ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141043837

Озвучення тимчасово недоступне

справа № 756/1490/24 головуючий у суді І інстанції Тиха О.О.

провадження № 22-ц/824/15504/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

**П О С Т А Н О В А**

**Іменем України**

****28 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

**Головуючого судді Фінагеєва В.О.,**

**суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,**

****за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА\_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Тихої О.О., у м. Києві, повний текст рішення виготовлений 07 липня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА\_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА\_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА\_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРК ЛАБ» про захист авторських прав, -

**В С Т А Н О В И В:**

****У лютому 2024 року ОСОБА\_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила суд:

припинити використання та копіювання контенту автора ОСОБА\_1 , який використовується у комерційних цілях, що вважається плагіатом;

зобов\`язати відповідачів протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили за власний рахунок опублікувати у газетах «Урядовий кур\`єр» та «Юридична газета» дані про допущені відповідачами порушення авторських прав позивача, шляхом розміщення відповідного тексту;

стягнути пропорційно з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.;

стягнути пропорційно з відповідачів на її користь компенсацію у вигляді разової виплати, як один із механізмів захисту прав автора та види відповідальності, визначені статтями 53-58 Закону України «Про авторське право і суміжні права», у розмірі 605 600,00 грн.;

розглянути питання накладення штрафу в розмірі 10% суми, яка потенційно може бути присуджена судом на користь позивача, до державного бюджету в порядку частини четвертої статті 55 Закону України «Про авторське права і суміжні права».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є автором контенту, який розміщується на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_4» у соціальній мережі «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_20. Позивач займається підприємницькою діяльністю на території Польщі, надаючи бухгалтерські та юридичні послуги для українців у Польщі. Протягом майже двох років активно веде сторінку у соціальній мережі «Instagram» і для реклами своїх послуг публікує дописи на своїй сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_4», які є об\`єктами інтелектуальної власності у розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права». На сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_6» у соціальній мережі «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_1 /, що належить відповідачам, позивачем був виявлений контент у вигляді дописів, який порушує її права автора. Позивач виявила, що відповідачі використали дописи з її сторінки для просування власної сторінки «ІНФОРМАЦІЯ\_6» у соціальній мережі «Instagram», здійснивши повне або часткове копіювання та заміщення схожих за значенням слів на їх синоніми, при цьому не змінюючи контекст дописів і не додаючи новизни творам. Порушення авторських прав позивача полягає у плагіаті, тобто використанні відповідачами у своїх дописах тексту з дописів позивача, як автора контенту, що був розміщений раніше на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_4», який був частково видозмінений. Так, у дописі на сторінці відповідачів «ІНФОРМАЦІЯ\_6» у соціальній мережі «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_2 використано у частково видозміненому вигляді допис зі сторінки позивача під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_3 », розміщений на сторінці в соціальній мережі Instagram в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_5 у дописі на сторінці відповідачів « ІНФОРМАЦІЯ\_6 » у соціальній мережі «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_7 використано у частково видозміненому вигляді допис зі сторінки позивача під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_8 », розміщений на сторінці в соціальній мережі Instagram в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_9 у дописі на сторінці відповідачів « ІНФОРМАЦІЯ\_6 » у соціальній мережі «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_10 використано у частково видозміненому вигляді допис зі сторінки позивача під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_11 », розміщений на сторінці в соціальній мережі Instagram в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_12 у дописі на сторінці відповідачів « ІНФОРМАЦІЯ\_6 » у соціальній мережі «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_13 використано у частково видозміненому вигляді допис зі сторінки позивача під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_14 », розміщений на сторінці в соціальній мережі Instagram в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_15 у дописі на сторінці відповідачів « ІНФОРМАЦІЯ\_6 » у соціальній мережі «Instagram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_16 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_7 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА\_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА\_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА\_1 посилається на аналогічні обставини викладені нею у позовній заяві та вказує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції базується на викривленому розумінні суті авторського права, ігноруванні технологічних та електронних доказів, без критичному ставленні до дефектного висновку експертизи та заохоченні недобросовісної поведінки відповідачів, які знищили деякі докази під час процесу.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА\_2 та ФОП ОСОБА\_3 , зазначають, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що скарга не може бути задоволена, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з\`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_4» у соціальній мережі Instagram за посиланням розміщені чотири дописи з наступними заголовками: « ІНФОРМАЦІЯ\_11 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_12 ), опублікований ІНФОРМАЦІЯ\_28; « ІНФОРМАЦІЯ\_14 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_15 ), опублікований ІНФОРМАЦІЯ\_29; « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_5 ), опублікований ІНФОРМАЦІЯ\_28); « ІНФОРМАЦІЯ\_17 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_9 ), опублікований

ІНФОРМАЦІЯ\_18 допис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_7 , яке зазначене у позові, на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ\_4 » відсутній.

Позивачем на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_6» у соціальній мережі Instagram за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_1 був виявлений контент у вигляді дописів за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ\_2 ; ІНФОРМАЦІЯ\_7 ; ІНФОРМАЦІЯ\_19; ІНФОРМАЦІЯ\_10 ІНФОРМАЦІЯ\_13 , у яких, як стверджує позивач, використано дописи з її сторінки шляхом повного або часткового копіювання та заміщення схожих за значенням слів на їх синоніми, при цьому не змінюючи контекст дописів і не додаючи новизни творам, тобто виявлений плагіат її творів, що є порушенням її авторських прав.

Позивач стверджує, що є автором вищевказаних дописів на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ\_4 » у соціальній мережі Instagram за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_20 , а також те, що сторінка «ІНФОРМАЦІЯ\_6» у соціальній мережі Instagram за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_1 належить відповідачам.

22 грудня 2023 року позивач звернулася з електронним листом на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ\_21 про припинення порушення авторських прав.

Того ж дня у відповідь отримала електронний лист з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ\_21 від ОСОБА\_4 , у якому позивач повідомлялася про відсутність плагіату у дописах, розміщених на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_6» у соціальній мережі Instagram, а також про те, що посилання позивача на схожість контенту ґрунтується на її суб\`єктивній думці. У листі, крім іншого, зазначено, що весь контент на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ\_6» є унікальним та оригінальним, «ІНФОРМАЦІЯ\_6» не копіює і не використовує чужий контент. Теми та ідеї не підлягають захисту авторським правом, так само як і вимоги законодавства, що описані в дописах «ІНФОРМАЦІЯ\_6».

22 грудня 2023 року позивачем електронним листом на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ\_22 , ІНФОРМАЦІЯ\_23 , ІНФОРМАЦІЯ\_21 надіслано досудову претензію про припинення порушення авторських прав.

Відповіді на вказану досудову претензію позивачу не надходило.

Позивачем також надано диск із записом її відеозвернення до авторів аккаунту ІНФОРМАЦІЯ\_30 щодо припинення копіювання її творів.

Згідно з довідкою від 06 вересня 2024 року психолога-консультанта ОСОБА\_5 позивач ОСОБА\_1 у січні 2024 року звернулася за психологічною допомогою через негативний емоційний стан, пов\`язаний з порушенням її авторських прав та ділової репутації, станом на вересень 2024 року консультації продовжувалися.

Згідно з висновком судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19-24/70475-ІВ від 15.05.2025 за результатами проведеної у справі судової експертизи об\`єктів інтелектуальної власності допис під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_24 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_20 або його частина, яка може використовуватися самостійно; допис під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_8 », розміщений на сторінці в соціальній мережі Instagram в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_20 або його частина, яка може використовуватися самостійно; допис під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_11 », розміщений на сторінці в соціальній мережі Instagram в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_20 або його частина, яка може використовуватися самостійно; допис під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_25 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ\_20 або його частина, яка може використовуватися самостійно, є результатами творчої праці згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи.

При цьому у дослідницькій частині висновку експертом зазначено, що створення, інформаційне наповнення з подальшим просуванням постів, зокрема у мережі Instagram, з певною метою потребують, зокрема, розумової енергії, а отже такий вид діяльності передбачає фізичну, розумову, інтелектуальну працю. Саме за рахунок останньої можуть створюватися з подальшим втіленням певні поняття та блага. Вказані дописи містять тексти, що складаються з декількох інформаційних, мають чітку внутрішню структуру, частини яких можуть використовуватися самостійно, зміст яких поєднаний конкретною темою, розташовані у логічні послідовності, яка вже передбачає розумову діяльність, направлену на роботу інтелектульного та творчого потенціалу, яким є кінцевий продукт інтелектуальної творчої праці - текст посту.

