ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141253088

Озвучення тимчасово недоступне

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1367/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Київ

в складі

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 , ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

02.02.2018 року до Подільського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дане кримінальне провадження надійшло в провадження судді ОСОБА_8

17.10.2018 року до Подільського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК України.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дане кримінальне провадження надійшло в провадження судді ОСОБА_8

04.09.2018 року до Подільського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дане кримінальне провадження надійшло в провадження судді ОСОБА_8 .

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.01.2019 року дані кримінальні провадження були об`єднані в одне.

За протоколом повторного автоматизованого розподілу даної справи між суддями у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_8 дане кримінальне провадження розподілене судді ОСОБА_9

03.08.2023 року за протоколом повторного автоматизованого розподілу даної справи між суддями у зв`язку з відрахуванням зі штату Подільського районного суду м. Києва судді ОСОБА_9 дане кримінальне провадження розподілене судді ОСОБА_1 .

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 , ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за ч. 3 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 1 ст. 366 КК України як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

У судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. В обґрунтування заявленого клопотання захисник вказала, що згідно положень ст. 12 КК України зазначені кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України є тяжким злочином, ч. 1 ст. 366 КК України як нетяжкий злочин. Згідно з частиною першою статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минув строк давності, який становить десять років - у разі вчинення тяжкого злочину. Дата останньої інкримінованої події припадає на 21.03.2016 року. Таким чином, строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 191 , ч. 1 ст. 366 КК України становив десять років від дня вчинення останнього епізоду від 21.03.2016 році та закінчився 22.03.2026 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України підтримали, вказали, що останній епізод який інкримінується ОСОБА_4 - 21.03.2016 року, з того часу пройшло більше 10 років.

Також просили скасувати арешт з частини домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.01.2019 року.

Від представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 18.01.2018 року на майно ОСОБА_6 , а саме із земельної ділянки, кадастровий номер 3221080500:03:004:0023, площею 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою : АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_3 . Вказала, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.06.2026 року провадження у справі відносно ОСОБА_6 закрито, однак питання скасування арешту майна не вирішено, підстави для подальшого арешту відпали.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за строками давності та скасування арешту майна не заперечував.

Представник потерпілого ПАТ «ЮНЕКС БАНК» ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні питання закриття кримінального провадження за строками давності та скасування арештів майна поклався на розсуд суду.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Приписами частини 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження №51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Також суд ураховує позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 12.09.2022 року у справі №203/241/17, згідно якої відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284 , ч. 3 ст. 285 , ч. 4 ст. 286 , ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України , ст. 17 КПК ).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України є тяжким злочином.

Згідно п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами кримінального провадження, станом на день розгляду цього клопотання, з дня вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення минули строки давності притягнення до відповідальності.

Протягом цього строку ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень не вчиняв, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості". Вказаний строк не зупинявся та не переривався.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, яка є нереабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.

Також суд зазначає, що за змістом статей 284- 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Норма ст. 49 КК України передбачає, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки. При цьому, заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто не реабілітує його за вчинені дії.

До того ж сама норма ст. 49 КК України у своєму змісті закріплює те, що від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності особа може бути звільнена, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки.

З огляду на те, що на момент розгляду клопотання закінчився строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 , ч. 1 ст. 366 КК України та беручи до уваги наявність його беззаперечної згоди, останній підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за таке кримінальне правопорушення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України .

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.

Крім того, відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частина 5 вищевказаної статті КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

В силу вимог ст. 129 КПК України суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні по суті лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення.

Так, потерпілим ПАТ "Юнекс Банк" до Подільського районного суду м. Києва подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди.

При цьому, залишення цивільного позову в рамках вказаного кримінального провадження без розгляду, не позбавляє права позивача звернутися із вказаними позовними вимогами у порядку цивільного судочинства.

Даний цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає залишенню без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.06.2026 року провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 222 КК України закрито.

За таких обставин, оскільки кримінальне провадження у справі відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 закрито за строками давності, підстави для подальшого збереження арешту відпали.

Накладений за ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.01.2018 року арешт - скасувати.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-286, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100050007777 від 21.08.2017 року та за №12018100050004980 від 23.06.2018 року та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 191 , ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження закрити.

Цивільний позов ПАТ "Юнекс Банк" до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Арешт з майна :

- частини домоволодіння за адресою : АДРЕСА_4 , належна ОСОБА_4 - скасувати.

Арешт з майна :

- земельної ділянки, кадастровий номер 3221080500:03:004:0023, площею 0,250 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою : АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_3 - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1