ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141210742

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 530/1855/26

2/530/1184/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

02.11.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання Стрілець Л.Г. розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

03.09.2026 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

На підтвердження позовних вимог вказав , що 19 липня 1980 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 і його батьками є батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_4 . 17 липня 2000 року, згідно договору купівлі-продажу № Н - 196 укладеного українською універсальною біржею, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 члени біржі далі Продавець, в особі брокера брокерської контори № 009 продали, а ОСОБА_4 , член біржі далі Продавець в особі брокера брокерської контори № 010 купила нерухоме майно: житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 про що свідчить реєстраційне посвідчення видане колективним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 21 квітня 2000 року яке записане в реєстрову книгу за № 6 від № 69 на ім`я ОСОБА_4 . Сторони домовилися про всі істотні умови договору, що відображено в підписаному ними договорі купівлі-продажу № Н - 196 від 17 квітня 2000 року, який на підставі статті 15 Закону України, який діяв на той час, від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу» не підлягав нотаріальному посвідченню. 18 жовтня 2006 року рішенням виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 366 ОСОБА_4 надано дозвіл на перебудову старого житлового будинку на новий з підвальним приміщенням по АДРЕСА_1 , який їй належить на праві особистої власності. ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 63 років померла ОСОБА_4 . Згідно довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації» виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 02/8-60/109 від 04.06.2025 року, ОСОБА_4 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 чоловік; ОСОБА_7 невістка; ОСОБА_8 - внучка. Спадкова справа № 22/2025 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заведена приватним нотаріусом Полтавського нотаріального округу 04.06.2025 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини та заяви ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_1 має намір успадкувати житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , але не може здійснити своє право і успадкувати спадкове майно в нотаріальному порядку, причиною цього являється винесена приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії із-за документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно, внаслідок чого позивач вимушений звернутися з позовом до суду та просив визнати за ним право приватної власності на житловий будинок садибного типу, який розташований по АДРЕСА_1 і має складову: Житловий будинок (позначений літерою Д-1), Погріб вхідний (позначений літерою д3), Трубопровід (позначений літерою К), Огорожа (позначена № 4), Хвіртка (позначена № 5), Ворота огорожі (позначені № 6).

Ухвалою судді Зіньківського районного суду Полтавської області 16.09.2026 року відкрито провадження у справі ( а.с.32).

В судове засідання учасники справи не з`явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України , суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування ", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.6). 19 липня 1980 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 17. Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 видане Тарасівською сільською Радою Зіньківського району Полтавської області ( а.с.8). ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 і його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 9 а.с.8). ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 що підтверджується копією свідоцтва по смерть серія НОМЕР_2 ( а.с.9). Згідно довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації» виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 02/8-60/109 від 04.06.2025 року, ОСОБА_4 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 чоловік; ОСОБА_7 невістка; ОСОБА_8 внучка ( а.с.10). 17 липня 2000 року, згідно договору купівлі-продажу № Н - 196 укладеного українською універсальною біржею, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 члени біржі далі Продавець, в особі брокера брокерської контори № 009 продали, а ОСОБА_4 , член біржі далі Продавець в особі брокера брокерської контори № 010 купила нерухоме майно: житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 про що свідчить реєстраційне посвідчення видане колективним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 21 квітня 2000 року яке записане в реєстрову книгу за № 6 від № 69 на ім`я ОСОБА_4 ( а.с.11,12).

Сторони домовилися про всі істотні умови договору, що відображено в підписаному ними договорі купівлі-продажу № Н - 196 від 17 квітня 2000 року, який на підставі статті 15 Закону України, який діяв на той час, від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу» не підлягав нотаріальному посвідченню.

18 жовтня 2006 року рішенням виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 366 ОСОБА_4 надано дозвіл на перебудову старого житлового будинку на новий з підвальним приміщенням по АДРЕСА_1 , який їй належить на праві особистої власності. ( а.с.13-14).

На звернення позивача до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою АДРЕСА_1 , який складається з позначених у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами наступними літерами: житловий будинок літ. Д-1, погріб вхідний літ. д3, трубопровід літ. К, огорожа №4,хвіртка № 5, ворота огорожі №6 ( а.с.16-18) .

На звернення позивача ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Глушенка В.В. по питанню отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, йому було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.24).

Відповідно до вимог ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_1 має намір успадкувати житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , але не може здійснити своє право і успадкувати спадкове майно в нотаріальному порядку, причиною цього являється винесена приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії із-за документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно.

На час укладення даного договору купівлі-продажу діяли норми Цивільного кодексу Української РСР. Відповідно до статті 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 ЦК УРСР 1963 року).

Діюча на той час колізія норм ст. 227 ЦК УРСР та ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» давала право товарним біржам реєструвати договори купівлі-продажу житлових будинків. Зареєстровані на товарних біржах правочини в силу закону не були нікчемними, так як відповідали вимогам ст.15 Закону України «Про товарну біржу».

З 1 січня 2004 року вступив в силу Цивільний кодекс України і відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. За нормами ч.4 ст.203, ч.2 ст.215, ч.1 ст. 220 Цивільного кодексу України правочин вчинений сторонами не у формі встановленій законом є нікчемний.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно необхідними є документи, що підтверджують виникнення права власності на нерухоме майно. Зокрема статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для проведення державної реєстрації прав.

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках).

Тому договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу, який знаходиться по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам Закону встановлених для таких правочинів і не може бути прийнятим для реєстрації права власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Крім цього головна річ житловий будинок А-1 знесений на підставі рішення виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 366, яким надано дозвіл на перебудову старого житлового будинку на новий з підвальним приміщенням по АДРЕСА_1 . А на збудований житловий будинок Д-1 відсутні документи, які свідчать про прийняття в експлуатацію новостворене нерухоме майно.

В п.11 ч.1 ст.346 ЦК України зазначено, що право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з статтями 68,69 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 4.14 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцями спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п. 4.2. Гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили про встановлення факту родинних та інших відносин.

Згідно звіту 803-170 про проведення технічного обстеження житловий будинок (позначений літ. Д-1), погреб вхідний (позначений літ. д-3) за адресою: АДРЕСА_1 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації ( а.с.19-23).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України ), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 ЦК України ). Статтею 1226 ЦК України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України ).

Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 , видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Спадкоємець ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті дружини, інших осіб які б претендували на вищевказану спадщину не має.

Відповідно до ст.ст. 1216 , 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна має право звернутися до суду з позовом про визнання його права власності у разі втрати документів на майно.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати право власності житловий будинок ,позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог .

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України , не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст 328, 346, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1233, 1268-1270, 1299 ЦК України (в редакції 2003 року), ст 12,13, 81, 210 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право приватної власності на житловий будинок садибного типу, який розташований по АДРЕСА_1 і має складову: Житловий будинок (позначений літерою Д-1), Погріб вхідний (позначений літерою д3), Трубопровід (позначений літерою К), Огорожа (позначена № 4), Хвіртка (позначена № 5), Ворота огорожі (позначені № 6).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяО. В. Ситник