**ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД**
****вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
**УХВАЛА**
****"07" жовтня 2026 р. Справа№ 873/135/26
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Чаплян С.Є.
за участю секретаря судового засідання Медведєвої К.І.,
згідно з протоколом судового засідання від 07.10.2026:
від позивача: не з\`явився;
від відповідача: не з\`явився
**розглянувши у спільному провадженні заяву** Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» у справі №873/135/26 про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026
**та заяву** Фермерського господарства «Агро-Союз» у справі №873/148/26 про скасування цього рішення, прийнятого у третейській справі №61/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» до Фермерського господарства «Агро-Союз» про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв\`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов\`язання,
**ВСТАНОВИВ:**
****Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у справі №61/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» до Фермерського господарства «Агро-Союз» про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв\`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов\`язання задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Фермерського господарства «Агро-Союз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» за договором поставки №47/25/50 від 27.03.2025 пеню та відсотки річні у загальній сумі 195382,52 грн.
Стягнуто з Фермерського господарства «Агро-Союз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» третейський збір у сумі 2354,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (далі - ТОВ «Нор-Ест Агро») 07.09.2026 звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою від 01.09.2026 №01-1/09 про видачу виконавчого документа, в якій просить видати наказ про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у справі №61/26 про стягнення з Фермерського господарства «Агро-Союз» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» за договором поставки №47/25/50 від 27.03.2025 пеню та відсотки річні у загальній сумі 195382,52 грн, третейський збір у сумі 2354,00 грн та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у розмірі 1664,00 грн.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 заяву ТОВ «Нор-Ест Агро» у справі №873/135/26 передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу) Чапляну С.Є.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у справі №61/26 прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 30.09.2026 о 17 год. 00 хв.
Через систему «Електронний суд» від ТОВ «Нор-Ест Агро» 14.09.2026 надійшли додаткові пояснення, в яких заявник зазначає, що станом на дату подання цієї заяви третейська угода передбачена пунктом 9.2. договору поставки №47/25/50 від 27.03.2025 недійсною не визнавалась, а також зазначає про те, що станом на дату подання цієї заяви рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-Фінансового Бізнесу» від 31.08.2026 у справі №61/26 не скасоване компетентним судом.
14\.09.2026 через систему «Електронний суд» заявник подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15100,00 грн.
Матеріали третейської справи надійшли до суду 28.09.2026.
Фермерське господарство «Агро-Союз» (далі - ФГ «Агро-Союз») 29.09.2026 звернулося до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у справі №61/26.
Заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 350 ГПК України та стверджує, що розпорядження про призначення третейського судді не містить дати й номера, у зв\`язку з чим неможливо перевірити дотримання порядку формування складу третейського суду. На підтвердження своєї позиції заявник наводить постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №873/88/22, від 09.05.2023 у справі №873/9/23 та від 24.05.2023 у справі №873/30/23.
У судове засідання 30.09.2026 представники сторін не з\`явилися.
ТОВ «Нор-Ест Агро» 01.10.2026 подало клопотання про спільний розгляд заяв про видачу наказу та про скасування рішення третейського суду.
ФГ «Агро-Союз» 02.10.2026 подало заперечення, в яких зазначило, що право просити про спільний розгляд за частиною п\`ятою статті 354 ГПК України належить лише особі, яка звернулася із заявою про скасування третейського рішення. Також заявник заперечив належність підтвердження адвокатського статусу представника ТОВ «Нор-Ест Агро» Грищенка О.М.
Грищенко О.М. 02.10.2026 подав клопотання про долучення доказів на підтвердження статусу адвоката та представницьких повноважень, у додатках до якого зазначено довіреності, свідоцтво та посвідчення адвоката.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2026 заяви у справах №873/135/26 та №873/148/26 об\`єднано для спільного розгляду в одному провадженні з присвоєнням номера 873/135/26.
Розгляд заяв призначено на 07.10.2026.
Через систему «Електронний суд» від ТОВ «Нор-Ест Агро» 07.10.2026 надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника. Заявник повідомив про неможливість участі представника в судовому засіданні 07.10.2026 о 16 год. 40 хв. у зв\`язку з його участю цього ж дня у справі №910/12917/24 про банкрутство ТОВ «Холдингова компанія «Євробудінвест».
У заяві ТОВ «Нор-Ест Агро» підтвердило, що повністю підтримує подані заперечення проти заяви ФГ «Агро-Союз» про скасування рішення третейського суду від 31.08.2026 у справі №61/26, та просило відмовити у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. З огляду на подану заяву та положення статей 349, 354 цього Кодексу неявка представника ТОВ «Нор-Ест Агро» не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
У судове засідання 07.10.2026 представники сторін не з\`явилися, що відображено у протоколі судового засідання. За умови належного повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду їх неявка не перешкоджає вирішенню заяв по суті.
Дослідивши заяви та матеріали третейської справи, суд встановив таке.
Заяву ФГ «Агро-Союз» подано 29.09.2026 щодо рішення від 31.08.2026, тобто в межах дев\`яностоденного строку, передбаченого статтею 346 ГПК України.
Повноваження господарського суду під час розгляду заяви про скасування рішення третейського суду обмежені перевіркою визначених законом підстав для такого скасування. Суд не переглядає третейський спір по суті та не вирішує повторно питання обґрунтованості заявлених до стягнення сум.
Пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України передбачено скасування рішення третейського суду в разі невідповідності його складу вимогам закону. Відповідно до статті 17 Закону України «Про третейські суди» порядок формування складу постійно діючого третейського суду визначається його регламентом.
За пунктами 1, 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу», якщо третейська угода не передбачає іншого, справу розглядає один суддя, якого голова третейського суду призначає не пізніше п\`яти днів із моменту реєстрації позовної заяви. Повноваження голови третейського суду видавати розпорядження передбачені пунктом 9.3 статті 9 Положення про цей третейський суд.
Як убачається з матеріалів третейської справи №61/26, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» від 14.07.2026 №14-2/07 зареєстровано третейським судом 17.07.2026 за вхідним №228, що підтверджується реєстраційним відбитком на позовній заяві (аркуш третейської справи 2).
На аркуші третейської справи 127 міститься розпорядження голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» Жукова А.М. від 20.07.2026 №61/26, яким для розгляду спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» та Фермерським господарством «Агро-Союз» призначено третейського суддю Мамченко Юлію Валеріївну.
Досліджене судом розпорядження містить дату його видання - 20.07.2026, номер - 61/26, відомості про сторони спору та призначеного суддю, підпис голови третейського суду. Отже, твердження заявника про відсутність дати і номера цього документа спростовується його змістом.
Зіставлення дати реєстрації позовної заяви - 17.07.2026 та дати розпорядження - 20.07.2026 свідчить про призначення третейського судді в межах п\`ятиденного строку, передбаченого Регламентом. Ухвалою третейського суду від 20.07.2026 порушено провадження у справі №61/26. Рішення від 31.08.2026 прийняте тим самим третейським суддею, якого призначено зазначеним розпорядженням.
Посилання Фермерського господарства «Агро-Союз» на постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №873/88/22, від 09.05.2023 у справі №873/9/23 та від 24.05.2023 у справі №873/30/23 зазначеного не спростовують. У цих справах оцінювалася відсутність у розпорядженнях реквізитів, необхідних для встановлення дотримання порядку призначення судді. Натомість у справі №61/26 розпорядження містить і дату, і номер, а матеріали справи дають змогу перевірити строк його видання.
Таким чином, обставини, з якими Фермерське господарство «Агро-Союз» пов\`язує незаконність складу третейського суду, не підтвердилися. Підстави для скасування рішення за пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України відсутні.
Суд також перевірив інші передбачені статтею 350 ГПК України підстави. Спір виник між юридичними особами з договору поставки №47/25/50 від 27.03.2025. Пункт 9.2 цього договору містить третейське застереження про передачу відповідних спорів на вирішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу». Стягнення пені та процентів річних у зв\`язку з неналежним виконанням грошового зобов\`язання за цим договором охоплюється зазначеним застереженням.
Обставин, які виключають підвідомчість такого спору третейському суду відповідно до статті 6 Закону України «Про третейські суди», не встановлено. Доказів визнання третейської угоди недійсною не надано. Рішення стосується прав та обов\`язків сторін третейської угоди; питань щодо прав та обов\`язків осіб, які не брали участі у справі, ним не вирішено.
