Справа № 643/24537/26
Провадження № 1-кс/643/8591/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №12025220000001022 від 02.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кролевець Сумської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, працюючої на посаді заступника директора ПрАТ «Концерн «Фреш Ап», директора ТОВ «РОФЕ», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
Слідчим відділом ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000001022 від 02.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «РОФЕ» (ЄДРПОУ 45230437), діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, під час надання послуг з доробки (модернізації) програмного забезпечення для реалізації міських цифрових сервісів, в тому числі цифрової Картки харків`янина через мобільний застосунок за договором про закупівлю № 30 від 11.07.2025 заволоділа чужим майном, а саме коштами Харківської міської територіальної громади, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. З метою реалізації злочинного плану, 22.02.2024 ОСОБА_6 , за допомогою невстановленої під час досудового розслідування особи, зареєструвала юридичну особу ТОВ «РОФЕ», у якій була засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «РОФЕ», а також відповідно до Рішення засновника про створення ТОВ «РОФЕ» від 22.02.2024 призначена на посаду директора ТОВ «РОФЕ».
У період часу з 11.07.2025 до 30.12.2025 директор ТОВ «РОФЕ» ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, заволоділа коштами місцевого бюджету Харківської міської територіальної громади на загальну суму 1 703 315,83 грн.
04.11.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану в особливо великому розмірі.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: протоколом огляду мобільного застосунку Open Kharkiv, згідно якого станом на 09.03.2026 в мобільному застосунку відсутні функції, передбачені договором про закупівлю № 30 від 11.07.2025, а саме: «Створення та розробка функціоналу сервісу взаємодії з членами міської ради в програмному забезпеченні для реалізації міських цифрових сервісів, в тому числі цифрової Картки харків`янина через мобільний застосунок», «Створення інтерактивної транспортної мапи та відображення графіків руху міського транспорту в мобільному застосунку, що є невід`ємною частиною програмного забезпечення для реалізації міських цифрових сервісів, в тому числі цифрової Карти харків`янина через мобільний застосунок»; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.02.2025, який вказує, що він не здійснював роботи з доробки (модернізації) програмного забезпечення для реалізації міських цифрових сервісів, в тому числі цифрової Картки харків`янина через мобільний застосунок; документами, отриманими в ході проведення обшуків, щодо укладення та виконання договору про закупівлю № 30 від 11.07.2025 з метою подальшого заволодіння учасниками злочинної організації бюджетними коштами; платіжними документами, що засвідчують перерахування грошових коштів від Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради на банківські рахунки ТОВ «РОФЕ»; оглядом інформації про рух коштів по банківському рахунку ТОВ «РОФЕ»; протоколом за результатами проведення НСРД, в яких зафіксовано переписку в робочому чаті співробітників Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради, згідно якої станом на січень 2026 функції мобільного додатку Open Kharkiv, передбачені договором про закупівлю № 30 від 11.07.2025, та оплачені Департаментом цифрової трансформації Харківської міської ради згідно актів наданих послуг, не введені в експлуатацію; довідкою спеціаліста за результатами огляду мобільного застосунку Open Kharkiv, згідно якої станом на 05.08.2026 в мобільному застосунку відсутні функції, передбачені договором про закупівлю № 30 від 11.07.2025; висновком експерта судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів від 15.09.2026 № 20-09-26; іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 . Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду, оскільки вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, відповідно до ст.12 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, тому знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, розуміючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, може вчинити дії направлені на переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність вищевказаного ризику.
Також обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування встановлюється місце знаходження ряду речей і документів, які використовувались як засоби вчинення злочину та які не були виявлені в ході досудового розслідування, та мають безпосереднє відношення до злочинної діяльності фігурантів кримінального провадження під час вчинення кримінального правопорушення, що у свою чергу наддасть можливість підозрюваній ОСОБА_6 знищити, сховати або спотворити їх.
Наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки їй відомі повні анкетні дані, номери телефонів та місцезнаходження працівників ТОВ «РОФЕ», службових осіб Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради та інших свідків у кримінальному провадженні, вона може вчинити незаконний психологічний чи навіть фізичний вплив на них з метою зменшення провини, або взагалі з метою відмови від надання ними викривальних показань, для уникнення кримінальної відповідальності та покарання, що зокрема, підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення – злочини, бо має досвід керівника, оскільки, обіймала посаду директора ТОВ «РОФЕ», обізнана щодо порядку участі у державних закупівлях, що надає можливість продовжити свою злочинну діяльність шляхом укладання нових договорів підряду за бюджетні кошти.
У судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Звернув увагу слідчого судді, що у клопотанні при посиланні на протокол допиту свідка ОСОБА_7 допущено технічну помилку у його даті. Так вірною є дата 27.02.2026.
Підозрювана ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні посилаючись на письмові заперечення проти задоволення клопотання заперечувала. На думку захисника, підозра не відповідає стандарту обґрунтованої, оскільки не містить відомостей про повноваження підозрюваної щодо розподілу/використання бюджетних коштів, розпорядником яких є Департамент, що з огляду на постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10.03.2026 у справі № 725/722/24 і від 19.02.2026 у справі № 711/5782/20 є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України. Звернула увагу слідчого судді, що посилання на кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб» повідомлення про підозру не містить; вказана сума 1 703 315,83 грн є кошторисною вартістю двох етапів робіт, а розмір спричиненої шкоди не встановлено; огляд застосунку, довідка спеціаліста і висновок експерта фіксують його стан через три – дев`ять місяців після приймання послуг. Водночас зауважила, що ТОВ «РОФЕ» веде реальну господарську діяльність і виконало дванадцять із чотирнадцяти етапів договору, а невиконання частини зобов`язань має наслідком застосування договірних механізмів. Також вказала, що ризики визначені стороною обвинувачення не доведені та належним чином не обґрунтовані, так, підозрюваній щонайменше з травня 2026 року відомо про розслідування, однак вона не переховувалася, має постійне місце проживання, нерухоме майно, постійне місце роботи, хронічні захворювання, батьків похилого віку на утриманні, раніше не судима; конкретних документів, які можуть бути знищені, фактів впливу на свідків та інших правовідносин, у межах яких могло б продовжуватися діяння, клопотання не наводить. Також, зауважила, що застава не є способом відшкодування шкоди, а розмір у 1 703 315, 83 грн, яку просить визначити сторона обвинувачення, перевищує верхню межу, встановлену п.3 ч.5 ст.182 КПК України, без обґрунтування виключності випадку, є завідомо непомірним з огляду на офіційні доходи підозрюваної та арешт її коштів. Просила у задоволенні клопотання відмовити, обмежитися покладенням обов`язку, передбаченого ч.3 ст.194 КПК України, а у разі визначення застави, визначити її як самостійний запобіжний захід у розмірі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 332 800 грн.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваної, її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування щодо підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги наступне.
Слідчим відділом ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000001022 від 02.09.2025, у якому 04.11.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст.176 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Дослідивши, серед іншого, договір про закупівлю № 30 від 11.07.2025 з додатками, відомості про платіжні трансакції від 04.12.2025 та 29.12.2025, протокол огляду мобільного застосунку від 09.03.2026, висновок експерта від 15.09.2026 № 20-09-26 у частині відсутності в застосунку функціоналу сервісу взаємодії з членами міської ради (п. 4.2 Технічного завдання) та повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає, що наведені у них відомості як окремо, так і в сукупності, достатні для висновку, що об`єктивний спостерігач міг би допустити причетність ОСОБА_6 до інкримінованого їй кримінального правопорушення, а тому підозра є обґрунтованою в розумінні п.1 ч.1 ст.194 КПК України.
Водночас, оцінюючи відповідно до пп.1, 11 ч.1 ст.178 КПК України вагомість доказів і розмір майнової шкоди, слідчий суддя бере до уваги наступне.
Повідомлення про підозру не містить кваліфікуючої ознаки «за попередньою змовою групою осіб», наведеної в мотивувальній частині клопотання, а згадка в переліку доказів про «учасників злочинної організації» виходить за межі підозри. Так, обґрунтованість підозри перевіряється в межах, повідомлених у порядку ст.ст.276–278 КПК України, а тому зазначення в повідомленні про підозру « ОСОБА_8 », тобто використання ініціалів особи, є неточністю, яка впливає на ідентифікацію підозрюваної.
Водночас, згідно висновку експерта від 15.09.2026 №20-09-26 - функціонал п. 4.3 Технічного завдання (інтерактивна транспортна мапа та відображення графіків руху міського транспорту) у застосунку «Open Kharkiv» було реалізовано 11.08.2026, тож твердження слідчого про невиконання етапу вартістю 716 980, 00 грн цей висновок не підтверджує, а обсяг і дата надання послуг за цим етапом і розмір шкоди в цій частині потребують з`ясування. Належних документальних доказів, якими визначено розмір шкоди, клопотання не містить, а сума 1 703 315,83 грн фактично є кошторисною вартістю двох етапів робіт.
Щодо посилання сторони захисту на відсутність у підозрюваної як директора приватного товариства -виконавця повноважень використання або розподілу бюджетних коштів замовника, відноситься до об`єму кримінально-правової кваліфікації протиправних дій ОСОБА_6 , яка на цій стадії не перевіряється.
Разом з цим, слідчий суддя бере до уваги висновки Верховного Суду від 19.02.2026 у справі №711/5782/20, провадження № 51-2678км22; від 10.03.2026 у справі № 725/722/24, провадження № 51-4927км25, якими визначено наступне: «обов`язковою складовою злочину, передбаченого ст. 191 КК, є наявність в обвинуваченої особи спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У разі обвинувачення в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем має бути доведено, що обвинувачений мав право оперативного управління цим майном або мав владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким це майно ввірене чи у віданні яких перебуває». Згідно з повідомленням про підозру акти підписала і разом із платіжними дорученнями передала до органу Державної казначейської служби службова особа замовника.
Таким чином, наявність усіх складових кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_6 , на які в тому числі вказав Верховний Суд у своїх рішеннях, а також доводи сторони захисту про цивільно-правовий характер відносин сторін договору, щодо обсягу виконаних робіт і застосування договірних механізмів, підлягають з`ясуванню під час досудового розслідування та наданні оцінки судом під час розгляду провадження по суті.
Слідчий суддя наголошує, що наведені вище обставини не спростовують обґрунтованості підозри на цій стадії, однак свідчать про те, що вагомість підстав кваліфікації діяння за ч.5 ст.191 КК України та розміру майнової шкоди не є високими для оцінки ризику, пов`язаного з тяжкістю можливого покарання, і для визначення розміру застави.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Що стосується наявності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні та у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Доводи сторони обвинувачення щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) обґрунтовуються тяжкістю можливого покарання у разі визнання підозрюваної винуватою та ухваленні обвинувального вироку стосовно неї, оскільки покарання за ч.5 ст.191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Слідчий суддя погоджується із вказаними доводами, однак зауважує, що тільки тяжкість покарання не може бути самостійною підставою для позбавлення свободи, а жодної «іншої обставини», яка в сукупності з тяжкістю покарання збільшувала б ризик втечі підозрюваної, сторона обвинувачення не наводить. Слідчим, прокурором не надано об`єктивних відомостей про спроби підозрюваної виїхати за межі України, про наявність у неї майна, рахунків, родинних чи ділових зв`язків за кордоном, про спроби змінити місце проживання, в тому числі відсутні відомості і які б свідчили про ухилення від явки до слідчого, прокурора чи суду або порушення підозрюваною процесуальних обов`язків.
Натомість надані сторонами матеріали свідчать про міцні зв`язки підозрюваної з Україною. Щонайменше з 28.05.2026 підозрюваній достеменно відомо про відкрите кримінальне провадження, бо ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.05.2026 у справі № 953/4236/26 накладено арешт на вилучені в неї мобільні телефони та грошові кошти в сумі 6 500 доларів США та 90 500 грн. Після цього протягом п`яти місяців вона продовжувала проживати за своїм місцем проживання, працювала і жодних дій, які свідчили б про намір переховуватися, не вчиняла. Підозрювана зареєстрована та проживає в м. Буча Київської області, де їй на праві власності належать житловий будинок загальною площею 87,7 кв. м і земельна ділянка площею 0,0447 га, а також належить квартира загальною площею 35,1 кв. м у м. Києві, обтяжень на них не зареєстровано (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.11.2026, індексний номер 501082021).
Разом з цим з 2011 року підозрюваного безперервно працює в ПрАТ «Концерн «Фреш Ап»» (відомості про застраховану особу за формою ОК-7 від 02.06.2026) має хронічні захворювання, які потребують лікування та медичного спостереження, раніше не судима, інших повідомлень про підозру не має, за поясненнями сторони захисту має на утриманні батьків 1949 та 1948 років народження, які є особами з інвалідністю.
