Справа № 280/8741/25
Провадження №2-а/333/126/26
У Х В А Л А
02 листопада 2026 р. м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ковальова Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до суб`єкта владних повноважень посадової особи начальника Василівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області полковника поліції Олександра Тимофєєва, Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Суб`єкта владних повноважень посадової особи заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Олександра Ткаченка про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання щодо вчинення певних дій, -
в с т а н о в и в :
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2026 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2025 року про повернення адміністративного позову скасовано. Направлено справу №280/8741/25 для продовження розгляду до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2026 року адміністративну справу передано судді Ковальовій Ю.В.
Дослідивши адміністративний позов, суд вважає, що його слід направити для розгляду за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду з наступних підстав.
Статтею 1 КАС України визначено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі №367/4695/20, від 10 січня 2024 року у справі №201/15806/15-ц, які у порядку ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають урахуванню при застосуванні норм права, сформульовано правову позицію про те, що предметна юрисдикція – це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті (ч. 2 ст. 20 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, які в силу наведених норм підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, врегульовано ст. 286 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також, частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі №824/1164/18-а виснував, що з системного аналізу наведених правових норм КУАП слід дійти висновку про те, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Прийняття постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті.
Так, з поданого позову убачається, що предметом спору у даній справі є оскарження правомірності дій відповідачів щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні у справах про адміністративне правопорушення, який за своєю сутністю та суб`єктним складом, є адміністративним спором іншої категорії, ніж передбачено пунктами 1-6 частини першої статті 20 КАС України, тому зазначена справа за предметом спору та складом сторін не підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя як місцевому загальному адміністративному суду, а підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду.
При цьому, даний позов не містить будь-яких вимог щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення постанов.
Порушення правил підсудності (предметної, інстанційної і територіальної) є підставою для оскарження ухвали суду першої інстанції, а також має наслідком відповідно до ст.318 КАС України скасування рішення і направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
З огляду на вищевикладене та те, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо складення суб`єктом владних повноважень, бездіяльність якого оскаржується, протоколів про адміністративне правопорушення чи винесення постанови за правилами КУАП, суддя вважає, що спірні правовідносини з приводу оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка полягає у нескладенні протоколу про адміністративне правопорушення, та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, а саме скласти протокол про адміністративне правопорушення, за предметною підсудністю належать до юрисдикції окружних адміністративних судів.
Суддя зазначає, що норма стосовно предметної підсудності має імперативний характер, а в силу ч. 1 ст. 318 КАС України рішення, прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), безумовно підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, оскільки позов стосується спору, не визначеного частиною 1 ст. 20 КАС України, суд дійшов висновку, що зазначений спір відповідно до предметної юрисдикції адміністративних судів має розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.
Більш того, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2026 року у цій справі, колегія суддів зробила висновок, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про пропуск позивачем строку звернення з цим позовом до суду, адже предметом спору не є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 286 КАС України відсутні.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Пункт 2 частини 1 ст. 29 КАС підлягає застосуванню за аналогією закону відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС .
Відповідно до ч. 8ст. 29 КАС передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі відповідної ухвали.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи встановлене Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2026 року у цій справі, суддею при відкритті провадження у справі встановлено, що даний спір не належить до предметної підсудності Комунарського районного суду м. Запоріжжя як адміністративного суду, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, а також з урахуванням того, що ефективний та належний судовий захист може бути наданий особі лише судом, встановленим законом, суддя приходить до висновку, що дану справу слід передати на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю.
Керуючись ст. 7, 20, 29, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И Л А:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Суб`єкта владних повноважень посадової особи начальника Василівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області полковника поліції Олександра Тимофєєва, Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Суб`єкта владних повноважень посадової особи заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Олександра Ткаченка про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання щодо вчинення певних дій, - передати за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: 69061, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65В.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Ковальова