Справа № 522/23593/13к
Провадження 1-кп/522/56/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні №12013170020000476 від 03.07.2013 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.368, ч.4 ст.368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
захисник - ОСОБА_8 ,
обвинувачений - ОСОБА_6 ,
УСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнано судом недоведеним.
Згідно наказу №72-ВК по Одеському державному аграрному університету від 01.09.2010, на підставі заяви ОСОБА_6 та контракту від 01.09.2009 останнього призначено на посаду асистента кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету (далі -ОДАУ) з 01.09.2010.
Відповідно до п.1.3. контракту від 01.09.2009 на ОСОБА_6 , який займає посаду асистента кафедри фінансів ОДАУ, повністю поширюється законодавство про працю, про освіту, положення Міністерства освіти, статут закладу, правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір та інші локальні нормативні акти закладу.
Згідно з п.1.4. статуту Одеського державного аграрного університету, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 30.04.2012 за №661 «Основним напрямом діяльності Університету е підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов`язаннями висококваліфікованих фахівців для агропромислового виробництва та інших галузей народного господарства України».
Згідно п.7.8 Статуту «Навчання студентів здійснюється за робочими навчальними планами та за індивідуальним навчальним планом, який складається на навчальний рік і затверджується ректором Університету».
Згідно п.7.13 Статуту «навчальний процес в Університеті здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи».
Згідно п.7.15 Статуту «контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль».
Згідно п.7.16 Статут «Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, заліку (диференційного заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою і в терміни, які встановлені навчальним планом. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються окремим Положенням».
Згідно п.3.19 Положення про кредитно-модульну систему організації і контролю навчального процесу, затвердженого методичною радою ОДАУ 18.10.2012, «Лектор повинен постійно контролювати процес навчання студентів потоку», «...Якщо з дисципліни передбачено залік, лектор заповнює відомість повністю і не пізніше останнього дня останнього тижня теоретичного навчання до 17:00 годин, і як виняток до 9:00 години наступного дня здає відомість до деканату.», «Якщо з дисципліни передбачено іспит, лектор заповнює графи 1-8 відомості до початку іспиту, а графи 9-12 відомості заповнюються лектором під час іспиту (форма 2)».
Згідно викладацького доручення на 2012-2013 навчальні роки, затвердженого ректором ОДАУ, асистенту кафедри фінансів ОДАУ ОСОБА_6 доручено викладання наступних дисциплін: «Інтелектуальна власність» на факультеті ветеринарної медицини ОДАУ, «Трудове право» на факультеті менеджменту ОДАУ.
Таким чином, постійно обіймаючи посаду асистента кафедри фінансів ОДАУ та виконуючи організаційно-розпорядчі обов`язки, ОСОБА_6 є службовою особою.
Так, асистент кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 , будучи службовою особою та маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від студентів при здачі іспиту з навчальної дисципліни «Трудове право» Одеського державного аграрного університету, 03.07.2013 близько 11 години 25 хвилин, знаходячись у приміщенні кабінету №716 Одеського державного аграрного університету у пров. Матросова, 6 в м. Одесі, отримав від асистента кафедри «Обліку та аудиту» ОЛАУ ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 200 гривень НБУ за позитивну оцінку студента ОДАУ ОСОБА_10 із вказаної навчальної дисципліни.
Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушенні передбаченого за ч.2 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Крім цього, асистент кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 , будучи службовою особою та маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від студентів при здачі заліків з навчальної дисципліни «Законодавство в АПК» Одеського державного аграрного університету, 03.07.2013 об 11 годині 32 хвилини, знаходячись у приміщенні кабінету №716 Одеського державного аграрного університету у пров. Матросова, 6 в м. Одесі, отримав від студента ОДАУ ОСОБА_11 неправомірну вигоду в сумі 300 гривень НБУ за позитивну оцінку із вказаної навчальної дисципліни.
Крім цього, асистент кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 , будучи службовою особою та маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від студентів при здачі заліків з навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність» Одеського державного аграрного університету, 10.07.2013 об 11 годині 19 хвилин, знаходячись у приміщенні кабінету №716 Одеського державного аграрного університету у пров. Матросова, 6 в м. Одесі, отримав від студентки ОДАУ ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 300 гривень НБУ за позитивну оцінку із вказаної навчальної дисципліни.
Крім цього, асистент кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 , будучи службовою особою та маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від студентів при здачі заліків з навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність» Одеського державного аграрного університету, 10.07.2013 об 11 годині 22 хвилини, знаходячись у приміщенні кабінету №716 Одеського державного аграрного університету у пров. Матросова, 6 в м. Одесі, отримав від студента ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 300 гривень НБУ за позитивну оцінку із вказаної навчальної дисципліни.
Крім цього, асистент кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 , будучи службовою особою та маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від студентів при здачі іспиту з навчальної дисципліни «Адміністративне право» та заліку з навчальної дисципліни «Трудове право» Одеського державного аграрного університету, 10.07.2013 об 11 годині 19 хвилин, знаходячись у приміщенні кабінету №716 Одеського державного аграрного університету у пров. Матросова, 6 в м. Одесі, отримав від методиста економічного факультету ОДАУ ОСОБА_14 за позитивну оцінку із вказаних навчальних дисциплін студента ОДАУ ОСОБА_15 , неправомірну вигоду в сумі 400 гривень НБУ.
Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушенні передбаченого за ч.4 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища вчинене повторно.
За сукупністю ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 368, ч.4 ст. 368 КК КК України.
Позиція сторони захисту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не визнав свою винуватість у повному обсязі, зазначивши, що інкриміновані злочини не вчиняв та вважає, що став об`єктом провокації з боку працівників правоохоронних органів, а його вина не доведена належними, допустимими і достовірними доказами, посилаючись на наступне.
Матеріали кримінального провадження містять протокол про результати аудіо-відеоконтролю за особою №7250 н/т від 30.07.2013 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Одеської області від 05.06.2013, однак, клопотання слідчого, погоджене з прокурором, та ухвала слідчого судді до матеріалів кримінального провадження не долучені, стороні захисту не відкриті, отже не можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Крім того, зазначена негласна слідча (розшукова) дія була розпочата до початку досудового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у іншому кримінальному провадженні.
В матеріалах кримінального провадження доручення слідчого оперативному підрозділу в порядку п.3 ч. 2 ст. 40, ч. 6 ст. 246 КПК України відсутнє, в реєстрі не зазначено, стороні захисту не відкривалося.
Отже, протокол негласної слідчої (розшукової) дії №7250 н/т від 30.07.2013 складений неуповноваженою особою, яка не мала відповідного доручення слідчого та діяла в рамках іншого кримінального провадження.
