КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року справа № 320/42339/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА".
Суть спору: 04.11.2026 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" код 43873464.
Заявник просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА", а саме тютюнової сировини, який застосований рішенням Головного управління ДПС у м. Києві №1/26-19-09-01-09 від 03.11.2026.
В обґрунтування поданої заяви Головне управління ДПС у м. Києві посилається на необхідність здійснення судом перевірки обґрунтованості рішення контролюючого органу, прийнятого 03 листопада 2026 року о 15 год. 45 хв., яким застосовано умовний адміністративний арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА", а саме тютюнової сировини у кількості 144 кілограмів 269 грамів за адресою м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6 корп. 2 літ Е. Вказує, що на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №7040-п про призначення фактичної перевірки, з метою дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та рідни, що використовуються в електронних сигаретах, проведено перевірку підприємства позивача за адресою: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, 2Е з 22.10.2026 тривалістю 10 діб за період з 11.04.2026 по 31.10.2026. За результатами вказаної перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.11.2026 № 87867/Ж5/26-15-09-01/43873464.
В описовій частині акта та в додатках до нього, згідно інвентаризаційних описів, під час перевірки встановлено зберігання ТОВ "МВГ" тютюнової сировини у кількості 144 кілограмів 269 грамів за адресою м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корп. 2, літ. Е, що підтверджує факт зберігання суб`єктом господарювання тютюнової сировини без внесення в передбачених Законом №3817 випадках місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання. Вказане, на думку заявника, свідчить про порушення ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" п. 1 ст. 21 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” щодо невнесення місця зберігання тютюнової сировини (тютюнових відходів) до Єдиного реєстру місць зберігання.
Вказана заява зареєстрована канцелярією суду в КП ДСС 04.11.2026 о 14:49 год. та за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями 04.11.2026 о 16:14 год. передана для розгляду судді Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2026 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з врахуванням особливостей, встановлених статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2026 о 12:00 год, викликано для участі в судовому засіданні учасників справи (їх представників).
Також ухвалою суду від 04.11.2026 встановлено відповідачу строк до 05.11.2026 12:00 год для подання відзиву на подану заяву. Витребувано докази від позивача: копію звернення та доданих до нього матеріалів, на підставі якого було винесено рішення №1/26-15-09-01-09 від 03.11.2026 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків; копію ліцензії на право виробництва тютюнових виробів № 990111202100013 терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026; копію розпорядження на припинення ліцензії від 07.05.2026 №842-рл; копію ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами № 990211202200005 терміном дії з 12.05.2022 до 12.05.2027; копію розпорядження на припинення ліцензії від 13.05.2025 №1527; копію розпорядження ДПС України №3767 від 01.07.2026 про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання; письмові пояснення щодо встановленого перевіркою порушення п. 1 ст. 21 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", яке не містить самостійного пункту першого без прив`язки до певної частини статті 21 цього Закону, а саме зазначити, в якій частині статті 21 Закону № 3817-IX міститься пункт перший, порушення якого встановлено перевіркою; оборотно-сальдові відомості по рахункам №25, №26 та копію листа відповідача від 29.10.2026 №29/10/2026-1. Від відповідача: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" із зазначенням видів господарської діяльності товариства; копію протоколу про призначення директора ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА"; копію Статуту ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА"; докази внесення місця зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
05.11.2026 о 10:08 год. канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача через підсистему "Електронний суд" 04.11.2026, в якому відповідач проти заяви заперечує та просить відмовити у задоволенні заяви контролюючого органу.
Вказуючи на обставини, які передували виникненню спірних правовідносин, зазначає, що ТОВ «МВГ» отримано ліцензію на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026. Протягом дії ліцензії, Товариство неодноразово стикалось зі зловживанням з боку податкових органів – ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України, які постійно перевищували повноваження та здійснювати умисне штучне блокування господарської діяльності ТОВ «МВГ». Так, не рахуючи контрольно-перевірочних заходів з моменту отримання ліцензії, лише з 2023 року органами ДПС проведено 62 фактичні перевірки Товариства, враховуючи періоди незаконного зупинення виробництва з травня 2024 року по червень 2025 року у зв`язку із попередніми протиправними діями органів ДПС та поновлення прав ТОВ «МВГ» через суд. Щодо ліцензії №990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021 (термін дії з 07.06.2021 до 07.06.2026) неодноразово здійснювались спроби її анулювання. Спочатку ТОВ «МВГ» зверталось до суду із заявами про забезпечення позовів, що дозволяло продовжувати господарську діяльність до розгляду справ по суті (незаконність дій контролюючого органу встановлено у справах №320/4183/24, №640/10679/22 та ін.). Але надалі, вже в межах справи №320/47248/24, навіть при забороні виносити розпорядження про анулювання ліцензії (ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 №320/47248/24) вказана ліцензія була анульована. У справі №320/47248/24 судом встановлено незаконність дій податкового органу, але на час розгляду справи по суті дія ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013 була незаконно зупинена з 07.11.2024 по 15.07.2025, тобто на 251 день. Строк зупинення ліцензії на 251 день, що стався з вини ДПС, не було додано до строку дії ліцензії №990111202100013. Відповідну заяву від 07.04.2026 було подано до ДПС України, зареєстровано 07.04.2026 за №912/АП, але жодного рішення по ній не прийнято (ні відмови, ні погодження). Разом із тим, після подання такої заяви розпочалась фактична перевірка ТОВ «МВГ», за результатом якої ліцензія №990111202100013 була анульована завчасно. Наразі, незаконність завчасного анулювання ліцензії є предметом розгляду судової справи №320/20236/26, справа перебуває у провадженні суду.
Ураховуючи завчасність анулювання ліцензії, Товариство не змогло нічого зробити із залишками тютюнової сировини та тютюнових виробів, які були вироблені або придбані абсолютно законно у період дії ліцензії №990111202100013. Крім того, зазначає, що ураховуючи, що дія ліцензії була строковою (до 07.06.2026), Товариство ще 17.03.2026 було подано заяву на отримання безстрокової ліцензії, але у видачі ліцензії було відмовлено. Згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 у справі №320/16457/26 адміністративний позов ТОВ «МВГ» було задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПС про відмову у наданні ліцензії від 13.04.2026 №567-р/лєр; зобов`язано ДПС видати ТОВ «МВГ» ліцензію на право виробництва тютюнових виробів на підставі заяви від 17.03.2026 №1 (вх.ДПС №661/АП від 17.03.2026). Розгляд справи №320/16457/26 в суді апеляційної інстанції відбудеться 18.11.2026. Зазначає, що фактично, якби ДПС України розглянуло Заяву від 17.03.2026 у відповідності до вимог чинного законодавства, то вже 13.04.2026 замість незаконного рішення №567-р/лєр, ТОВ «МВГ» отримало б нову ліцензію на виробництво тютюнових виробів.
