КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження
№22-вк/824/1/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року місто Київ
справа №824/93/23
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді: Борисової О.В.
за участю секретарів судового засідання - Балкової А.С., Щур К.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Кредитної спілки «ЗАРАЗ» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 08 червня 2023 року, ухвалене у складі одного третейського судді Морозова О.В., у справі №2505-23/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки,-
В С Т А Н О В И В:
19 червня 2023 року Кредитна спілка «ЗАРАЗ» звернулася до Київського апеляційного суду з заявою, в якій просила видати виконавчі документи на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 08 червня 2023 року, ухвалене у складі одного третейського судді Морозова О.В., у справі №2505-23/03 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «ЗАРАЗ»:
заборгованості за кредитним договором №КВ-00014/01-20/2609 від 22 січня 2020 року в розмірі 612892,30 грн.;
частково нарахованого штрафу за неналежне виконання умов договору іпотеки посвідченого 26 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим №338 у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме: 350000 грн.;
понесені позивачем витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30150 грн.
Заяву обґрунтовувала тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 08 червня 2023 року позов КС «ЗАРАЗ» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «ЗАРАЗ» заборгованість за кредитним договором №КВ-00014/01-20/2609 від 22 січня 2020 року в розмірі 612892,30 грн.; частково нарахований штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки посвідченого 26 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим №338 у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме: 350000 грн.; понесені позивачем витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30150 грн.
Посилаючись на те, що вказане рішення на даний час ОСОБА_1 не виконано, КС «ЗАРАЗ» звернулася до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення суду.
02 жовтня 2023 року з Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» на адресу апеляційного суду надійшли матеріали третейської справи №2505-23/03.
04 жовтня 2025 року від представника боржника надійшла заява, в якій останній просив відмовити у задоволенні заяви посилаючись на те, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.
29 жовтня 2026 року представник заявника подав до апеляційного суду заяву, в якій вказував на те, що заперечення боржника ґрунтуються на пункті 2 частини першої статті 486 ЦПК України у взаємозв`язку з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди». ОСОБА_1 заперечує проти кваліфікації спірних правовідносин як підприємницьких та підтримує позицію про свій статус споживача фінансової послуги. ОСОБА_1 не вела підприємницької діяльності та не реєструвалася як фізична особа-підприємець, а кошти отримувала як фізична особа, що підтверджує і сам позивач. Зазначав, що саме непідвідомчість спору третейському суду, а не незгода з розміром присуджених сум, становить підставу заявленої вимоги про відмову у видачі виконавчого листа.
Представник КС «ЗАРАЗ» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заяву підтримав, просив її задовольнити.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Від представника боржника ОСОБА_1 - Шипілова О.В. надійшло клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи, оскільки він буде приймати участь у справі №918/441/26, яка розглядається Північно західним апеляційним господарським судом та призначена на 29 жовтня 2026 року на 14-00 год., а розташування судів в різних містах та призначення судових засідань в один і той же сам унеможливлює участь представника відповідача - адвокат Шипілов О.В. у справі №824/93//23.
Суд відхиляє вказане клопотання, оскільки виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.485 ЦПК України неявка сторін, чи однієї сторони, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Таким чином, суд вважає за можливе розглядати заяву за відсутності боржника ОСОБА_1 та її представника Шипілова О.В .
Дослідивши матеріали заяви та третейської справи №2505-23/03, заслухавши пояснення представника заявника, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів заяви, між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 22 січня 2020 року було укладено кредитний договір №КВ-00014/01-20/2609 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 128205 грн., в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлених цим кредитним договором.
Пунктом 1.2 вказаного договору сторони визначили, що цільове призначення кредиту - на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником.
15 липня 2020 року між заявником та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №КВ-00014/01-20/2609, відповідно до якого ліміт кредитної лінії збільшено до 200 000 грн.
24 травня 2021 року між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №КВ-00014/01-20/2609 згідно якого ліміт кредитної лінії збільшено до 271440 грн.
24 травня 2021 року між заявником та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № КВ-00014/01-20/2609, відповідно до якого термін дії договору збільшено до 22 січня 2024 року включно.
04 жовтня 2022 року між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № КВ-00014/01-20/2609 згідно якого ліміт кредитної лінії збільшено до 350000 грн.
22 січня 2020 року між заявником та ОСОБА_1 з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором №КВ-00014/01-20/2609 від 22 січня 2020 року, укладено договір іпотеки реєстровий №338 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.
Позивачем зобов`язання за кредитним договором виконувались наступним чином:
22 січня 2020 року на підставі доручення на перерахунок коштів від 22.01.2020 року, Відповідачу надано транш за кредитної лінією у розмірі 125 418 грн.;
15 липня 2020 року на підставі доручення на перерахунок коштів від 15 липня 2020 року відповідачу надано транш за кредитної лінією у розмірі 47 961 грн.;
26 жовтня 2020 року на підставі доручення на перерахунок коштів від 26 жовтня 2020 року відповідачу надано транш за кредитної лінією у розмірі 21 694 грн.;
24 травня 2021 року на підставі усного звернення відповідачу надано транш за кредитної лінією у касі Позивача у розмірі 19 439 грн.;
24 травня 2021 року на підставі доручення на перерахунок коштів від 24 травня 2021 року відповідачу надано транш за кредитної лінією у розмірі 52 000 грн.;
28 січня 2022 року на підставі усного звернення відповідачу надано транш за кредитної лінією у касі позивача у розмірі 3 672 грн.;
04 жовтня 2022 року на підставі доручення на перерахунок коштів від 04 жовтня 2022 року відповідачу надано транш за кредитної лінією у розмірі 58 676 грн.
