ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141281347

Озвучення тимчасово недоступне

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. справа №300/5530/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Варбан Олександр Валентинович (далі – представник позивача, адвокат Варбан О.В.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду), у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.02.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області поновити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 лютого 2026 року на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та провести виплати з 01.02.2026, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є громадянкою України та внутрішньо переміщеною особою, на утриманні якої перебуває неповнолітня дитина: доньку ОСОБА_2 (далі – донька позивача, ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також є внутрішньо перемішеною особою. За доводами адвоката Варбана О.В., з 01.02.2026, позивач знаходилася на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі по 31.03.2026. Однак, як зазначає представник позивача, з 01.04.2026, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі на доньку ОСОБА_2 було припинено. Позивач 02.06.2026 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про надання вмотивованої відповіді (або рішення) про припинення з 01.04.2026 допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі на доньку ОСОБА_2 . Представник позивача вказує, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, листом від 01.07.2026 за №15777-13685/3-02/8-0900/26, повідомило позивачу, що по її справі виникла переплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.02.2026 по 31.03.2026, у зв`язку із тим, що вказана допомога призначена помилково, оскільки донька ОСОБА_2 навчається дистанційно в Костянтинівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області, тоді як фактичним місцем проживанням сім`ї є місто Івано-Франківськ, що порушує умови передбачені пунктом 13-6 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (далі - Порядок №332).

При цьому, представник позивача наголошує, що Порядком №332 передбачена можливість отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, зокрема дитині від 6 до 18 років за умови, що така дитина навчається у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою навчання.

Таким чином, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.02.2026, позивач, звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.24-25).

Пунктом 4 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській весь обсяг документів, на підставі яких прийнято рішення про припинення виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам та вичерпне обґрунтування з посиланням на відповідні докази причин (підстав) припинення такої виплати.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 14.08.2026 №0900-1003-7/46127, який 20.08.2026 надійшов на адресу суду засобами поштового зв`язку (а.с.29-52). ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Мотивуючи свою позицію ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що ОСОБА_1 з 01.03.2024 по 31.03.2026 допомога призначалася системою автоматично у розмірі 5000,00 грн, у тому числі заявниці 2000,00 грн і на дитину 3000,00 грн, та з 01.04.2026 по 31.08.2026 автоматично продовжено заявниці в розмірі 2000,00 грн. Відповідач вказав, що відповідно до даних Єдиної інформаційної системи соціальної сфери до складу сім`ї ОСОБА_1 включено дочку – ОСОБА_2 , яка навчається за дистанційною формою навчання в 11-В класі Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1. За доводами органу пенсійного фонду відповідно до завантажених даних із ДФС та ПФУ про доходи осіб, які входять до складу сім`ї, за період з 01.10.2025 по 31.12.2025 сукупний дохід сім`ї становить 108 061,19 грн (в тому числі: ОСОБА_1 пенсія – 33 555,12 грн, аліменти – 68505,97 грн). Розрахований середній дохід на одного члена сім`ї складає 18 010,20 грн, що перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.01.2026, а відтак, відповідно до пункту 13-2 Порядку №332 відсутні підстави для призначення допомоги.

З урахуванням зазначеного, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.04.2008 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ас18).

Як свідчать довідки від 27.03.2023 №2615-7001748135 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, від 27.03.2023 №26157001748182 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами (а.с.11-12).

Згідно із довідкою Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області від 06.03.2026 №60, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у 11-В класі (дистанційна форма) в Костянтинівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської Ради Донецької області (а.с.13)

Як зазначає представник позивача у позовній заяві та не заперечує відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі (зворотній бік а.с.1).

Однак, з 01 квітня 2026 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було припинено (зворотній бік а.с.1).

ОСОБА_1 16.04.2026 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.37-39).

Далі, як зазначає представник позивача у позовній заяві 02 червня 2026 року, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про надання вмотивованої відповіді (або рішення) про припинення з 01 квітня 2026 року допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зворотній бік а.с.1).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, листом від 01.07.2026 №15777-13685/3-0-0900/26, у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 02.06.2026 повідомило останній, що з наявних у справі документів встановлено, що дитина ОСОБА_2 , яка входить до складу сім`ї позивача, навчається дистанційно в Костянтинівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області, тоді як фактично проживає в м. Івано-Франківськ. Таким чином, умови, визначені пунктом 13-6 Порядку №332 щодо навчання дитини у закладі освіти за місцем фактичного проживання сім`ї невиконано, у зв`язку із чим підстав для призначення допомоги на проживання відсутні. Виплата допомоги припинена та потребує повернення коштів, оскільки призначення не правомірне з 01.02.2026 (а.с.14-зворотній бік а.с.14).

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.02.2026, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-ІХ (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1706-ІХ) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині 1 цієї статті (частина 2 статті Закону №1706-ІХ ).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 1 та 2 статті 4 Закону №1706-ІХ ).

Частиною 1 статті 5 Закону №1706-ІХ визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 2 Закону №1706-ІХ Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно із частинами 2 та 3 статті 7 Закону №1706-ІХ Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини 1 статті 9 Закону №1706-ІХ внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком №505, пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Механізм надання допомоги на проживання ВПО визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим Постановою Кабінету Мінстрів України від 20.03.2022 №332.

Відповідно до пункту 1 Порядку №332, цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Призначення і виплата допомоги здійснюються з дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до пункту 13-6 Порядку № 332 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з 1 лютого 2026 р. допомога може бути призначена дитині, яка входить до складу сім`ї, отримувала допомогу та/або втратила право на її отримання відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку, за умови відповідності такої дитини вимогам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 5 цього Порядку, та відповідності сім`ї вимогам, зазначеним у пункті 7-1 цього Порядку, на підставі заяви, поданої до 1 травня 2026 р. одним з батьків, іншим законним представником дитини, на один шестимісячний період з можливістю її продовження на наступний період:

дитині віком до шести років (дитині з особливими освітніми потребами віком до семи (восьми) років);

дитині віком від шести років (дитині з особливими освітніми потребами віком від семи (восьми) років) до 18 років у разі, коли:

фактичним місцем проживання (перебування) такої дитини у складі сім`ї є території, на яких ведуться бойові дії, або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до переліку територій; або

дитина, яка входить до складу сім`ї, проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, включеній до переліку територій, та території, що не включена до переліку територій, і така дитина навчається у закладі загальної середньої освіти та/або професійної, фахової передвищої та вищої освіти, що розташований за місцем фактичного місця проживання (перебування) сім`ї, за очною (денною) формою здобуття освіти, у разі, коли таке навчання забезпечено на такій території, або за дистанційною формою, або з поєднанням очної (денної) та дистанційної форм здобуття освіти.

У разі подання заяви особами після 1 травня 2026 р. допомога призначається з місяця, у якому подано заяву про її призначення.

Тлумачення зазначеної норми вимагає системного, граматичного та логічного аналізу синтаксичної структури відповідного абзацу.

Закріплена розробником формулювання вимоги щодо знаходження закладу освіти "за місцем фактичного проживання (перебування) сім`ї" нерозривно пов`язана з необхідністю забезпечення "очної (денної) форми здобуття освіти, у разі, коли таке навчання забезпечено на такій території".

Така умова зумовлена фізичною присутністю дитини в освітньому процесі та пов`язаними із цим побутовими потребами сім`ї. Натомість конструкція "або за дистанційною формою" виступає самостійною альтернативною умовою здобуття освіти, яка за своєю правовою та технологічною природою позбавлена територіальної прив`язки до географічного місцезнаходження юридичної особи закладу освіти.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII право на освіту може реалізовуватися шляхом здобуття освіти за різними формами, однією з яких є дистанційна форма здобуття освіти тобто індивідуалізований процес здобуття освіти, який ґрунтується переважно на опосередкованій взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Дистанційне навчання виключає імперативну потребу фізичного перебування здобувача освіти за юридичною адресою закладу освіти.

В умовах воєнного стану дитина, яка разом із законним представником вимушено покинула територію активних бойових дій чи прифронтову зону, має легітимне право зберігати освітній та психологічний зв`язок зі своїм рідним освітнім колективом, продовжуючи навчання в режимі онлайн. Покладення обов`язку змінювати заклад освіти на заклад за новим місцем проживання виключно заради отримання соціальної допомоги суперечить принципу найкращих інтересів дитини, закріпленому статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, згідно з якою в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідач, застосовуючи формальний підхід та звужувально тлумачачи пункт 13-6 Порядку №332 як вимогу розташування школи за місцем фактичного проживання незалежно від форми здобуття освіти (очна чи дистанційна), дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про невідповідність дитини встановленим критеріям для надання соціальної допомоги.

Також суд критично оцінює посилання відповідача, у відзиві на позовну заяву, на пункт 13-2 Порядку №332 стосовно перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї, оскільки:

- по-перше, така підстава не була зазначена, як підстава припинення виплати допомоги у листі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 01.07.2026 №15777-13685/3-02/8-0900/26 адресованому позивачу, а відповідач не надав суду належних обґрунтувань щодо причин не визначення такої підстави для припинення виплати допомоги у вищезазначеному листі;

- по-друге, пункт 13-6 Порядку №332 є спеціальною нормою, запровадженою державою саме з метою адресної соціальної підтримки неповнолітніх дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, здобуття освіти якими забезпечується в специфічних умовах, і не містить прямої преклюзивної заборони на призначення виплати дитині за наявності підтвердженого статусу та фактичного навчання.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.02.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 лютого 2026 року на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та провести виплати з 01.02.2026, з урахуванням виплачених сум.

При цьому, як встановлено судом з матеріалів справи виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу припинено з 01.04.2026.

Однак, згідно з листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 01.07.2026 №15777-13685/3-0-0900/26 виплата допомоги позивачу припинена та потребує повернення коштів, оскільки призначення не правомірне з 01.02.2026 (а.с.14-зворотній бік а.с.14).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про повернення позивачем коштів, випалених останній за період з 01.02.2026 по 31.03.2026.

Таким чином, на переконання суду належним та ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 буде:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.04.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 квітня 2026 року на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та провести виплати з 01.04.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 064,96 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція про сплату №QK5F-T358-972E від 31.07.2026 (а.с.14).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 532,48 гривні, що пропорційно до задоволених позовних вимог.

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088) щодо припинення виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) допомоги як внутрішньо переміщеним особам на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.04.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088) поновити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 квітня 2026 року на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та провести виплати з 01.04.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.