Щодо застосування адміністративного арешту відповідач вказує, що підставою для прийняття рішення зазначено п.п. 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 ПКУ (відсутність ліцензії на здійснення господарської діяльності). Разом із тим, адміністративний арешт за п.п. 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 ПКУ накладається не просто «тому що ліцензії немає», а тому, що платник податків вчинив правопорушення – здійснює діяльність або утримує майно всупереч вимогам закону. Якщо в діях платника немає вини, то за змістом статті 109 ПКУ відсутній сам склад податкового правопорушення. Без правопорушення будь-які обмежувальні заходи або санкції є безпідставними та незаконними. Стаття 112 ПКУ встановлює чіткі критерії того, що саме вважається виною платника податків. Особа вважається винною, якщо встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, але не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання (п. 112.1 ПКУ). Відповідач зазначає, що усі наявні залишки тютюнової сировини та тютюнових виробів були вироблені або придбані у період дії ліцензії №990111202100013. Ураховуючи вищевказані судові оскарження, ТОВ «МВГ», починаючи з 07.05.2026 заблоковане діями органів ДПС, а тому здійснити будь-які дії щодо вказаних залишків (відвантаження іншому ліцензіату, реалізувати та ін.) стало неможливо в силу положень Закону №3817. У цьому випадку Закон №3817 взагалі позбавив платника податків будь-якого легального варіанту дій, окрім статичного збереження майна. Законодавство України, зокрема Закон №3817 та ПК України, не містить жодної норми, яка б визначала покроковий алгоритм дій виробника щодо залишків правомірно набутої сировини та тютюнових виробів у подібній ситуації. Платник податків опинився в ситуації, де він не має жодного легального вибору альтернативної поведінки. Оскільки законодавець та податкові органи не врегулювали таке питання і не надали платнику жодного законного варіанту поведінки, покладення відповідальності на платника податків без наявності вини є прямим порушенням принципу належного урядування та презумпції правомірності рішень платника податку (п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 та п. 56.21. ст.56 ПКУ).
Відповідач доводить, що у діях ТОВ «МВГ» вина відсутня, оскільки поточне зберігання залишків є єдиним можливим законним способом поведінки (збереження майна) у відповідних умовах. Згідно пункту 94.1. ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Аналізуючи заяву від 04.11.2026, яку подано до суду, ГУ ДПС у м. Києві, взагалі не зазначає в чому саме полягає необхідність та мета застосування умовного адміністративного арешту. Законодавець чітко й однозначно визначив межі та мету застосування цього інституту: запобігання приховуванню, розтраті чи відчуженню майна платника податків, який має невиконані зобов`язання перед бюджетом або перешкоджає податковому контролю. Зворотне тлумачення цієї норми контролюючим органом є грубим порушенням закону. Як встановлено під час цієї фактичної перевірки в процесі послідовних інвентаризацій тютюнової сировини (27.10.2026 та 30.10.2026) – надлишків чи нестач не встановлено, залишки сировини перебувають у повністю статичному стані та не змінювалися вже тривалий час, що підтверджено і інвентаризацією, проведеною 06.04.2026 (під час попередньої фактичної перевірки). Норми Закону №3817 мають пряму, безумовну та імперативну дію. З моменту припинення дії ліцензії суб`єкт господарювання автоматично в силу закону позбавляється будь-якого права щодо розпорядження, реалізації, переміщення, відвантаження чи переробки тютюнової сировини. Будь-яка спроба фізичного переміщення чи збуту цієї сировини за відсутності ліцензії тягне за собою безальтернативні фінансові санкції та кримінальну відповідальність за ст. 204 КК України. Таким чином, обіг та відчуження вказаного майна вже заблоковані на найвищому законодавчому рівні. Спроба контролюючого органу накласти додатковий адміністративний арешт на майно, яке і так перебуває в режимі повної законодавчої заборони на відчуження, є юридично абсурдною. Держава не може додатково «заборонити» те, що вже суворо заборонено спеціальним законом. ГУ ДПС у м. Києві 03.11.2026 застосовано до ТОВ «МВГ» саме умовний адміністративний арешт майна, який полягає в обмеженні прав платника податків щодо відчуження майна без згоди податкового органу. Така конструкція в межах чинного законодавства створює очевидний правовий нонсенс так як з одного боку, Закон №3817 взагалі забороняє будь-яке відчуження сировини без ліцензії (навіть за згодою будь-яких органів), а з іншого боку, умовний арешт контролюючого органу передбачає можливість відчуження «за згодою податкового органу». Отже, Рішення ГУ ДПС у м. Києві №1/26-15-09-01-09 штучно створює ситуацію правової невизначеності та жодним чином не захищає інтереси держави, оскільки інтереси держави в частині недопущення незаконного обігу підакцизної сировини вже повністю захищені прямою нормою Закону №3817.
За таких обставин відповідач вважає, що рішення №1/26-15-09-01-09 від 03.11.2026 є винятково формальним, каральним заходом, який не несе жодного корисного правового навантаження, дублює чинні заборони спеціального закону та спрямований виключно на штучне обмеження прав ТОВ «МВГ» на володіння правомірно набутим майном. За відсутності реальної загрози активам, необхідність в арешті повністю відсутня, що є самостійною підставою для його скасування.
Щодо місця зберігання вказує, що ТОВ “МВГ” для ведення ліцензійної господарської діяльності використовувало окремі приміщення:
1) на 1500 кв. м. (м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6, корпус 2 літера Е) – в якому розміщені виробничі потужності для виробництва тютюнових виробів (внесено до ЄДР 29.12.2023 за №26170101277, як місце зберігання та в ліцензію №990111202100013, як місце провадження діяльності);
2) на 397,40 кв. м. (м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6, корпус 10 літера Д), яке використовується як складське приміщення (внесено до ЄДР 30.05.2024 за №26230101672 як місце зберігання тютюнової сировини).
При цьому звертає увагу суду на Витяг з Єдиного реєстру місць зберігання, за яким вбачається, що місце зберігання за адресою м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6, корпус 2 літера Е виключено на підставі рішення від 01.07.2026 №3763. Зазначає, що в ЕКПП дійсно надходило рішення про виключення місця зберігання, але це було рішення від 01.07.2026 №3767 щодо місця зберігання за адресою м.Київ, бульвар Вацлава Гавела 6, корпус 10 літера Д, інших рішень до ЕКПП не надходило. Про існування рішення від 01.07.2026 №3763 про виключення місця зберігання за адресою м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6, корпус 2 літера Е позивач дізнався безпосередньо 04.11.2026 після аналізу вказаного витягу з реєстру місць зберігання.
Відповідно до пункту 17 статті 39 Закону №3817, статей 42, 56 ПКУ, рішення від 01.07.2026 №3763, яке не було належним чином вручено або надіслано платнику податків, не може вважатися чинним та не породжує жодних правових наслідків. Таким чином, станом на дату проведення фактичної перевірки та прийняття Рішення про арешт майна, приміщення корпусу 2 літери Е залишалося і залишається легальним, належним чином зареєстрованим місцем зберігання.
Окремою підставою непогодження із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника вказує на незаконність фактичної перевірки та її наслідків.
Аналізуючи зміст наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №7040-п, відповідач вказує, що фактична перевірка проведена на підставі п.п.80.2.2. та п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України. Відповідно до пункту 80.2. статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- п.п.80.2.2. – у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- п.п.80.2.5. – у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/ або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Фактично наказ ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №7040-п вказує на імовірність трьох підстав, дізнатись про які зі змісту цього наказу – неможливо (перша – передбачена п.п.80.2.2. п.80.2 ст.80 ПК України, друга та третя передбачені п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України). За аналізом доповідної записки ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №4804/26 15-09-01-07, посилання на яку є в наказі ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №7040-п, але фактично під час перевірки її не надано, вбачається, що начальником управління контролю за підакцизними товарами запропоновано проведення фактичної перевірки у зв`язку з здійсненням функцій, визначених законодавством (тема доповідної записки), також вказується про надходження листа ДПС від 21.10.2026 №24816/7/99-00-09-02-01-07 (цей лист не додано до матеріалів заяви про підтвердження адміністративного арешту, в т.ч. і до перевірки). Платник податків не повинен додатково шукати підстави власної перевірки по такому ланцюжку внутрішніх документів податкового органу, які в цілому не фіксують окремих фактів та містять суперечливі відомості щодо застосування окремих підстав перевірки, передбачених п.80.2.2., п.п.80.2.5. п.80.2 статті 80 ПК України. Наказ на проведення перевірки має бути самодостатнім документом. Посилання на доповідну записку без опису суті порушення позбавляє платника можливості зрозуміти законність перевірки. Підсумовуючи вищенаведене, за змістом наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №7040-п не можливо встановити, що саме стало підставою для цієї перевірки. Відтак, повинні існувати конкретні фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись п. 81.1 ст. 81 ПК України при призначенні (проведенні) перевірки, а підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.
З огляду на зазначене, враховуючи правову позицію викладену Верховним Судом в постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, а також в постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №320/8742/22, від 25.02.2025 у справі №160/14336/23, призначення фактичної перевірки позивача саме на підставі підпунктів 80.2.2. та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України за відсутності в наказі ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №7040-п будь-яких посилань на конкретні підстави її призначення, вказує на те, що цей наказ видано без дотримання норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.
У судове засідання 05.11.2026 о 12:00 год з`явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 05.11.2026 представниками сторін надано витребувані ухвалою від 04.11.2026 докази у справі, які було долучено судом до матеріалів справи.
Представник Головного управління ДПС у м. Києві підтримав вимоги заяви у повному обсязі, просив задовольнити дану заяву. Надав пояснення, аналогічні за змістом викладеним у заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви, просив відмовити у її задоволенні, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.
В судовому засіданні оголошувалась перерва у зв`язку з витребуванням доказів від позивача, зокрема додатка до листа БЕБ від 06.10.2026.
Представником відповідача було долучено до матеріалів справи копію заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет від 23.10.2025 разом із квитанцією №2 про її прийняття.
Після пояснень позивача та заперечень відповідача проти позову, стадії питань учасників справи та дослідження матеріалів справи суд у судовому засіданні 05.11.2026 на підставі поданих сторонами клопотань про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, перейшов до подальшого розгляду заяви в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" (далі - ТОВ "МВГ") (ідентифікаційний код 43873464; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) з 19.10.2020 зареєстровано як юридична особа, та як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві з 19.10.2020, що підтверджується випискою з інформаційної системи "Податковий блок".
Основний вид діяльності ТОВ "МВГ" за КВЕД 12.00 Виробництво тютюнових виробів (основний); інші види діяльності 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (а.с.161-162).
ТОВ "МВГ" видано ліцензію на право виробництва тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, терміном дії з 07.06.2021 по 07.06.2026. Місцезнаходженням ліцензіата зазначено: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6. Місцем провадження господарської діяльності вказано: м. Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, 2Е. Вказані обставини підтверджені витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини) (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) №2134 від 07.05.2026 (а.с.25-26).
Відповідно до витягу №2134 від 07.05.2026 з Єдиного реєстру ліцензіатів, по ліцензії №990111202100013 визначено адресу провадження господарської діяльності (м.Київ, бул.Вацлава Гавела 6, 2Е) та окремо 2 адреси місць зберігання тютюнової сировини (перша - м.Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 2, літ. Е та друга - м.Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 10, літера Д).
Також, ТОВ "МВГ" 12.05.2022 видано ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами №990211202200005, терміном дії з 12.05.2022 по 12.05.2027, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів №826 від 12.05.2022 (а.с.23-24).
На підставі п.п. 19-1.1.4, п.п. 19-1.1.14, п.п. 19-1.1.16, п.п. 19-1.1.17, п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розділу ІІ, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, доповідної записки Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №4804/26-15-09-01-07, Головним управлінням ДПС у м. Києві 22.10.2026 прийнято наказ №7040-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Місцева виробнича група", яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Місцева виробнича група» (код ЄДРПОУ 43873464) за адресою: місто Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, 6, 2Е, з 22.10.2026 тривалістю 10 діб. Перевірку провести з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовується в електронних сигаретах за період з 11.04.2026 по 31.10.2026 (а.с.10).
22.10.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві видано направлення на перевірку №23357/26-15-09-01, №23358/26-15-09-01 головним державним інспекторам ГУ ДПС у м.Києві Юрію Батєхіну та Олександру Жужі на проведення фактичної перевірки ТОВ "Місцева виробнича група" (код ЄДРПОУ 43873464) за адресою: місто Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, 6, 2Е, з 22.10.2026 тривалістю не більше 10 діб (а.с.8, 9).
22.10.2026 о 16 год. 40 хв. посадовими особами ГУ ДПС у м.Києві розпочато проведення фактичної перевірки.
В ході фактичної перевірки на вимогу перевіряючих, на підставі наказу від 27.10.2026 №27/10/2026-1 директора ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" (код ЄДРПОУ 43873164)», комісією у складі голови комісії – Діденко О.А., в присутності головних державних інспекторів ГУ ДПС у м.Києві Юрія Батєхіна та Олександра Жужи проведено інвентаризацію тютюнової сировини та тютюнових виробів, які знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6, 2Е. Проведеною інвентаризацією надлишків чи нестач не встановлено (акт інвентаризації – додаток №1 до першого примірника акта перевірки).
На вимогу перевіряючих, на підставі наказу від 28.10.2026 № 28/10/2026-1 директора
ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" (код ЄДРПОУ 43873164)» Діденко О.Л., комісією у складі голови комісії - Діденко О.А., в присутності головного державного інспектора Батєхіна Юрія та головного державного інспектора Жужи Олександра проведено інвентаризацію основних засобів, які знаходяться у власних та/або орендованих ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" приміщеннях, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вашлава Гавела, буд. 6, 2Е. Проведеною інвентаризацією надлишків чи нестач не встановлено (акт інвентаризації - додаток №2 до першого примірника акта перевірки).
Також, на вимогу перевіряючих, на підставі наказу від 30.10.2026 № 30/10/2026-1 директора ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" (код ЄДРПОУ 43873464) Діденко О.А. комісією у складі голови комісії - Діденко О.А. в присутності головного державного інспектора Батєхіна Юрія та головного державного інспектора Жужи Олександра проведено інвентаризацію тютюнової сировини та тютюнових виробів, які знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6, 2Е. Проведеною інвентаризацією надлишків чи нестач не встановлено (акт інвентаризації - додаток №3 до першого примірника до акта перевірки).
