ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141233267

Озвучення тимчасово недоступне

04.11.26

22-ц/812/2199/26

Провадження № 22-ц/812/2199/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Миколаїв

справа № 484/3154/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лівінського І.В.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 29 липня 2026 року під головуванням судді Маржиної Т.В. в приміщенні цього ж суду, повне судове рішення складене того ж дня,

за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У травні 2026 року ФОП ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позивач зазначав, що ФОП ОСОБА_2 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09 лютого 2026 року до споживачів боржників КП «Первомайськводоканал» за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09 лютого 2026 року, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

За вказаною адресою обліковується заборгованість у розмірі 3 678,27 грн, що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року. Відповідно до нарахування за надані послуги, за вказаною адресою, особовий рахунок № НОМЕР_1 , кількість споживачів: один, а наймачем/власником є ОСОБА_3 . Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 підтверджують, що за період з серпня 2022 року до жовтня 2023 року (включно) розмір заборгованості за надані послуги відповідачу становить на суму 3 678,27 грн, та також відповідно до даного документа, нарахування здійснювались щомісячно відповідно до норми на одного проживаючого (дана норма відображена у відомостях про послуги).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 470907531 від 01 квітня 2026 року) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Посилаючись на те, що відповідачка не погасила заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 , як правонаступником КП «Первомайськводоканал», позивач вимагав відшкодування інфляційних втрат у розмірі 985,70 грн, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості у сумі 261,21 грн., а тому загальний розмір заборгованості відповідача перед ФОП ОСОБА_2 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», становить 4 925,18 грн, з яких: - 3 678,27 грн заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з серпня 2022 року до жовтня 2023 року (включно); - 985,70 грн. інфляційні втрати; - 261,21 грн. 3 % річних.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь вказану заборгованість, а також 8331,20 грн судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2026 року позов задоволений. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 , заборгованість у сумі 4 925 грн. 18 коп., яка складається з: 3 678 грн 27 коп. за житлово-комунальні послуги в період з серпня 2022 року до жовтня 2023 року (включно), інфляційні втрати у сумі 985 грн 70 коп., 3% річних у сумі 261 грн. 21 коп. А також стягнути з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1 331 грн. 20 к., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 грн, а всього 2 331 грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що КП “Первомайськводоканал” надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у період з 2019 року до 2023 року, опісля надавачем таких послуг стало КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства», а отже відомості про актуальний стан технічних умов, що викладені у акті обстеження від 11 червня 2026 року від «Еталонсервіс» самі по собі не стосуються спірної заборгованості та не підтверджують того, що у період з серпня 2022 року до жовтня 2023 року технічні умови були ідентичні і послуги не надавались.

Довідка №487 від 15 червня 2026 року підтверджує, що у відповідачки станом на 15 червня 2026 року відсутня заборгованість перед підприємством КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства», проте така довідка жодним чином не спростовує факт наявності та не погашає її заборгованість перед КП «Первомайськводоканал», право вимоги дебіторської заборгованості якого було законно відступлено позивачу унаслідок проведення аукціону.

Надані відповідачкою копія акту обстеження від 11 червня 2026 року від «Еталонсервіс» та копія довідки №487 від 15 червня 2026 року не охоплюють правовідносини за спірний період, а саме за серпень 2022 року – жовтень 2023 року та є неналежними доказами, так як не стосуються предмету спору. Також суд зазначив, що в акті №027 про не проживання у квартирі від 15 червня 2026 року, не зазначено з якого часу відповідачка не проживає в квартирі, в якій зазначено заборгованість.

Додатково суд зазначив, що у разі тимчасового не проживання, зміни кількості зареєстрованих/проживаючих осіб, або ж повного припинення користування послугами, відповідачка мала б своєчасно повідомити про це КП «Первомайськводоканал» для здійснення коригування нарахувань, або ж у разі припинення користування, взагалі ініціювати розірвання правовідносин з надавачем житлово-комунальних послуг. У зв`язку з тим, що відповідачкою таких доказів звернення до КП “Первомайськводоканал” не надано – наявна заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення підлягає стягненню.

Оскільки відповідачка не погасила заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості.

Враховуючи складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, належить зменшити до 1 000 грн, а тому зазначену суму слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції , порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що має значення у справі, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначала, що житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , у колишньому належало відомчому гуртожитку Первомайського м`ясокомбінату. Вказаний гуртожиток було прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Первомайська з наданням дозволу на приватизацію житлових приміщень. У період тривалого процесу передачі майна до комунальної власності, будівля взагалі не опалювалася, внаслідок промерзання будівлі загально будинкові та внутрішньо квартирні труби подачі води були повністю переморожені, лопнули та зазнали аварійного руйнування. Відповідачка жодних нових ліній водопостачання до свого приміщення не прокладала, робіт з повторного підключення не здійснювала та нових мереж не монтувала. У 2016 році залишки водопроводу були фізично повністю демонтовані та заглушені. З 2016 року в приміщенні немає жодної труби чи сантехнічного обладнання.

Апелянт зазначала, що починаючи з 2016 року і по теперішній час, жодного кубічного метра води їй надано не було. З 2016 року між нею та КП «Первомайськводоканал» не укладалося жодних договорів про централізоване водопостачання та водовідведення чи надання інших комунальних послуг.

Апелянт вказує, що позивачем не надано жодного первинного документа, що підтверджував реальний факт подачі води, а одностороння виписка з бази даних відображає лише внутрішні електронні записи, але ніяк не факт надання послуг. Купуючи право вимоги, позивач був офіційно обізнаний про відсутність будь-яких первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичне надання послуг. Придбавши «небезпечну вимогу» за зниженою ціною на власний ризик, позивач у розумінні статті 514 ЦК України не набув правомірного та підтвердженого права вимоги до відповідача. Оскільки КП «Первомайськводоканал» послуги у спірний період фізично надавати не могло через відсутність комунікацій, у самого підприємства-банкрута право вимоги до відповідача не виникало.

Вказує, що суд першої інстанції належним чином не досліджував матеріали справи, взяв за основу дані щодо стороннього особового рахунку та іншої особи, що є прямим порушенням вимог статей 89, 264 ЦПК України. Суд допустився суперечностей і плутанини в датах і періодах нарахування боргу. Крім того, в акті обстеження від 11 червня 2026 року зафіксовано сталий технічний факт: труби водопостачання, що проходять у верхній частині стіни санвузла, повністю відрізані та заглушені з боку суміжної квартири АДРЕСА_2 . А в акті № 027 від 15 червня 2026 року зафіксовано: «не проживає за даною адресою протягом з 2016 року і по теперішній час». На думку апелянта, суд безпідставно відхилив ці докази, а також довідку № 487 від 15 червня 2026 року, яка засвідчує відсутність зареєстрованих осіб, проживаючих осіб та відсутність фактів користування комунальними послугами за вказаною адресою.

Також суд, на думку апелянта, безпідставно відхилив докази, надані КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства», оскільки саме діюче комунальне підприємство, яке прийняло на баланс мережі, підтвердило фізичну відсутність комунікацій та технічну неможливість надання послуг за вказаною адресою з 2016 року.

Узагальненні доводи інших учасників справи

На вказану апеляційну скаргу від ФОП ОСОБА_2 надійшов відзив, який сформований його представником Пігулевською Є.М. в системі «Електронний суд». Представник позивача просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін. Також просила стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У відзиві представник позивача зазначала, що скаржником разом з апеляційною скаргою на адресу позивача було також надіслано докази, які відсутні в матеріалах справи у суді першої інстанції. Зазначає, що причина неподання даного доказу, яка вказана у апеляційній скарзі, на думку представника позивача, не є поважною, а тому такий доказ не може братись судом до розгляду.

Також зазначала, що докази 5, 6 і 7 належним чином у суд першої інстанції долучені не були, позивачу про їх існування, до отримання апеляційної скарги, відомо не було, та на свою поштову адресу він їх не отримував. А отже у зв`язку з недотриманням відповідачем норми ч.9 ст.83 ЦПК України такі докази не можуть бути взяті судом до розгляду. Окрім того, ознайомившись з ними, позивач ставить під обґрунтований сумнів їх достовірність, адже Комунальне підприємство «Первомайське управління водопровідно-ка?на?лі?за?цій?но?го господарства» (код ЄДРПОУ: 45094848) було створено у 2023 році, а отже вказівки про непроживання/відсутність зареєстрованих осіб з 2016 року за адресою АДРЕСА_1 у актах такого підприємства є логічно неспроможними, адже такою інформацією дане підприємство не може та могло володіти.

Щодо інших доказів (1-3), що були належним чином подані скаржником до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву, то позивачем їх було спростовано у відповіді на відзив. Надані відповідачкою копія акту обстеження від 11.06.2026 року від «Еталонсервіс» та копія довідки №487 від 15.06.2026 року не охоплюють правовідносини за спірний період, а саме за серпень 2022 – жовтень 2023 роки та є неналежними доказами, так як не стосуються предмету спору. Акт №027 про не проживання у квартирі від 15.06.2026 року, фактично не є документом з відомостями самого ТОВ «Еталонсервіс», а є свідченнями сусідів, що засвідчені уповноваженою особою ОСББ та майстром дільниці та не відображають інформацію самого підприємства.

Вказує, що хоч свідчення сусідів і можуть братись до врахування при встановленні факту проживання/непроживання особи в квартирі, проте у даному випадку показання сусідів з інформацією десятирічної давності (адже у вищезгаданому акті зазначено що відповідно до таких свідчень Відповідачка не проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 з 2016 року) є сумнівним та не можуть бути взяті судом за істину, крім того, ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) для відповідачки не є сусідами сусідніх квартир, а отже їх свідчення є більш голослівними, аніж такими що справді відображають реальність. Додатково слід зазначити, що у разі тимчасового непроживання, зміни кількості зареєстрованих/проживаючих осіб, або ж повного припинення користування послугами, відповідачка мала би своєчасно повідомити про це КП «Первомайськводоканал» для здійснення коригування нарахувань або ж у разі припинення користування взагалі ініціювати розірвання правовідносин з надавачем житлово-комунальних послуг. У зв`язку з тим, що відповідачкою таких доказів звернення до КП “Первомайськводоканал” не надано – наявна заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення підлягає стягненню з відповідачки.

Всі документи, які були додані до позовної заяви, були передані позивачу Ліквідатором КП «Первомайськводоканал» Лозовою О.М. на виконання вимог ст. 517 ЦК України, та є завіреними печаткою підприємства «Первомайськводоканал», а також безпосередньо підписом ліквідатора Лозової О.М., жодних втручань, які змінювали їх зміст, позивачем вчинено не було. Витяг з Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року позивачем було зроблено самостійно, на базі переданого йому повного документу.

Представник позивача зазначає, що нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 містить у собі повний і чіткий розмір нарахувань за кожен місяць, коли такі здійснювались, по зазначеним послугам, та підтверджує суму заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з серпня 2022 року до жовтня 2023 року. Крім того, коректність здійснюваних нарахувань за послуги, а тобто їх відповідність тарифам, підтверджено копією відомостей про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , де чітко зазначені тарифи та послуги за які вони встановлені. Також роз`яснила, що зміна суми заборгованості у листопаді 2023 року, що відображена у нарахуваннях за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , не є безпідставною, а відбулась внаслідок здійсненого у жовні 2023 року нарахування у сумі 260,87 грн. А отже, у матеріалах справи містяться належні докази, що підтверджують коректність нарахувань та факт існування заборгованості за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, у відзиві представник позивача зазначила, що ФОП ОСОБА_2 надає попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції – витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На вказаний відзив від ОСОБА_1 21 вересня 2026 року до суду надійшли заперечення.

Разом з тим, заперечення ОСОБА_1 на відзив на апеляційну скаргу належить залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина 5 статті 174 ЦПК України).

Відповідно до статті 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Разом з тим, подання заперечень на відзив на апеляційну скаргу нормами глави 1 «Апеляційне провадження» ЦПК України не передбачено.

Колегія суддів не визнавала необхідним одержати від учасників додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань. Сторони мали можливість подати свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії апеляційного оскарження.

З огляду на це апеляційний суду відповідно до частини 2 статті 126 ЦПК України залишає без розгляду подані поза межами строку на апеляційне оскарження заперечення на відзив у справі як заяву по суті справи, що подані поза межами встановлених строків.

2. Мотивувальна частина

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України та враховуючи, що рішення суду постановлене у справі з ціною позову, яка є меншою ніж 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, оскільки рішення у цій справі ухвалене за відсутності учасників справи, повне судове рішення складене 04 листопада 2026 року, датою ухвалення рішення є 04 листопада 2026 року.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого.

Обставини справи

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

02 лютого 2026 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) станом на 31 березня 2025 року.

Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р. переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_2 , ПН/РНОКПП (ФОП): НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Згідно з протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р.: - ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ; сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн.; винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн. у т.ч. ПДВ 896,46 грн.;

Платіжна інструкція №2557 від 05.02.2026р. підтверджує оплату за лот №4 аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, а саме: 134 468,37 грн.

Таким чином, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 85 КУЗПБ, в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.

09.02.2026р. на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець», «Первісний кредитор» та/або «КП «Первомайськводоканал») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі за текстом – «Покупець», «Новий кредитор», «Позивач» та/або «ФОП ОСОБА_2 ») укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн., в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн., заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.

09.02.2026р. КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_2 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом — «Договір»).

Згідно з пунктом 1 Договору, на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 року, надалі Протокол, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники.

Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн., обтяження відсутні.

Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів. Розмір Права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права Первісного кредитора переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.

Пункт 5 Договору зазначає, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.

Відповідно до електронної системи закупівель Prozorro щодо аукціону BRD001-UA- 20260121-20415 за посиланням: https://prozorro.sale/auction/ BRD001-UA-20260121-20415/, можна переглянути інформацію лоту, зокрема публічні документи, щодо яких було згадано вище.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що КП «Первомайськводоканал» (первісний кредитор) надавав населенню м. Первомайськ послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі споживачам за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_7 на підставі свідоцтва про право власності від 03 грудня 2007 року, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За вказаною адресою було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для розрахунків за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

За результатами проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 09 лютого 2026 року між КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні, за умовами якого первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор набув право грошової вимоги (портфель заборгованості) до боржників за комунальними платежами, зокрема за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 3678,27 грн, що підтверджується Додатком №1 до вказаного договору.

Отже, позивач є новим кредитором до боржників за комунальними платежами КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради, зокрема й до відповідачки.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення віднесено до комунальних послуг.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із частинами першою, третьою статті 9 цього ж Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, відповідно до викладених положень Закону, споживачі зобов`язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 12 червня 2020 року № 205 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал», які введені в дію з 01 липня 2020 року, на послуги з централізованого водопостачання для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері центрального водопостачання 27,30 грн за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 27,30 грн.

Також, відповідно до рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 205 від 12 червня 2020 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал», які введені в дію з 12 липня 2020 року, на послуги з централізованого водовідведення для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення 20,25 грн. за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 20,25 грн.

Рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 12 червня 2020 року № 205 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» розміщено на сайті Первомайської міської ради та виконкому за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/12329/ та знаходиться в публічному доступі для всіх користувачів послуг.

Згідно з частиною 3 статті 11, частиною 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

За положеннями статей 66-68 ЖК України власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги.

Згідно з відомостями КП «Первомайськводоканал» за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , кількість споживачів: один, наймачем/власником є ОСОБА_3 , за період з серпня 2022 року по жовтень 2023 року рахується заборгованість в сумі 3678,27 грн. (а.с. 15-17). Нарахування здійснювались щомісячно відповідно до норми на одного проживаючого.

Заперечуючи проти позову, відповідачка ОСОБА_1 стверджувала про те, що з 2016 року і по теперішній час жодного кубічного метра води їй надано не було, послуги водопостачання за цією адресою не надавалися, оскільки у зв`язку з повним аварійним руйнуванням, у 2016 році залишки водопроводу були фізично повністю демонтовані та заглушені, і з цього часу в приміщенні немає жодної труби чи сантехнічного обладнання.

Разом з тим, доказів того, що у період, за який стягується заборгованість, ОСОБА_1 , як споживач послуг, відмовлялася від надання цих послуг у встановленому законом порядку, зокрема звернувшись з відповідною заявою із документальним підтвердженням її відсутності у житловому приміщенні, суду першої інстанції та апеляційному суду надано не було.

За такого, посилання апеляційної скарги на те, що нарахування плати за послугу, яка не надавалася і не могла надаватися через відсутність труб, є незаконними та безпідставними, не можуть бути прийняті до уваги.

Нарахування за наданні послуги відбувалось відповідно до затверджених норм, на підставі рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 205 від 12 червня 2020 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал», які діяли у зазначений у заборгованості період.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, заборгованість за послуги з водопостачання становить 4925,18 грн, яка складається з: 3678,27 грн - за житлово – комунальні послуги в період з серпня 2022 року по жовтень 2023 року; інфляційні втрати у розмірі 985,70 грн та 3 % річних у розмірі 261,21 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року, крім продажу дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма прив`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі, правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, а також процесуальними правами кредитора.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, до позивача, як до нового кредитора, перейшло право вимоги, виникло право на стягнення визначених статтею 625 ЦК України нарахувань на прострочену заборгованість за надані послуги, що передбачено ЦК України та договором про відступлення права вимоги, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив ці вимоги.

Розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано та контррозрахунку заборгованості не надано.

Отже, встановивши викладені обставини, оцінивши належним чином надані сторонами докази відповідно до приписів статті 89 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов`язань щодо сплати житлово-комунальних послуг, у останньої утворилася заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим суду позивачем, який відповідачкою не був спростований.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги про відсутність первинних документів на підтвердження розміру заборгованості є необґрунтованими, оскільки саме особовий рахунок є первинним документом обліку стосовно споживача комунальних послуг, а ОСОБА_1 внесені до нього відомості не спростувала.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання зі сплати за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем за надані ним послуги з водопостачання за період з серпня 2022 року по жовтень 2023 року. Відповідачкою належними доказами вищевказаний розрахунок не спростовано, інший розрахунок не надано.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що помилковими є посилання ОСОБА_1 на звільнення від сплати заборгованості за комунальні послуги, оскільки між нею та первісним кредитором не укладено відповідний договір про їх надання, тому що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути правовою підставою для звільнення споживача від оплати за спожиті послуги.

Відповідно до правової позиції, що неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 904/7183/17, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16, від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц, від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі.

А тому, хоча в матеріалах справи відсутній письмовий договір відповідачів із позивачем про надання житлово-комунальних послуг, проте саме по собі це не може бути підставою для звільнення відповідачки від оплати послуг.

Також апеляційний суд погоджується з твердженнями суду першої інстанції про те, що надані відповідачкою копія акту обстеження від 11 червня 2026 року від ТОВ «Еталонсервіс» та копія довідки № 487 від 15 червня 2026 року не охоплюють правовідносини за спірний період, а саме за серпень 2022 року – жовтень 2023 року та є неналежними доказами, так як не стосуються предмету спору.

Також не може бути прийнятий до уваги акт від 05 грудня 2024 року, оскільки інформація, зазначена у ньому не охоплює правовідносини за спірний період.

До того ж, відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі тимчасового непроживання або ж повного припинення користування послугами, відповідачка мала би своєчасно повідомити про це КП «Первомайськводоканал» для здійснення коригування нарахувань або ж у разі припинення користування взагалі ініціювати розірвання правовідносин з надавачем житлово-комунальних послуг. Оскільки таких доказів звернення до КП “Первомайськводоканал” не надано, то наявна заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення підлягає стягненню з відповідачки.

Наданий відповідачкою акт № 027 від 15 червня 2026 року про не проживання у квартирі, не може бути достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки цей акт складений лише в 2026 році, а відомостей про те, що відповідачка не проживає в квартирі, своєчасно до КП “Первомайськводоканал” надано не було.

До апеляційної скарги апелянтом було надано копію заяви відповідачки до КП «ПУВКГ» вх. № 55 від 16.07.2026 року.

Разом з тим, вказана копія заяви не була подана відповідачкою до суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц зазначено, що відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, наприклад, якщо новий доказ з`явився після розгляду справи судом першої інстанції або раніше був недоступний заявнику. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і про відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні по суті спору.

У справі № 756/11351/18 Верховний Суд виснував: «тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. […] Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем надано нові докази - копію перекладу спірної розписки від 26 жовтня 2021 року. Суд апеляційної інстанції задовольняючи клопотання представника відповідача про прийняття нового доказу - копії перекладу спірної розписки від 26 жовтня 2021 року, залишив поза увагою, що представником відповідача не надано доказів про неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції та доказів на спростування достовірності перекладу розписки, наданої позивачем, про що було зазначено в рішенні суду першої інстанції. Таким чином, суд апеляційної інстанції неправильно задовольнив клопотання відповідача про прийняття та дослідження нового доказу. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні рішення були належним чином оцінені подані сторонами докази, правильно встановлені обставини справи та застосовані норми матеріального права, натомість апеляційний суд помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції».

Отже, апеляційний суд не може прийняти та дослідити надану до апеляційної скарги копію заяви відповідачки до КП «ПУВКГ» вх. № 55 від 16 липня 2026 року як новий доказ, оскільки такий доказ не був поданий до суду першої інстанції та відповідачка не була позбавлена можливості подати такі докази до місцевого суду разом із відзивом на позовну заяву або до ухвалення судового рішення.

Посилання ОСОБА_4 на те, що новий доказ нею не був поданий до суду першої інстанції з поважних причин, оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та розглянув справу в порядку спрощеного провадження, не може бути поважними причиною неподання такого доказу, оскільки, як зазначалось вище, відповідачка не була позбавлена можливості подати його до суду першої інстанції до ухвалення рішення суду по суті.

Отже, оскільки факт заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 не спростувала, а тому ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

Задовольняючи частково заяву щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу, зменшуючи їх до 1000 грн, суд першої інстанції обґрунтовано врахував складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.

Вимоги відповідачки про стягнення з позивача на її користь понесених нею судових витрат, не підлягають задоволенню, оскільки згідно з частиною 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за правилами, передбаченими статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

І.В. Лівінський

Судді

Т.Б. Кушнірова

Н.О. Шаманська

Повне судове рішення складене 04 листопада 2026 року.