Справа № 674/2470/26
Провадження № 2-а/674/37/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2026 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Посунько Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
03 листопада 2026 року до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову № 2 від 22 червня 2026 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, у виді штрафу в сумі 6800,00 грн.
03 листопада 2026 року представник позивача Савліва Л.О., діючи від імені та в інтересах позивач ОСОБА_1 , подала письмове клопотання, яким просить суд поновити строк оскарження вказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Своє клопотання представник позивача обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 вперше подала відповідну позовну заяву 06 липня 2026 року, яку суд спочатку залишив без руху, а потім - повернув позивачеві. Після цього позивач ОСОБА_1 повторно подала позовну заяву, яку суд теж залишив без руху, а 26 жовтня 2026 року - повернув позивачеві. Представник позивача вважає, що вказані факти свідчать про упереджене ставлення до позивача та перешкоджають їй в доступі до правосуддя, а також свідчать про вжиття позивачем всіх необхідних дій для своєчасного звернення до суду з адміністративним позовом. За таких обставин формально пропущений строк є поважним та підлягає поновленню.
Крім того, на території України введено воєнний стан, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. В умовах воєнного стану суворе застосування адміністративним судом процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовною заявою може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Суддя, дослідивши клопотання та матеріали справи,
встановив наступні обставини.
03 листопада 2026 року до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову № 2 від 22 червня 2026 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, у виді штрафу в сумі 6800,00 грн.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Аналогічні приписи містяться в ст.289 КУпАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови , а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
03 листопада 2026 року позивач ОСОБА_1 пред`явила адміністративний позов, яким оскаржує постанову в справі про адміністративне правопорушення від 22 червня 2026 року.
Отже, адміністративний позов подано після закінчення встановленого законом строку оскарження рішення суб`єкту владних повноважень.
03 листопада 2026 року представник позивача Савліва Л.О., діючи від імені та в інтересах позивач ОСОБА_1 , подала письмове клопотання, яким просить суд поновити строк оскарження вказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Представник позивача вважає поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду те, що позивач двічі подавала відповідні адміністративні позови, які суд повернув позивачеві.
Проте, позивач та її представник не надали суду жодних доказів попередніх звернень позивача ОСОБА_1 з адміністративними позовами про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 2 від 22 червня 2026 року.
Разом з тим, суддя, скориставшись Єдиним державним реєстром судових рішень, встановив, що 06 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 вперше подала до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області адміністративний позов про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 2 від 22 червня 2026 року.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року адміністративну справу передано на розгляд Дунаєвецькому районному суду Хмельницької області.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки: 1) позовна заява не була сплачена судовим збором; 2) позовна заява була подана з пропуском строку звернення до адміністративного суду, але позивач не подала заяви про поновлення цього строку. Позивачу запропоновано виправити виявлені недоліки протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки вона не усунула недоліки позовної заяви.
08 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 подала до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області новий адміністративний позов про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 2 від 22 червня 2026 року.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки наведені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду були визнані неповажними. Позивачу запропоновано виправити недоліки позовної заяви шляхом подання протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали суду доказів для поновлення пропущеного процесуального строку.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки вона не усунула недоліки позовної заяви.
Отже, 06 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 , вперше подавши адміністративний позов про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 2 від 22 червня 2026 року, вже пропустила строк звернення до адміністративного суду, визначений ч.2 ст.286 КАС України.
Жодних причин такого пропуску позивач та її представник суду не повідомили.
Представник позивача вважає поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду те, що на території України введено воєнний стан.
Проте, в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2025 року в справі № 520/1810/23 зазначено, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
В постанові Верховного Суду від 10 січня 2023 року в справі № 640/3489/21 зазначено, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні додатково необхідно враховувати, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Позивач та її представник не зазначили в клопотанні яким чином введення воєнного стану завадило позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду з адміністративним позовом.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом, суд досліджує поважність причин пропуску цього строку. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для пред`явлення позову.
В постанові Верховного Суду від 10 вересня 2025 року в справі № 520/1810/23 зазначено, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Оскільки підстави, вказані представником позивача, жодним чином не виправдовують несвоєчасного пред`явлення адміністративного позову (тобто визнаються неповажними), тому немає правових підстав для задоволення клопотання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 ,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві строку для усунення встановлених недоліків.
Керуючись ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1, ч.2 ст.169, ч.2 ст.286 КАС України,
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 надати суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з інших підстав, ніж вказані у клопотанні представника позивача Савлівої Любові Олександрівни від 03 листопада 2026 року.
Роз`яснити Долині Олені Володимирівні, що якщо вона не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Посунько Г.А.