Так, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ "МВГ" (код ЄДРПОУ 43873464) відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС України станом на 22.10.2026 не має діючих ліцензій на право виробництва тютюнових виробів та/або на право оптової торгівлі тютюновими виробами за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Ванлава, буд. 6, 2E. Відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС України встановлено, що ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202100013 терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026 припинена розпорядженням на припинення ліцензії від 07.05.2026 № 842-рл у зв?язку з встановленням більш двох фактів припинення функціонування обладнання, встановлення якого передбачено в місцях, визначених частиною дванадцятою статті 20 та частиною десятою статті 21 цього Закону №3817, цілодобової системи відеоспостереження та неповідомлення ТОВ “МВГ” у визначений Законом 3817 строк (протягом двох годин повідомити представника податкового органу на контрольному посту шляхом вручення повідомлення та/або його надсилання на персональну службову електронну адресу такого представника, та у той самий день - податковий орган засобами електронного зв?язку в електронній формі.
ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" (код ЄДРПОУ 43873464) відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС України станом на 22.10.2026 не має діючих ліцензій на право виробництва тютюнових виробів та/або на право оптової торгівлі тютюновими виробами за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2Е, у зв?язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.
Враховуючи вищевикладене, місця зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е виключено з Єдиного реєстру місць зберігання розпорядженням ДПС № 3767 від 01.07.2026.
Отже, в ході фактичної перевірки встановлено, що у ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464) відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС України станом на 30.10.2026 місця зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів за адресою: м. Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.
В ході проведення фактичної перевірки здійснено зняття залишків тютюнової сировини та тютюнових виробів, які були наявні на місці провадження діяльності ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464) за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е (додаток №4 на 1-му арк. до першого примірника акта) станом на 30.10.2026 та встановлено, що загальна вартість тютюнової сировини та тютюнових виробів складає 354757,93 грн, що підтверджується даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості по рахункам 25 та 26), які надані в ході перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» листом від 29.10.2026 №29/10/2026-1 (вх. ГУ ДПС у м. Києві №139174/6 від 29.10.2026).
Отже встановлено зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів на загальну вартість 354757,93 грн ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464) за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6. 2 Е, не внесеному у місця зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів до Єдиного реєстру, чим порушено вимоги п. 1 ст. 21 Закону №3817.
Перевірку закінчено 30.10.2026 (п.3.1 акта перевірки).
За результатами фактичної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 02.11.2026 №87867/Ж5/26-15-09-01/43873464, у висновках акту встановлено порушення п. 1 ст. 21 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального" (із змінами та доповненнями) (далі - Акт перевірки) (а.с.12-15).
Додатком №4 до Акта перевірки є Акт зняття залишків тютюнової сировини та тютюнових виробів, які знаходяться в місці проведення діяльності за адресою: м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е станом на 30.10.2026 та належать ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464) на загальну суму 354757,93 грн, з якої тютюнова сировина вогневого сушення класу LCS з вмістом тютюнової жилки у кількості 144,269 кг на суму 21160,57 грн. (а.с.21).
Згідно квитанції про доставку документів Акт фактичної перевірки доставлено в Електронний кабінет платника податків ТОВ "МВГ" 03.11.2026 о 12:58 год (а.с.22).
03.11.2026 начальником управління контролю за підакцизними товарами Олександром Морозом подано начальнику Головного управлінням ДПС у м. Києві доповідну записку №4943/26-15-09-01-07 про надання дозволу у відповідності до п.7 ст.73 Закону №3817 на застосування умовного адміністративного арешту майна (тютюнова сировина у кількості 144,269 кг) ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464) у зв`язку із встановленням за матеріалами фактичної перевірки ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, 2Е зберігання тютюнової сировини в місці, яке не внесене до Єдиного реєстру місць зберігання (а.с.124).
Рішенням начальника Головного управління ДПС у м. Києві Інною Якушко від 03.11.2026 №1/26-19-09-01-09 (час прийняття рішення 15 год. 45 хв.) застосовано умовний адміністративний арешт майна (тютюнова сировина у кількості 144,269 кг) платника податків ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, 2Е (а.с. 5).
Вказаним рішенням вирішено надіслати рішення з вимогою про тимчасове зупинення відчуження майна ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464).
Вказане рішення направлено на адресу ТОВ "МВГ" супровідним листом від 03.11.2026 №89041/6/26-15-09-01-05 цінним листом з описом вкладення №0410720387070 (а.с.7).
З метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, Головне управління ДПС у м. Києві (заявник) звернулось до суду з цією заявою.
Перевіряючи наявність підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до п.20-1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
20.1.6. запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
20.1.8. під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції;
20.1.9. вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;
20.1.10. здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
20.1.11. проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;
Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, за змістом пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Пункт 94.2 Податкового кодексу України визначає підстави для застосування арешту майна та зокрема пп.94.2.4 п.94.2 ст.94 встановлює, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством.
Саме на цю підставу [пп.94.2.4. п.94.2 ст.94 ПКУ] посилається контролюючий орган у рішенні від 03.11.2026 №1/26-19-09-01-09 про застосування умовного адміністративного арешту майна (тютюнової сировини) платника податків.
Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Пунктом 94.5 статті 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
За приписами п. 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується,- протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
За змістом пункту 94.7 статті 94 ПК України арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.
Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 зазначив, що для вирішення питання, чи є підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд повинен встановити, за яких саме обставин відбувся недопуск таким платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та, відповідно, чи були законні підстави для її проведення. Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.
У справі, що розглядається, платник податків допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, надавав пояснення та документи на вимогу контролюючого органу під час її проведення та за наказами директора Товариства створив комісію для проведення інвентаризації тютюнової сировини та тютюнових виробів, приймав участь у проведенні такої.
Проте висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21, щодо обов`язку суду під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту встановити, чи були законні підстави для проведення фактичної перевірки, чи наявні підстави для прийняття рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків та чи є правильною юридична кваліфікація дій платника податків, є релевантними до обставин справи, що розглядається.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, врегульовані Законом України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, який набрав чинності 27.07.2024 (далі Закон №3817-ІХ).
Так, частиною 1 статті 20 Закону №3817-ІХ визначено, що вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.
Частиною 4 статті 20 Закону №3817-ІХ передбачено, що виробництво тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини здійснюються за умови внесення місць зберігання таких товарів (продукції) до Єдиного реєстру місць зберігання, з урахуванням вимог статті 21 цього Закону.
Визначення поняття «місце зберігання» наведено у п.47 частини 1 статті 1 Закону №3817-ІХ, яким є місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання. Склади тимчасового зберігання, митні склади, інші приміщення, призначені для зберігання товарів під митним контролем відповідно до Митного кодексу України, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру місць зберігання.
Так, пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону №3817-IX визначено, що Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених цим Законом, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників.
