УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 463/1716/22
провадження № 51-4306 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2026 року про відмову у відкритті провадження,
установив:
Цією ухвалою суддя апеляційного суду, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2026 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується з ухвалою апеляційного суду та вказує, що суд порушив норми ч. 2 ст.1, ч. 1 ст.9, ч. 2 ст. 126, 370, 419 КПК України та не дотримався вимог ст. 55, п 8 ст. 129, ст. 151-2 Конституції України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження немає, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Частина 4 ст. 399 КПК України покладає на суддю?доповідача обов`язок відмовити у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
Зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що суддя апеляційного суду, розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2026 року, зазначив, що статтею 392 КПК України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал про визначення розміру процесуальних витрат, пов`язаних з пересиланням документів, тому ОСОБА_4 оскаржив судове рішення, яке не підлягає апеляційному перегляду.
Колегія суддів касаційного суду погоджується із мотивами, наведеними в ухвалі Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2026 року, рішення є законним та обґрунтованим.
Доводи касаційної скарги не містять обґрунтувань, які б свідчили про порушення судом норм процесуального права, тому підстав для відкриття касаційного провадження немає.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих матеріалів вбачається, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2026 року про відмову у відкритті провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3