З урахуванням наведеного слідчий суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення про те, що ризик переховування є настільки високим, що йому неможливо запобігти без ізоляції підозрюваної. Однак, при цьому, підозрювана має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон (строк дії до 07.05.2034), відомостей про обмеження її права на виїзд немає, а тяжкість можливого покарання об`єктивно може створювати стимул ухилитися від кримінальної відповідальності, тому ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, на об`єктивне переконання слідчого судді є доведеним.
Ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів (п.2 ч.1 ст.177 КПК України) слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, оскільки відсутні посилання на конкретні речі чи документи, які підозрювана може знищити чи спотворити, а посилання у клопотанні на «місцезнаходження яких «встановлюється», «засоби вчинення злочину», не може об`єктивно свідчити, що вони перебувають у володінні підозрюваної або в межах її досяжності, як того вимагає п.5 ч.1 ст.184 КПК України.
Так, досудове розслідування триває понад чотирнадцять місяців; під час обшуків вилучено та арештовано документацію щодо предмета закупівлі, засоби зв`язку і комп`ютерну техніку (ухвала від 28.05.2026 у справі № 953/4236/26); договір з додатками, акти надання послуг і платіжні документи перебувають у замовника та органу Державної казначейської служби і долучені до клопотання; судову експертизу проведено, висновок складено 15.09.2026; мобільний застосунок «Open Kharkiv» експлуатує замовник, що позбавляє можливість якимось чином на теперішній час підозрюваною скористатися переліченими документами, знищити їх або спотворити. Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 20.07.2026 керівником ТОВ «РОФЕ» є інша особа (зміни зареєстровано 29.05.2026), а підозрювана залишається єдиним учасником товариства.
За наведених підстав слідчий суддя вважає вказаний ризик стороною обвинувачення не доведений.
Обізнаність підозрюваної з анкетними даними, номерами телефонів і місцезнаходженням працівників ТОВ «РОФЕ» та службових осіб Департаменту є звичайним наслідком господарських відносин між сторонами договору і сама собою не свідчить про намір чи реальну можливість незаконного впливу на них з боку підозрюваної. Слідчий, прокурор не наводять жодного факту спроби підозрюваної вплинути на свідків чи іншого учасника провадження, не називає свідків, стосовно яких існує такий ризик, та також не зазначають яким чином підозрювана, жіночої статі, 54 років мала б можливість «фізичного» впливу на вказаних осіб. Враховуючи, що за минуванням п`яти місяців після обшуків, з моменту коли підозрюваній вже було відомо про відкрите кримінальне провадження, відомостей про її контакти зі свідками з приводу обставин провадження чи про тиск на них з її боку, сторона обвинувачення не надала, а свідка ОСОБА_7 вже допитано, слідчий суддя дійшов об`єктивного висновку про недоведеність стороною обвинувачення ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
На переконання слідчої судді, не доведено й ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Так, досвід керівника та обізнаність щодо порядку участі в публічних закупівлях є правомірними професійними чинниками і не можуть самі собою констатувати схильність підозрюваної до вчинення інших кримінальних правопорушень. Строк надання послуг за договором сплив 31.12.2025, розрахунки за ним завершено, тож інкриміноване діяння не може бути «продовжене» в межах цього договору. Сторона обвинувачення не посилається на будь-які інші договори чи закупівлі за участю підозрюваної або ТОВ «РОФЕ» після подій, за якими останній повідомлено про підозру. Згаданий у рапорті оперуповноваженого від 16.04.2026 договір № 23 від 08.05.2025 не є предметом повідомленої підозри, і на нього як на підставу ризику сторона обвинувачення не посилалася.
Частиною 4 ст.194 КПК України унормовано що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 та 6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обґрунтування стороною обвинувачення недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваної зводиться в клопотанні до загального переліку дій, яких вони нібито не зможуть відвернути, без аналізу кожного з них (особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту), зокрема в поєднанні з обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, як того вимагає п.6 ч.1 ст.184 КПК України.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не довів обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а тому в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 слід відмовити, а з огляду на доведеність обґрунтованої підозри та ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, до останньої необхідно, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, застосовувати більш м`який запобіжний захід.
З огляду на тяжкість інкримінованого злочину, розмір інкримінованої майнової шкоди та наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, особисте зобов`язання чи особиста порука не створять достатнього стимулу для належної процесуальної поведінки підозрюваної, тоді як застава в поєднанні з обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, забезпечать такий стимул майновою відповідальністю підозрюваної.
