Справа № 404/8256/18
Номер провадження 1-кп/404/795/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому кримінальне провадження №12018120020008432 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з вищою освітою,працюючого фізичною особою – підприємцем, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ :
Під час розгляду кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, оскільки на даний час сплинули визначені вказаною нормою строки давності.
Дослідивши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження №12018120020008432, суд приходить до таких висновків.
Згідно з обвинувальним актом 04.10.2018 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «CheryTiggo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, в порушення вимог Правил дорожнього руху України (далі ПДР), а саме п.п.1.5, 2.3 (б) (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків), наближаючись до проїзної частини вул. Космонавта Попова зі сторони житлової зони будинку №11 по вул. Космонавта Попова м. Кропивницького, нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, проявивши особисту неуважність, чим порушив вимоги п.п.2.3 «б» та «д» Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, після зупинки перед вказаною проїзною частиною та перед відновленням свого подальшого руху через проїзну частину, на якій зобов`язаний дати дорогу (п. 1.10 Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: дати дорогу — вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;) транспортним засобам, які рухаються по ній, незалежно від напряму їх подальшого руху, проявив неуважність та не впевнився в безпеці свого руху, тим самим порушив вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: п. 10.2 Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній.
Далі, при русі по вказаній проїзній частині що супроводжувалось перетинанням однієї смуги для руху, не надав переваги у русі мотоциклу марки «Suzuki GSX», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по проїзній частині вул. Космонавта Попова праворуч (зі сторони вул. Героїв України в напрямку вул. Юрія Коваленка), щодо напрямку ОСОБА_3 та мав перевагу у русі, внаслідок чого відбулось зіткнення.
У результаті ДТП водій ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому правої ключиці зі зміщенням, саден правого колінного та гомілково-ступневого суглобів, які згідно висновку СМЕ №657 від 01.11.2018 відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що йому зрозумілі роз`яснені судом наслідки звільнення від кримінальної відповідальності із нереабілітуючих підстав, передбачених ст.49 КК України, його позиція добровільна та він наполягає на цьому, він не бажає скористатися правом на судове провадження в загальному порядку, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують.
Таким чином, зважаючи на думку обвинуваченого та роз`яснені йому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, заслухавши захисника, який підтримав заявлене клопотання, представника потерпілого та прокурора, які не заперечували проти задоволення внесеного клопотання у судовому засіданні, дослідивши надані на підтвердження клопотання докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Вимогами п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст.286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
За правилами ст.12 КК України в редакції на час вчинення інкримінованого ОСОБА_3 діяння кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, належало до злочинів невеликої тяжкості, а в чинній редакції - до нетяжких злочинів.
За правилами ст.49 КК України в редакції на час вчинення інкримінованого діяння, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України становив 5 років, в чинній редакції – 3 роки.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
Згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду (ч.2 ст.49 КК України).
Крім того, згідно з правою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду від 11.11.2020 року у справі №455/229/17, дотримання умов, передбачених частинами 1 - 3 ст.49 КК України є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Судом встановлено, що:
- клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності відповідає та подано з дотриманням вимог ч.4 ст.286 КПК України, клопотання повністю підтримується обвинуваченим, його позиція добровільна та в такий спосіб він реалізує свої процесуальні права;
- ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні нетяжкого злочину вчиненого з необережності, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за який передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років;
- згідно з висунутим обвинуваченням кримінальне правопорушення було вчинено 04.10.2018 року та з вказаного часу минуло понад вісім років, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.49 КК України закінчилися;
- відомості суду, які б слугували підставою зупинення або переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 учасниками судового провадження не надано.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями Фортечного районного суду м.Кропивницького від 27.10.2026 року справу 404/8256/18 передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Таким чином, зважаючи на усі встановлені обставини, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.44, п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 року у справі №203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).
Відтак, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком, а не правом суду, клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20), зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21) суд зробив висновок, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави.
Враховуючи викладене, процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст.284, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288, ст.ст.369-372, 376, 392 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12018120020008432за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - закрити.
Речові докази:
- оптичні диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- відеореєстратор – повернути ОСОБА_3 ;
- автомобіль «CheryTiggo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , – залишити ОСОБА_3 ;
- мотоцикл марки «Suzuki GSX», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , – залишити ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м.Кропивницького протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Фортечного районного суду
м. Кропивницького ОСОБА_1