ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141288553

Озвучення тимчасово недоступне

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2026 року

м. Київ

справа №990/389/26

адміністративне провадження № П/990/389/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Білоуса О.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення у частині, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 вересня 2026 року звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 05 серпня 2026 року №105/зп-26 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду» в частині затвердження результатів виконання практичного завдання кандидатом ОСОБА_1 , код учасника: 0016208;

зобов`язати ВККС України повторно провести перевірку та оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 , код учасника: 0016208 зі спеціалізації місцевого загального суду з винесенням вмотивованого рішення за кожним критерієм оцінювання та належного обґрунтування.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначена категорія справ розглядається у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.

Ухвалою від 09 вересня 2026 року Верховний Суд відкрив провадження у цій справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року витребувано від ВККС України: копію виконаної практичної роботи (екзаменаційного зошита) ОСОБА_1. зі спеціалізації місцевого загального суду; копію індивідуальних відомостей (карток) оцінювання практичної роботи ОСОБА_1 , заповнених кожним членом колегії ВККС України, які здійснювали перевірку завдання; копію зведеної екзаменаційної відомості (таблиці) щодо оцінювання практичної роботи ОСОБА_1.

28 вересня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Комісія просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

05 жовтня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Верховний Суд, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.

Рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року №366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.

ОСОБА_1 виявив бажання взяти участь в оголошеному доборі та відповідно був допущений до складання кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення:

перший етап - тестування знань з історії української державності;

другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

третій етап - тестування когнітивних здібностей;

четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Цим рішенням Комісія також визначила прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимального можливого бала. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, всі вони вважаються такими, що склали кваліфікаційний іспит з обраної спеціалізації суду.

ОСОБА_1 успішно склав перші три етапи кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей та призначено четвертий етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізацій місцевих судів. До виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду допущено 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.

Цим же рішенням визначено графік виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду: 14- 17, 20- 24, 28- 31 жовтня 2025 року. У кожен із зазначених днів етап кваліфікаційного іспиту проходили дві групи учасників: початок реєстрації першої групи - о 08 год 00 хв, другої групи - о 12 год 15 хв.

Крім того, рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 визначено, що:

- кандидати на посаду судді місцевого суду та судді, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, в межах однієї спеціалізації виконують одне завдання типу 2;

- максимально можливий бал на етапі виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150;

- для розрахунку бала, який учасник отримує за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, застосовується коефіцієнт 2;

- прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків від максимально можливого бала, або 112,5 бала.

Особливостями виконання практичного завдання у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, затвердженими рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, визначено, що для кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, формуватиметься (генеруватиметься) за принципом випадковості одне модельне судове рішення з єдиної бази, яка містить практичні завдання як з цивільної, так і з кримінальної спеціалізації.

Відповідно до визначеного Комісією графіка 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 проходив четвертий етап кваліфікаційного іспиту у складі першої групи учасників.

Рішенням Комісії від 17 червня 2026 року № 77/зп-26 затверджено кодовані результати виконання 29 жовтня 2025 року практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) окремими групами кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Відповідно до додатка до цього рішення роботу учасника з кодом 0016208 оцінено у 55 балів, а із застосуванням коефіцієнта 2 - у 110 балів. Результат четвертого етапу кваліфікаційного іспиту визначено як «не складено».

Рішенням Комісії від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту), відповідно до яких індивідуальний кодований номер 0016208 належить ОСОБА_1 , а результат складання ним четвертого етапу кваліфікаційного іспиту визначено як «не складено».

Вважаючи рішення Комісії від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 у частині затвердження декодованого результату виконання ним практичного завдання протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відсутність індивідуального мотивування та деталізованих оцінок членів колегії ВККС України є прямим порушенням принципу «належного врядування», унеможливлює розуміння кандидатом, за що саме було знижено бали, та є самостійною підставою для скасування рішення індивідуального характеру в судовому порядку.

У зв`язку із наведеним ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення Комісії в частині, що стосується результатів виконаного ним практичного завдання, протиправним та просить його скасувати і зобов`язати Комісію повторно розглянути питання щодо оцінювання його практичного завдання.

У відзиві на позовну заяву ВККС України заперечує проти наведених ОСОБА_1 підстав позову та зазначає, що нормативними актами, якими Комісія керується при проведенні конкурсу та прийняття оскаржуваного рішення не передбачено обов`язку членів екзаменаційної комісії складати письмове мотивування щодо кожного виставленого бала за кожним елементом практичного завдання.

Підсумовуючи свої заперечення, Комісія стверджує, що проведення добору та кваліфікаційного іспиту здійснювалося нею в межах повноважень та у спосіб, визначені законом і Положенням. На переконання відповідача, оскаржуване рішення Комісії від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 є законним та обґрунтованим, містить необхідні елементи, фактичні та правові підстави його прийняття, а наведеної в ньому інформації достатньо для розуміння правових підстав та наслідків такого рішення. Комісія також зазначає, що позивачем не наведено передбачених законом підстав, які безпосередньо свідчили б про необхідність скасування оскаржуваного рішення, а сама лише незгода з результатами оцінювання не є достатньою підставою для визнання рішення протиправним.

З огляду на викладене Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 не погоджується із запереченнями відповідача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними і наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та передбачених законом підстав.

Положеннями частини другої статті 128 Конституції України визначено, що призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 92 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Згідно з частиною першою статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, а також затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.

Частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією (частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VIII).

Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності.

Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією.

ВККС України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

Отже, Законом передбачено проведення Комісією добору на посаду судді місцевого суду. Одним із етапів добору є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та виконання практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду.

Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону 1402-VIII рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 затверджено Положення, у преамбулі якого вказано, що воно розроблено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Пунктом 1.2 розділу 1 Положення передбачено, що метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.

Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення етапами складання іспиту кандидатами на посаду судді вищого спеціалізованого суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Пунктом 1.15 розділу 1 Положення передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

Відповідно до пункту 2.7 розділу 2 Положення форма практичного завдання - відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов.

Пунктом 2.8 розділу 2 Положення визначено типи практичних завдань, а саме:

Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи.

Тип 2 - модельне судове рішення, що складається зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних якого учасник повинен продовжити його викладення. Кількість модельних судових рішень визначається рішенням Комісії.

Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 Положення кількість практичних завдань, що виконуються учасниками в межах однієї спеціалізації, - одне завдання типу 1 або типу 2, якщо інше не визначено рішенням Комісії.

Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення).

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.

Згідно з підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення, методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.

Відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення, перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

На виконання наведених вище приписів Положення Комісія рішенням від 30.04.2025 № 96/зп-25 затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі - Методичні вказівки).

Відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, модельне судове рішення (матеріальне право), виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

У Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання, зокрема:

мотивувальна частина оцінюється від 0 до 55 балів, з яких: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним/недоведеним (із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення або підстав для виправдання) (0-15); кваліфікація діяння та застосування кримінального закону (0-5); докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів із урахуванням доводів сторін (0-15); призначення покарання, оцінка обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання (0-15); інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку (0-5);

резолютивна частина оцінюється від 0 до 15 балів, з яких: висновки суду по суті пред`явленого обвинувачення (0-10); висновки щодо інших питань при ухваленні вироку (0-5);

дотримання стилістики судового рішення оцінюється від 0 до 3 балів: логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення (0-3);

дотримання правил орфографії та пунктуації оцінюється від 0 до 2 балів (0-2).

Згідно примітки до Методичних вказівок, залежно від обставин модельного судового рішення член екзаменаційної комісії може відступити від наведеної в методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі член екзаменаційної комісії не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

Підпунктом 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення визначено, що під час оцінювання практичного завдання члени екзаменаційної комісії виставляють оцінки за кожен передбачений елемент у кількості балів, визначених методичними вказівками.

Оцінка члена екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання формується на підставі суми його оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками.

Відповідно до підпункту 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи.

Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).

Підпунктом 5.7.5 пункту 5.7 розділу 5 Положення визначено, що максимально можливий бал виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення кількість балів за модельне (модельні) судове (судові) рішення у разі виконання практичного завдання типу 2 та/або модельну судову справу у разі виконання практичного завдання типу 1 визначається на підставі методичних вказівок з оцінювання практичного завдання та/або рішенням Комісії.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту є однією зі стадій встановлення результатів іспиту.

Згідно з абзацами другим та третім підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.

При встановленні розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при повторному оцінюванні роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Положення результати виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт.

Згідно підпункту 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат («успішно складено» або «не складено»).

У підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення зазначено, що у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

Згідно абзацу першого підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.

Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що не склав етап іспит, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту).

Загальні результати іспиту визначаються на підставі декодованих результатів кожного його етапу (підпункт 6.5.1 пункту 6.5 розділу 6 Положення).

Згідно з підпунктами 6.5.4 та 6.5.5 пункту 6.5 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів.

Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів.

Результати іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (пункт 6.6 розділу 6 Положення).

Підпунктом 6.8.1 пункту 6.8 розділу 6 Положення передбачено, що прохідний бал, зокрема, за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків від максимально можливого бала.

Судом установлено, що відповідно до екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання ОСОБА_1. членами екзаменаційної комісії за елементами оцінювання проставлені такі бали:

- Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним/недоведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення / підстав для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За наявності підстав - мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення (максимальний бал 15), фактичні бали: 15, 11, 15, 15; середній бал - 14.00000;

- Кваліфікація діяння та застосування кримінального закону (максимальний бал 5), фактичні бали: 3, 3, 5, 3; середній бал - 3,50000;

- Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів із урахуванням доводів сторін кримінального провадження (за наявності таких доводів) (максимальний бал 15), фактичні бали: 9, 10, 10, 7,5; середній бал - 9,12500;

- Призначення покарання, оцінка обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання (максимальний бал 15), фактичні бали: 9, 12, 11, 8,5; середній бал - 10,12500;

- Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку (максимальний бал 5), фактичні бали: 3, 3, 3, 3; середній бал - 3,00000;

- Висновки суду по суті пред`явленого обвинувачення (максимальний бал 10), фактичні бали: 10, 7, 9, 10; середній бал - 9,00000;

- Висновки щодо інших питань при ухваленні вироку (максимальний бал 5), фактичні бали: 3, 4, 3, 3; середній бал - 3,25000;

- Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення (максимальний бал 3), фактичні бали: 3, 3, 3, 2,5; середній бал - 2,12500;

- Дотримання правил орфографії та пунктуації (максимальний бал 2), фактичні бали: 1, 1, 1, 0,5; середній бал - 0,87500;

Остаточний бал учасника іспиту за практичне завдання 55 балів (з урахуванням коефіцієнта 2 - 110 балів).

У екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання, виконаного позивачем, кожним членом екзаменаційної комісії під час оцінювання його практичного завдання виставлено бали за кожен окремий елемент оцінювання у межах, визначених Методичними вказівками, на підставі чого сформовано загальну (сумарну) кількість балів. Відомість містить розділи за елементами оцінювання, значення максимальної кількості балів та виставлені кожним окремо членом Комісії бали, дату і час внесення балів до відомості, середній бал за кожним критерієм та остаточний бал учасника.

Відповідно до Положення після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим Методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи. Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений Методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).

Отже, результат оцінювання кожного з елементів фіксується у виді середнього арифметичного бала, обчисленого за встановленим порядком, що забезпечує об`єктивність підсумкового бала за кожним елементом після їх оцінювання окремо кожним членом екзаменаційної комісії за внутрішнім переконанням.

Виставлення балів за практичне завдання у межах, визначеного Методичними рекомендаціями діапазону балів є відображенням рівня професійних знань кандидата, його аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми закону, а для нівелювання суб`єктивного фактору і об`єктивності оцінювання кандидата і передбачено механізм формування остаточного балу кандидата на підставі суми середніх арифметичних оцінок членів екзаменаційної комісії за кожен елемент.

Виходячи з наведеного, оцінювання виконаного позивачем практичного завдання здійснено з дотриманням вимог законодавства, регламентованої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору, а форма та зміст відомості про оцінювання дозволяють надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності.

Так, позивачем не наведено доказів та Судом не встановлено факту розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане ним практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала, що було б підставою для повторної перевірки такої роботи іншою екзаменаційною комісією.

Суд наголошує на тому, що положення підпункту 6.3.1 Положення застосовується виключно до підсумкового бала за виконане завдання, а розбіжності за окремими елементами практичного завдання самі по собі не створюють підстави для повторної перевірки.

Позивач стверджує, що відсутність індивідуального мотивування та деталізованих оцінок членів колегії ВККС України є прямим порушенням принципу «належного врядування», унеможливлює розуміння кандидатом, за що саме було знижено бали, та є самостійною підставою для скасування рішення.

Надаючи оцінку цим доводам, Суд звертає увагу на таке.

Порядок перевірки практичного завдання та фіксації її результатів, як вкотре зазначає колегія суддів, визначають Положення № 185/зп-24 та Методичні вказівки. Згідно з ними кожен член екзаменаційної комісії самостійно оцінює роботу за наперед визначеними елементами і в межах установленої для кожного з них кількості балів. Результати оцінювання фіксуються в екзаменаційній відомості окремо щодо кожного члена екзаменаційної комісії та кожного елемента практичного завдання.

Ані Положення № 185/зп-24, ані Методичні вказівки не передбачають обов`язку члена екзаменаційної комісії складати письмову рецензію на роботу, формулювати зауваження до неї чи наводити текстове обґрунтування кількості балів за кожен елемент. Тому відсутність документів, складення яких установленою процедурою не передбачено, не може свідчити про її недотримання.

При цьому відсутність окремого текстового пояснення кожного бала не означає відсутності об`єктивованої основи індивідуальної оцінки. Екзаменаційна відомість щодо роботи Позивача, як продемонстровано вище, дає змогу встановити кількість балів, виставлених кожним із членів екзаменаційної комісії за кожен із елементів практичного завдання, тоді як Методичні вказівки визначають зміст відповідного елемента, показники його оцінювання та максимально можливу кількість балів.

Отже, встановлена модель передбачає об`єктивацію індивідуального професійного судження екзаменатора через його співвіднесення з наперед визначеними елементами, показниками та кількісними межами оцінювання і фіксацію відповідного результату в екзаменаційній відомості, а не шляхом складання окремого текстового мотивування до кожного виставленого бала.

Позивач у позові у контексті наведених порушень щодо мотивації не зазначив, які саме вимоги Положення № 185/зп-24 чи Методичних вказівок порушено під час оцінювання його роботи. Суд таких порушень також не встановив. За таких обставин доводи Позивача про невмотивованість оцінювання є безпідставними.

Наведені ж позивачем інші доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою виконаного ним практичного завдання.

З огляду на зазначене правове регулювання, дослідивши матеріали справи, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді сплаченого судового збору за звернення з цим позовом до суду відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-243, 246, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення у частині, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх

О.О.Шишов

М.М.Яковенко