ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141159842

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,[email protected]

Єдиний унікальний номер справи № 824/81/26 Суддя-доповідач Яворський М.А.

Номер провадження № 22-вк/824/61/2026

У Х В А Л А

іменем України

02 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Яворського М.А. при секретарі Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі судді третейського суду Джури А.Ю. від 21 липня 2026 року у справі № 20/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі судді третейського суду Джури А.Ю. від 21 липня 2026 року у справі № 20/26.

В обґрунтування вимог заявник вказує, що 21 липня 2026 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків у складі судді третейського суду Джури А.Ю. розглянув справу № 20/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

За результатами розгляду 21 липня 2026 року ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 153 315,80 грн заборгованості за договором позики № 12/10/2022 від 12 жовтня 2022 року, з яких 887 166,00 грн заборгованість за сумою позики і 266 149,80 грн заборгованість за платою за користування позикою. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 11 933,16 грн витрат по сплаті третейського збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Станом на дату подачі цієї заяви до суду зазначене рішення не виконане відповідачем добровільно.

Відтак, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був вимушений звернутися до суду із вказаною заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання вищевказаного рішення, відповідно до якої просить: видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі судді третейського суду Джури А.Ю. від 21 липня 2026 року у справі № 20/26 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 12/10/2022 від 12 жовтня 2022 року у розмірі 1 153 315, 80 грн та витрат по сплаті третейського збору у розмірі 11 933, 16 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Заперечення (пояснення) ОСОБА_3 з приводу поданої заяви на адресу Київського апеляційного суду не надходили.

02 листопада 2026 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідач у справі ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з`явився (а.с. 17).

У відповідності до вимог ст. 485 ЦПК України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви, а тому суд вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали даної справи, Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (позичальник) та ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір позики № 12/10/2022.

За умовами п. 1.1. договору позики, кредитор передає позичальнику, а позичальник приймає у власність від кредитора грошові кошти в сумі 725 200 грн, що є еквівалентом 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, згідно курсу, встановленого НБУ України на дату укладення Договору, а саме 36, 56 грн/ 1 долар США (надалі також - «Кредит»), та зобов`язується повернути кредитору отримані грошові кошти у строк та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.3 договору позики повернення грошових коштів кредита здійснюється не пізніше 12 жовтня 2023 року в національній валюті - гривні, в еквіваленті 20 000 доларів США згідно кредита, що надається за даним договором і не є фінансовою послугою у розумінні чинного законодавства України.

У відповідності до п. 1.2. Договору позики, за користування кредитом позичальник зобов`язаний щомісяця, до 14 (чотирнадцятого ) числа, починаючи з листопада 2022 року, сплачувати на рахунок кредитора, вказаний у договорі, грошові кошти у розмірі, що становить гривневий еквівалент 500 (п`ятсот) доларів США згідно курсу НБУ України, встановленого на дату їх перерахування Позикодавцю.

У відповідності до умов договору, договір вважається укладеним з моменту передачі суми кредиту позичальнику («Дата укладення Договору») та діє до 12 жовтня 2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами власних зобов`язань за договором (п. 5.1.).

Факт отримання Позичальником грошових коштів підтверджується Актом приймання-передачі грошових коштів від 12 жовтня 2022 року до договору позики № 12/10/2022 .

Третейським судом встановлено, що докази належного виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов`язань щодо повернення позики у встановлений договором строк відсутні.

Згідно п. 7.1 договору позики №12/10/2022 від 12.10.2022, всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 липня 2026 року у справі № 20/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 153 315, 80 грн заборгованості за договором позики № 12/10/2022 від 12 жовтня 2022 року, з яких 887 166,00 грн заборгованість за сумою позики і 266 149,80 грн заборгованість за платою за користування позикою. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 11 933,16 грн витрат по сплаті третейського збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили. На час розгляду заяви апеляційним судом, відсутні дані про здійснення його перегляду або скасування.

Станом на день звернення ОСОБА_1 із даною заявою, відповідач ОСОБА_3 рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 липня 2026 року у справі № 20/26 в добровільному порядку не виконав і ніяких дій щодо погашення заборгованості не здійснював.

Положеннями ст. 55 Закону України «Про третейські суди» визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 21 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейському суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст.486 ЦПК України.

Статтею 486 ЦПК України встановлено виключний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а саме якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

З наведених обставин вбачається, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків, приймаючи рішення у вказаній справі, діяв в межах своєї компетенції, третейського застереження (угоди), яка міститься у п. 7.1 договору позики №12/10/2022 від 12 жовтня 2022 року, яка не була оскаржена в судовому порядку та на день розгляду заяви є чинною.

Крім того, заява подана до Київського апеляційного суду у строки та в порядку передбаченому ч. 2 ст. 483 ЦПК України.

Відповідачем не надані пояснення у справі, не наведені обставини, які свідчать про наявність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 липня 2026 року, і такі обставини судом не встановлені.

Склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону, рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів відповідно до закону, питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішувались.

За таких обставин, відсутні правові підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, перелік яких зазначений у ст.486 ЦПК України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532, 48 грн.

Керуючись ст. ст. 483-487 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі судді третейського суду Джури А.Ю. від 21 липня 2026 року у справі № 20/26 - задовольнити.

Видати виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі судді третейського суду Джури А.Ю. від 21 липня 2026 року у справі № 20/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики № 12/10/2022 від 12 жовтня 2022 року у розмірі 1 153 315,80 грн, з яких 887 166,00 грн - заборгованість за сумою позики і 266 149,80 грн - заборгованість за платою за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого третейського збору у розмірі -11 933, 16 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму збору за подання заяви про видачу виконавчого листа в розмірі - 532, 48 грн.

Відомості щодо учасників справи:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Текст ухвали складено 02 листопада 2026 року.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський