Справа № 216/6375/17
Провадження № 2/216/22/26
РІШЕННЯ
іменем України
05 листопада 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Стартановича Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтовував тим між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та громадянином України ОСОБА_1 був укладений договір від 11.11.2004 купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис. т.», що знаходиться на балансі державного торговельно-виробничого підприємства «Капрі», будівельною готовністю 42%, земельна ділянка під забудову 3,0 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (нова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Мерецкова, 3-а). Відповідно до розділу 5 договору на відповідача були покладені певні зобов`язання, а саме: виконувати всі технічні, санітарні та інші правила по утриманню об`єктів та забезпечити дотримання санітарно-екологічних норм, передбачених законодавством України на протязі строку дії Договору; завершити роботи з розбирання об`єкта протягом 5 років від дати підписання акту приймання-передачі; на вимогу продавця, на протязі 5-ти років з моменту підписання акта приймання-передавання, покупець зобов`язаний надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи про виконання умов договору. Додатковою угодою від 19.12.2007 №27 до зазначеного договору купівлі-продажу були внесені зміни, а саме: покупець зобов`язаний закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням, або зі зміною профілю, ввести об`єкт в експлуатацію згідно з затвердженої проектно-кошторисної документації та надати до Регіонального відділення акт вводу об`єкта в експлуатацію на протязі 10 днів з моменту його затвердження; покупець не перешкоджає Регіональному відділенню при здійснені перевірок виконання умов договору купівлі-продажу від 11.11.2004 №4863. Крім того, пунктом 4.1 договору передбачено, що кожна сторона зобов`язується виконувати свої обов`язки, покладені на неї за цим договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків. За приписами статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та статей 7 і 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області як державний орган приватизації з метою збереження, захисту та ефективного використання державного майна здійснює контроль за виконанням покупцями умов укладених договорів купівлі-продажу. 06.06.2011 була здійснена поточна перевірка виконання умов договору купівлі-продажу зазначеного об`єкту, в ході якої було встановлено невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, передбачених пунктами 5.4, 5.7 договору та за результатами якої був складений відповідний акт перевірки. Згідно з проведеною перевіркою були встановлені наступні порушення: інформація щодо виконання технічних, санітарних та інших правил по утриманню об`єктів та забезпечення дотримання санітарно-екологічних норм покупцем не надається; документи про виконання умов договору на запит позивача не надаються. Акт перевірки від 06.06.2011 був надісланий для підписання на адресу відповідача згідно з листом від 07.06.2011 №18-01-03506. Відповідач звернувся до позивача листом за вх. №18/06206 від 04.07.2011, згідно з яким зобов`язувався надати інформацію щодо виконання умов спірного договору. Проте, документи на підтвердження виконання ним умов договору так і не були надані. Таким чином, має місце порушення умов договору з боку відповідача. Листом від 09.12.2011 №18-11-07439 Регіональне відділення, надіслало на адресу відповідача пропозицію щодо розірвання спірного договору, яка була залишена відповідачем без відповіді. За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем умов спірного договору, позивач звертається до суду з позовом про розірвання договору. Відповідно до пункту 12.4 спірного договору у разі розірвання договору купівлі-продажу за рішенням суду, у зв`язку з невиконанням умов договору, покупець повертає об`єкт приватизації у державну власність згідно діючому законодавству за актом приймання-передавання. Після повернення до державної власності об`єкт залишається на балансі покупця до повторного продажу. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд: розірвати договір від 11.11.2004 купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис. т.», що знаходиться на балансі державного торговельно-виробничого підприємства «Капрі», будівельною готовністю 42%, земельна ділянка під забудову 3,0 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (нова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Мерецькова, 3-а); зобов`язати відповідача повернути об`єкт незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис. т.», що знаходиться на балансі державного торговельно-виробничого підприємства «Капрі», будівельною готовністю 42%, земельна ділянка під забудову 3,0 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (нова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Мерецькова, 3-а), до державної власності в особі відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за актом приймання-передавання, судові витрати покласти на відповідача.
Через канцелярію суду, відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив суд у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях відмовити повністю. Відзив на позовну заяву обґрунтовано тим, що Додатковою угодою від 19.12.2007 №27 до зазначеного спірного договору пункт 5.4 було змінено і не визначено протягом якого строку будівництво об`єкту повинно бути закінченим за початковим призначенням або зі зміною профілю. Згідно з п. 3.9 акту поточної перевірки виконання умов договору, за умовами договору відповідачем фактично сплачено 26282,47 грн. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності істотного порушення умов договору з боку відповідача своїх договірних зобов`язань, тим більше не доведено наявність обов`язкової шкоди, завданої вказаними порушеннями. Оскільки в договорі взагалі не передбачені терміни виконання зобов`язань – договір є довгостроковим.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що між Регіональним відділенням та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір від 11.11.2004 купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис. т.», що знаходиться на балансі державного торговельно-виробничого підприємства «Капрі», будівельною готовністю 42%, земельна ділянка під забудову 3,0 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (нова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Мерецькова, 3-а), зі змінами внесеними додатковими угодами №1 та №2. Пунктами 4.1 та 4.2 Договору встановлено, що кожна сторона зобов`язується викопувати свої обов`язки, покладені на неї за цим Договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору. Пунктом 11.3 Договору передбачено, що не виконання або неналежне виконання цього Договору він підлягає розірванню у порядку встановленому чинним законодавством. Пунктом 13.1 Договору встановлено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України. Частиною другою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що строк виконання зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п`яти років. Виходячи з вищезазначеного, відповідач не виконав зобов`язання за договором купівлі-продажу від 11.11.2004, передбачені розділом 5, а саме: до Регіонального відділення не надано документи про закінчення будівництва об`єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю, не введено об`єкт в експлуатацію згідно проектно-кошторисної документації, не затверджено проектно-кошторисну документацію; інформація щодо виконання технічних, санітарних та інших правил по утриманню об`єктів та забезпечення дотримання санітарно-екологічних норм покупцем не надавалось. Враховуючи викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Разом з цим, до початку розгляду справи по суті, представник відповідача – адвокат Сергієнко Д.М. надав суду заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що в грудні 2010 року позивач фактично знав про своє порушене право, проте не заявляв про це. Позивачу було відомо, що з 19.12.2007 розпочався перебіг позовної давності, відповідно до Додаткової угоди №1. Тобто, починаючи з грудня 2010 року по теперішній час строк позовної давності по договору від 11.11.2004 та додатковій угоді № від 19.12.2007 сплив, проте позивач звернувся за захистом своїх прав лише в грудні 2017 року. За таких обставин, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача надав суду заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу укладено 11.11.2004, виконання зобов`язань з розбирання об`єкту приватизації необхідно було виконати протягом 5 років (п.5.9 Договору), але додатковою угодою 19.11.2007 зобов`язання змінились на добудову об`єкту приватизації, тобто п`ятирічний термін виконання Договору змінився до 19.12.2012. Згідно з Актом перевірки виконання умов Договору від 06.06.2011 позивач надіслав відповідачу пропозицію щодо розірвання спірного договору листом від 09.12.2011, який залишився без відповіді. Починаючи з 30.03.2012 позивач звертався за захистом своїх прав в суди різних юрисдикцій, проте суди відмовляли в прийнятті позову, або повертали позивачу. Згідно з норм чинного законодавства України не передбачено строку, після якого орган приватизації втрачає повноваження щодо контролю виконання умов договору купівлі-продажу, та відповідно таку підставу як припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідач у судове засідання не з`явився. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив застосувати строки позовної давності.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
В силу положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Враховуючи викладене, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про перебування на розгляді вищезазначеної цивільної справи, а тому розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та громадянином України ОСОБА_1 був укладений договір від 11.11.2004 купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис. т.», що знаходиться на балансі державного торговельно-виробничого підприємства «Капрі», будівельною готовністю 42%, земельна ділянка під забудову 3,0 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (нова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Мерецкова, 3-а).
Відповідно до розділу 5 договору на відповідача були покладені певні зобов`язання, а саме:
-розрахунок за об`єкт приватизації здійснюється грошовими коштами з розрахункового рахунку (п.5.1),
-в установлений цим Договором термін сплатити в повному обсязі вартість об`єкта приватизації (п.5.2),
-в установлений законодавством термін прийняти об`єкт приватизації(п.5.3),
-завершити роботи з розбирання об`єкта протягом 5 років від дати підписання акту приймання-передавання (п.5.4);
-привести у відповідність земельну ділянку після завершення робіт з розбирання об`єкта (п.5.5),
-заборона відчуження об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, до моменту здійснення покупцем повних розрахунків за придбаний об`єкт, на термін розбирання об`єкта (п.5.6),
-забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час розбирання об`єкта (п.5.7),
-питання приватизації (оренди) земельної ділянки покупець вирішує самостійно з місцевою радою від дня підписання акта приймання-передавання в порядку, встановленому чинним законодавством (п.5.8);
-на вимогу продавця, на протязі 5-ти років від дати укладання Договору, покупець зобов`язаний надавати продавцю необхідні документи, які підтверджують виконання умов цього Договору, згідно чинного законодавства (п.5.9),
-у місячний термін зареєструвати Договір купівлі-продажу об`єкта приватизації в органах місцевого самоврядування (п.5.10).
Крім того, пунктом 4.1 договору передбачено, що кожна сторона зобов`язується виконувати свої обов`язки, покладені на неї за цим договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків.
Вказаний договір посвідчено та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. за №4863.
Додатковою угодою від 19.12.2007 №27 до зазначеного договору купівлі-продажу, у зв`язку зі зміною зобов`язання покупця за договором з розбирання на добудову об`єкту приватизації, були внесені зміни, а саме:
-змінити пункт 1.4 розділу 1 «Предмет договору» і викласти в наступній редакції: «1.4. Відповідно висновку про вартість, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 03.12.2007 №12/07-48-НВМ вартість об`єкта незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис.т», добудови, з урахуванням ПДВ становить - 78786 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят шість грн.), в тому числі ПДВ - 13131 грн. (тринадцять тисяч сто тридцять одна грн.). Відповідно до п. 6.1. Закону України «Про податок на додану вартість» податок на додану вартість нараховується у розмірі 20% бази оподаткування, що становить 13131 грн.»;
-вилучити пункти 1.5 та 1.6 розділу «Предмет договору№» з договору купівлі-продажу;
-змінити пункт 2.1 розділу 2 «Порядок розрахунків за придбаний об`єкт» і викласти в наступній редакції: «2.1. Покупець зобов`язаний внести 26282,47 грн. (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят дві грн. 47 коп.) у тому числі ПДВ- 4380,41 грн (чотири тисячі триста вісімдесят грн. 41 коп.) в повному обсязі за придбаний об`єкт незавершеного будівництва протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.»;
-змінити пункт 2.2 розділу 2 «Порядок розрахунків за придбаний об`єкт незавершеного будівництва» і викласти в наступній редакції: «2.2 Перерахування Покупцем на рахунок Продавця суми 26282.47 грн (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят дві грн. 47 коп.) за об`єкт незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис.т» (під добудову) за адресою: АДРЕСА_1 (нова адреса: м. Кривий Ріг, вулиця Мерецкова, 3а (три …а"), підстава: рішення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.05.2007 року за №192), як позитивна різниця між вартістю добудови, визначеною за результатами нової експертної оцінки та вартістю, зазначеною у договорі купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва під розбирання.»;
-змінити пункт 2.3 розділу 2 «Порядок розрахунків за придбаний об`єкт» і викласти в наступній редакції: «2.3. Згідно висновку про вартість Позивач зобов`язаний внести кошти у сумі 78786 грн. - 52503,53 грн. = 26282,47 грн. (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят дві грн. 47 колі.), у тому числі ПДВ у сумі 13131 - 8750,59 грн. = 4380,41 грн. (чотири тисячі вісімдесят грн. 41 коп.) в повному обсязі за придбаний об`єкт незавершеного будівництва протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.»;
-внести зміни до пункту 2.4. розділ 2 «Порядок розрахунків за придбаний об`єкт незавершеного будівництва» і викласти його в наступній редакції: «2.4. Розрахунки за придбаний об`єкт незавершеного будівництва здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця № НОМЕР_1 в АБ «Південний», МФО 328209 на рахунок Продавця №37188500900001 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337* Плата за об`єкт приватизації вноситься на підставі цієї додаткової угоди;
-змінити пункт 5.4 розділу 5 «Обов`язки Покупця» і викласти його в наступній редакції: «5.4. Закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням, або зі зміною профілю, ввести об`єкт в експлуатацію згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та надати до регіонального відділення акт вводу об`єкта в експлуатацію на протязі 10 днів моменту його затвердження.»;
-змінити пункт 5.5. розділу 5 «Обов`язки Покупця» договору купівлі-продажу і викласти його в наступній редакції наступним чином: «5.5. Покупець не перешкоджає регіональному відділенню при здійсненні перевірок виконання умов договору купівлі-продажу від 11.11.2204р. №4863 об`єкта незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис.т», (під добудову), за адресою: АДРЕСА_1 , підстава рішення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.05.2007 року за №192), за результатами нової експертної оцінки.
Звертаючись з позовом, як на підставу позову позивач посилався на невиконання умов договору купівлі-продажу від 11.11.2004, оскільки відповідачем не виконані зобов`язання, передбачені пунктами 5.4, 5.9 Договору, посилаючись на відповідний акт перевірки.
Як вбачається з висновків Акту поточної перевірки від 06.06.2011 виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис. т.», що знаходиться на балансі державного торговельно-виробничого підприємства «Капрі», будівельною готовністю 42%, земельна ділянка під забудову 3,0 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (нова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Мерецькова, 3-а) від 11.10.04 №4863, додаткової угоди №1 від 19.12.07 №8177 та додаткової угоди №2 від 31.01.08 №858, умови вказаних Договорів станом на 06.06.2011 не виконуються, будь-які роботи будівництва не виконуються (з урахуванням перевірки контрольно-ревізійного відділу регіонального відділення), підтверджуючи документи виконання умов договору та затверджена проектно-кошторисна документація до регіонального відділення не надана.
Відносини приватизації, в тому числі й підстави та порядок розірвання договорів купівлі-продажу державного майна врегульовані ЗУ «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва», ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ЗУ «Про приватизацію державного майна» — у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.
Частиною 1 статті 6 ЗУ «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» встановлено, що приватизація об`єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об`єкта; внесення об`єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об`єкта; продажу під розбирання.
Частинами 1-3, 8 ст. 23 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. У разі придбання об`єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п`ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу. Договір включає: назву підприємства, його адресу; відомості про продавця та покупця; остаточну ціну продажу об`єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу; взаємні зобов`язання продавця і покупця; номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ; умови внесення платежів. До договору включаються зобов`язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання. Органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Статтею 19 ЗУ «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» передбачено, що обов`язковими умовами приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору. Розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва. Подальше відчуження об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, можливе лише за умови збереження для нового власника об`єкта незавершеного будівництва зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням.
Частинами першою, другою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що при приватизації об`єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов`язання або зобов`язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об`єктом. Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата коштів, визначених договором купівлі-продажу, протягом 60 днів з дня нотаріального посвідчення договору; 2)невиконання або неналежне виконання умов продажу об`єкта і зобов’язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об`єкта; 3) невиконання умов договору купівлі-продажу у зв`язку з банкрутством приватизованого підприємства або підприємства, до якого було передано приватизований об`єкт.
Частиною 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
У даному випадку, позивач звертаючись із даним позовом, у якості підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 11.11.2004 посилався на порушення відповідачем умов зазначеного договору (п.п. 5.4, 5.9 Договору), не зазначаючи та не обґрунтовуючи істотність таких порушень.
За змістом частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення договору повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №916/1721/24, від 07.05.2024 у справі №916/326/23, від 30.10.2024 у справі №916/19/24, від 30.04.2024 у справі №903/775/23.
Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 07.02.2025 у справі №910/5663/22 (910/7708/17) за позовом про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом на власний розсуд. Критеріями такої оцінки є: "значна міра" позбавлення сторони того, на що вона очікувала при укладенні договору; розмір завданої порушенням шкоди (при цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору); співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати сторона в разі належного виконання договору.
Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України).
Суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під порушенням розуміють такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Водночас за змістом статей 611, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Разом з цим, вважати, що всі умови продажу, які затверджені органами приватизації, та включені як зобов`язання покупця до договору купівлі-продажу, є істотними, а тому порушення таких умов покупцем кваліфікується як істотне порушення умов договорів купівлі-продажу об`єкта приватизації, є помилковим та не узгоджується з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними в постанові від 07.02.2025 у справі №910/5663/22 (910/7708/17), про те, що наявність передбачених частиною третьою статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації не завжди є підставою для його автоматичного розірвання, а потребує додаткового встановлення істотності такого порушення.
Зі змісту Акту поточної перевірки від 06.06.2011 виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва «Плодоовочева база місткістю 5 тис. т.», що знаходиться на балансі державного торговельно-виробничого підприємства «Капрі», будівельною готовністю 42%, земельна ділянка під забудову 3,0 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (нова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Мерецькова, 3-а) від 11.10.04 №4863, додаткової угоди №1 від 19.12.07 №8177 та додаткової угоди №2 від 31.01.08 №858, вбачається, що всі обов`язки відповідачем виконані, крім пунктів 5.4 (завершити роботи з розбирання об`єкта протягом 5 років від дати підписання акту приймання-передавання), 5.9 (на вимогу продавця, на протязі 5-ти років від дати укладання Договору, покупець зобов`язаний надавати продавцю необхідні документи, які підтверджують виконання умов цього Договору, згідно чинного законодавства).
Разом з цим, пункт 5.4 договору купівлі-продажу від 11.11.2004, було змінено додатковою угодою №1 від 19.12.2007, у зв`язку зі зміною зобов`язання покупця за договором з розбирання на добудову об`єкту приватизації, та викладено обов`язок відповідача в такій редакції: «закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням, або зі зміною профілю, ввести об`єкт в експлуатацію згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та надати до регіонального відділення акт вводу об`єкта в експлуатацію на протязі 10 днів моменту його затвердження».
Таким чином вбачається, що сторони змінили обов`язок покупця з розбирання на добудову об`єкту приватизації і скасували визначений умовами договору 5-річний строк виконання вказаного обов`язку, про що також зазначено в Акті поточної перевірки від 06.06.2011 виконання умов договору.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що позивачем до суду не надано акту приймання-передавання об`єкта незавершеного будівництва, що унеможливлює встановлення дати його підписання та відповідно відлік часу виконання обов`язку відповідачем за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 11.11.2004, і не зазначено чи підписувались акти приймання-передачі відповідно до додаткової угоди №1 від 19.12.07 №8177 та додаткової угоди №2 від 31.01.08 №858.
Крім того, позивачем не надано додаткової угоди №2 від 31.01.08 №858, про яку зазначено в Акті поточної перевірки від 06.06.2011 виконання умов договору, що унеможливлює встановлення судом всіх обставин справи.
Також, позивач не зазначив та не довів належними доказами істотність порушення умов договору купівлі-продажу в розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (на що розраховував продавець при його укладенні, розмір завданої порушенням шкоди (при цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору); співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати сторона в разі належного виконання договору). Тому, за висновком суду, в цьому випадку підстав для розірвання договору купівлі-продажу не вбачається.
Щодо заяви представника відповідача стосовно застосування строків позовної давності, суд прийшов до таких висновків.
У п.53 постанови Великої Палати Верховного суду від 14 червня 2023 року по справі №755/13805/16-ц, визначено, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову.
Як зазначила ВП ВС, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Отже, враховуючи вищезазначену позицію, суд не може застосувати строки позовної давності, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, аналізуючи в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 321, 610, 611, 628, 629, 651 ЦК України, 12, 76-81, 141, 263-265, 273-279 ЦПК України, ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ЗУ «Про приватизацію державного майна», ЗУ «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва», суд, -
ухвалив :
У задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
-позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях, код ЄРДПОУ:42767945, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Центральна, буд. 6;
-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.В.СТАРТАНОВИЧ