Застава полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Особі, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а перевищення цих меж допускається лише у виключних випадках, якщо застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків (п. 3, абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК України). З урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого з 01.01.2026 в розмірі 3 328 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»), ці межі становлять від 266 240 грн до 998 400 грн.
Конституційний Суд України в Рішенні Другого сенату від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026, визнавши абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК України конституційним, наголосив, що «розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою», а сама застава не є кримінальним покаранням, «викупом» особи чи компенсацією за заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, а є процесуальною гарантією присутності особи та дотримання нею інших обов`язків (п. 4.3).
Для запобігання перетворенню застави на завуальований спосіб тримання під вартою слідчий суддя, визначаючи її розмір, «повинен обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, урахувати не лише розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, визначені Кодексом, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи; водночас активи для сплати визначеного розміру застави мають бути доступними особі, яку підозрюють чи обвинувачують, зокрема має бути враховано обставину, що стала підставою для накладення арешту на майно особи в межах кримінального провадження», обґрунтовуючи кожний складник розміру застави з посиланням на документи про фінансовий стан особи та уникаючи припущень про її матеріальну спроможність (п. 8.2).
Ці засади узгоджуються з практикою ЄСПЛ, за якою застава покликана забезпечити не відшкодування збитків, а явку обвинуваченого, тому її розмір має оцінюватися переважно з урахуванням особи та її активів (рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, заява № 12050/04, пп. 78–80), а зосередження національних судів на розмірі шкоди без оцінки спроможності особи сплатити заставу є порушенням п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022, заява № 23312/15, пп. 26, 30–32).
Виходячи з наведених засад, доводи сторони обвинувачення щодо розміру застави, які слід застосувати до підозрюваної, слідчий суддя до уваги не бере.
Визначення застави в сумі, що дорівнює розміру інкримінованого заволодіння, фактично ототожнює її із забезпеченням відшкодування шкоди, що суперечить меті застави, тоді як забезпечення можливого цивільного позову чи конфіскації здійснюється арештом майна (ч. 1, пп. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), який у цьому провадженні вже застосовано до коштів підозрюваної. Сума 1 703 315,83 грн становить 511,8 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і перевищує верхню межу, встановлену п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, на 704 915,83 грн, тобто в 1,7 рази, проте жодної обставини, яка б свідчила, що застава в законних межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною обов`язків, крім самої суми підозри, сторона обвинувачення не наводить, а отже виключності випадку слідчий, прокурор не довели.
Водночас, ця сума є кошторисною вартістю двох етапів робіт, розмір шкоди документально не встановлено, а щодо одного з етапів висновок експерта містить висновок про реалізацію відповідного функціоналу, тож застава, похідна від величини, яка може змінитися під час розслідування, не відповідає вимозі індивідуалізації її розміру.
Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, її майновий та сімейний стан, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі, що становить 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 332 800, 00 грн (3328, 00 х 100 = 332 800, 00 грн), оскільки застава саме в такому розмірі буде достатньою для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде завідомо непомірною для неї.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, застосовуючи більш м`який запобіжний захід, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням доведеного ризику переховування слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з міста Києва та Київської області, де вона зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Підстав для покладення обов`язку утримуватися від спілкування «з іншими учасниками кримінального правопорушення, зокрема з співробітниками Департаменту» слідчий суддя не вбачає, оскільки ризик незаконного впливу на свідків не доведений, так п.4 ч.5 ст. 194 КПК України передбачає обов`язок утримуватися від спілкування з особою, визначеною слідчим суддею, тобто з конкретно визначеними особами, тоді як сторона обвинувачення не назвала жодної такої особи, а невизначене коло працівників Департаменту не дає змоги ні виконати, ні проконтролювати виконання такого обов`язку. Іншим особам, відповідно до витягу з ЄРДР від 05.11.2026, про підозру в цьому кримінальному провадженні повідомлено, тож вказівка на «інших учасників кримінального правопорушення» не ґрунтується на матеріалах провадження.
Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,193-194,196,197,376 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 06.11.2026 у справі № 643/24537/26 (провадження 1-кс/643/8591/26) відносно ОСОБА_6 .
Підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 23:59 години 06 січня 2027 року.
Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід Держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1