Протокол №7250 н/т від 30.07.2013 не зазначений у якості доказу у реєстрі матеріалів досудового розслідування, який є невід`ємною частиною обвинувального акту.
У наданому обвинуваченням суду протоколі за результатами проведення негласних слідчих дій не вказані особи, які фактично проводили процесуальну дію та особи, що брали участь у проведенні заходу, не визначений їх статус, права та обов`язки, відсутні власні підписи.
Також, у протоколі не визначено, ким саме та під час якої процесуальної дії був виготовлений оптичний диск CD-R «HP invent» 700МВ/80 пзіп (інвентарний №610т), що був долучений співробітником ОМУ до протоколу за результатами проведення аудіо відео контролю, та що послужило джерелом інформації, зафіксованої на даному носії.
Крім того, на думку сторони захисту суд не може прийняти, як доказ вини обвинуваченого докази, отримані 10.07.2013 під час огляду місця події - службового приміщення, оскільки огляд було проведено з порушенням вимог ст. 233-234, 237 КПК України, без ухвали слідчого судді про надання дозволу на огляд (обшук) приміщення, яке вказана особа займає у зв`язку з її професійної діяльністю та з порушенням права особи на захист.
Обставини, викладені в обвинувальному акті стосовно отримання обвинуваченим неправомірної вигоди, є абсолютно голослівними, обставини щодо зустрічі обвинуваченого з цими особами, спілкування, надання неправомірної вигоди та вчинення конкретних дій не підтверджуються жодними доказами, єдиним доказом того, що зазначені особи мають будь-яке відношення до цієї кримінальної справи є їх заяви.
Більш того, згідно обвинувального акту, неправомірну вигоду надавали ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Проте, заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 та ОСОБА_14 подано не було.
При цьому, в матеріалах справи наявні заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , відповідно до змісту яких останні стверджують, що ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду за складання іспитів у розмірі 200 грн та 400 грн відповідно. На думку сторони захисту, не є зрозумілим, як вказані особи можуть стверджувати про те, що ОСОБА_6 взагалі щось отримував, якщо ОСОБА_16 та ОСОБА_17 неправомірну вигоду ОСОБА_6 не надавали та навіть не бачились з останнім, а відповідно до змісту обвинувального акту, неправомірна вигода надавалась ОСОБА_6 в інтересах останніх ОСОБА_9 та ОСОБА_14 .
В матеріалах справи наявний протокол допиту ОСОБА_16 , яка зазначила, що вона дала ОСОБА_9 грошові кошти, а через декілька днів, ОСОБА_18 повідомила, що ОСОБА_6 взяв ці грошові кошти за проставлення позитивної оцінки. Тобто, про нібито вчинене кримінальне правопорушення, даному заявнику стало відомо виключно зі слів ОСОБА_18 , яка навіть жодного разу не була допитана в рамках вказаної справи. З огляду на зазначене, показання ОСОБА_16 взагалі не мають будь-якого доказового значення у справі.
Також, в судовому засіданні було досліджено відеоматеріали негласних слідчих (розшукових) дій на яких зафіксовано зустрічі та спілкування невідомих осіб за невідомих обставин, однак встановити, що за особи зафіксовані на цих відеозаписах, з приводу чого саме вони спілкуються, де саме здійснюється відповідна відеофіксація, у який саме час, встановити не можливо. Якість вказаного відеозапису не дозволяє ідентифікувати будь-кого з його учасників та розібрати про що вони спілкуються.
Більш того, прокурором на протязі всього процесу дослідження відеозапису не вказано, чи зафіксовано взагалі когось з 5-ти зазначених в обвинувальному акті осіб на зазначених відеозаписах, яким чином співвідносяться події відеозапису зі змістом обвинувального акту, в чому доказове значення вказаних записів, тобто, що саме вони підтверджують або спростовують. Будь-яких коментарів щодо дослідженого відеозапису прокурором не було надано взагалі.
Отже, вказані відеозаписи не мають будь-якого доказового значення по справі.
Окремий том кримінальної справи щодо ОСОБА_6 складають письмові докази, долучені стороною обвинувачення. Cеред письмових доказів є такі як: Екзаменаційні відомості за 2012 рік, Відомості обліку успішності за 2012 рік, Заліково-екзаменаційні відомості за 2012 рік. Доказове значення цих письмових доказів для сторони захисту є абсолютно незрозумілим, враховуючи, що вони стосуються 2012 року, а події кримінальної справи за посиланням обвинувачення відбулись в 2013 році. Будь-яких пояснень щодо доказового значення та необхідності залучення вказаних документів до кримінальної справи прокурором надано не було.
Весь перелік письмових доказів являє собою внутрішні облікові документи Одеського державного аграрного університету за 2012-2013 роки. Будь-якого зв`язку із подіями, що досліджується в рамках кримінальної справи, та цих документів не вбачається.
Обвинувачення намагається запевнити суд у тому, що грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_6 при затриманні, співпадають з тією сумою грошових коштів, які ним були отриманні у якості неправомірної вигоди і саме це є неправомірною вигодою. Але, вказане пояснення прямо заперечується наступними обставинами.
Перша обставина, це те, що 2 з 5 інкримінованих йому фактів відносяться до іншого дня, тобто фактично 03.07.2013 було 2 епізоди та 10.07.2013 було ще 3 епізоди.
Затримання відбулося 10.07.2013, дані грошові кошти не вручалися хабародавцю, контроль за вчиненням кримінального провадження не здійснювався. Жодних підтверджень того, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти є предметом неправомірної вигоди відсутні. І більш того, це твердження спростовується тим, що 2 епізоди були вчинені за 7 днів до його затримання. Тобто, навіть якщо допустити, що ці грошові кошти він отримав від студентів, то дуже дивною виглядає ситуація, що саме ці грошові кошти ОСОБА_6 8 днів, саме ці 400 грн. носив у кармані.
З огляду на наведене, сторона захисту наполягала на ухваленні виправдувального вироку у зв`язку із недоведеністю пред`явленого обвинувачення.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення за ч.2 ст. 368 та ч.4 ст. 368 КК України не підтверджено в результаті судового розгляду, а обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю його винуватості з наступних підстав.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Частина 2 ст.368 КК України встановлює кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі.
Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, мають наслідком кримінальну відповідальність за ч.4 ст. 368 ККУ.
Предметом цього злочину є неправомірна вигоди, якою визнається незаконна винагорода майнового характеру, що являє собою:
а) майно, у тому числі вилучене з вільного обігу (гроші, іноземна валюта, цінні папери, інші матеріальні цінності); б) право на майно (документи, що дають право на отримання, володіння, користування та розпорядження майном чи право вимагати виконання майнових зобов`язань); в) будь-які дії майнового характеру, зокрема, передача майнових вигод, відмова від них або від прав на майно, безоплатне надання послуг матеріального характеру, санаторних чи туристичних путівок, здійснення будівельних чи ремонтних робіт тощо.
Об`єктивна сторона злочину полягає в активній поведінці діях, які являють собою: а) одержання (прийняття); б) у будь-якому вигляді незаконної винагороди майнового характеру; в) за виконання чи невиконання; г) в інтересах хабародавця або третьої особи; ґ) будь-яких дій; д) з використання влади чи службового становища.
Із суб`єктивної сторони злочин характризується лише прямим умислом та наявністю корисливого мотиву.
Відповідно до ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
Обов`язок доказування, обставин зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч.2 та ч.4 ст.17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Зі змісту ч.2 ст.5 КПК випливає, що допустимість доказів визначається положеннями цього кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
Відповідно до ч.1 ст. 86 КПКУ доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення ( ч.2 ст. 86 КПКУ).
Згідно з приписами ч.1 ст.87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому п.1 ч.2 ст.87 КПК регламентовано, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Докази, які були надані стороною обвинувачення, досліджені безпосередньо під час судового розгляду, і мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення, а також підстави для виправдання обвинуваченого.
Показання свідків.
Під час судового розгляду допитано свідків сторони обвинувачення.
Так, свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що на теперішній час є прокурором Суворовської прокуратури м. Одеси, 10 років тому, вона разом зі знайомим проходила біля аграрного університету. Поліція запросила їх бути понятими, вони погодились. Відбулося затримання обвинуваченого в кабінеті. Було вилучено грошові кошти по 100 та 200 гривень, залікові книжки і журнали. Здається особа сама вручила грошові кошти. Протокол вона підписала, про грошові кошти мабуть зазначено в іншому протоколі. Звідки дістали грошові кошти які виявили у ОСОБА_6 та чи були вони помічені вона не пам`ятає. Затримали особу у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди від студентів.
Свідок ОСОБА_20 , в судовому засіданні пояснив, що був понятим у справі. Була тепла пора року. Він був залучений як понятий в рамках слідчої дії. Зайшли до закладу, до кабінету. Провели слідчу дію, були вилучені певні речі, протокол вилучення речей він підписав і перечитав перед підписом. Грошові кошти вилучались, але у кого вилучались не може сказати. У кабінеті була присутня не одна особа, обвинувачений був присутній при проведенні слідчої дії, в нього мабуть вилучались певні речі. Речі які вилучались, опечатувались.
Свідок ОСОБА_21 , в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_6 вона не знає, Щодо отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди, їй нічого не відомо. Ніякого відношення до аграрного університету вона не має.
Влітку 2013 року вона разом із своєю подругою ОСОБА_22 поїхали до університету, оскільки її подрузі треба було здати іспит чи залік. Подруга постійно повторювала предмет та читала якість записи. Потім її подруга сказала, що прийшов її викладач і вона пішла на іспит. Через деякий час її подруга повернулася і вони разом пішли на зупинку щоб їхати на море, там до них підійшов чоловік і попросив пройти з ним. Подруга їй нічого не говорила, що за іспит необхідно домовитися, в руках у подруги була папка з якимись матеріалами, які вона постійно читала та повторювала.
Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 ОСОБА_9 , ОСОБА_14 неодноразово викликались в судове засідання, однак за викликами не з`являлися. Ухвали про їх примусовий привід в судові засідання, а також окремі доручення в порядку ст. 333 КПКУ виконані не були. Таким чином, не зважаючи на вжиті судом заходи, встановити місце знаходження вказаних осіб і допитати в судовому засіданні не виявилося можливим.
Свідок ОСОБА_13 , показання якого під час судового розгляду у попердньому складі суду, оголошені в судовому засіданні за клопотанням прокурора, показав наступне. Він був студентом, мав здавати ОСОБА_24 залік з адміністративного права, утім повинен був відпрацювати пропущені заняття. У липні 2013 року о 12 годині приїхав до ВУЗУ та чекав обвинуваченого. Близько 1 години останній з`явився. Він зайшов у кабінет та розмовляв з ОСОБА_25 з приводу складання заліку. Так як він погано знав предмет і мав «відпрацювання» та чув від інших студентів, що можна вирішити проблему за гроші, то дав йому грошові кошти у сумі 300 гривень. Гроші поклав на стіл, після чого обвинувачений їх накрив. Залікової книжки у нього не було, залік він не складав (журнал судового засідання від 15.07.2014 року).
Письмові докази сторони обвинувачення.
Повідомлення слідчого прокуратури м.Одеси про початок досудового розслідування від 06.09.2013 у кримінальному провадженні №12013170020000476 від 03.07.2013 за фактом вимагання та отримання хабаря асистентом кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 за складання заліків та іспитів від студентів цього ж вищого навчального закладу.
Доручення прокурора м.Одеси слідчому прокуратури м. Одеси від 06.09.2013 про проведення досудового розслідування від 06.09.2013 за фактом вимагання та отримання хабаря асистентом кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 за складання заліків та іспитів від студентів цього ж вищого навчального закладу.
Повідомлення слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 10.07.2013 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170020000516, згідно якого асистент кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди при здачі заліків з навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність» Одеського державного аграрного університету, вимагав, та 10.07.2013 близько 12.00 години, знаходячись на у приміщенні кабінету №716 Одеського державного аграрного університету у пров. Матросова, 6 в м. Одесі, отримав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 300 гривень НБУ. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.4 ст. 368 КК України.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_26 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2013 за №12013170020000516.
Доручення слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 10.07.2013 щодо допиту у якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо обставин вимагання та отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди при складенні заліків у Одеському державному аграрному університеті, встановлення додаткових епізодів вимагання та отримання ОСОБА_6 або іншими викладачами Одеського державного аграрного університету неправомірної вигоди від студентів або інших осіб, витребування в Одеському державному аграрному університеті документацію щодо наказу про призначення на посаду, посадових інструкцій ОСОБА_6 , а також навчального плану вказаного викладача.
Супровідний лист начальника відділу державної служби боротьби з економічними злочинами ОМУ ГУМВС в Одеській області від 02.09.2013 на адресу слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та матеріали виконаного доручення у кримінальному провадженні №12013170020000476 від 03.07.2013 року.
