Дата документу 04.11.2026 Справа № 336/9751/25
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 336/9751/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1029/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
04 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10 вересня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні передбачених ч.3 ст.436-2, ч.ч.1, 2 ст.110 КК України кримінальних правопорушень.
09 вересня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 14 вересня 2026 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10 вересня 2026 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали суду від 14 серпня 2026 про продовження тримання під вартою повернуто.
До Запорізького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10 вересня 2026 року.
Перевіривши матеріали провадження на предмет можливості відкриття провадження, суддя-доповідач апеляційного суду доходить до висновку про необхідність відмовити обвинуваченому ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження за наступних підстав.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлений вичерпний перелік рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.
Так, статтею 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Зі змісту апеляційної скарги убачається, що обвинувачений ОСОБА_3 оскаржує ухвалу суду від 10 вересня 2026 року про повернення ОСОБА_3 заяви за нововиявленими обставинами.
Разом з цим, із аналізу вищевказаних положень КПК України вбачається, що можливість апеляційного оскарження вищевказаної ухвали суду, не передбачена.
Таким чином, оскаржувана ухвала не належить до переліку ухвал, які відповідно до КПК України підлягають самостійному апеляційному оскарженню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач
У Х В А Л И В:
відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10 вересня 2026 року.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу – обвинуваченому ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_2