ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141161513

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 344/20981/26

Провадження № 1-кп/344/1511/26

У Х В А Л А

30 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 ,

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Прокурор подав письмові клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, п.1 можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; п.3 можливість незаконно впливати на потерпілого з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки їм відомо його місце проживання; п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, обвинувачені перебуваючи на волі, можуть розголошувати інформацію іншим співучасникам групи про хід досудового розслідування та приховувати докази їхніх злочинних дій; п.5 можливість вчинити інше кримінальне правопорушення ( ОСОБА_6 не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків та в подальшому може займатися злочинною діяльністю. ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, тривалий час відбував покарання у місцях позбавлення волі, має тісні зв`язки із іншими особами, що вчиняли злочини. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів та має тісні зв`язки із іншими особами, що вчиняли злочини.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_7 заперечив щодо клопотання прокурора. Звернув увагу суду на низку недоліків у згаданому клопотанні. Зазначив, щодо неправдивого твердження про наявність зразків букального епітелію у клопотанні прокурора. Окрім того, у його підзахисного зняті та погашені судимості. Згідно з матеріалів, автомобіль ОСОБА_4 в Івано-Франківську область жодного разу не заїжджав. Ризики не повинні бути просто перелічені, повинні бути докази того, що обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Ризик незаконного впливу на потерпілого - фактів тиску на нього не встановлено. Ризик обґрунтовувався лише тяжкістю можливого покарання. Тяжкість сама по собі не виправдовує тривале тримання під вартою. У самому клопотанні прокурор посилається на судимості ОСОБА_4 .. За ч. 1 ст. 88 КК України особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, що не має судимості. Засудження за КК 1960 року (звільнення у 2000 році), вирок 2002 року з іспитовим строком і звільнення від покарання у 2017 році правових наслідків не тягнуть. Врахування погашених судимостей неприпустиме (постанови Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 206/1127/21 та від 20.03.2024 у справі № 147/494/22). Незавершене провадження 2016 року за презумпцією невинуватості не може бути підставою для висновку про схильність до злочинів (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України). Цілодобове перебування вдома під електронним контролем усуває і цей ризик. Він зазначає, що підзахисносу 66 років, він пенсіонер, має постійне місце проживання та роботи в м. Ніжині; упродовж восьми місяців між подією (24.09.2025) і затриманням (21.05.2026) він не переховувався і був затриманий на робочому місці; у кримінальному провадженні № 12016110230000252, яке з 2018 року розглядає Печерський районний суд м. Києва, він роками з`являється в судові засідання без жодного запобіжного заходу; стан здоров`я потребує постійного прийому ліків і нагляду лікарів, що фактично виключає нелегальне життя. У день вчинення злочину ОСОБА_4 перебував на робочому місці, що підтверджується табелем та показами керівника), що спростовує обґрунтованість підозри. Потерпілий не впізнав голос ОСОБА_4 .. Просив врахувати необґрунтованість підозри та ризиків, на які посилається прокурор, стан здоров`я підзахисного. Вважає, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із встановленням засобу електронного контролю. В іншому ж випадку визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Винним він себе не визнає. Клопотання прокурора щоразу ідентичні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_9 заперечила щодо клопотання прокурора. Зазначила, що її підзахисний перебуває під вартою більше шести місяців. Ризики на які посилається прокурор необґрунтовані. Зазначає, що у ОСОБА_6 є міцні соціальні зв`язки з мамою та братом, він проживає у шлюбних відносинах. Окрім того, він проходить лікування з 2012 року, існує ризик повторного інсульту. Все в сукупності свідчить про його дисциплінованість. Просить суд змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, який забезпечить усунення всіх ризиків. Підстав застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо її підзахисного немає.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – ОСОБА_8 заперечила щодо клопотання прокурора. Зазначила, що її підзахисний тримається під вартою більше ніж п`ять місяців. Не просить зараз вирішувати питання вини ОСОБА_5 .. Просила врахувати практику Європейського суду з прав людини. Прокурор прямо заявляє ризики за пунктами 1, 3, 4 та 5 частини першої статті 177 КПК України. У клопотанні відсутній окремий аналіз того, як їх інтенсивність змінилася за понад п`ять місяців тримання під вартою та після направлення обвинувального акта до суду. Збереження раніше заявленого ризику може бути підставою для продовження лише за умови його актуального обґрунтування; захист не стверджує, що прокурор обов`язково має довести виникнення нового ризику. Щодо пункту 1 прокурор посилається на суворість покарання і повідомлення про підозру 31.03.2023. Однак дата 31.03.2023 стосується іншого провадження, а за цим обвинуваченням підозру, згідно з клопотанням, повідомлено 21.05.2026. Давність іншої підозри сама собою не підтверджує актуального наміру переховуватися. У тексті клопотання не наведено конкретних фактів підготовки втечі, спроб залишити країну, порушення викликів або інших дій ОСОБА_5 , які б спростовували можливість забезпечити його явку за допомогою поруки та контролю командування. Щодо пункту З прокурор обґрунтовує ризик впливу тим, що ОСОБА_5 відоме місце проживання потерпілого ОСОБА_11 . Знання адреси не ототожнюється з наміром незаконно впливати. У клопотанні не описано конкретних погроз, спроб контакту, передачі вимог чи залучення посередників. Прошу перевірити, чому заборона будь-якого прямого й опосередкованого спілкування з потерпілим, за потреби заборона відвідування визначених місць та контроль командира не можуть забезпечити запобігання цьому ризику. Щодо пункту 4 прокурор посилається на знайомство зі співобвинуваченими та можливість повідомляти їм інформацію про хід розслідування і приховувати докази. Після завершення розслідування та виконання процедури відкриття матеріалів необхідно конкретизувати, яка саме інформація може стати предметом протиправного використання, які докази залишаються доступними для приховування і чому заборона відповідних контактів є недостатньою. Сам факт спільного обвинувачення не доводить наміру незаконного узгодження показань. Щодо пункту 5 прокурор посилається на підозру від 31.03.2023 за частиною п`ятою статті 185, частиною першою статті 263, частиною другою статті 194 та частиною четвертою статті 185 КК України. Зазначає, що повідомлення про іншу підозру належить до обставин, передбачених статтею 178 КПК України. Проте воно не є обвинувальним вироком. Сам прокурор зазначає, що ОСОБА_5 раніше не судимий. Сама нова обвинувальна версія також не може використовуватися як уже встановлений факт повторного злочину. Окрім того, просить змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисту поруку командира військової частини НОМЕР_1 . В іншому випадку просила визначити розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з врахуванням вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 зазначив, що він проходив військову службу разом з ОСОБА_5 .. Він необхідний їм як бойова військова одиниця. Просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді поруки.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при вирішені питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід врахувати особу обвинувачених, ступінь тяжкості злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією, а також його суспільну небезпечність, вік та стан здоров`я обвинувачених, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд погоджується із позицією сторони захисту щодо відсутності ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, обвинувачені перебуваючи на волі, можуть розголошувати інформацію іншим співучасникам групи про хід досудового розслідування та приховувати докази їхніх злочинних дій), на який посилається прокурор у своєму клопотанні. Зокрема, досудове розслідування завершено, обвинувальний акт знаходиться на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.

Суд зазначає, що обвинувальний акт перебуває на стадії підготовчого провадження, потерпілого ще не було допитано, не з`ясовано його думку щодо цивільного позову, тому ризик можливості впливу на потерпілого продовжує існувати.

Щодо незадовільного стану здоров`я обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , суд зазначає, що у матеріалах справи хоча і присутня медична документація щодо стану здоров`я обвинувачених, однак відсутній висновок про неможливість їх перебування в умовах тримання під вартою. Сама по собі наявність певних хронічних захворювань чи погіршення самопочуття, без відповідного медичного експертного висновку, не є підставою для зміни або скасування обраного запобіжного заходу.

Окрім того, згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров`я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги. З наданих суду матеріалів встановлено відсутність скарг, які б свідчили про неналежне надання медичної допомоги обвинуваченим в умовах ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» чи ігнорування їхніх потреб у лікуванні.

Посилання захисників на докази щодо відсутності вини обвинувачених чи їхнього безпосереднього зв`язку між собою, які містяться в матеріалах досудового розслідування суд не може розглянути на стадії підготовчого судового засідання.

Стороною захисту не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися та відповідно зменшились.

Водночас, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Також, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при продовженні дії запобіжного заходу, які визначені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, відомості про обвинувачених, суд дійшов висновку, що застосування щодо обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів на даний час є неможливим, оскільки в даному випадку реально існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує прокурор. Обставини, викладені прокурором у клопотанні, свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, більш м`які запобіжні заходи (домашній арешт, особисте зобов`язання чи особиста порука), на думку суду, не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинувачених, тому клопотання слід задоволити, продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на строк 60 діб без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 205, 315, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про зміну запобіжно заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_9 про зміну запобіжно заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 про зміну запобіжно заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

Клопотання прокурора - задоволити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 28 грудня 2026 року включно, а тримання його під вартою здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 28 грудня 2026 року включно, а тримання його під вартою здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 28 грудня 2026 року включно, а тримання його під вартою здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» - для виконання.

Повний текст ухвали складено та підписано 02 листопада 2026 року.

Головуюча суддя ОСОБА_12