 11.03.2026. Крім того, 20.03.2026 було відкрито виконавчі провадження щодо примусового виконання наказів стосовно як ОСОБА_1 , так і ФГ "Глущак Агро".
8. На думку товариства, ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість завчасно дізнатися про рішення третейського суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 07.09.2026 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/133/26 заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 у третейській справі № 121/25 (з доданими до неї матеріалами) повернуто ОСОБА_1 без розгляду.
10. Північний апеляційний господарський суд зазначив, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у третейській справі № 121/25 ухвалено 15.12.2025, тоді як ОСОБА_1 звернувся із заявою про його скасування лише 01.09.2026, тобто після закінчення встановленого частиною другою статті 346 ГПК України 90-денного строку, який обчислюється з дня ухвалення рішення третейським судом.
11. Відмовляючи в поновленні строку, суд виходив із того, що третейський суд вжив передбачених законом заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, направляючи кореспонденцію за адресою його проживання. Суд зазначив, що направлення рекомендованої кореспонденції на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, а учасник справи зобов`язаний самостійно цікавитися перебігом відомого йому провадження.
12. Суд також урахував, що ухвали у справі № 873/184/25 про видачу виконавчого документа на примусове виконання оспорюваного рішення третейського суду були вручені ОСОБА_1 20.01.2026, 23.01.2026 та 11.03.2026, а ФГ "Глущак Агро", керівником якого він є, з 13.03.2026 мало зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС. На думку суду, ці обставини свідчили про наявність у заявника об`єктивної можливості завчасно дізнатися про рішення третейського суду.
13. За таких обставин суд визнав причини пропуску строку неповажними, відмовив у задоволенні клопотання про його поновлення та на підставі частини третьої статті 346 ГПК України повернув заяву про скасування рішення третейського суду без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
14. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі №873/133/26; направити справу № 873/133/26 до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду.
15. Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував статті 119, 346 ГПК України, порушив статтю 13 ГПК України, статтю 55 Конституції України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
16. Зазначає, що в матеріалах третейської справи відсутні докази вручення йому повного тексту рішення третейського суду від 15.12.2025, а перевірка поштових відправлень на сайті АТ "Укрпошта" не підтверджує його отримання. На думку скаржника, суд безпідставно визнав причини пропуску строку неповажними, не врахувавши, що з повним текстом рішення та матеріалами третейської справи він зміг ознайомитися лише безпосередньо в приміщенні суду.
17. Також скаржник вважає помилковим висновок суду про його обізнаність із рішенням третейського суду у зв`язку з врученням ухвал у справі № 873/184/25 про видачу виконавчого документа. Зазначає, що отримання таких ухвал не підтверджує ознайомлення зі змістом рішення третейського суду. Крім того, суд безпідставно врахував реєстрацію електронного кабінету ФГ "Глущак Агро", ототожнивши юридичну особу зі скаржником як фізичною особою - поручителем.
18. Скаржник стверджує, що повернення заяви без розгляду внаслідок надмірного процесуального формалізму обмежило його право на доступ до суду та можливість оскаржити рішення третейського суду.
19. Крім того, скаржник зазначає про порушення принципів змагальності та рівності сторін, передбачених статтею 13 ГПК України. Стверджує, що суд, вирішуючи питання про поновлення строку, врахував заперечення ТОВ "Нор-Ест Агро", подані 02.09.2026, однак не повідомив його про їх надходження, не надіслав їх копії та не призначив судового засідання для можливості подати пояснення й контраргументи.
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу
20. ТОВ "Нор-Ест Агро" просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 - без змін.
21. Зазначає, що заявник пропустив встановлений частиною другою статті 346 ГПК України 90-денний строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду від 15.12.2025, оскільки звернувся до суду лише 01.09.2026, тоді як строк закінчився 14.03.2026. На думку товариства, заявник не довів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню.
22. ТОВ "Нор-Ест Агро" вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, заперечує наявність надмірного процесуального формалізму та стверджує, що повернення заяви без розгляду не порушує права заявника на доступ до суду. Товариство також посилається на недобросовісність і суперечливість процесуальної поведінки заявника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Згідно з частинами першою - третьою статті 346 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
24. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев`яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов`язки, - протягом дев`яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду.
25. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.
26. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у третейській справі № 121/25 ухвалено 15.12.2025.
27. Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Отже, перебіг установленого частиною другою статті 346 ГПК України дев`яностоденного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду розпочався 16.12.2025. Дев`яностий день цього строку припав на 15.03.2026, неділю, а тому з урахуванням частини четвертої статті 116 ГПК України останнім днем строку було 16.03.2026, понеділок.
28. Однак ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування рішення третейського суду лише 01.09.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку на її подання.
29. Тобто заява подана більш ніж через п`ять місяців після закінчення встановленого частиною другою статті 346 ГПК України строку на її подання.
30. Суд першої інстанції визнав наведені заявником причини пропуску строку неповажними та відмовив у задоволенні клопотання про його поновлення.