Лист прокурора м. Одеси від 03.09.2013 на адресу заступника прокурора Одеської області щодо сприяння в ініціюванні перед прокурором Одеської області питання щодо доручення здійснення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні прокуратурі м. Одеси у зв`язку з неякісним проведенням досудового розслідування СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Постанова прокурора Одеської області від 06.09.2013 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170020000476 від 03.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України прокурору м. Одеси.
Повідомлення слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 19.07.2013 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170020000540 згідно якого асистент кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 вимагав та отримав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду у сумі 400 гривень за позитивну оцінку студента ОДАУ ОСОБА_17 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст. 368 КК України.
Доручення слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 18.07.2013 оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 18.07.2013 року №12013170020000476 від 03.07.2013 за 4 ст.368 КК України.
Протокол про результати аудіо-відеоконтролю за особою від 30.07.2013 та оптичним диском до нього, складений оперуповноваженим відділу ДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_27 , з дотриманням вимог ст.104-107, 246, 252, 258, 260, КПК України за результатами здійснення аудіо-відеоконтролю на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області, про аудіо-відеоконтроль особи від 05.06.2013 за №2274цт, стосовно викладача кафедри «Фінансів» Одеського державного аграрного університету (ОДАУ) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого адресою: АДРЕСА_3 , у період з 28.06.2013 по 10.07.2013,яким встановлено наступне:
03.07.2013 о 11 годин 20 хвилин у своєму робочому кабінеті №716 за адресою: м.Одеса, пров.Матросова, 6, викладач кафедри «Фінансів» ОДАУ ОСОБА_6 зустрівся із жінкою вдягнутою у плаття білого та джинсову куртку синього кольору. При розмові дівчина поясняє ОСОБА_6 , що працює у Аграрному університеті асистенткою на кафедрі, а також те що її родичка навчається у університеті але із-за вагітності не встигала проходити навчання. При розмові вона просить ОСОБА_6 зарахувати своїй родичці якісь предмет що знаходиться у його веденні. ОСОБА_6 погоджується та виставляє відповідні відмітки у залікову книжку надану дівчиною. Під час цього дівчина вкладає у курсову роботу напевно своєї родички паперових конверт, а роботу кладе на робочій стіл ОСОБА_6 (робота виконана у обкладинці зеленого кольору). Після вказаного дівчина забирає залікову книжку та виходить з кабінету.
О 11:27 ОСОБА_6 кладе роботу до шухлядки свого робочого столу розташованої справа від нього, а о 11:28 дістає з роботи конверт та перераховує його вміст. О 11:31 ОСОБА_6 дістає конверт та кладе його до свого особистого портфелю який знаходився на столі.
Як встановлено при оперативно-розшукових заходах вказана особа є асистентом кафедри «Обліку та аудиту» ОДАУ ОСОБА_28 .
03.07.2013 об 11 годині 26 хвилин у своєму робочому кабінеті №716 за адресою: м.Одеса, провул. Матросова, 6 викладач кафедри «Фінансів» ОДАУ ОСОБА_6 зустрівся із студентом вдягнутим у джинси синього кольору та светр темного кольору з капюшоном. При розмові хлопець питає у ОСОБА_6 , яким чином йому треба скласти його предмет, а також те що у нього відсутня контрольна робота. ОСОБА_6 одразу бере свій мобільний телефон та набирає на ньому набір цифр та показує екран телефону студенту. На не студент питає ОСОБА_6 чи то треба зараз? ОСОБА_6 відповідає згодою. Студент дістає зі свого гаманця грошові кошти. ОСОБА_6 підіймає канцелярську робочу поверхню, яка знаходиться на його робочому столі та вказує на те що гроші студенту треба покласти під поверхню. Хлопець кладе гроші у вказане місце. В подальшому виникає необхідність у розміні купюр які студент поклав на стіл, але у зв`язку із тим що у ОСОБА_6 розміну не знаходиться хлопець забирає гроші з під поверхні та іде їх розмінювати. При цьому ОСОБА_6 залишається на місці чекати та виставляє відповідні відмітки у заліковій книжці студента.
О 11:32 студент повертається. ОСОБА_6 підіймає перед ним поверхню на столі, а студент кладе туди розміняні кошти, забирає залікову книжку та виходить з кабінету.Як встановлено при оперативно-розшукових заходах вказана особа є студентом університету ОСОБА_23 .
10.07.2013 об 11 годині 19 хвилин у своєму робочому кабінеті №716 за адресою: м.Одеса, пров. Матросова, 6, викладач кафедри «Фінансів» ОДАУ ОСОБА_6 зустрівся з студенткою вдягнутою у плаття бежевого кольору. При розмові дівчина повідомляє ОСОБА_6 що прийшла складати залік по його предмету. Також студентка повідомляє що навчається на «Вет.факе». ОСОБА_6 відповідає дівчині що в неї є пропуски занять. Студентка питає у ОСОБА_6 про те що їй необхідно робити для того щоб зарахувати залік. ОСОБА_6 бере свій мобільний телефон та набирає на ньому набір цифр та показує екран телефону студентці. На це студентка погоджується та дістає з своєї сумки гроші. ОСОБА_6 підіймає канцелярську робочу поверхню, яка знаходиться на його робочому столі та вказує на те шо гроші студентці треба покласти під поверхню. Дівчина кладе гроші у вказане місце. ОСОБА_29 виконує якісь відмітки у своїй документації після чого дівчина виходить з кабінету.
10.07.2013 о 11 годин 22 хвилин у своєму робочому кабінеті №716 за адресою: м.Одеса, пров.Матросова, 6, викладач кафедри «Фінансів» ОДАУ ОСОБА_6 зустрівся з студентом вдягнутим у сорочку білого кольору та брюки чорного кольору. При розмові хлопець повідомляє ОСОБА_6 що прийшов складати залік по його предмету. Також студент повідомляє що навчається на «Ветфаке». Студент питає у ОСОБА_6 про те що йому необхідно робити для того щоб зарахувати залік. ОСОБА_6 бере свій мобільний телефон га набирає на ньому набір цифр та показує екран телефону студенту. На це студент погоджується та дістає з гаманця гроші. ОСОБА_6 підіймає канцелярську робочу поверхню, яка знаходиться на його робочому столі та вказує на те що гроші студенту треба покласти під поверхню. Хлопець кладе гроші у вказане місце. ОСОБА_6 виконує якісь відмітки у своїй документації після чого студент виходить з кабінету. Як встановлено при оперативно-розшукових заходах вказана особа є студентом університету ОСОБА_13
10.07.2013 о 11 годин 35 хвилин у своєму робочому кабінеті №716 за адресою: м.Одеса, пров. Матросова, 6, викладач кафедри «Фінансів» ОДАУ ОСОБА_6 зустрівся з жінкою (співробітницею університету) вдягнутою у блузку білого кольору та спідницю білого кольору. Жінка підходить до робочого столу де сидить ОСОБА_6 та передає йому гроші. ОСОБА_6 бере гроші у жінки та кладе їх до шухлядки свого робочого столу розташованої справа від нього. Також жінка передає ОСОБА_6 чиюсь залікову книжку та учбову відомість. При розмові виникає питання про заліки які здавали ОСОБА_6 .. Жінка говорить що перевірить це, та залишаючи залікову книжку у ОСОБА_6 о 11:36 жінка виходить з кабінету. Об 11:40 жінка повертається до кабінету ОСОБА_6 . При розмові ОСОБА_6 запитує у неї що ставить «всі тройки?». Також встановлено що розмова йде про залік по дисципліні «Трудове право», а також про ще один предмет. Відмітки до залікової книжки та відомостях ОСОБА_6 ставить 10.07.2013. Після того як ОСОБА_6 поставив відповідні відмітки у заліковій книжці, він віддає книжку жінці, та вона залишає кабінет. Перед виходом жінка засовує залікову книжку з боку під спідницю. До описаних подій, вказана жінка також заходила до кабінету ОСОБА_6 та питала у нього чи є у його веденні «академ. різниця».
Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.07.2013 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: грошові кошти в сумі 1100 гривень НБУ, мобільний телефон «Нокіа Х2», імей: НОМЕР_1 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та сім-картою оператора мобільного зв`язку «Джинс», дві дискети Verbatim; посвідчення № НОМЕР_2 від 16.10.2006 на ім`я ОСОБА_6 ; зовнішній накопичувач інформації «Sony» місткістю 1 Гб; зовнішній накопичувач інформації «Kingston», а також залікову книжку № 1248 на ім`я ОСОБА_30 ; Крім того в ухвалі зазначено, що під час затримання ОСОБА_6 в приміщенні кабінету №716 Одеського державного аграрного університету останнім співробітникам міліції було добровільно видано належні підозрюваному грошові кошти в сумі 1100 гривень, а також залікова книжка № 1248 на імя ОСОБА_30 ; дві дискети Verbatim; посвідчення № 1135 від 16.10.2006 на ім`я ОСОБА_6 ; зовнішній накопичувач інформації «Sony» місткістю 1 Гб; Зовнішній накопичувач інформації «Kingston» місткістю 1 Гб. Всі вищевказані речі надалі було вилучено співробітниками міліції. Крім цього, в ході проведення огляду приміщення №716 Одеського державного аграрного університету було виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа Х2», імей: НОМЕР_1 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та сім-картою оператора «Джинс», який належить ОСОБА_6 ..
Додаткова заліково-екзаменаційна відомість №194/1 ОДАУ по дисципліні: «Законодавство і право в АПК» за 10 семестр 2009-2010 навчального року. Екзаменатор: а.с. Єпур
ОСОБА_31 -екзаменаційна відомість №535 ОДАУ з господарчого та трудового права від 13.04. 2010. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №525/1 ОДАУ з господарчого та трудового права від 25.05. 2010. Перша група, курс п`ятий. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №525 ОДАУ з господарчого та трудового права від 12.04. 2010. Перша група, курс п`ятий. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №203 ОДАУ з інтелектуальної власності від 17.05.2010. Перша А група, курс шостий. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №204 ОДАУ з інтелектуальної власності від 17.05.2010. Перша Б група, курс шостий. Екзаменатор: а.с. Єпур
ОСОБА_32 -екзаменаційна відомість №205 ОДАУ з інтелектуальної власності від 17.05.2010. Друга група, курс шостий. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6
Заліково-екзаменаційна відомість №77 ОДАУ з інтелектуальної власності від 15.03.2010. Друга група, курс шостий. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6
Заліково-екзаменаційна відомість №90 ОДАУ з аграрного права від 29.03.2010. Курс шостий. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №98 ОДАУ з інтелектуальної власності від 15.03.2010. Група магістри, курс шостий. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 ..
Заліково-екзаменаційна відомість №10524/2 ОДАУ з інтелектуальної власності Група збірна2, курс п`ятий . Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 ..
Заліково-екзаменаційна відомість №10558 ОДАУ з правознавства від 12.05.2010. Група четверта, курс п`ятий. Залік. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №10557 ОДАУ з правознавства від 13.05.2010. Група третя, курс п`ятий. Залік. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 ..
Заліково-екзаменаційна відомість №10556 ОДАУ з правознавства від 3.05.2010. Група друга, курс п`ятий. Залік. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 ..
Заліково-екзаменаційна відомість №10555 ОДАУ з правознавства від 12.05.2010. Група перша, курс п`ятий. Залік. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №732 ОДАУ з основ права від 25.05.2010. Група друга, курс перший. Залік. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №727 ОДАУ з основ права від 26.05.2010. Група третя, курс перший. Залік. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №755 ОДАУ з основ права від 26.05.2010. Група перша, курс перший. Залік. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №211 ОДАУ з основ права Група перша, курс п`ятий м. Залік. Екзаменатор: а.с. Єпур
ОСОБА_32 -екзаменаційна відомість №193 ОДАУ з законодавства і права в АПК Група перша, курс п`ятий. Залік. Екзаменатор: а.с. Єпур ОСОБА_33 ..
Заліково-екзаменаційна відомість №194 ОДАУ з законодавства і права в АПК Група друга, курс п`ятий. Залік. Екзаменатор: а.с. Єпур ОСОБА_33 ..
Заліково-екзаменаційна відомість №109 ОДАУ з законодавства і права в АПК Група друга, курс шостий. Залік. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 ..
Заліково-екзаменаційна відомість №108 ОДАУ з законодавства і права в АПК Група перша, курс шостий. Залік. Екзаменатор: а.с.
ОСОБА_6 -екзаменаційна відомість №109/1 ОДАУ з законодавства і права в АПК Курс шостий. Залік. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 ..
Положення про кредитно-модульну систему організації і контролю навчального процесу в Одеському державному аграрному університеті.
Виписка за картковим рахунком клієнта ОСОБА_6 «Укрсиббанк» за період з 01.07.2013 по 15.07.2013.
Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2013 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .
Заліково-екзаменаційна відомість №914 ОДАУ з основ права від 02.07.2010. Група третя, курс перший. Залік. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 .
Додаткова заліково-екзаменаційна відомість №194/1 ОДАУ з законодавства і права в АПК від 21.05.2010 . Курс п`ятий. Залік. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 .
Додаткова заліково-екзаменаційна відомість №109/1 ОДАУ з законодавства і права в АПК від 02.03.2010. Курс шостий. Залік. Екзаменатор: а.с. Єпур
ОСОБА_31 -екзаменаційна відомість №90 ОДАУ з аграрного права від 29.03.2010. Курс третій. Залік. Екзаменатор: а.с. Єпур
ОСОБА_31 -екзаменаційна відомість №728 ОДАУ з основ права від 26.05.2010. Група третя, курс перший. Залік. Екзаменатор: а.с. ОСОБА_6 .
Протокол затримання від 10.07.2013, згідно якого о 12 годині 55 хвилин в приміщенні кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету за участю: ст. о/y ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_34 , за участю о/y ВДСБЕЗ )МУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_35 , начальника сектору 5ДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_36 , яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: мобільний телефон Iphone 4, фіксацію здійснював о/у ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_35 , відповідно до ст.ст. 40, 104, 131,132, 208-211, 213 КПК України затримав особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК. В ході затримання ОСОБА_6 було запропоновано добровільно у присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_37 пред`явити вміст своїх кишень, після чого ОСОБА_6 із кишені штанів, які були на ньому, було добровільно видано наступне майно, яке надалі вилучено: 1.купюри номіналом 200 гривень серія РЕ389520, НЄ9327175, КМ7873416; купюри номіналом 100 гривень серія БР3881654, МБ6723823, ВИ0725318, БУ5926012, ГЕ 6320368;
Крім цього, ОСОБА_6 із особистого портфелю було добровільно видано наступне майно, яке вилучено:
1. Залікова книжка № 1248 на імя ОСОБА_30 ;
2. Дві дискети Verbatim;
3. Посвідчення № 1135 від 16.10.2006 на ім`я ОСОБА_6 ;
4. Зовнішній накопичував інформації «Sony» місткістю 1 Гб;
5. Зовнішній накопичувач інформації «Kingston» місткістю 1 Гб.
Протокол обшуку від 19.07.2013, в ході якого в присутності понятих та захисника ОСОБА_38 проведено обшук квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено з письмового столу в одній з кімнат заліково-екземенаційну відомість №203 від 17.05.2010, №90 від 15.03.2010, №109/1 від 02.03.2010, №204 від 17.05.2010, №194/1 від 21.01.2010, №914 від 02.07.2010. В іншій кімнаті знайдено запит слідчого ОСОБА_26 , копію виписки по банківському рахунку ОСОБА_39 ? виписку по картковому рахунку клієнта ОСОБА_6 ..
Протокол огляду місця події від 10.07.2013 , в ході якого слідчим за участю понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_37 оглянуто приміщення №716, яке розташоване на сьомому поверсі Одеського державного аграрного університету у провулку Матросова, 6 в м. Одесі. Вхід у приміщення, яке має розміри приблизно 6x3 м, здійснюється через дерев`яні одностулкові двері. Зліва від входу у приміщення знаходиться дерев`яний письмовий стіл біля якого знаходиться стілець. У дальньому лівому від входу у приміщення кутку знаходиться письмовий стіл біля якого - стілець. У дальньому правому від входу кутку знаходиться письмовий стіл біля якого також знаходиться стілець. При проведенні огляду столу, який знаходиться у дальньому правому від входу в приміщення кутку, на його поверхні та в шухлядах виявлені та вилучені наступні речі та документи:
1. Журнал обліку роботи викладача;
2. Заліково-екзаменаційні відомості №№ 19; 90/1; 40; 13.147; 112; 13.144;
3. Відомості обліку успішності № 1 від 05.11.2012; № 724 (2 екземпляри);
від 05.07.2013; № 163 (2 екземпляри); 13.270 (2 екземпляри);
4. Аркуш успішності студента № 13.227 від 10.07.2013 р.
5. Розпорядження від 15.11.2010 р. на 1 аркуші;
6. Списки студентів на 5 аркушах;
7. Мобільний телефон «Нокіа Х-2» імей: НОМЕР_1 з сім-картами операторів «Київстар» та «Джине»;
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.07.2013 , згідно якого студент ОДАУ ОСОБА_23 повідомив, що 03.07.2013 асистент кафедри фінансів ОДАУ ОСОБА_6 вимагав та отримав неправомірну вигоду у розмірі 300 гривень.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.07.2013 , згідно якого ОСОБА_40 повідомила, що 03.07.2013 асистент кафедри фінансів ОДАУ ОСОБА_6 отримав грошову винагороду в якості неправомірної вигоди у розмірі 200 гривень.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.07.2013 , згідно якого студент ОДАУ 3 курсу заочного відділення ОСОБА_17 повідомив, що 10.07.2013 асистент кафедри фінансів ОДАУ ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду у розмірі 400 гривень.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.07.2013 , згідно якого студентка 4-го курсу факультету ФВМ ОДАУ ОСОБА_41 повідомила, що 10.07.2013 викладач ОДАУ ОСОБА_6 у своєму робочому кабінеті вимагав і отримав грошову винагороду в якості неправомірної вигоди у розмірі 300 гривень за здачу заліку по предмету «Інтелектуальна власність».
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.07.2013 , згідно якого студент ОДАУ ОСОБА_13 повідомив, що 10.07.2013 близько 11 години 33 хвилини ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду у розмірі 300 гривень за складання заліку.
Копія контракту та з науково-педагогічним працівником Одеського державного аграрного університету від 01.09.2009 укладеного між ОСОБА_6 та ректором університету ОСОБА_42 .
Копія статуту Одеського державного аграрного університету віл 17.12.2012.
Копія положення про організацію навчального процесу в Одеському державному аграрному університеті від 19.11.2001.
Копія положення про іспити та заліки в Одеському державному аграрному університеті за 2004 рік.
Відомості обліку успішності за 2012-2013 навчальні роки за навчальними дисциплінами «Інтелектуальна власність», «Правознавство», «Трудове право», «Адміністративне право», «Господарське право», «Договірне право», які підписав викладач ОСОБА_6 .
Речові докази до кримінального провадження не долучені.
Аналіз доказів та висновки суду.
З матеріалів кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 звернулися до органів поліції із заявами про вчинення відносно них злочину асистентом кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету ОСОБА_6 , який вимагав та отримав від них неправомірну вигоду за складання іспиту. Утім фактичні обставини щодо зустрічі обвинуваченого з цими особами, спілкування, надання неправомірної вигоди та вчинення конкретних дій не підтверджуються жодними доказами. Єдиним доказом того, що зазначені особи мають будь-яке відношення до цієї кримінальної справи є їх заяви, які відповідно до усталеної практики не є самодостатнім доказом та не можуть ним бути.
Заява про вчинення злочину за своєю правовою природою не є доказом у розумінні положень ст. 84 КПК, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР по фактах, висвітлених у такій заяві, та здійснення їх кримінально-правової перевірки. Таких висновків дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду України у своїй постанові від 30.05.2023 року по справі № 761/13685/14-к.
Самої лише зави про вчинення кримінального правопорушення не достатньо для висновку про наявність події та доведеність винуватості обвинуваченого в інкримінованих злочинах, передбачених ч.2 ст.368, ч.4 ст. 368 КК України.
Крім того, суд зазначає, що долучені стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження документи не містять будь яких доказів того, що особи, зазначені як надавачі неправомірної вигоди були студентами Одеського державного аграрного університету та мали взагалі будь-яке відношення до нього. Матеріали справи не містять доказів того що вказані особи вивчали предмети, які викладав ОСОБА_6 і взагалі перетинався з ними при навчанні. Вказані документи не містять доказів того, що обвинувачений міг вчинити, чи не вчинити, стосовно цих осіб будь-які дії з використанням свого службового становища.
Долучені до матеріалів кримінального провадження відеозаписи негласних слідчих (розшукових) дій, які було досліджено в судовому засіданні не можуть вважатися доказами винуватості ОСОБА_6 , оскільки на них не зафіксовано фактів, що пов`язані із кримінальним провадженням. На досліджених відеозаписах зафіксовано зустрічі та спілкування невідомих осіб за невідомих обставин. Незрозумілим є те, що за особи зафіксовані на цих відеозаписах, з приводу чого саме вони спілкуються, де саме здійснюється відповідна відеофіксація, у який саме час, та яке взагалі відношення зафіксовані на відеозапис особи мають до обставин, за якими було відкрито кримінальне провадження.
Якість вказаного відеозапису не дозволяє ідентифікувати будь-кого з його учасників та розібрати про що вони спілкуються.
Також, суд зазначає, що у якості правової підстави проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії зазначено ухвалу слідчого судді апеляційного суду Одеської області №2274 цт від 05.06.2013.
Однак, клопотання слідчого, погоджене з прокурором, та ухвала слідчого судді до матеріалів кримінального провадження не долучені, стороні захисту не відкриті, отже не можуть бути доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, зазначена негласна слідча (розшукова) дія аудіо-відеоконтроль за особою, розпочата до початку досудового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у іншому кримінальному провадженні.
Згідно ч.3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як наводить ч.1 ст.257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постанавлюється за клопотанням прокурора.
Відповідні клопотання прокурора та ухвала слідчого судді не складалися, до матеріалів кримінального провадження не долучалися, в реєстрі відсутні, стороні захисту не відкривалися.
Матеріали кримінального провадження, у якому проводилась негласна слідча (розшукова) дія, та матеріали кримінального провадження №1203170020000476 в порядку ст. 217 КПК України не об`єднувались.
З огляду на викладене, враховуючи, що сторона захисту оспорює достовірність отриманих відомостей, а сторона обвинувачення не вжила своєчасно усіх заходів для розсекречення та відкриття стороні захисту ухвал суду про дозвіл на проведення НСРД, позбавивши тим самим суд можливості перевірити їх зміст, а також не отримала дозвіл слідчого судді на їх використання в межах іншого кримінального провадження, суд визнає всі відомості, отримані в результаті проведення НСРД недопустимими доказами.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Великої палати Верховного суду від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15-к, провадження № 13-43 кс 19, в якій зазначено, що лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів.
У вказаному рішенні щодо особливостей процедури відкриття документів, які стали підставою для проведення НСРД, Верховний суд виснував наступне.
1. Якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.
2. Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
3. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.
4. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
5. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов`язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.
Велика палата в постанові від 16.10.2019 наголосила, що, за загальним правилом, ухвали слідчого судді/постанови прокурора про дозвіл на проведення НС(Р)Д повинні бути відкриті в порядку ст.290 КПК та досліджені судом, оскільки без з`ясування їх змісту неможливо прийняти рішення про допустимість протоколів за результатами НСРД.
Водночас суд звертає увагу на те, що у цьому кримінальному провадженні особа притягується до кримінальної відповідальності за діяння, вчинені у 2013 році.
Однією із ключових підстав для визнання отриманих доказів недопустимими є те, що результати проведених щодо обвинуваченого НСРД визнано недопустимими доказами з причин недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК під час відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні.
У даному кримінальному провадженні обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 був отриманий місцевим судом 12.09.2013, тобто до того, як ВС вперше у своїй постанові від 16.03.2017 у справі № 5-364кс16 сформулював висновок щодо необхідності визнання недопустимими доказів у зв`язку з невідкриттям у порядку ст. 290 КПК процесуальних документів, які стали підставою для їх отримання.
У судовому засіданні, після сформованого у постанові ВС висновку, сторона захисту заявила клопотання про необхідність визнання усіх результатів НСРД недопустимими доказами з підстав не відкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК ухвал слідчих суддів, якими надавалися дозволи на проведення цих НСРД, поставивши під сумнів достовірність отриманих відомостей.
Тобто починаючи із висловлення відповідної позиції ВС захист поставив під сумнів наявність процесуальних підстав для проведення НСРД та заявив вимогу про очевидну недопустимість доказів.
Суд вважає, що після формування відповідної позиції ВС щодо необхідності відкриття ухвали слідчого судді, якою було надано дозвіл на проведення НСРД, а також після того як сторона захисту у цьому провадженні заявила бажання про необхідність ознайомлення із вказаними процесуальними документами, у сторони обвинувачення була процесуальна можливість забезпечити розкриття такої ухвали, у випадку її наявності.
Утім, сторона обвинувачення не надала відповідних ухвал, якими було надано дозволи на проведення НСРД під час судового розгляду у суді першої інстанції.
Такий підхід сторони обвинувачення ігнорує позицію ВС щодо необхідності розкриття ухвал, які стали процесуальними підставами для проведення НСРД.
Усталена практика Верховного Суду щодо застосування норм кримінального процесуального закону, яка є обов`язковою для врахування судами нижчих інстанцій, зокрема постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у (справі № 640/6847/15-к) покладає на суд обов`язок перевірити обставини, чи вжила сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і якщо такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.
Судом встановлено, що уданому кримінальному провадженні сторона обвинувачення не вжила своєчасно під час досудового розслідування та судового розгляду всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД.
З огляду на викладене суд визнає недопустимими наступні докази:
-протокол про результати аудіо-відеоконтролю за особою від 30.07.2013, проведеного на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 05.06.2013 стосовно ОСОБА_6 в період з 28.06.2013 по 10.07.2013;
-відеозаписи під час проведення відеоконтролю.
Крім того, стороною обвинувачення не підтверджено той факт, що грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_6 при затриманні, співпадають з тією сумою грошових коштів, які ним були отриманні у якості неправомірної вигоди і саме це є неправомірною вигодою. Дані грошові кошти не вручалися заявникам, контроль за вчиненням кримінального правопорушення не здійснювався. Таким чином, жодних підтверджень того, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти є предметом неправомірної вигоди відсутні.
Також, під час судового розгляду допитано свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , які були понятим під час проведення слідчих дій.
Отриманих в результаті допиту вказаних осіб відомостей не достатньо для висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.2 ст. 368, ч.4 ст. 368 ККУ, оскільки із них неможливо встановити як вилучались грошові кошти та у кого вони вилучались, що є предметом обов`язкового доказування у справах про злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.
Свідок ОСОБА_21 , в судовому засіданні також не зазначила відомостей, які мають доказове значення по справі.
Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 ОСОБА_9 , ОСОБА_14 неодноразово викликались в судове засідання, однак за викликами не з`являлися. Ухвали про їх примусовий привід в судові засідання, а також окремі доручення в порядку ст. 333 КПКУ виконані не були. Таким чином, не зважаючи на вжиті судом заходи, встановити місце знаходження вказаних осіб і допитати в судовому засіданні не виявилося можливим.
Свідок ОСОБА_13 , показання якого під час судового розгляду у попередньому складі суду, оголошені в судовому засіданні за клопотанням прокурора, підтвердив, що передав ОСОБА_24 грошові кошти у сумі 300 гривень, утім, за відсутності самого предмету неправомірної вигоди та будь-яких інших доказів, самі по собі не можуть бути визнані достатнім доказом винуватості особи, а тому суд не приймає їх до уваги.
Отже проаналізовавши надані стороною докази у вигляді показань свідків, та письмових доказів, суд приходить до висновку недоведеність вини ОСОБА_43 по жодному із епізодів обвинувачення. Ключові свідки, не зважаючи на вжиті заходи, не були допитані в суді, а показання інших або не містять конкретних і достатніх відомостей про обставини інкримінованих злочинів або самі по собі не можуть бути визнані достатнім доказом винуватості особи.
Контроль за вчиненням злочину правоохоронними органами не здійснювався, відповідно грошові кошти не були помічені, що не дає можливості ідентифікувати окремі кошти які були вилучені під час затримання особи, як такі що є предметом неправомірної вигоди.
Отримані в результаті НСРД відеоматеріали є очевидно недопустимими доказами, оскільки в порушення ст. 290 КПКУ стороні захисту не були відкриті документи, які стали підставою для їх проведення і, водночас вони отримані до початку досудового розслідування та в межах іншого кримінального провадження, а дозвіл слідчого судді на їх використання в межах даного кримінального провадження не надавався. Так само, з матеріалів справи та реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається, що вказані матеріали НСРД виділялися з іншого провадження.
Переважна частина документів навчального закладу, які долучені до справи, не відносяться до інкримінованих злочинів, а тому є неналежними.
Крім цього, суд звертає увагу, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані стороною обвинувачення в тому числі за ч.4 ст. 368 КК України за ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища вчинене повторно. Разом з цим ч.4 ст. 368 КК України в редакції станом на складення зміненого обвинувального акту 16.02.2017 року не містила кваліфікуючої ознаки «вчинене повторно», а передбачала кримінальну відповідальність за діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. В даному кримінальному провадженні згідно формулювання обвинувачення ОСОБА_6 не інкримінується одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Тобто кваліфікація дій обвинуваченого за ч.4 ст. 368 ККУ взагалі не відповідає ні наявним доказам ні формулюванню обвинувачення.
Наведене у сукупності дає суду підстави вважати, що досудове розслідування проведено неякісно та неефективно, без дотриманням вимог ст. 2 КПКУ, згідно із положеннями якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи, що наведені ключові докази є недопустимими, частина неналежними, а інших доказів недостатньо для висновку про наявність в діях обвинуваченого ознак інкримінованих злочинів, суд встановив наявність підстав для ухвалення виправдувального вироку.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (п. 17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності. Відповідно до п. 23 Постанови всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
Судом не встановлено жодного належного і допустимого доказу, які б з точки зору їх достатності підтверджували обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні та надали суду право прийти до висновку, що обвинувачений вчинив злочини, у вчиненні яких його звинуватили.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Кожен факт причетності особи до вчинення злочину та винності має бути підтверджений повнотою зібраних доказів. Жодні з наведених показань свідків, допитаних судом, не є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, а інші докази, надані суду стороною обвинувачення, що містять відомості про обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 368, ч.4 ст. 368 КК України, є недопустимими.
Недоліки, допущені органом досудового слідства при його проведенні, є суттєвим порушенням вимог норм КПК України, їх виправлення за допомогою засобів, якими наділений суд, не видається можливим.
Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій.
Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, провівши повно та всебічно судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення за ч.1.,2 ст. 307 КК України не підтверджено в результаті судового розгляду, а обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню у зв`язку із завершенням судового розгляду.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПКУ.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст.1-380 КПК України, 1-368 КК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.368, ч.4 ст.368 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 11.07.2013 року на заліково-екзаменаційні відомості, акти та відомості успішності, розпорядження та списки студентів, грошові кошти в сумі 1100 гривень НБУ, мобільного телефону «Нокіа Х2», імей: НОМЕР_1 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та сім-картою оператора мобільного зв`язку «Джинс», дві дискети Verbatim; посвідчення № НОМЕР_2 від 16.10.2006 на ім`я ОСОБА_6 ; зовнішній накопичувач інформації «Sony» місткістю 1 Гб; зовнішній накопичувач інформації «Kingston», а також на залікову книжку №1248 на ім`я ОСОБА_44 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 16.07.2013 року з кв. АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .
Речові докази:
Грошові кошти в сумі 1100 гривень НБУ, мобільний телефон «Нокіа Х2», імей: НОМЕР_1 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та сім-картою оператора мобільного зв`язку «Джинс», дві дискети Verbatim; посвідчення № 1135 від 16.10.2006 на ім`я ОСОБА_6 ; зовнішній накопичувач інформації «Sony» місткістю 1 Гб; зовнішній накопичувач інформації «Kingston» - повернути ОСОБА_6 .
Залікову книжку №1248 на ім`я ОСОБА_30 повернути ОСОБА_44 .
Заліково-екзаменаційні відомості, акти та відомості успішності, розпорядження та списки студентів зберігати при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити виправданому та прокуророві.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_45