Також експертом зроблені висновки про те, що зазначені дописи є літературними публіцистичними творами, мають творчий характер та є результатами творчої діяльності, виражені у конкретній матеріальній формі з розташуванням у соціальній мережі Instagram, що вже може сприяти відтворенню такого твору, а отже містять у собі ознаки об\`єкта авторського права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено порушень авторських прав позивача з боку відповідачів, інші позовні вимоги задоволенню не підлягають як похідні.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 424, пункту 1 частини 1 статті 440 ЦК України право на використання об\`єкта інтелектуальної власності (твору) є майновим правом інтелектуальної власності.

За частинами 3-4 статті 426 ЦК України використання об\`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об\`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об\`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Згідно зі статтею 441 ЦК України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

За статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється виключно з дозволу суб\`єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом.

Згідно зі статтею 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 1 та 3 статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об\`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв\`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 статті 89 ЦПК України).

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, установлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими шляхами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, які спричинило це порушення.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» право авторів аудіовізуального твору на справедливу винагороду, здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом авторського права або суміжних прав, а також права особливого роду (sui generis) у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції мають право звертатися: 1) суб\`єкти авторського права або суб\`єкти суміжних прав для захисту свого авторського права або суміжних прав; 2) особи, яким надано виключне право на використання об\`єктів авторського права та/або об\`єктів суміжних прав та/або які мають право на отримання частки винагороди за використання об\`єктів авторського права та/або об\`єктів суміжних прав, для захисту своїх прав та/або охоронюваних законом інтересів у межах договору із суб\`єктом авторського права або суб\`єктом суміжних прав від протиправних посягань будь-якої третьої особи на права такого ліцензіата або права отримувача частки зазначеної винагороди; 3) організації колективного управління відповідно до доручення правовласників-контрагентів з добровільного колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» з урахуванням сфери їх діяльності, зазначеної в реєстрі організацій колективного управління; 4) акредитовані організації колективного управління з урахуванням сфери їх акредитації, зазначеної в реєстрі організацій колективного управління; 5) особи, яким належить право особливого роду (sui generis).

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, мають право звертатися за захистом авторського права та/або суміжних прав до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про: 1) визнання авторського права або суміжних прав; 2) відновлення становища, яке існувало до порушення; 3) припинення та/або заборону вчиняти дії, що порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; 4) стягнення винагороди, передбаченої законодавством про авторське право і суміжні права; 5) відшкодування моральної шкоди; 6) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права або суміжних прав, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або суміжних прав, або стягнення компенсації; 7) припинення підготовчих дій до порушення авторського права та/або суміжних прав, у тому числі шляхом призупинення митних процедур, якщо є підстави вважати, що на митну територію України чи з митної території України можуть бути пропущені піратські примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технологічного засобу захисту об\`єктів авторського права та/або об\`єктів суміжних прав тощо; 8) опублікування за рахунок порушника в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та/або суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; 9) вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов\`язаних із захистом авторського права та/або суміжних прав.

Аналіз наведених норм статей 16 та 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» дає підстави для висновку про те, що до порушення авторського права і суміжних прав віднесено, зокрема, дії з використання об\`єктів авторського права та власник авторського права має право вимагати припинення порушень і відшкодування шкоди, проте при реалізації права на захист заінтересована особа в межах, установлених законом, самостійно обирає способи, за допомогою яких вона прагне захистити порушені права, виходячи з правової природи порушеного права, сутності його порушення, доцільності застосування певного способу захисту.

З огляду на приписи цивільного процесуального законодавства позивач повинен довести належність їй авторського права, а також використання об\`єктів даних прав відповідачами, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв\`язок між завданою шкодою та діями відповідачів.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що у спорах про захист авторського права не є достатнім загальне посилання на використання твору. Суд має встановити конкретні форму та спосіб використання кожного об\`єкта авторського права, а обов\`язок доведення відповідних обставин покладається на позивача (наприклад, див. постанови Верховного Суду

від 30 квітня 2020 року у справі № 921/441/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/10951/17).

У цій справі позивач, заявляючи вимогу про припинення використання та копіювання контенту автора ОСОБА\_1 , який використовується у комерційних цілях, що вважається плагіатом, повинна була довести належними та допустимими доказами, що відповідачі вчиняли щодо спірних дописів конкретні дії, які за своїм характером є плагіатом, переробкою, тобто створенням на основі відповідних дописів іншого результату із внесенням до нього змін.

Проте, із досліджених судами доказів не встановлено, що відповідачі здійснили переробку спірних дописів чи плагіат.

Так, виходячи із дослідженого судом висновку експерта можливо встановити, що вказані дописи містять схожість, яка встановлена в цілому - за темою, що висвітлена у текстах дописів. Крім того, збіг стосується назви країни - Польща, спостерігається у скороченнях слів та абревіатурах, зокрема, що використовуються в державних установах даної країни, а також у світі в цілому при висвітленні певних напрямків відносин, як то: PL - (Polska) - скорочене позначення назви, коду мови, країни; ЄС/EU - код Європейського союзу; PESEL - універсальна електронна система реєстрації населення, 11-значний цифровий символ, що ідентифікує фізичну особу на території Польщі, та ін. Також у порівнювальних дописах спостерігається схожість за синонімічним змістом, стосуються схожого регламенту та опису процедур, закріплених у конкретній країні ЄС - Польщі, що присутні під конкретними заголовками, темами, які розкривають схожі ідеї, думки, що часто зустрічаються при висвітленні питань за відповідною тематикою, зокрема, у соцмережах.

При цьому, у висновку зазначено, що при вказаній схожості, яка сформована за рахунок висвітлення фактів, форма вираження досліджуваних дописів, викладення матеріалу, їх формулювань - є різними. Тексти у дописах мають різницю у мовному оформленні, стилі викладення (індивідуальному способі подання думок), логіці побудови речень, лексиці, зокрема, наявності використання метафори (наприклад - зі словом іншомовного походження у дописі в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_30 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ\_26 » - « ІНФОРМАЦІЯ\_27 », яка відсутня у дописі в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ\_31»; елементах композиції (структурі, подачі, побудові творів). З урахуванням викладеного експертом зроблений висновок про відсутність схожості за так званими юридично значущими елементами, у зв\`язку з чим у порівнюваних дописах спостерігаються різні за зовнішньою формою тексти. Дописи в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_30 не є переробкою дописів в акаунті ІНФОРМАЦІЯ\_4.

Відтак встановлення факту одного способу використання твору не може автоматично свідчити про вчинення іншого способу його використання - переробки.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2026 року у справі № 645/250/20.

Оскільки із встановлених судами обставин не вбачається факт здійснення відповідачами переробки спірних дописів, плагіату - відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов\`язання відповідачів припинити неправомірне використання та копіювання контенту автора ОСОБА\_1 , який використовується у комерційних цілях, що вважається плагіатом.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача про доведення плагіату та те, що техпідтримкою соціальної мережі Instagram за порушення авторських прав був видалений допис з акаунту ІНФОРМАЦІЯ\_30 за її скаргою є безпідставним, оскільки з наданого позивачем скріншоту (т. 1 а.с 161) неможливо встановити ані зміст видаленого допису, ані акаунту, на якому він був розміщений. У позові лише зазначене посилання на допис, який видалений.

Відтак апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачами авторських прав позивача.

Стверджуючи про наявність плагіату на сторінках відповідачів, позивач не звернула увагу, що її суб\`єктивна думка про наявність такого порушення має бути доведена шляхом подачі суду доказів, які підтверджують її позицію.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов\`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

З огляду на те, що позивачем не доведено порушення її прав відповідачами, відсутні підстави для стягнення компенсації згідно пункту 4 частини 3 статті 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду, а зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх».

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з\`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

**П О С Т А Н О В И В:**

****Апеляційну скаргу ОСОБА\_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2026 року.

**Головуючий Фінагеєв В.О.**

**Судді Кашперська Т.Ц.**

****Яворський М.А.