УХВАЛА
28 жовтня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/10205/25
провадження № 22-ц/4809/2278/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді – Письменний О.А., Єгорова С. М.
розглянувши заяви суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А. про самовідвід від розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 13 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про поновлення на роботі,-
В С Т А Н О В И В:
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 жовтня 2026 року у справі ЄУН 404/10205/25, провадження № 22-ц/4809/2278/26, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач): Дьомич Л.М., судді: Єгорова С.М., Письменний О.А., для розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 13 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про поновлення на роботі.
Під час підготовки справи до апеляційного розгляду від суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А. надійшли заяви про самовідвід від розгляду цієї справи.
Заяви суддів обґрунтовані тим, що вони не можуть брати участь у розгляді цієї цивільної справи, з підстав, що постановою Верховного Суду від від 23 вересня 2026 року у даній справі касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 липня 2026 року, яка постановлено складом колегії суддів, до якої входили судді Дьомич Л.М., Письменного О.А. скасовано, справу № 404/10205/25 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Частиною 3 статті 37 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, дана норма права на практиці буквально як викладена, не застосовується, з огляду на те, що рішення по суті судом не приймалося, вирішувалося лише питання відкриття провадження.
Так як можливість участі судді у справі, коли ним виказана думка щодо відповідності апеляційної скарги вимогам закону, саме нормою права чітко не визначено, навпаки, у частині третій статті 37 наголошено, що суддя не може брати участь у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції, а в частині першій для суду першої інстанції конкретизовано, що такою ухвалою є ухвала про закриття провадження у справі.
У зв`язку з тим, що підхід до застосування даної норми права не є однозначним, судді Дьомич Л.М., Письменний О.А., враховуючи неможливість застосування ст. 37 ЦПК до автоматичного розподілу справи між суддями, а також здійснений ним висновок, правова позиція щодо відповідності апеляційної скарги вимогам закону, на стадії вирішення відкриття провадження, вважають, що наявні підстави для самовідводу.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Самовідвід головуючим суддею заявляється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.
Так, згідно з роз`ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
У своїй Рекомендації № R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (Принцип I(2)(d) Комітет Міністрів Ради Європи визначив, що судді повинні мати необмежену свободу вирішувати справи безсторонньо, у відповідності із своїм сумлінням та тлумаченням фактів згідно з чинними правовими нормами.
Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів(пункт 1.1).
Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб`єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об`єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Принцип поведінки судді, відповідно до яких кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, з метою виключення будь-яких сумнівів в об`єктивності розгляду справи та реалізації права учасників судового розгляду на справедливий розгляд справи безстороннім судом, забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи відповідно до вимог Закону, відображений також у Бангалорських принципах поведінки судді.
Необхідно врахувати, що положеннями антикорупційного законодавства визначено два види конфлікту інтересів: потенціальний та реальний, складовими яких є приватний інтерес.
Приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, утому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими стосунками з фізичними чи юридичними особами.
Наявність чи відсутність приватного інтересу визначається на момент розгляду справи і залежить від особистісних стосунків судді з певною особою, яка є учасником судового провадження. Суддя самостійно аналізує наявність чи відсутність приватного інтересу в кожній конкретній справі і в подальшому обирає процесуальний спосіб врегулювання конфлікту інтересів (самовідвід, розкриття інформації).
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 37, 40 ЦПК України , -
П О С Т А Н О В И В :
Заяви суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А. про самовідвід від розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 13 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про поновлення на роботі - задовольнити.
Відвести суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А. від розгляду цивільної справи (ЄУН , 404/10205/25 номер провадження: 22-ц/4809/2278/26).
У відповідності до статті 33 ЦПК України справу передати для повторного автоматизованого розподілу для визначення складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.М.Дьомич
Судді С.М. Єгорова
О.А. Письменний