24 травня 2021 року між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 укладено третейську угоду, в якій сторони визначили, що спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, вирішуються Постійно діючим третейським судом при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» відповідно до Закону України «Про третейські суди», Регламенту третейського суду та законодавства України.
Відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання умов договору та внесення періодичних платежів зі сплати відсотків за користування кредитними коштами передбаченими відповідним графіком розрахунків, що призвело до виникнення заборгованості.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 08 червня 2023 року, ухвалене у складі одного третейського судді Морозова О.В., у справі №2505-23/03 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «ЗАРАЗ»:
заборгованості за кредитним договором №КВ-00014/01-20/2609 від 22 січня 2020 року в розмірі 612892,30 грн.;
частково нарахованого штрафу за неналежне виконання умов договору іпотеки посвідченого 26 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим №338 у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме: 350000 грн.;
понесені позивачем витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30150 грн.
Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 4 розділу IX ЦПК України.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 ЦПК України.
Статтею 486 ЦПК України визначено виключний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а саме у разі якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні підстави визначені у ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди».
Відповідно до ст.2 вказаного Закону третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Частиною 5 Закону визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
Вказане рішення набрало законної сили, доказів оскарження рішення третейського суду з підстав, передбачених цим Законом, суду надано не було.
Згідно з ст.55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Доказів добровільного виконання рішення третейського суду матеріали справи не містять.
Законом України «Про третейські суди» передбачено, що третейські суди можуть розглядати будь-які спори, за винятком зокрема тих, які випливають з договору споживчого кредиту і за своїм змістом пов`язані із захистом прав споживачів банківських послуг.
Суб'єктами правовідносин споживчого кредитування є споживач послуг з надання кредиту та банк.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов'язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням нею обов'язків як найманим працівником, є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише фізична особа, котра придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва (постави від 08 липня 2020 року у справі № 185/7494/15-ц, від 30 березня 2020 року у справі № 6-325/11, від 16 травня 2024 року у справі № 824/129/23).
Оскільки умовами кредитного договору №КВ-00014/01-20/2609 від 22 січня 2020 року визначено, що цільове призначенням кредиту - на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником, а відтак на дані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Доводи представника боржника ОСОБА_1 - Шипілова О.В. про те, що ОСОБА_1 заперечує проти кваліфікації спірних правовідносин як підприємницьких, оскільки вона не вела підприємницької діяльності та не реєструвалася як фізична особа-підприємець, а кошти отримувала як фізична особа, а відтак даний спір не підвідомчий третейському суду суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки окремим підписом, що міститься у Розписці про ознайомлення з істотними умовами договору від 22 січня 2020 року ОСОБА_1 додатково підтвердила, що кошти отримуються нею без мети подальшого придбання, замовлення, використання або наміру придбання чи замовлення продукції для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, а кредит за укладеним договором не є споживчим.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 зверталася до Спілки за отриманням коштів саме як фізична особа (споживач), що кредитним комітетом Спілки приймалося рішення про надання їй коштів саме на споживчі цілі матеріали справи не містять.
Факт відсутності у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця не впливає на її можливість/неможливість отримати кошти у позику на умовах фінансового кредиту для створення (початку), розвитку, удосконалення приватної підприємницької діяльності.
У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року у справі №752/25294/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до КС «ЗАРАЗ» про визнання недійсною третейської угоди від 24 травня 2021 року.
Підписання ОСОБА_1 третейської угоди свідчить про те, що остання всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони угоди діяли свідомо, були вільні в укладенні даного правочину.
Отже, позов про стягнення з відповідача заборгованості підвідомчий третейському суду відповідно до ст.6 Закону України «Про третейські суди».
Постійно діючий третейський суд при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа», приймаючи рішення у вищевказаній справі, діяв в межах своєї компетенції та в межах третейської угоди від 24 травня 2021 року, укладеної між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 .
Строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений.
Склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону, рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів відповідно до закону, питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішувались.
З матеріалів справи не вбачається наявності обставин, які відповідно до ст.486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого листа.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви КС «ЗАРАЗ» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь КС «ЗАРАЗ» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 260-261, 483-487 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву Кредитної спілки «ЗАРАЗ» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 08 червня 2023 року - задовольнити.
Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 08 червня 2023 року, ухвалене у складі одного третейського судді Морозова О.В., у справі №2505-23/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки, за яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ЗАРАЗ»:
заборгованість за кредитним договором №КВ-00014/01-20/2609 від 22 січня 2020 року в розмірі 612892,30 грн.;
частково нарахований штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки посвідченого 26 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим №338 у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме: 350000 грн.;
понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 30150 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ЗАРАЗ» судовий збір за подання заяви про видачу виконавчого листа в розмірі 1342 грн.
Дані сторін третейського спору:
Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Стягувач: Кредитна спілка «ЗАРАЗ» (місцезнаходження: 03039, місто Київ, вул. Віктора Забіли, 5, офіс 122, код ЄДРПОУ 37716197, поточний рахунок НОМЕР_2 у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528).
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04 листопада 2026 року.
Суддя: О.В. Борисова