Справа № 463/9873/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2424/26 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2026 року про відмову у задоволенні скарги,
в с т а н о в и л а :
заявник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.10.2026 про вчинення кримінального правопорушення, просив зобов`язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.10.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2026 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення кримінального правопорушення – відмовлено.
Слідчий суддя таке рішення мотивував тим, що із поданої заяви від 09.10.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 166 КК України (відповідна заява надійшла до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, відомості до ЄРДР за нею не внесені, про що листом від 21.10.2026 повідомлено заявника), видно, що заявником у ній наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення кримінального правопорушення вказаними у заяві особами, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об`єктивними даними, а тому зазначене не може бути підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2026 року; постановити нову ухвалу, якою задоволити скаргу ОСОБА_6 від 13 жовтня 2026 року на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Львові; визнати бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Львові щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 09 жовтня 2026 року; надати витяг з ЄРДР.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, на думку апелянта, мало місце порушення приписів ст. 214 КПК України.
Стверджує, що у діях керівника апарату Закарпатського апеляційного суду наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачені ст.364, ст.366 КК України і відомості про це імперативно повинні бути внесено до ЄРДР.
ОСОБА_6 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, хоча була належним чином повідомлена про час та місце такого, а тому колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги проводити у його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали дотримався в повному обсязі.
Як видно із заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09 жовтня 2026 року, поданої ОСОБА_6 , заявник просить внести до ЄРДР відомості щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 364 та ст.366 КК України службовими особами Закарпатського апеляційного суду.
Із матеріалів справи видно, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_6 від 09 жовтня 2026 року прийнято рішення про її скерування до Головного управління національної поліції в Закарпатській області (а.с.13).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення ч.2 ст.214 КПК України, якими визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Так, відповідно до п.1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела.
Водночас, п. 2 Розділу ІІ вказаної інструкції передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Системно-логічний аналіз норм Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, із врахуванням вимог ст.ст. 214, 216, 218 КПК України, свідчить про те, що законодавство не містить заборони органам досудового розслідування скеровувати заяви про вчинення кримінальних правопорушень до інших органів досудового розслідування за належністю для розгляду по суті за місцем вчинення злочину до початку внесення відомостей до ЄРДР.
Таким чином, на переконання колегії суддів, що направлення заяви до відповідного органу задля прийняття рішення за наслідком розгляду такої заяви не суперечить положенням ст. ст. 214, 216, 218 КПК України і вказана обставина спростовує факт допущення заявленої скаржником бездіяльності.
Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які відомості із поданої заяви, яка надходить до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що така заява не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку з чим не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язки слідчого, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об`єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА
апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 – залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2026 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4