КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №642/6783/20
Провадження № 1-кп/552/218/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2026 Київський районний суду м. Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12020220510001710 від 15.09.2020, №12020220510001576 від 10.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України,
В С Т А Н О В И В :
На розгляді Київського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину, не мають законних джерел існування, у зв`язку із систематичними неявками у судові засідання без поважних причин були оголошені ухвалою суду в розшук.
Суд, заслухавши думку обвинувачених, захисника, які просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт, приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 331 під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На неодноразові виклики суду, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судові засідання не з`являлися, у зв`язку з чим ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01.04.2025 останніх було оголошено в розшук.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.05.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в подальшому неодноразово продовжений. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27.05.2025 ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в подальшому неодноразово продовжений.
Разом з тим, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під вартою необхідно враховувати положення ч.1 ст. 183 КПК України, згідно якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим
ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор в судовому засіданні не довів реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи обвинувачених, не надав фактичних даних, котрі із певною вірогідністю давали підстави стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи тривале утримання обвинувачених під вартою та неможливістю встановити місцеперебування потерпілих та свідків по справі.
Разом з тим, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як встановлено під час судового засідання, мають постійне місце проживання, тобто, у суду відсутні будь – які підстави вважати, що останні на даний час можуть будь – яким чином перешкодити кримінальному провадженню, а тому підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні, але з метою забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Враховуючи вищезазначене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 331 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в період часу з 20.00 год до 08.00 год., за адресою АДРЕСА_1 , строком на 60 діб.
ОСОБА_5 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в період часу з 20.00 год до 08.00 год., за адресою АДРЕСА_2 , строком на 60 діб.
ОСОБА_6 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такі обов`язки:
1) не залишати своє постійне місце проживання без дозволу суду у визначений судом час;
2) прибувати до суду за кожною окремою вимогою у встановлений у вимозі час;
3) здати до відповідного територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право виїзду за межі України і в`їзд в Україну;
4) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
5) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Виконання ухвали про застосування даного запобіжного заходу доручити співробітникам ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області.
Термін дії ухвали – до 03.01.2027 включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1