31. Доводи апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на таке.
32. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, заявник посилався на те, що не отримував копії рішення третейського суду та дізнався про його наявність і зміст лише під час ознайомлення з матеріалами іншої судової справи № 873/184/25, в якій вирішувалося питання про видачу виконавчого документа на примусове виконання оспорюваного рішення третейського суду.
33. Питання поновлення процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
34. З правового аналізу статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, які причини зумовили пропуск строку заявником, та чи підлягає він поновленню. Відтак суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини пропуску таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
35. Визначаючи такі причини з огляду на обставини конкретної справи, суд має враховувати сформульовану Європейським судом з прав людини (далі за текстом також - ЄСПЛ) правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Bellet v. France", "Ilhan v. Turkey", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
36. Колегія суддів зауважує, що неотримання копії рішення третейського суду не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду. Вирішальне значення має не лише те, коли особа фактично ознайомилася з повним текстом рішення, а й те, чи була вона позбавлена можливості виявити необхідну процесуальну дбайливість, з`ясувати зміст відповідного рішення та вжити заходів для його оскарження у встановлений законом строк.
37. Як встановив суд першої інстанції, третейський суд вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, направляючи кореспонденцію за адресою його проживання. При цьому заявник вказав ту саму адресу у своїй заяві про скасування рішення третейського суду. Відсутність на час звернення доступної інформації про вручення окремих поштових відправлень внаслідок закінчення строку зберігання відповідних даних у поштового оператора сама по собі не підтверджує, що заявник об`єктивно не міг дізнатися про рішення або вжити заходів для ознайомлення з ним.
38. Крім того, суд встановив, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 про прийняття до розгляду заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" щодо видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду було вручено ОСОБА_1 20.01.2026. Ухвалу від 14.01.2026 про відкладення розгляду справи йому вручено 23.01.2026, а ухвалу від 04.02.2026 про видачу наказу - 11.03.2026. Отже, заявник особисто отримував судові документи у провадженні щодо видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду задовго до звернення із заявою про його скасування.
39. За таких обставин довід заявника про те, що отримання процесуальних ухвал не підтверджує ознайомлення з повним текстом рішення третейського суду, не спростовує висновків суду першої інстанції. Вручення зазначених ухвал не обов`язково означає, що заявник уже мав повний текст третейського рішення, однак об`єктивно свідчило про його обізнаність із судовим провадженням щодо примусового виконання цього рішення та надавало достатні підстави для вжиття заходів з метою з`ясування його змісту. Водночас заявник не навів обставин, які б свідчили про вчинення ним таких дій та про наявність незалежних від його волі перешкод для своєчасного ознайомлення з рішенням і звернення до суду.
40. За змістом статті 119 ГПК України поновлення процесуального строку пов`язане зі встановленням поважних причин його пропуску. Такі причини мають бути підтверджені обставинами, які об`єктивно перешкоджали вчиненню відповідної процесуальної дії у встановлений строк. Водночас пізніше фактичне ознайомлення з рішенням, за відсутності підтвердження об`єктивних перешкод для більш раннього ознайомлення та належної процесуальної активності заявника, не є достатньою підставою для поновлення строку.
41. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні щодо прийнятності заяви у справі Гуржій проти України (Gurzhyy v. Ukraine, заява № 326/03, рішення від 01.04.2008) наголосив, що на заінтересовану особу покладається обов`язок виявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів для отримання інформації про перебіг судового провадження. При цьому визначальним є не лише те, наскільки оперативно національні суди забезпечували вручення своїх рішень, а й те, чи перешкоджали вони розумним зусиллям особи отримати доступ до відповідних документів. У зазначеній справі ЄСПЛ дійшов висновку, що заявницю не було позбавлено доступу до суду, оскільки, попри відсутність інформації про рух її касаційної скарги, вона протягом тривалого часу не вживала належних заходів для з`ясування стану її розгляду.
42. У цій справі ОСОБА_1 , на відміну від ситуації, коли особа взагалі не має відомостей про існування відповідного провадження, особисто отримував судові ухвали у справі № 873/184/25 щодо видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду. Зокрема, ухвалу про прийняття відповідної заяви до розгляду йому вручено 20.01.2026, ухвалу про відкладення розгляду справи - 23.01.2026, а ухвалу про видачу наказу - 11.03.2026. Отже, задовго до звернення із заявою про скасування рішення третейського суду 01.09.2026 заявник був обізнаний про судове провадження, безпосередньо пов`язане з примусовим виконанням цього рішення.
43. За таких обставин відсутність у заявника повного тексту рішення третейського суду не звільняла його від обов`язку виявляти належну процесуальну дбайливість та вживати розумних заходів для ознайомлення з цим рішенням. Отримавши судові документи щодо його примусового виконання, заявник мав достатні підстави з`ясувати зміст рішення та, за наявності наміру його оскаржити, своєчасно вжити необхідних для цього заходів. Проте заявник не навів обставин, які б свідчили про вчинення ним таких дій, а також не довів існування об`єктивних перешкод, що унеможливлювали своєчасне ознайомлення з рішенням і подання відповідної заяви.
44. Посилання на відсутність доказів вручення копії третейського рішення та неможливість перевірити поштові відправлення після закінчення строку зберігання інформації у поштового оператора не підтверджує існування таких перешкод. Визначальним у цьому випадку є те, що заявник, маючи відомості про провадження щодо примусового виконання рішення, не довів, що виявив належну старанність у з`ясуванні його змісту та вживав заходів для своєчасного звернення до суду.
45. Не спростовує висновків суду й посилання скаржника на те, що електронний кабінет у ЄСІТС був зареєстрований ФГ "Глущак Агро", а не ним особисто. Дійсно, фізична особа та юридична особа є самостійними суб`єктами права. Однак висновки суду першої інстанції ґрунтувалися не лише на цій обставині, а й на фактах особистого вручення ОСОБА_1 судових ухвал у справі № 873/184/25. Тому аргументація скаржника щодо самостійності суб`єктів права не спростовує сукупності обставин, установлених судом, та не доводить наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення із заявою.
46. У цій справі необхідно також враховувати, що ОСОБА_1 , будучи керівником ФГ "Глущак Агро" та здійснюючи від його імені відповідні повноваження, одночасно виступав самостійним відповідачем у третейському спорі як фізична особа - поручитель. Отже, хоча в межах відповідних правовідносин він діяв у різних юридичних статусах, фактично йдеться про одну й ту саму фізичну особу, яка реалізує власну волю як у здійсненні повноважень керівника господарства, так і під час захисту своїх особистих прав та інтересів.
47. За таких обставин формальне розмежування зазначених суб`єктів не є достатньою підставою для висновку про необізнаність ОСОБА_1 як фізичної особи щодо провадження, пов`язаного з примусовим виконанням рішення третейського суду, особливо з огляду на встановлений судом факт особистого вручення йому судових ухвал у справі № 873/184/25. При цьому скаржник не навів обставин, які б свідчили про те, що, отримавши ці документи, він був позбавлений можливості вжити розумних заходів для з`ясування змісту третейського рішення та своєчасного звернення до суду.
48. З огляду на встановлені обставини, зокрема особисте отримання заявником судових документів у провадженні щодо видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
49. Посилання скаржника на порушення права на доступ до суду та надмірний процесуальний формалізм також не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Право на доступ до суду не є безумовним і може підлягати процесуальному регулюванню, зокрема шляхом встановлення строків звернення до суду, за умови дотримання принципу пропорційності.
50. У цій справі повернення заяви зумовлено не формальним застосуванням строку без оцінки доводів заявника, а відсутністю визнаних судом поважними причин його пропуску з урахуванням конкретних обставин справи.
51. Не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали й доводи скаржника про порушення судом першої інстанції принципів змагальності та рівності учасників справи.
52. Положеннями ГПК України, якими врегульовано порядок вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про скасування рішення третейського суду та поновлення строку на її подання, не передбачено розгляду відповідного клопотання в судовому засіданні. За таких обставин доводи скаржника про порушення його процесуальних прав у зв`язку з нерозглядом цього питання в судовому засіданні є необґрунтованими.
53. Також ГПК України не встановлює обов`язку суду надсилати іншим учасникам справи копії письмових заперечень, поданих щодо клопотання про поновлення процесуального строку. Тому врахування судом першої інстанції доводів, викладених у запереченнях ТОВ "Нор-Ест Агро", не свідчить про порушення принципу змагальності учасників справи.
54. Водночас учасник справи має можливість самостійно ознайомлюватися з її матеріалами як у паперовій формі, так і через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та відповідно до цього реалізовувати надані йому процесуальні права. Однак скаржник не зазначає, що суд першої інстанції обмежував його в доступі до матеріалів справи чи перешкоджав ознайомленню з ними, та не наводить доказів створення судом перешкод у реалізації відповідних процесуальних прав.
55. Крім того, право учасника справи подавати пояснення, заперечення та інші процесуальні документи не зумовлює обов`язку суду в кожному випадку встановлювати окремий строк для подання додаткових пояснень у відповідь на доводи іншого учасника справи. Учасник справи має самостійно виявляти належну процесуальну дбайливість і вживати заходів для реалізації наданих йому процесуальних прав. Водночас скаржник не довів, що був позбавлений можливості подати свої пояснення чи заперечення або що суд першої інстанції вчинив дії чи допустив бездіяльність, які перешкоджали реалізації таких прав.
56. Отже, з урахуванням обставин, встановлених у цій справі, підстав вважати, що пропуск строку був зумовлений незалежними від заявника об`єктивними перешкодами, не встановлено. Тому висновок суду першої інстанції про неповажність причин пропуску строку та повернення заяви без розгляду є обґрунтованим.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
57. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
58. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 873/133/26 постановлена відповідно до фактичних обставин, з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Розподіл судових витрат
59. Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 873/133/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере