ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
"28" жовтня 2026 р. Справа№ 910/10904/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи згідно протоколу судового засідання від 28.10.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026
в межах розгляду апеляційної скарги Політичної партії "Європейська Солідарність"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 року (повний текст ухвали складено 03.03.2026 року)
за заявою Політичної партії "Європейська Солідарність"
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
у справі №910/10904/23 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"
до Політичної партії "Європейська Солідарність"
про виселення з орендованого майна
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10904/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» до Політичної партії «Європейська Солідарність» про виселення з орендованого майна. Політичну партію «Європейська Солідарність» виселено з нежитлових приміщень загальною площею 1674,27 кв. м, розташованих на першому поверсі будівлі (літ. «Н») за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 залишено без змін. На виконання рішення 05.05.2025 видано відповідний наказ.
17.02.2026 Політична партія «Європейська Солідарність» звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу від 05.05.2025 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на добровільне виконання рішення про виселення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у задоволенні цієї заяви відмовлено. Не погодившись із зазначеною ухвалою, Політична партія «Європейська Солідарність» подала апеляційну скаргу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 апеляційну скаргу Політичної партії «Європейська Солідарність» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким наказ Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі № 910/10904/23 визнано таким, що не підлягає виконанню.
18.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови від 21.05.2026 за нововиявленими обставинами. Заявник просить задовольнити заяву, скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Політичної партії «Європейська Солідарність» щодо наказу від 05.05.2025.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 у справі № 910/1184/26 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Підприємство «Київ», оформлені протоколом № 04/09/23 від 04.09.2023, та нову редакцію статуту товариства, затверджену цими рішеннями. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 це рішення залишено без змін.
Заявник посилається на те, що недійсність зазначених корпоративних актів впливає на повноваження Бурмаки С. В., який підписав від імені товариства документи від 16.01.2026, покладені в основу постанови від 21.05.2026.
Товариство також зазначає, що виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, а визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, завершує вирішення питання виконання. З огляду на це заявник вважає постанову від 21.05.2026 судовим актом, який може бути переглянутий за нововиявленими обставинами, та посилається на частину четверту статті 321 Господарського процесуального кодексу України щодо компетенції апеляційного суду переглянути власну постанову.
За результатами автоматизованого розподілу від 18.08.2026 заяву передано колегії суддів у складі Спаських Н. М., Сибіги О. М., Яценко О. М.
Ухвалою від 24.08.2026 заяву цих суддів про самовідвід задоволено.
Відповідно до протоколу передачі від 27.08.2026 заяву передано колегії суддів у складі Суліма В. В., Гаврилюка О. М., Ткаченка Б. О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 відкрито провадження за заявою ТОВ «Підприємство «Київ» про перегляд постанови від 21.05.2026 за нововиявленими обставинами.
У письмових запереченнях від 08.09.2026 Політична партія «Європейська Солідарність» просить відмовити в задоволенні заяви та залишити постанову від 21.05.2026 в силі.
Ухвалою від 23.09.2026 задоволено заяву суддів Суліма В. В., Гаврилюка О. М., Ткаченка Б. О. про самовідвід.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу від 24.09.2026 справу передано колегії суддів у складі головуючого судді Андрієнка В. В., суддів Буравльова С. І., Шапрана В. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 заяву прийнято до розгляду визначеним складом суду та призначено судове засідання на 28.10.2026.
Дослідивши матеріали заяви та справи, колегія суддів відзначає наступне.
Правовідносини між сторонами виникли з договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019, за яким ТОВ «Підприємство «Київ» виступало орендодавцем, а Політична партія «Європейська Солідарність» - орендарем. Предметом договору були нежитлові приміщення загальною площею 1674,27 кв. м на першому поверсі будівлі (літ. «Н») на вул. Лаврській, 16 у м. Києві.
Спір у даній справі стосувався обов`язку орендаря звільнити приміщення внаслідок односторонньої відмови орендодавця від договору через несплату орендної плати. Цей спір вирішено рішенням від 17.09.2024, яке набрало законної сили та стало підставою для видачі наказу від 05.05.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, після вирішення спору у судовому порядку між сторонами виникли розбіжності щодо виконання рішення. На підтвердження виконання партія подала акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 16.01.2026 та посилалася на укладення того самого дня нового договору оренди № 01/01-2026. Від імені товариства ці документи підписані Бурмакою С. В. Товариство заперечувало його повноваження, належність оформлення повернення приміщень та правові наслідки відповідних документів.
Саме питання про наявність підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, було предметом розгляду, за результатами якого ухвалено постанову від 21.05.2026. Ця постанова не вирішувала первісну вимогу про виселення заново та не скасовувала рішення від 17.09.2024. Її процесуальне призначення полягало у вирішенні питання виконання вже ухваленого рішення за правилами статті 328 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, предметом звернення є перегляд судового акта щодо виконуваності наказу, а не рішення, яким вирішено позов про виселення. Саме з урахуванням цього предмета суд має перевірити наявність передумов для застосування процедури перегляду за нововиявленими обставинами.
Частина перша статті 320 Господарського процесуального кодексу України пов`язує можливість перегляду рішень, постанов та ухвал у позовному провадженні за нововиявленими або виключними обставинами з двома вимогами: відповідним судовим актом має бути закінчено розгляд справи і він має набрати законної сили. Набрання актом законної сили саме по собі не є достатньою передумовою для його перегляду в порядку цієї глави Кодексу.
Таким чином, першочерговим процесуальним питанням є належність постанови, про перегляд якої подано заяву, до визначеного частиною першою статті 320 Господарського процесуального кодексу України кола судових актів. Відсутність цієї передумови виключає здійснення перегляду.
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 08.01.2024 у справі № 902/12/23 (пункти 4.2- 4.6) зазначив, що обмеження частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України поширюється також на постанови апеляційного суду, ухвалені за результатами перегляду ухвал, якими не закінчено розгляд справи. За висновком Суду, провадження з перегляду такого акта, відкрите помилково, підлягає закриттю.
Такий підхід до визначення допустимого об`єкта перегляду застосовано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду і в постанові від 15.03.2024 у справі № 914/2070/23, у якій перевірялася відмова у відкритті провадження з перегляду апеляційної постанови щодо ухвали про призначення експертизи та зупинення провадження. Процесуальна форма апеляційної постанови не усуває вимоги про закінчення розгляду справи.
У постанові від 21.10.2024 у справі № 910/13972/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала про видачу дубліката наказу не належить до актів, якими закінчено розгляд справи, та не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Хоча предметом тієї справи було інше питання виконання, цей висновок підтверджує необхідність відмежовувати вирішення процесуального питання щодо виконавчого документа від закінчення розгляду справи в розумінні частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин першої та другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може визнати його таким, що не підлягає виконанню. У межах цієї процедури вирішується питання щодо виконавчого документа, зокрема у зв`язку з припиненням обов`язку боржника або добровільним виконанням. Повторного вирішення первісного позову ця процедура не передбачає.
Крім того, у пункті 55 постанови від 08.09.2025 у справі № 908/54/23 (908/930/23) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визначив розгляд заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як вирішення процесуального питання, пов`язаного з виконанням судового рішення. Розгляд такої заяви за статтею 328 Господарського процесуального кодексу України не є окремим видом судового провадження. Цей висновок враховується колегією саме для з`ясування процесуальної природи постанови від 21.05.2026.
Безпосередньо щодо апеляційної постанови, ухваленої за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, такий самий процесуальний підхід відображено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 23.04.2025 у справі № 2-664/11: цей акт не є рішенням, яким закінчено розгляд справи, а помилково відкрите провадження з його перегляду підлягає закриттю. Цей висновок щодо процесуальної природи акта узгоджується з наведеними висновками Касаційного господарського суду. У цій справі суд застосовує приписи частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Застосовуючи наведені приписи та правові висновки до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що ухвала від 26.02.2026 та постанова від 21.05.2026 стосувалися виключно заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Ними вирішено процесуальне питання, яке виникло після завершення розгляду спору про виселення. Завершення розгляду цієї заяви не змінює предмета відповідних судових актів і не надає їм ознак рішення, постанови чи ухвали, якими закінчено розгляд справи, у значенні частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/10904/23 не є належним об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами. Провадження за заявою ТОВ «Підприємство «Київ» від 18.08.2026 підлягає закриттю. Ухвала від 27.08.2026 про відкриття провадження не усуває передбаченого законом обмеження та не створює повноваження переглянути акт, який не відповідає вимогам частини першої статті 320 цього Кодексу.
Оцінюючи з огляду на наведений висновок доводи заявника, колегія суддів зазначає таке.
Посилання товариства на обов`язковість виконання судового рішення та на виконання як складову права на судовий захист не спростовує наведеного висновку. Ці гарантії стосуються дієвості судового захисту, проте не встановлюють можливості застосувати кожну передбачену процесуальним законом процедуру перегляду до будь-якого судового акта. Порядок перегляду за нововиявленими обставинами має визначений законом предмет, який не може бути розширений ототожненням завершення вирішення питання виконання із закінченням розгляду справи.
Колегія суддві відзначає, що хоча постанова від 21.05.2026 має істотні наслідки для можливості примусового виконання наказу, значення цих наслідків для учасників не змінює процесуальної природи постанови. Вона ухвалена за результатами перегляду ухвали щодо застосування статті 328 Господарського процесуального кодексу України, а не внаслідок нового вирішення первісного позову.
Довід про те, що апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду та ухвалив власне рішення, також не є достатнім для застосування процедури перегляду. Частина четверта статті 321 Господарського процесуального кодексу України визначає компетентний суд у разі допустимості такого перегляду. Вона має застосовуватися у взаємозв`язку з частиною першою статті 320 цього Кодексу і не розширює кола судових актів, які можуть бути переглянуті.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження за заявою ТОВ «Підприємство «Київ» від 18.08.2026 підлягає закриттю, без вирішення її доводів по суті.
Керуючись статтями 232, 234, 235, частиною першою статті 320, статтями 323, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/10904/23.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у порядку та з обчисленням строку, передбаченими статтями 288- 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складеноно 29.10.2026
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран