ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141254109

Озвучення тимчасово недоступне

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2547/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/830/26

Категорія ст. 77,80,81 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

03 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника - адвоката ОСОБА_10 ,

розглядаючи у в режимі відкритих судових засідань у залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 31.08.2026 у справі № 296/2547/22 (кримінальне провадження № за ЄРДР 12021060000000501 від 13.11.2021) про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, у зв`язку із заявою захисника –адвоката ОСОБА_10 щодо відводу прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 від участі в апеляційному розгляді справи № 296/2547/22,

ВСТАНОВИВ:

Житомирським апеляційним судом здійснюється апеляційний розгляд апеляційних скарг захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 31.08.2026 у справі № 296/2547/22 щодо обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.

У судовому засіданні 03.11.2026 захисник – адвокат ОСОБА_10 заявив про відвід прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 від участі в апеляційному розгляді справи № 296/2547/22.

Адвокат зауважив, що вироком Корольовського районного суду міста Житомира від 31.08.2026 ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, визначено, що строк такого покарання необхідно обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили. Також ОСОБА_9 обрано запобіжний захід до набрання законної сили вироком у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обвинуваченого взято під варту в залі суду негайно після проголошення вироку.

На думку захисника, прокурор ОСОБА_6 під час підготовки до апеляційного розгляду справи 06.10.2026 до Житомирського апеляційного суду безпідставно подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 в межах судового провадження № 295/2547/22, разом з тим, прокурор не надав до суду будь-яких переконливих доказів щодо існування зі сторони ОСОБА_9 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наведені прокурором у клопотанні підстави для продовження тримання під вартою обвинуваченого були неконкретними та непереконливими.

Також адвокат вважає, що прокурор ОСОБА_6 під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021060000000501 від 13.11.2021 не забезпечив виконання слідчим вказівок процесуального керівника – прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_12 , а це в подальшому призвело до фальсифікації слідчим обставин події.

На переконання захисника, прокурор ОСОБА_6 є упередженою особою, яка особисто заінтересована в результатах кримінального провадження, існують переконливі факти, які викликають сумніви в неупередженості прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав заяву щодо відводу прокурора ОСОБА_6 , подану адвокатом ОСОБА_10 , та вважав слушними доводи свого захисника щодо необ`єктивності прокурора в кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заяви захисника ОСОБА_10 щодо відводу прокурора від участі в апеляційному розгляді справи, вказав, що така заява апелянта є надуманою, не обумовленою підставами, котрі передбачені ст. 77 КПК України. Прокурор зауважив, що він бере участь у справі як службова особа прокуратури регіонального рівня лише зі стадії судового розгляду, тому виконання слідчим вказівок прокурора ОСОБА_12 на досудовому розслідуванні він уже не міг жодним чином забезпечувати. На переконання прокурора, докази, зібрані слідчими під час досудового розслідування, в своїй сукупності вказують на винуватість ОСОБА_9 у скоєнні злочину, з доводами прокурора щодо винуватості особи та наявності складу кримінального правопорушення погодився і суд першої інстанції ухваливши обвинувальний вирок та обравши для ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили. У подальшому ОСОБА_6 , виконуючи службові обов`язки прокурора на стадії апеляційного розгляду, просив апеляційний суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, колегією суддів вказане клопотання прокурора було відхилено, натомість змінено ОСОБА_9 запобіжний захід на домашній арешт. Незгода захисника з процесуальними рішеннями прокурора сама по собі не може бути підставою для відводу прокурора від участі в апеляційному розгляді кримінальної справи № 296/2547/22.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 також заперечували проти задоволення заяви захисника щодо відводу прокурора ОСОБА_6 від участі в апеляційному розгляді кримінальної справи № 296/2547/22. Потерпілі вважали, що вказаний прокурор на стадії судового розгляду справи та під час апеляційного перегляду вироку місцевого суду належним чином виконував свої службові обов`язки, доводячи винуватість ОСОБА_9 у скоєнні злочину.

Дослідивши письмову заяву захисника ОСОБА_10 щодо відводу прокурора, з`ясувавши позицію прокурора ОСОБА_6 щодо такої заяви, думку інших присутніх учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК.

Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, представнику персоналу органу пробації, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

За загальним правилом (ч. 2 ст. 81 КПК України) заяви щодо відводів прокурору під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів (ч. 3 ст. 81 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 405 КПК України вбачається, що наведені норми закону застосовуються й під час процедури апеляційного розгляду.

Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій як прокурора не є підставою для його відводу.

Зі змісту заяви захисника ОСОБА_10 не вбачається правових підстав, які б зумовили відвід прокурора ОСОБА_6 від участі в апеляційному розгляді кримінальної справи № 296/2547/22.

Адже у справі не має будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказаний прокурор є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача або ж про те, що ОСОБА_6 брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.

Як установлено з матеріалів судової справи № 296/2547/22, на час завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021060000000501 від 13.11.2021 прокурорами в цьому провадженні були ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , натомість ОСОБА_6 не входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні. Тож прокурор ОСОБА_6 не міг забезпечувати виконання слідчим вказівок прокурора ОСОБА_12 на досудовому розслідуванні.

Згодом, уже на стадії судового розгляду кримінальної справи № 296/2547/22 в суді першої інстанції, прокурор ОСОБА_6 підтримував публічне обвинувачення щодо ОСОБА_9 . Разом з тим, попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій як прокурора не є підставою для його відводу (ч. 2 ст. 77 КПК України).

Під час судового розгляду справи прокурор дійшов переконання, що докази, зібрані слідчими під час досудового розслідування, в своїй сукупності вказують на винуватість ОСОБА_9 у скоєнні злочину, з доводами прокурора щодо винуватості особи та наявності складу кримінального правопорушення погодився і суд першої інстанції ухваливши обвинувальний вирок та обравши для ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили.

Хибність чи істинність тверджень прокурора щодо винуватості особи у скоєнні злочину, підтриманих місцевим судом, має бути оцінена колегією суддів за підсумками апеляційного розгляду справи.

У подальшому ОСОБА_6 , виконуючи службові обов`язки прокурора на стадії апеляційного розгляду, просив апеляційний суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, колегія суддів відмовила у задоволенні вказаного клопотання прокурора, натомість змінила ОСОБА_9 запобіжний захід на домашній арешт.

Незгода захисника з процесуальними рішеннями прокурора сама по собі не може бути підставою для відводу прокурора від участі в апеляційному розгляді кримінальної справи № 296/2547/22.

Вирішуючи заяву захисника про відвід прокурора, суд виходить з низки правових позицій Європейського суду з прав людини, зокрема, стосовно того, що при визначенні, чи є обґрунтовані побоювання у позбавленні незалежності і безсторонності, думка заявника є важливою, але не вирішальною; вирішальним є те, чи можуть його сумніви в об`єктивності бути об`єктивно обґрунтованими; сумніви в об`єктивності відсутні, коли у «об`єктивного спостерігача» не виникає підстав для занепокоєння з цього питання у межах розглядуваної справи (справа «Інкаль проти Туреччини» (Incal v. Turkey), заява № 22678/93, рішення від 09.06.1998; справа «Кларк проти Сполученого Королівства» (Clarke v. the United Kingdom), заява № 23695/02, рішення від 25.08.2005).

Зі змісту заяви захисника ОСОБА_10 не вбачається правових підстав, які б зумовили відвід прокурора, в розглядуваній справі відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про упередженість прокурора ОСОБА_6 .. Твердження прокурора, висловлені у клопотанні щодо продовження тримання під вартою ОСОБА_9 , поданому до апеляційного суду, є лише позицією прокурора, така позиція не зумовлює обов`язкового її прийняття апеляційним судом, така позиція вже оцінена колегією суддів за підсумками розгляду відповідного клопотання.

З огляду не це, колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_10 щодо відводу прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 від участі в апеляційному розгляді справи № 296/2547/22.

Керуючись ст. 77, 80, 81 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_10 щодо відводу прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 від участі в апеляційному розгляді справи № 296/2547/22 відмовити.

Ця ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст цієї ухвали суду виготовлено, проголошено (надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження) 04.11.2026 о 12 год 45 хв.

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4