Статтею 21 Закону №3817-IX визначені основні вимоги до зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Основні вимоги до зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах визначені у статті 21 Закону №3817-IX.
Так, згідно з положеннями абзаців 1, 3 частини 1 статті 21 Закону №3817-IX зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснює суб`єкт господарювання в місцях зберігання, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, та за обов`язкової умови встановлення і безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження у таких місцях зберігання, крім підприємств, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів та/або ферментація тютюнової сировини, для яких основні вимоги до цілодобової системи відеоспостереження визначені статтею 20 цього Закону.
Зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється в місцях зберігання таких товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання або за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання внесено до Єдиного реєстру місць зберігання.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону №3817-IX зберігання тютюнової сировини здійснюється лише суб`єктами господарювання, які мають ліцензію на право вирощування тютюну або на право ферментації тютюнової сировини, або на право виробництва тютюнових виробів.
За приписами частини 3 статті 21 Закону №3817-IX суб`єкт господарювання, який має ліцензію на право ферментації тютюнової сировини та ліцензію на право виробництва тютюнових виробів, вносить місця зберігання тютюнових виробів та тютюнової сировини до Єдиного реєстру місць зберігання лише у разі, якщо такі місця зберігання розташовані за іншою адресою, ніж місцезнаходження виробництва тютюнових виробів.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 39 Закону №3817-IX зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб`єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.
Згідно з абзацом 6 частини 1 статті 39 Закону №3817-IX суб`єкт господарювання, що отримав ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вносить до Єдиного реєстру місць зберігання лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва таких товарів (продукції).
Суд звертає увагу на особливість даного законодавчого припису щодо обов`язку суб`єкта господарювання, що отримав ліцензію на право виробництва тютюнових виробів вносити до Єдиного реєстру місць зберігання лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва таких товарів (продукції).
Отже, за наявності у суб`єкта господарювання ліцензії на право виробництва тютюнових виробів він вносить до Єдиного реєстру місць зберігання лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва таких товарів (продукції).
Аналізуючи зазначене, законодавець визначив, що для внесення місць зберігання за адресою виробництва не потрібно подавати окрему заяву, так як таке місце автоматично вноситься в Єдиний реєстр ліцензіатів після отримання заяви про видачу ліцензії (у разі видачі ліцензії). Тобто законодавцем передбачено два випадки включення місць зберігання: за заявою про видачу ліцензії (у разі співпадіння адреси місця провадження діяльності) та за окремою заявою про включення місць зберігання за адресами, відмінними від місця провадження діяльності.
Як вбачається з витягу №2134 від 07.05.2026 з Єдиного реєстру ліцензіатів, по ліцензії №990111202100013 визначено адресу провадження господарської діяльності (м.Київ, бул.Вацлава Гавела 6, 2Е) та окремо 2 адреси місць зберігання тютюнової сировини (перша - м.Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 2, літ. Е та друга - м.Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 10, літера Д).
Як встановлено судом, ТОВ "МВГ" видано ліцензію на право виробництва тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013, терміном дії з 07.06.2021 по 07.06.2026. Місцезнаходженням ліцензіата зазначено: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6. Місцем провадження господарської діяльності вказано: м. Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, 2Е. Вказані обставини підтверджені витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів №2134 від 07.05.2026 (а.с.25-26).
Відповідно до абзацу 1 п.3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до абзацу 1 п.3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX суб`єкти господарювання, які мають діючі ліцензії, надані до 1 січня 2025 року, з метою наповнення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального повною інформацією, яка має міститися у таких реєстрах, зобов`язані в термін до 1 липня 2025 року подати заяву про внесення змін до відомостей, що містяться у відповідному реєстрі, у якій зазначити всі відомості, визначені частиною третьою статті 43 цього Закону для відповідного виду ліцензії, та для ліцензій з безстроковим терміном дії - додати до такої заяви документи (за необхідності), визначені частинами четвертою - шостою статті 43 цього Закону. За результатами розгляду заяв орган ліцензування вносить зазначені у таких заявах відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального відповідно.
Відповідач у клопотанні про долучення доказів від 05.11.2026 зазначив, що по ліцензії №990111202100013, заява про видачу ліцензії подавалась ще під час дії Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (який втратив чинність на підставі Закону № 3817-IX від 18.06.2024), але після набрання чинності Законом №3817 [27.07.2024], відповідна заява подавалась додатково для актуалізації інформації в Єдиному реєстрі ліцензіатів відповідно до пункту 3 розділу XIII Закону №3817, за яким у Товариства додатково виник обов`язок подати заяву про внесення змін до відомостей, що містяться у відповідному реєстрі, у якій зазначити всі відомості, визначені частиною третьою статті 43 цього Закону для відповідного виду ліцензії.
Судом встановлено, що 30.06.2025 ТОВ "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" до ДПС України подано заяву №1/Л щодо ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (на виконання п.3 розділу ХІІІ Закону №3817) про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах до ліцензії №990111202100013 на право виробництва тютюнових виробів за місцями провадження господарської діяльності за адресою: м.Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 2, літ. Е та за адресою: м.Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 10, літера Д (а.с.174-175).
Вказану заяву за встановленою формою направлено до ДПС України супровідним листом від 30.06.2026 №30/06/2026-5 (а.с.173) та надіслано через електронний кабінет платника податків, витяг з ЕКПП долучено до матеріалів справи (а.с.175-176).
Судом встановлено, що саме за цією заявою від 30.01.2025 №1/Л і внесено місця зберігання тютюнової сировини за двома адресами одночасно (м.Київ, бул.Вацлава Гавела буд.6 корп.2Е та буд.6 корп. 10Д), відомості про що внесено у всі Реєстри.
Пунктом 3 абзацу першого частини 19 статті 39 Закону №3817 вказано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган приймає рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання на підставі: відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання (крім випадків отримання таким ліцензіатом протягом зазначеного строку нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності).
Таким чином, законодавець зазначив лише єдиний випадок, на який не поширюється це положення (отримання нової ліцензії).
Абзацами 3, 4 частини 19 статті 39 Закону №3817 визначено, що рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання на підставі відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання, приймається не раніше ніж через 20 робочих днів з дня припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання на підставі відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру місць зберігання та направляє суб`єкту господарювання рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, із зазначенням підстави/підстав для такого виключення.
Згідно з пунктом 17 статті 39 Закону №3817, рішення про відмову у внесенні місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання, про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання набирають чинності:
1) на наступний робочий день за останнім днем строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання скарги на рішення податкового органу, визначені цим Законом, - у разі якщо таку скаргу не подано у такий строк;
2) на наступний робочий день за днем прийняття податковим органом рішення про результати розгляду скарги на рішення податкового органу, визначені цим Законом, - у разі якщо таку скаргу подано у строк, передбачений Податковим кодексом України , та рішення про результати розгляду скарги на рішення податкового органу, визначені цим Законом, прийнято на користь податкового органу.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган у день набрання чинності рішенням про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання вносить відповідний запис до Єдиного реєстру місць зберігання та направляє заявнику витяг із зазначеного реєстру в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Таким чином, місце зберігання тютюнової сировини за адресою м.Київ, бул.Вацлава Гавела 6, приміщення корпусу 2 літера Е, яке внесене як місце зберігання тютюнової сировини в Єдиний реєстр ліцензіатів за спрощеною процедурою (за заявою від 30.06.2025 №1/Л) може бути виключене на підставі відомостей з Єдиного реєстру ліцензіатів у встановленому порядку.