Отже, заява Фермерського господарства «Агро-Союз» про скасування рішення третейського суду задоволенню не підлягає, а рішення третейського суду належить залишити без змін.
Згідно з частинами першою та другою статті 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
За результатами розгляду заяви господарський суд постановляє ухвалу про видачу наказу або про відмову у його видачі за правилами, передбаченими ГПК України для ухвалення рішення (частина перша статті 356 ГПК України).
Відповідно до статті 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконується зобов\`язаною стороною добровільно в порядку та строки, встановлені рішенням. Якщо строк виконання у рішенні не встановлений, воно підлягає негайному виконанню.
У рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у третейській справі №61/26 строк його виконання не встановлено. За наявними у справі матеріалами рішення боржником добровільно не виконано.
Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді заяви суд встановлює наявність чи відсутність передбачених статтею 355 цього Кодексу підстав для відмови у видачі наказу.
Відповідно до статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1\) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2\) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3\) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4\) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або ним вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;
5\) третейська угода визнана недійсною;
6\) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7\) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8\) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9\) третейський суд вирішив питання про права та обов\`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні підстави для відмови у видачі виконавчого документа передбачені частиною шостою статті 56 Закону України «Про третейські суди».
Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі №870/22/22 зазначив, що під час вирішення питання про видачу наказу господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому. Суд перевіряє наявність або відсутність вичерпних підстав для відмови, визначених статтею 355 ГПК України та статтею 56 Закону України «Про третейські суди».
Як убачається з матеріалів справи, пунктом 9.2 договору поставки №47/25/50 від 27.03.2025, укладеного між ТОВ «Нор-Ест Агро» та ФГ «Агро-Союз», сторони передбачили передання спорів, що виникають при виконанні цього договору або у зв\`язку з ним, на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» відповідно до його Регламенту.
Предметом третейського розгляду були вимоги про стягнення донарахованих пені та відсотків річних у зв\`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов\`язання за зазначеним договором поставки. Отже, рішення прийняте у спорі, охопленому третейською угодою.
Спір виник між юридичними особами з господарських правовідносин щодо виконання договору поставки та не належить до категорій справ, які згідно зі статтею 6 Закону України «Про третейські суди» не можуть розглядатися третейськими судами. Третейське застереження викладене у письмовій формі, що відповідає статті 12 цього Закону.
Третейський розгляд проведено у місті Києві одноособово третейським суддею Мамченко Ю.В. Доводи ФГ «Агро-Союз» щодо невідповідності складу третейського суду вимогам закону перевірені судом під час розгляду заяви про скасування рішення та відхилені з наведених вище підстав.
Заяву про видачу наказу подано до належного суду в межах установленого трирічного строку. Рішення третейського суду від 31.08.2026 у справі №61/26 не скасоване. У задоволенні заяви про його скасування суд відмовляє цією ухвалою. Доказів визнання третейської угоди недійсною немає. Матеріали третейської справи на вимогу суду надано.
Рішення третейського суду передбачає стягнення грошових сум та витрат зі сплати третейського збору, тобто способи захисту, передбачені законом, і не вирішує питань про права та обов\`язки осіб, які не брали участі у третейській справі.
З огляду на викладене суд не встановив передбачених статтею 355 ГПК України та частиною шостою статті 56 Закону України «Про третейські суди» підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у третейській справі №61/26.
Отже, заява ТОВ «Нор-Ест Агро» підлягає задоволенню.
Сплачений заявником судовий збір за подання заяви у розмірі 1664,00 грн, підтверджений платіжною інструкцією №322812745 від 31.08.2026, відповідно до статті 129 ГПК України покладається на ФГ «Агро-Союз».
Статтями 16, 123 та 126 ГПК України передбачено право учасника справи користуватися професійною правничою допомогою та віднесено витрати на таку допомогу до судових витрат, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи. Розгляд заяви про видачу наказу на виконання третейського рішення не виключає застосування цих положень.
Відповідно до частини другої статті 126 та частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат визначається за умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу послуг і їх вартості, сплаченої або такої, що підлягає сплаті. Самостійною умовою відшкодування є доведеність надання відповідних послуг, а не лише погодження чи авансування їх вартості.
