ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 141107239

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

УХВАЛА

28 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 902/25/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 (колегія суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, суддя Філіпова Т.Л., суддя Саврій В.А.)

та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.07.2026 (суддя Нешик О.С.)

у справі № 902/25/24

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.10.2026 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.07.2026 про закриття провадження у справі № 902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд". Також скаржник просить Верховний Суд поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами перегляду ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), може бути оскаржена в касаційному порядку.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційної інстанції від 29.09.2026 надійшов до електронного кабінету представника скаржника - адвоката Оверковського К.В - 05.10.2026 о 19:14, а до електронного кабінету ОСОБА_1 - о 22:24. Вказані обставини, на думку скаржника, є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 складено 05.10.2026. Касаційну скаргу подано 21.10.2026, тобто в межах строку, встановленого частиною першою статті 288 ГПК України. Отже, строк на касаційне оскарження не пропущено, а клопотання про його поновлення не потребує вирішення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржник як підстави для касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції зазначає пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, частину третю статті 310 ГПК України. Скаржник, зокрема, посилається на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.11.2024 у цій справі, якою попередні судові рішення про закриття провадження скасовано, а справу передано для продовження розгляду, щодо необхідності дослідження фактичної наявності та вартості активів боржника, його дебіторської заборгованості, повноти дій розпорядника майна та з`ясування позиції зборів кредиторів.

Скаржник вказує, що при розгляді справи суд апеляційної інстанції застосував норми пункту 11 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства(далі - КУзПБ):

- без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 916/4552/24, від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 09.06.2026 у справі № 903/371/24, від 28.11.2024 у справі № 902/25/24, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20 (щодо того, що передумовою закриття провадження у справі про банкрутство на підставі вказаної норми є встановлення судом у підсумковому засіданні відсутності ознак неплатоспроможності на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів (з`ясування і зіставлення активу та пасиву боржника, оцінка звіту розпорядника майна та його розгляд зборами кредиторів), а не формального зіставлення облікових показників активів і пасивів);

- без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду щодо обов`язку суду в підсумковому засіданні оцінювати як об`єктивну, так і суб`єктивну складову (поведінку боржника та його керівництва) та належним чином досліджувати альтернативні закриттю процедури, зокрема санацію (постанова від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20);

Скаржник також посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.02.2026 у справі № 380/24311/23, від 14.07.2022 у справі № 260/4504/20 та від 18.08.2022 у справі № 420/9173/21, щодо дотримання принципів змагальності та рівності учасників судового процесу як складових права на справедливий судовий розгляд.

Скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 11 частини першої статті 90, статті 1, частини третьої статті 49 КУзПБ у подібних правовідносинах, а саме:

- чи може суд визнати встановленою «відсутність ознак неплатоспроможності» боржника та закрити провадження, якщо визнані судом грошові вимоги кредиторів (зокрема, забезпечені заставою) залишаються непогашеними після настання строків виконання, а причиною їх непогашення суд називає лише дію мораторію, при цьому висновок про платоспроможність ґрунтується на облікових (балансових) показниках активів, значну частину яких становить дебіторська заборгованість пов`язаних із боржником осіб;

- чи є достатнім для відмови у відкладенні розгляду та у витребуванні доказів посилання суду на «формальну доступність» документів у підсистемі «Електронний суд», коли обсяг і спеціальний (фінансово-оціночний) характер матеріалів, оприлюднених менш ніж за три доби до засідання, об`єктивно не дозволяє провести їх рецензування, а суд відхиляє клопотання з мотивів, що додаткові докази «не змінили б результат»;

- чи може апеляційний суд відмовити у витребуванні доказів і виклику оцінювача на тій підставі, що їх дослідження «лише відтермінувало б» ухвалення рішення, яке суд уже вважає «єдиним можливим», а негативні наслідки відсутності судового рішення про недійсність правочинів - покладати на кредитора.

ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга подається також з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, у взаємозв`язку з пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України. Так, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання учасника справи про витребування, дослідження доказів та інші клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема: судами попередніх інстанцій не досліджено реальну (ринкову, ліквідаційну) вартість активів боржника; відхилено клопотання про відкладення розгляду, про витребування первинних бухгалтерських документів, про виклик оцінювача, про витребування пояснень розпорядника майна щодо зменшення земельного банку боржника більш ніж удвічі та щодо заходів з оскарження правочинів; за доводами скаржника, не надано належної оцінки матеріалам щодо можливості санації боржника.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, за останнім - у зв`язку з пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу. Доводи скаржника стосуються застосування статті 1, частини третьої статті 49 та пункту 11 частини першої статті 90 КУзПБ при вирішенні питання про закриття провадження, а також додержання норм процесуального права під час дослідження доказів і розгляду клопотань учасника справи. Обґрунтованість цих доводів підлягає перевірці під час касаційного перегляду в межах статті 300 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.07.2026 у справі № 902/25/24.

2. Призначити розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні на 19 листопада 2026 року о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13 листопада 2026 року.

4. Витребувати з Господарського суду Вінницької області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 902/25/24.

5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

К. Огороднік

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:

-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду ([email protected]) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".

Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.

Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;

м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;

м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.

Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".

Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду