ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"29" жовтня 2026 р. справа № 300/7049/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська (код ЄДРПОУ 03530483, вул. Мулика, 9, м. Івано-Франківськ, 76000) в інтересах держави в особі Івано-Франківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 44000350, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про зобов`язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В:
Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської районної державної адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:
зобов`язати власників пам`ятки за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укласти з Івано-Франківською районною державною адміністрацією укласти охоронні договори на належні їм частини об`єкта культурної спадщини – пам`ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Валова, 10 на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
27.10.2026 судом зареєстровано клопотання ОСОБА_3 про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання мотивоване тим, що розгляд даної справи в порядку письмового провадження без виклику сторін таким, що унеможливить повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин, а також порушить принцип змагальності сторін (а.с. 77-78).
Суд, розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проаналізувавши зміст позовних вимог, заявлених до відповідачів, попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі як станом на день вирішення питання про відкриття провадження у справі, так і станом на 29.10.2026 (день розгляду клопотання відповідача по суті) не вимагає переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Так, у відповідності до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до частини 2 статі 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
В свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зауважує, що дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того, оцінюючи аргументи заявника, суд виходить із того, що подане клопотання не містить належних підстав, мотивованого та правового обґрунтування, із посиланням на фактичні обставини справи, котрі об`єктивно б свідчили про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та, як наслідок, про неможливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Водночас, суд зауважує, що частинами 1 і 2 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
При цьому, суд відхиляє доводи заявника про те, що в межах цієї справи можливо буде необхідність у витребуванні документів, а це, в свою чергу, об`єктивно неможливо зробити у спрощеному письмовому провадженні.
Так, суд після отримання заяв по суті та оцінки наявних матеріалів справи, може витребувати необхідні документи як з власної ініціативи, так і з ініціативи учасників справи.
Тому, у випадку необхідності з`ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.
Також суд звертає увагу, що законодавство надає можливість всім без винятку учасникам справи надавати суду свої пояснення щодо предмета спору, а також відповідні докази на підтвердження та обґрунтування відповідних доводів та міркувань. В цьому, в тому числі, проявляється принцип змагальності, а тому суд відхиляє доводи заявника про те, що письмове провадження без виклику сторін нівелює дію принципу змагальності у даній справі.
Отже, суд констатує, що принцип змагальності забезпечений і закріплений на законодавчому рівні у всіх видах адміністративного судочинства, в тому числі у справах, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_3 , що в разі, якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд вправі з власних переконань здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.
Враховуючи категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, а тому клопотання ОСОБА_3 про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статями 12, 241-243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд, -
У Х В А Л И В:
клопотання Івано-Франківської митниці про розгляд адміністративної справи №300/6923/26 за правилами загального позовного провадження – залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.