У заяві про видачу наказу ТОВ «Нор-Ест Агро» завчасно повідомило про очікувані витрати на правничу допомогу, навело діапазон погодинної оплати від 1600,00 грн до 1900,00 грн, вартості участі в засіданні від 2000,00 грн до 2500,00 грн та додаткової винагороди за позитивний результат. Заяву про відшкодування 15100,00 грн сформовано до призначеного розгляду справи по суті.
Відсутність у первісній заяві єдиної підсумкової суми орієнтовних витрат не зумовлює автоматичної відмови в їх відшкодуванні: частина друга статті 124 ГПК України передбачає право суду, а не безумовний обов\`язок відмовити у такому відшкодуванні. У цьому випадку заявник завчасно повідомив про види витрат і порядок визначення винагороди, а розмір вимоги конкретизував до вирішення заяви про видачу наказу.
За викладеним у заяві розрахунком витрати ґрунтуються на договорі про надання правничої допомоги №22-12-2025/1 від 22.12.2025, укладеному з адвокатом Грищенком О.М., та акті №2/09-2026 від 14.09.2026. Заявник зазначає такі складові: 1) підготовка і направлення заяви про видачу виконавчого документа - 3,5 години; 2) виконання вимог ухвали суду - 0,5 години; 3) аванс за участь у засіданні 30.09.2026 у режимі відеоконференції - 2500,00 грн; 4) додаткова винагорода за позитивний результат - 5800,00 грн. Заявлена вартість перших двох складових у сукупності становить 6800,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України витрати мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних робіт, витраченим часом, обсягом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Частини п\`ята і шоста цієї статті передбачають зменшення витрат за клопотанням іншої сторони, на яку покладено обов\`язок довести їх неспівмірність.
Водночас під час розподілу витрат суд застосовує частину п\`яту статті 129 ГПК України та перевіряє їх зв\`язок із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність до предмета спору. Застосування цих критеріїв не ставиться у залежність виключно від подання іншою стороною клопотання про зменшення витрат.
У пункті 31 додаткової постанови від 13.05.2025 у справі №873/70/22 Верховний Суд указав, що суд, застосовуючи критерії статті 129 ГПК України, може за запереченням сторони або з власної ініціативи не присуджувати всіх заявлених витрат. У пункті 32 цієї постанови наголошено на необхідності конкретно визначити невідшкодовувані витрати та мотивувати відповідне рішення. У пункті 57 за результатами оцінки обставин тієї справи присуджено 5000,00 грн із заявлених 14500,00 грн.
Зазначена постанова стосувалася витрат при перегляді судового рішення за скаргою на бездіяльність державного виконавця. Тому суд враховує наведений у ній підхід до застосування статті 129 ГПК України, а належний розмір відшкодування визначає за обставинами саме цієї справи.
Також у додатковій постанові від 12.06.2026 у справі №873/52/22 Верховний Суд, вирішуючи заяву ТОВ «Нор-Ест Агро», розмежував зменшення витрат за статтею 126 та їх розподіл за статтею 129 ГПК України. Суд не поклав на іншу сторону додаткову винагороду за позитивний результат, оскільки за обставин тієї справи її компенсація не відповідала критеріям необхідності та пропорційності.
У розділі «Позиція Верховного Суду» цієї постанови, в абзаці після аналізу умов щодо «гонорару успіху», наголошено на потребі «оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони». Перевірці підлягають як їх фактичне понесення, так і необхідність.
Спільний розгляд заяви про видачу наказу із заявою про скасування третейського рішення потребує оцінки додаткових правових доводів. Водночас заявлені 15100,00 грн обґрунтовані актом від 14.09.2026, складеним до подання заяви про скасування. Тому розподілу за цією заявою підлягають саме зазначені в ній послуги; подальше розширення предмета судового розгляду саме по собі не підтверджує надання додаткових послуг за цим актом.
У цій справі заява про видачу наказу стосується виконання вже прийнятого третейського рішення. Підготовка заяви потребувала перевірки третейського застереження, змісту рішення, строку звернення, підсудності та комплектності додатків, однак не вимагала повторного доказування поставки, виконання нового розрахунку заборгованості чи вирішення спору по суті.
Основна заява складається з п\`яти сторінок, значну її частину становлять виклад змісту третейського рішення, процесуальних норм, повідомлення про майбутні витрати та перелік додатків. Додаткові пояснення від 14.09.2026 мають обмежений зміст і стосуються стану третейської угоди та рішення. Такі обставини мають значення для оцінки необхідного обсягу правничої роботи, хоча самі по собі кількість сторінок або типовість процесуальної дії не спростовують права на її оплату.
З огляду на зміст підготовлених документів, обсяг перевірки, необхідної для звернення за наказом, та відсутність у цих документах обґрунтування складних самостійних правових питань, покладення на боржника повної суми 6800,00 грн за письмову підготовку справи є надмірним. Суд визнає обґрунтованою компенсацію цього комплексу послуг у сумі 5000,00 грн, а решта 1800,00 грн не підлягає покладенню на боржника за критерієм пропорційності, визначеним пунктом 2 частини п\`ятої статті 129 ГПК України. Цей висновок не змінює погоджену клієнтом і адвокатом ціну послуг.
Заявлені 2500,00 грн є авансом за участь адвоката в судовому засіданні 30.09.2026 у режимі відеоконференції. Водночас згідно з протоколом судового засідання представник заявника у засідання не з\`явився. Тому надання цієї послуги не підтверджене, а сама попередня оплата не є достатньою підставою для покладення зазначених витрат на іншу сторону. У відшкодуванні 2500,00 грн належить відмовити.
Стосовно «гонорару успіху» в розмірі 5800,00 грн суд зазначає таке.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2020 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов\`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов\`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов\`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов\`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.05.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов\`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72).
З урахуванням наведеного не є обов\`язковими для суду зобов\`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача «гонорару успіху» у розмірі 5800,00 грн.
Отже, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 5000,00 грн. У відшкодуванні решти 10100,00 грн належить відмовити. Саме частковий розподіл витрат, з наведеними щодо кожної складової мотивами, забезпечує компенсацію необхідної правничої допомоги без покладення на боржника надмірного фінансового тягаря.
Оскільки вимогу про відшкодування витрат заявлено до вирішення питання про видачу наказу, ці витрати розподіляються в цій ухвалі. Саме посилання заявника на статтю 244 ГПК України не зумовлює необхідності постановлення окремої додаткової ухвали.
Керуючись статтями 86, 123, 124, 126, 129, 232-234, 238, 327, 346, 349-356 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
**ПОСТАНОВИВ:**
****1. У задоволенні заяви Фермерського господарства «Агро-Союз» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у третейській справі №61/26 відмовити.
2\. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у справі №61/26 задовольнити.
3\. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 31.08.2026 у справі №61/26, за яким:
3\.1. Стягнути з Фермерського господарства «Агро-Союз» (13642, Житомирська область, Бердичівський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, будинок 19А; ідентифікаційний код 36928650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (09800, Київська область, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) за договором поставки №47/25/50 від 27.03.2025 пеню та відсотки річних у загальній сумі 195382 (сто дев\`яносто п\`ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 52 копійки.
3\.2. Стягнути з Фермерського господарства «Агро-Союз» (13642, Житомирська область, Бердичівський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, будинок 19А; ідентифікаційний код 36928650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (09800, Київська область, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) третейський збір у сумі 2354 (дві тисячі триста п\`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
4\. Стягнути з Фермерського господарства «Агро-Союз» (13642, Житомирська область, Бердичівський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, будинок 19А; ідентифікаційний код 36928650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (09800, Київська область, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) 1664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
5\. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
6\. Стягнути з Фермерського господарства «Агро-Союз» (13642, Житомирська область, Бердичівський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, будинок 19А; ідентифікаційний код 36928650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (09800, Київська область, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) 5000 (п\`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/135/26.
7\. У задоволенні решти вимог заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10100,00 грн відмовити.
8\. Витрати зі сплати судового збору за подання заяви про скасування рішення третейського суду залишити за Фермерським господарством «Агро-Союз».
9\. Матеріали третейської справи №61/26 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».
10\. Накази видати після набрання цією ухвалою законної сили.
*Ухвала, у разі неоскарження, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або у разі оскарження - після розгляду справи судом апеляційної інстанції (частини 5, 6 статті 356 Господарського процесуального кодексу України). Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі частини 3 статті 356 та частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України до Верховного Суду у строк, передбачений статті 256 Господарського процесуального кодексу України.*
_Повний текст ухвали складено 05.11.2026._
****Суддя С.Є. Чаплян**
****