Судом встановлено, що місце зберігання тютюнової сировини за адресою м.Київ, бул.Вацлава Гавела буд.6, корпус 2 літера Е станом на день розгляду справи не виключено з Єдиного реєстру місць зберігання.
В судовому засіданні представник податкового органу підтвердив той факт, що рішення про виключення місця зберігання тютюнової сировини ТОВ «МВГ» за адресою м.Київ, бул.Вацлава Гавела буд.6, корпус 2 літера Е з Єдиного реєстру місць зберігання не прийнято.
Щодо встановлених в акті фактичної перевірки від 02.11.2026 №87867/Ж5/26-15-09-01/43873464 обставин про те, що місця зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е виключено з Єдиного реєстру місць зберігання розпорядженням ДПС № 3767 від 01.07.2026 суд зазначає наступне.
З наданого позивачем до матеріалів заяви Витягу з Єдиного реєстру місць зберігання від 01.07.2026 за індивідуальним номером місця зберігання в Єдиному реєстрі місць зберігання 26230101672, внесеного до місць зберігання ТОВ "МВГ" (код ЄДРПОУ 43873464) 30.05.2024 №3013 відповідно до ліцензії №990211202200005; адресою місця зберігання тютюнової сировини є: м. Київ, Солом`янський р-н, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 10, літера Д, наявна інформація про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання відповідно до рішення органу ДПС від 01.07.2026 №3767 (а.с.29-30).
Отже розпорядження ДПС № 3767 від 01.07.2026 стосується виключення місця зберігання тютюнової сировини ТОВ "МВГ" відповідно до ліцензії №990211202200005; адресою місця зберігання тютюнової сировини за іншою адресою: м. Київ, Солом`янський р-н, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 10, літера Д.
Наведене свідчить, що виключення місця зберігання тютюнової сировини у приміщенні корпусу 2Е будинку 6 по бульвару Вацлава Гавела не пов`язане з рішенням за №3767 від 01.07.2026.
Щодо Витягу з Єдиного реєстру місць зберігання від 01.07.2026 за індивідуальним номером 26170101277, внесеного до місць зберігання ТОВ "МВГ" (код ЄДРПОУ 43873464) 29.12.2023 №2291 відповідно до ліцензії №990111202100013; адреса місця зберігання тютюнових виробів: м. Київ, Солом`янський р-н, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 2, літера Е, в якому наявна інформація про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання відповідно до рішення органу ДПС від 01.07.2026 №3763 (а.с.27-28) суд зазначає, що такий витяг не є доказом по справі, адже стосується виключення місця зберігання тютюнових виробів, тоді як підставою для застосування адміністративного арешту платника податків є зберігання тютюнової сировини у місці зберігання, яке не внесене до Єдиного реєстру.
Враховуючи викладене, актом фактичної перевірки не встановлено і під час судового розгляду справи позивачем не надано доказів, які підтверджують прийняття рішення про виключення з Єдиного реєстру місць зберігання місця зберігання тютюнової сировини ТОВ «МВГ» за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е.
Судом встановлено, що відповідно до рішення органу ліцензування від 07.05.2026 №842-р/лер дію ліцензії №990111202100013 на право виробництво тютюнових виробів ТОВ "МВГ" (код ЄДРПОУ 43873464), терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026, адреса місць зберігання тютюнової сировини: 1) м. Київ, Солом`янський р-н, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 2, літ. Е, 2) м. Київ, Солом`янський р-н, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корпус 10, літера Д, - припинено.
Також дію ліцензії №990211202200005 на право оптової торгівлі тютюновими виробами ТОВ "МВГ" (код ЄДРПОУ 43873464), терміном дії з 12.05.2022 до 12.05.2027, за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е припинено розпорядженням на припинення ліцензії від 13.05.2025 № 1527 у зв?язку з несплатою чергового платежу за ліцензію. Вказане розпорядження оскаржене відповідачем до Київського окружного адміністративного суду, справа №320/20236/26 перебуває у провадженні суду.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо відсутності вини платника податків в тому, що залишки тютюнової сировини не можуть ним реалізовані або в інший спосіб відчужені у зв`язку з припиненням дії ліцензії на виробництво суд зазначає таке.
Як встановлено під час цієї фактичної перевірки в процесі послідовних інвентаризацій тютюнової сировини (27.10.2026 та 30.10.2026) надлишків чи нестач тютюнової сировини не встановлено, залишки сировини перебувають у повністю статичному стані та не змінювалися вже тривалий час, що підтверджено і інвентаризацією, проведеною 06.04.2026 під час попередньої фактичної перевірки. Норми Закону №3817 мають пряму, безумовну та імперативну дію та з моменту припинення дії ліцензії суб`єкт господарювання автоматично в силу закону позбавляється будь-якого права щодо розпорядження, реалізації, переміщення, відвантаження чи переробки тютюнової сировини. Будь-яка спроба фізичного переміщення чи збуту цієї сировини за відсутності ліцензії тягне за собою безальтернативні фінансові санкції та кримінальну відповідальність за ст. 204 КК України "Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів".
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що застосування умовного адміністративного арешту майна (тютюнова сировина) платника податків в даному випадку, яке і так перебуває в режимі повної законодавчої заборони на відчуження, не забезпечує мети його застосування, як виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом згідно з п.94.1 ст.94 ПКУ.
За наведених обставин (припинення дії ліцензії на право виробництва тютюнових виробів та оскарження в суді такого рішення) учасниками справи не заперечується, що жодної господарської діяльності за місцем провадження господарської діяльності за адресою м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е відповідачем не проводиться.
Контролюючий орган в рішенні від 03.11.2026 №1/26-19-09-01-09 про застосування умовного адміністративного арешту майна (тютюнової сировини) платника податків як на правову підставу для застосування арешту майна посилається на пп.94.2.4. п.94.2 ст.94 ПКУ - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством.
Суд нагадує, що в силу п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Разом із тим, адміністративний арешт за п.п. 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 ПКУ застосовується в даному випадку не через відсутність ліцензії як такої, а у зв`язку із вчиненим платником податків правопорушенням – зберіганням тютюнової сировини у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання.
Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Обставини справи свідчать про те, що усі наявні залишки тютюнової сировини та тютюнових виробів були вироблені або придбані відповідачем у період дії ліцензії №990111202100013. Ураховуючи припинення дії ліцензії №990111202100013 ТОВ «МВГ», починаючи з 07.05.2026, позбавлене можливості у законний спосіб здійснити будь-які дії щодо вказаних залишків (відвантаження іншому ліцензіату, реалізація та ін.).
Представником позивача в судовому засіданні на питання суду, що повинен чи міг зробити платник податків, щоб здійснити відчуження чи в інший спосіб не допустити зберігання тютюнової сировини в місці зберігання, яке не внесене до Єдиного реєстру, набутої правомірно та законно, ураховуючи припинення дії ліцензії на виробництво, зазначено, що відповідач міг отримати індивідуальну податкову консультацію або передати майно на відповідальне зберігання.
В той же час жоден з цих запропонованих варіантів поведінки не може бути застосованим у даному випадку, адже передача майна (тютюнової сировини) на відповідальне зберігання у відсутність ліцензії на право виробництва тютюнових виробів тягне відповідальність за незаконний обіг підакцизних товарів, а індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового за приписами п.52.1. ст.52 ПКУ надаються протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення контролюючим органом, в той час як термін фактичної перевірки не перевищує 10 діб.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено, що, вчиняючи певні дії, а саме зберігаючи тютюнову сировину та тютюнові вироби у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання, за які передбачена відповідальність, за відсутності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
При цьому контролюючий орган в акті фактичної перевірки не довів, що місце зберігання тютюнової сировини ТОВ «МВГ» за адресою: м.Київ, Солом?янський р-н, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е виключено з Єдиного реєстру місць зберігання.
Отже, порушення абзацу першого частини 1 статті 21 Закону №3817 у вигляді зберігання тютюнової сировини в місці зберігання, яке не внесене до Єдиного реєстру місць зберігання, документально не підтверджено.
Суд зазначає, що відповідальність за порушення Закону №3817 передбачена статтею 73 цього Закону.
Відповідно до частини 7 ст. 73 Закону №3817 у разі виявлення факту зберігання суб`єктом господарювання тютюнової сировини без внесення у передбачених цим Законом випадках місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання податковий орган не пізніше трьох робочих днів з дня виявлення такого факту накладає арешт на таку тютюнову сировину і звертається до суду для винесення рішення про її конфіскацію та знищення.
На час розгляду справи належних доказів того, що під час перевірки виявлено факт зберігання суб`єктом господарювання тютюнової сировини без внесення у передбачених цим Законом випадках місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання податковий орган позивачем не надано, що є підставою для висновку про необґрунтованість прийнятого позивачем рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна (тютюнова сировина) від 03.11.2026 №1/26-15-09-01-09.
ГУ ДПС у м. Києві 03.11.2026 застосовано до ТОВ «МВГ» саме умовний адміністративний арешт майна, який полягає в обмеженні прав платника податків щодо відчуження майна без згоди податкового органу. В той же час платник податків позбавлений можливості у законний спосіб здійснити відчуження тютюнової сировини та тютюнових виробів, що виключає можливість застосування до такого платника умовного адміністративного арешту майна.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що рішення ГУ ДПС у м. Києві №1/26-15-09-01-09 штучно створює ситуацію правової невизначеності та жодним чином не захищає інтереси держави, враховуючи, що проведеною фактичною перевіркою не встановлено будь-яких фактів незаконного обігу підакцизної сировини.
Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про непідтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" код 43873464, що є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.
Щодо наявності підстави для проведення фактичної перевірки, суд зазначає таке.
На підставі п.п. 19-1.1.4, п.п. 19-1.1.14, п.п. 19-1.1.16, п.п. 19-1.1.17, п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розділу ІІ, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, доповідної записки Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №4804/26-15-09-01-07, Головним управлінням ДПС у м. Києві 22.10.2026 прийнято наказ №7040-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Місцева виробнича група", яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Місцева виробнича група» (код ЄДРПОУ 43873464) за адресою: місто Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, 6, 2Е, з 22.10.2026 тривалістю 10 діб. Перевірку провести з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовується в електронних сигаретах за період з 11.04.2026 по 31.10.2026 (а.с.10).
22.10.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві видано направлення на перевірку №23357/26-15-09-01, №23358/26-15-09-01 головним державним інспекторам ГУ ДПС у м.Києві Юрію Батєхіну та Олександру Жужі на проведення фактичної перевірки ТОВ "Місцева виробнича група" (код ЄДРПОУ 43873464) за адресою: місто Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, 6, 2Е, з 22.10.2026 тривалістю не більше 10 діб (а.с.8, 9).
22.10.2026 о 16 год. 40 хв. посадовими особами ГУ ДПС у м.Києві розпочато проведення фактичної перевірки. Перевірка завершена 30.10.2026. За результатами фактичної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 02.11.2026 №87867/Ж5/26-15-09-01/43873464, у висновках акту встановлено порушення п. 1 ст. 21 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального" (із змінами та доповненнями) (а.с.12-15).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 звернув увагу на таке.
Правове формулювання пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, за висновком Верховного Суду у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 наголосив, що у спорах цієї категорії, перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки.
При цьому, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення. Тоді, як встановлена судом протиправність наслідків перевірки з підстави порушення процедури її проведення є достатньою та самостійною підставою для скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2026 у справі №160/2957/24 та від 09.06.2026 у справі №160/1167/24.
Суд дійшов висновку про доцільність поширення правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.04.2026 у справі №160/2957/24 та від 09.06.2026 у справі №160/1167/24 (щодо застосування підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) на правовідносини, що виникають у зв`язку із застосуванням підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки обидві зазначені норми передбачають наявність та/або отримання контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення податкового законодавства – як необхідну передумову реалізації повноваження щодо призначення фактичної перевірки. Відмінність між вказаними нормами полягає виключно у предметній сфері такої інформації: підпункт 80.2.2 стосується можливих порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема у сфері здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності відповідних дозвільних документів та обігу підакцизних товарів, а підпункт 80.2.5 безпосередньо визначає підстави для перевірки дотримання законодавства у сфері виробництва, обліку, зберігання та транспортування окремих підакцизних товарів.
Суд наголошує, що факт надходження до контролюючого органу інформації, яка загалом може свідчити про ймовірні порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, не є безумовною та достатньою підставою для призначення фактичної перевірки будь-якого суб`єкта господарювання.
На переконання суду, для реалізації повноважень, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, необхідною є наявність визначених законом передумов, які мають оцінюватися контролюючим органом у взаємозв`язку з конкретним платником податків, щодо якого приймається рішення про проведення фактичної перевірки.
Разом із тим, оцінюючи не лише формальне посилання контролюючого органу на відповідні положення Податкового кодексу України, а й фактичну наявність передбачених ними обставин, суд установив, що інформація, яка стала приводом для видання Головним управлінням ДПС у м. Києві наказу від 22.10.2026 №7040-п – не містила відомостей про можливе вчинення порушень саме позивачем.
Так, підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачають можливість призначення фактичної перевірки за наявності та/або отримання в установленому законом порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства у визначених цими нормами сферах.
Отже, юридично значущою обставиною є не лише факт надходження інформації від відповідного органу, а й її зміст, який повинен свідчити про можливі порушення, допущені саме платником податків, щодо якого призначається перевірка.
Судом встановлено, що у межах спірних правовідносин наказ про проведення фактичної перевірки від 22.10.2026 №7040-п не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, або інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «МВГ» законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі, норми Податкового кодексу України, якими визначені підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, проте, жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.
Аналогічний підхід застосований у постанові Верховного Суду від 09.06.2026 у справі №160/1167/24.
Зокрема, у тексті наказу Головного управління ДПС у Київській області від 22.10.2026 №7040-п відсутнє посилання на будь-який документ або зміст інформації, що свідчить про можливі порушення ТОВ «МВГ» законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; не визначено від якого державного органу чи органу місцевого самоврядування надійшла така інформація.
Таким чином, зі змісту наказу Головного управління ДПС у Київській області від 28.04.2023 №749-п неможливо встановити, що перед його прийняттям існувала передбачена підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична підстава для проведення перевірки позивача. Саме лише посилання на відповідну норму Податкового кодексу України не дає можливості встановити, які конкретні обставини зумовили прийняття рішення про проведення перевірки.
На переконання суду, відсутність у наказі про призначення перевірки таких відомостей має істотне значення, оскільки платник податків повинен мати можливість перевірити, чи існувала на момент призначення фактичної перевірки передбачена законом підстава для її проведення. В іншому випадку посилання контролюючого органу на положення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактично набуває формального характеру.
Суд зазначає, що в якості обґрунтування для видання наказу від 22.10.2026 №7040-п наведено посилання на доповідну записку Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №4804/26-15-09-01-07, яку платнику податків при проведенні фактичної перевірки не надано (а.с.11).
За аналізом доповідної записки Управління контролю за підакцизними товарами доповідної записки ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №4804/26-15-09-01-07 вбачається, що начальником управління контролю за підакцизними товарами запропоновано проведення фактичної перевірки у зв`язку з здійсненням функцій, визначених законодавством (тема доповідної записки), також вказується про надходження листа ДПС від 21.10.2026 №24816/7/99-00-09-02-01-07, зміст якого у доповідній записці не розкрито.
З наданого під час судового розгляду справи листа ДПС від 21.10.2026 №24816/7/99-00-09-02-01-07 слідує, що цей лист адресований територіальним органам ДПС (за списком). Даним листом Державна податкова служба України, керуючись п. 5 Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (зі змінами), надсилає для розгляду в межах компетенції та вжиття відповідних заходів згідно із законодавством, копію листа БЕБ від 06.10.2026 №11/3.2.2./12735-26, (вх. ДПС №80927/5 від 07.10.2026). Також листом ДПС України зобов`язано територіальні органи 22.10.2026 розпочати фактичні перевірки суб?єктів господарювання, якими накопичено значні залишки імпортованої тютюнової сировини. Про результати розгляду та вжиті заходи необхідно повідомити ДПС згідно додатків 1, 2 та форми, що додається (а.с.147).
Як вбачається з наданого на вимогу протокольної ухвали суду від 05.11.2026 листа Бюро економічної безпеки України від 06.10.2026 №11/3.2.2/12735-26, останній адресований в.о. Голови ДПС України Юрію Конюшенку, в якому рекомендовано на підставі пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” провести контрольно-перевірочні заходи щодо зазначених у додатках до листа суб`єктів господарювання (серед яких є відповідач у цій справі), враховуючи те, що під час опрацювання інформаційно-аналітичних даних у тютюновій галузі та відомостей щодо залишків тютюнової сировини встановлено, що окремі суб?єкти господарювання формують значні товарні залишки сировини, при цьому понад 70% їх сукупного обсягу зосереджено лише у трьох із них. Під час аналізу ідентифіковано два основні ризики у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів: 1) формування значних товарних залишків тютюнової сировини, сукупний обсяг яких становить близько 17,2 тис. тонн (додаток 1); 2) реалізація тютюнових виробів за заниженими цінами з ознаками підроблення у об?єктах роздрібної торгівлі (переважно кіоски, павільйони, магазини та лотки, зокрема у містах Київ, Одеса та Полтава) (додаток 2).
У листі БЕБ наголошено, що накопичення значних товарних залишків тютюнової сировини, в тому числі після завершення строку дії ліцензії, свідчить про ймовірні ризики виробництва та реалізації тютюнових виробів поза податковим обліком, ухилення від сплати акцизного податку й інших податків та наявність стійких каналів розповсюдження нелегальної продукції. На підставі пункту 8 частини першої статті 4 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» рекомендує провести контрольно-перевірочні заходи щодо зазначених суб?єктів господарювання (додаток 1) та об?єктів роздрібної торгівлі (додаток 2) (а.с.148-149).
З додатку до даного листа (а.с.155) слідує, що до Переліку суб?єктів господарювання включено ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464), також зазначено залишок продукції станом на 01.08.2026 у тоннах – 1,5.
Суд зауважує, що до перевірки посадовими особами ГУ ДПС у м.Києві не надано ані доповідної записки Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №4804/26-15-09-01-07, ані листа ДПС від 21.10.2026 №24816/7/99-00-09-02-01-07, ані листа Бюро економічної безпеки України від 06.10.2026 №11/3.2.2/12735-26 з додатками.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що посилання на доповідну записку Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №4804/26-15-09-01-07 без опису суті порушення у наказі про проведення фактичної перевірки позбавляє платника можливості зрозуміти законність перевірки.
Підсумовуючи вищенаведене, за змістом наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22.10.2026 №7040-п не можливо встановити, що саме стало підставою для цієї перевірки.
Отже, суд вважає, що при прийнятті наказу від 22.10.2026 №7040-п контролюючий орган не навів та не конкретизував фактичну підставу для проведення перевірки, обмежившись зазначенням загальних норм законодавства. За відсутності в наказі про призначення перевірки таких відомостей, його зміст не дає можливості встановити наявність передбаченої законом передумови для призначення фактичної перевірки на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Наявність фактичної підстави для призначення спірної перевірки не доведена відповідачем і під час судового розгляду.
Щодо інформації, наведеної у листі БЕБ від 06.10.2026 №11/3.2.2/12735-26 про включення до Переліку суб`єктів господарювання, які за змістом листа формують значні товарні залишки сировини, ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464), із залишком продукції станом на 01.08.2026 у тоннах – 1,5, наведена інформація спростовується матеріалами справи та проведеною під час фактичної перевірки інвентаризацією тютюнової сировини.
Додатком №4 до Акта перевірки є Акт зняття залишків тютюнової сировини та тютюнових виробів, які знаходяться в місці проведення діяльності за адресою: м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, 2 Е станом на 30.10.2026 та належать ТОВ «МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 43873464) на загальну суму 354757,93 грн, з якої тютюнова сировина вогневого сушення класу LCS з вмістом тютюнової жилки у кількості 144,269 кг на суму 21160,57 грн. (а.с.21).
Наведене спростовує припущення податкового органу про наявність значних залишків тютюнової сировини, як підстави для проведення фактичної перевірки.
Враховуючи встановлені судом обставини справи суд констатує про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «МВГ» на підставі наказу ГУ ДПС у м.Києві, що є окремою підставою для відмови у задоволенні заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" код 43873464.
Повний текст рішення суду складено 06.11.2026 о 13:55 год.
На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 255, 262, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЦЕВА ВИРОБНИЧА ГРУПА" (код 43873464) відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суддя Кушнова А.О.