ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/13467/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕНЕРДЖІ" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Асоціації "Українська асоціація відновлювальної енергетики" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
ТОВ "ІНТЕРЕНЕРДЖІ" звернулося до суду з позовом до НКРЕКП, третя особа - Асоціація «Українська асоціація відновлювальної енергетики» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 та постановою Верховного Суду від 20.09.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо невиконання зобов`язань, передбачених частинами 29 та 30 статті 9-1 Закону України “Про альтернативні джерела енергії”, пункту 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії “зеленого” тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 1817 від 30.08.2019. Зобов`язано НКРЕКП прийняти рішення щодо перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП, мінімального розміру “зеленого” тарифу за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 29 статті 9-1 Закону України “Про альтернативні джерела енергії” та пункту 1.4 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії “зеленого” тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1817 від 30.08.2019. Зобов`язано НКРЕКП прийняти рішення щодо встановлення “зеленого” тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до “зеленого” тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 30 статті 9-1 Закону України “Про альтернативні джерела енергії” та пункту 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії “зеленого” тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1817 від 30.08.2019. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
12.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надійшла заява про роз`яснення судового рішення в частині того, щодо якого саме суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, вказаного у Постанові №3024 регулятором мають бути прийняти рішення стосовно перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП мінімального розміру зеленого тарифу за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини двадцять дев`ятої статті 9-1 Закону та пункту 1.4 Порядку та прийняття рішення стосовного встановлення "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до "зеленого" тарифу за дотримання рівні використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини тридцятої статті 9-1 Закону та пункту 1.5 Порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення рішення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, НКРЕКП звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати останню. Апелянт зазначив, що резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 не містить інформації щодо якого саме суб`єкта господарювання регулятор зобов`язаний прийняти рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказав, що НКРЕКП уже реалізовано правові наслідки судового рішення по даній справі шляхом встановлення “зелених” тарифів на ІІ та ІІІ квартали 2022 року та реалізувало його по відношенню до всіх суб`єктів господарювання, які мають право на встановлення “зелених” тарифів. Факт прийняття постанов № 2057 та № 2058 від 03.11.2023 року свідчить про те, що зміст судових рішень був для НКРЕКП достатньо зрозумілим для їх практичного виконання та не потребував будь-якого додаткового судового тлумачення. На переконання позивача відповідач не лише усвідомлював зміст покладених на нього судовими рішеннями обов`язків, а й фактично вчинив регуляторні дії, спрямовані на їх виконання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз`яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягає рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності, як правило, резолютивної частини такого рішення.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 у зразковій справі № 806/3265/17.
Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 відповідача зобов`язано прийняття рішення щодо перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро мінімального розміру «зеленого» тарифу за другий та третій квартали 2022 року та рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зеленого» тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року.
Проаналізувавши резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що остання містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає ніякого двозначного тлумачення.
З резолютивної частини рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Колегія суддів зазначає, що фактично представник відповідача в заяві про роз`яснення судового рішення просить роз`яснити не рішення суду, а порядок його виконання, що, на переконання суду, призведе до зміни змісту судового рішення.
Колегія суддів наголошує, що встановлення способу виконання судового рішення, не є роз`ясненням судового рішення, в розумінні норм КАС України.
Крім того, станом на час розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене заява про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 315, 311, 316, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких