Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, [email protected], ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
28 жовтня 2026 р. справа № 200/10293/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши звіт щодо виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 4456,83 грн. в місяць у загальній сумі 258 496,14 грн., відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4456,83 грн. в місяць у загальній сумі 258 496,14 гривень (двісті п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 14 копійок) за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.03.2023 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.03.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки та допомоги по вагітності та пологам за 2023 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 – задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі № 200/10293/25 – змінено.
Абзац четвертий та п`ятий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 викласти в наступній редакції:
«Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 1 735,62 грн. в місяць, відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 1 735,62 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.»
Абзац сьомий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 викладено в наступній редакції:
«Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.03.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки та допомоги по вагітності та пологам за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, додаткової відпустки учасника бойових дій, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум.»
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026року у справі № 200/10293/25 – скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2018-2022 роки з урахуванням сум винагороди АТО/ООС, включення до складу грошового забезпечення сум індексації-різниці при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, додаткової відпустки учасника бойових дій, розміру допомоги по вагітності та пологам.
Ухвалено нове рішення у цій частині.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні розміру допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки сум додаткової винагороди АТО/ООС, передбаченої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.03.2016 №188 № Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду».
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплати ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2018-2022 роки з урахуванням сум винагороди АТО/ООС, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 перерахувати і виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані нею дні оплачуваної основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», при обчисленні розміру допомоги по вагітності та пологам.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 перерахувати і виплати ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологам з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»,, з урахуванням раніше виплачених сум.
Від представника позивача 11.06.2026 надійшла до суду заява в порядку ст. 382 КАС, в якій заявник просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 протягом десяти днів з дня отримання відповідної ухвали подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026, постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/10293/25.
В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 200/10293/25 відповідачем здійснено нарахування та виплату окремих сум грошового забезпечення та інших належних позивачу виплат. Разом із тим представник позивача зазначає, що відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2026 № 09/12290-26 та доданих до неї довідок-розрахунків неможливо встановити правильність та повноту виконання рішення суду в частині нарахування і виплати грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій, а також допомоги по вагітності та пологах. Представник позивача зазначив, що позивачу були виплачені на виконання рішення суду відповідні виплати, присуджені судовим рішенням, однак такі виплати були здійснені в меншому розмірі. За доводами заявника, надані відповідачем розрахунки не містять достатнього обґрунтування проведених нарахувань, не розкривають порядок визначення сум до виплати та не дають можливості перевірити їх відповідність резолютивній частині судових рішень. У зв`язку з цим позивач вважає, що рішення суду виконано не в повному обсязі та просить встановити судовий контроль за його виконанням.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України. Витребувано від Військової частини НОМЕР_2 інформацію щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі №200/10293/25. Витребувані докази зобов`язано надати до суду протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідач 19.06.2026 подав до суду додаткові пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, посилаючись на повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 200/10293/25. Відповідач зазначив, що на виконання судового рішення після надходження відповідного фінансування та після утримання відповідних податків та зборів позивачу виплачено 139 085,08 грн індексації грошового забезпечення, 221 094,15 грн перерахованого грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги по вагітності та пологах та грошової компенсації за невикористані дні відпусток, а також 25 044,16 грн допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки з урахуванням винагороди АТО/ООС та компенсації за невикористані дні відпусток з урахуванням сум індексації. На підтвердження виконання рішення суду відповідач послався на довідки-розрахунки та платіжні інструкції, додані до пояснень. Крім того, відповідач зазначив, що перерахунок допомоги по вагітності та пологах здійснено без врахування індексації грошового забезпечення, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік. У зв`язку з цим при проведенні відповідного розрахунку показник індексації становив 0,00 грн. За доводами відповідача, ним належним чином виконане судове рішення в даній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 протягом 90 днів із дня отримання копії цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі №520/10293/25.
06.10.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про прийняття звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 200/10293/25 з урахуванням змін, внесених постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026.
У поданому звіті відповідач зазначив, що судове рішення виконано в повному обсязі 24.06.2026 шляхом проведення відповідних перерахунків та виплати позивачці належних сум грошового забезпечення та інших виплат. На підтвердження виконання судового рішення відповідач послався на довідки-розрахунки та платіжні інструкції, відповідно до яких позивачці здійснено виплати індексації грошового забезпечення, перерахованого грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпусток та інших присуджених виплат. У зв`язку з цим відповідач просить прийняти звіт про виконання судового рішення.
Представником позивачки подано заперечення на звіт Військової частини НОМЕР_2 , у яких зазначено, що надані відповідачем документи підтверджують здійснення окремих виплат, однак не дають можливості встановити повноту та правильність виконання всіх зобов`язань, визначених рішенням суду першої інстанції з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції.
Зокрема, позивачка звертає увагу на те, що при обчисленні компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій відповідач застосував розрахункову величину грошового забезпечення, визначену з використанням попередніх розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також не врахував у належному обсязі суми індексації грошового забезпечення, як того вимагає постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026.
Крім того, за доводами позивачки, під час перерахунку допомоги по вагітності та пологах відповідач визначив суму індексації грошового забезпечення в розмірі 0,00 грн, попри те, що судом апеляційної інстанції прямо зобов`язано здійснити відповідний перерахунок із урахуванням сум індексації грошового забезпечення. Позивачка вважає, що посилання відповідача на зупинення дії законодавства про індексацію у 2023 році саме по собі не підтверджує належного виконання зазначеного судового припису.
Також представник позивачки зазначає, що надані відповідачем розрахунки не містять достатнього обґрунтування порядку визначення сум до виплати, складових проведених нарахувань, розміру утриманих податків і зборів та сум, фактично виплачених на виконання кожного із присуджених зобов`язань.
З огляду на викладене представник позивачки вважає, що поданий звіт не підтверджує повного та належного виконання судового рішення, та просить відмовити у його прийнятті, застосувати передбачені статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України заходи судового контролю, накласти на керівника Військової частини НОМЕР_2 штраф у встановленому законом порядку та визначити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення з наданням належних і детальних розрахунків.
Також, представником позивача 20.10.2026 та 27.10.2026 подано до суду заяви про прискорення розгляду справи.
Розглянувши заяви представника позивача про прискорення розгляду справи, суд зазначає таке.
Ухвалою суду від 29.06.2026 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 протягом 90 днів із дня отримання копії цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі №200/10293/25.
Разом із тим, зазначена ухвала була оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з чим ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026 було витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу №200/10293/25 та таку справу було направлено Харківським окружним адміністративним судом до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2026 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_2 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі №200/10293/25 - залишено без змін.
Справа № 200/10293/25 була направлена Другим апеляційним адміністративним судом згідно супровідного листа від 09.10.2026. Справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 26.10.2026, що вбачається з відмітки на супровідному листі.
Отже, з огляду на викладене, заява представника позивача від 27.10.2026 про прискорення розгляду справи є необґрунтованою, оскільки розгляд питання щодо виконання судового рішення та поданого відповідачем звіту був об`єктивно ускладнений перебуванням матеріалів справи в суді апеляційної інстанції у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали від 29.06.2026. Після повернення справи до Харківського окружного адміністративного суду 26.10.2026 суд має можливість продовжити розгляд відповідних процесуальних питань у встановленому законом порядку.
Дослідивши поданий відповідачем звіт та заперечення позивача щодо прийняття такого звіту, суд зазначає таке.
Суд вирішує питання про затвердження звіту про виконання рішення суду у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що предметом судового контролю є не лише встановлення факту проведення відповідачем певних нарахувань і перерахування коштів позивачці, а й перевірка відповідності вчинених дій змісту судового рішення, яке набрало законної сили, та визначеному ним способу виконання.
Отже, виконання судового рішення передбачає не тільки здійснення виплат, а й проведення відповідних розрахунків із дотриманням усіх установлених судом умов, у тому числі щодо складових грошового забезпечення, які мають бути враховані при визначенні належних позивачці сум.
У цій справі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 відповідача прямо зобов`язано перерахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій, а також допомогу по вагітності та пологах з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.
Водночас із довідок-розрахунків, наданих Військовою частиною НОМЕР_2 , убачається, що під час визначення компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій відповідач застосував розрахункову величину грошового забезпечення, сформовану на підставі попередніх розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також обмежив урахування індексації сумою 133,23 грн.
При цьому власна довідка відповідача про перерахунок грошового забезпечення за 2023 рік містить перераховані складові грошового забезпечення, загальна сума яких без урахування індексації становить 40 015,20 грн. Позивачка, зі свого боку, наполягає на необхідності врахування при обчисленні відповідних компенсацій індексації-різниці у фіксованій величині 1 735,62 грн, визначеній постановою апеляційного суду, та вважає, що розрахункова місячна величина має становити 41 750,82 грн.
Наведені обставини свідчать про наявність невідповідності між складовими грошового забезпечення, відображеними у довідках про його перерахунок, та розрахунковою величиною, використаною відповідачем для визначення компенсації за невикористані дні відпусток.
Суд зауважує, що постановою апеляційного суду відповідача зобов`язано провести перерахунок зазначених компенсацій з урахуванням перерахованих посадових окладів, окладів за військовим званням та сум індексації грошового забезпечення. Тому виконання відповідного припису судового рішення має бути підтверджено розрахунками, які дають змогу встановити, які саме складові грошового забезпечення використані відповідачем, у яких розмірах вони враховані та яким чином визначено остаточну суму компенсації до виплати.
Надані відповідачем документи не містять достатнього обґрунтування застосування саме тих розрахункових показників, які використано при визначенні компенсації за невикористані дні відпусток, та не дають можливості зробити висновок про дотримання встановленого судом порядку перерахунку.
При цьому суд ураховує, що платіжною інструкцією № 9943 від 25.06.2026 підтверджується виплата позивачці 196,85 грн доплати за невикористані дні відпусток. Однак сам факт перерахування зазначеної суми не усуває необхідності перевірки правильності проведеного перерахунку та достатності виплаченої компенсації відповідно до судового рішення.
Крім того, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 Військову частину НОМЕР_2 зобов`язано перерахувати та виплатити позивачці допомогу по вагітності та пологах з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.
Водночас в окремій довідці-розрахунку допомоги по вагітності та пологах відповідачем зазначено суму індексації 0,00 грн та, відповідно, відсутність доплати у зв`язку з її включенням до розрахунку.
Обґрунтовуючи такий підхід, відповідач послався на зупинення у 2023 році дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Проте наведене пояснення саме по собі не підтверджує виконання конкретного припису постанови апеляційного суду, яким на відповідача покладено обов`язок здійснити відповідний перерахунок з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Суд наголошує, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, відповідно до його резолютивної частини. Відповідач не вправі самостійно змінювати встановлений судом спосіб виконання рішення або залишати окремий припис без виконання, посилаючись на власне тлумачення законодавства, якщо відповідне питання вже вирішено судом.
За таких обставин довідка, у якій розмір індексації при обчисленні допомоги по вагітності та пологах визначено як нульовий, без належного обґрунтування способу виконання постанови апеляційного суду, не може вважатися достатнім доказом повного виконання відповідного судового зобов`язання.
За розрахунком позивачки, місячна величина грошового забезпечення з урахуванням перерахованих складових та індексації-різниці становить 41 750,82 грн, а розмір допомоги за 126 календарних днів — 175 353,44 грн. При цьому, за наведеними позивачкою відомостями, первісно нарахована та виплачена допомога становила 108 397,01 грн, а додатково врахований перерахунок допомоги — 32 853,14 грн.
Суд зазначає, що наведений позивачкою розрахунок є її позицією щодо розміру невиплачених сум і підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами. Водночас відсутність у звіті належного пояснення причин визначення індексації в нульовому розмірі та відсутність деталізованого розрахунку, який давав би змогу перевірити виконання відповідного припису судового рішення, свідчать про недостатність поданих відповідачем доказів.
Водночас суд ураховує, що позивачка не заперечує факту здійснення платежів у розмірах, підтверджених платіжними документами, та не підтримує раніше наведені арифметичні претензії щодо недоплати грошового забезпечення, перерахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704, та індексації грошового забезпечення за період з 19.04.2017 по 31.12.2022.
Зокрема, перерахування 175 177,45 грн та 45 916,70 грн у сукупності підтверджує виплату 221 094,15 грн перерахованого грошового забезпечення, що відповідає сумі до виплати за відповідними довідками відповідача після врахування зазначених утримань. Так само виплата 139 085,08 грн відповідає сумі до виплати за наведеним відповідачем розрахунком індексації.
Отже, суд не вбачає підстав вважати наведені платежі такими, що самі по собі підтверджують наявність непогашеної арифметичної недоплати саме за цими двома напрямами виконання. Проте зазначене не спростовує необхідності перевірки виконання інших зобов`язань, зокрема щодо правильності обчислення компенсації за невикористані дні відпусток та допомоги по вагітності та пологах.
Суд також бере до уваги, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 уже було встановлено судовий контроль за виконанням рішення та зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 подати звіт протягом 90 днів із дня отримання її копії.
Водночас зазначена ухвала була оскаржена як позивачкою, так і відповідачем до Другого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою від 06.07.2026 апеляційним судом витребувано матеріали справи, у зв`язку з чим справа перебувала в суді апеляційної інстанції до її повернення до Харківського окружного адміністративного суду 26.10.2026.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2026 апеляційні скарги залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 — без змін.
За таких обставин суд ураховує, що розгляд питання щодо прийняття звіту та подальшого здійснення судового контролю був об`єктивно ускладнений апеляційним переглядом ухвали про встановлення судового контролю та перебуванням матеріалів справи в суді апеляційної інстанції. Після повернення справи до суду першої інстанції 26.10.2026 виникла можливість продовжити розгляд поданого звіту та заперечень представника позивачки.
Водночас, подання відповідачем звіту 06.10.2026, тобто після зазначеного в ухвалі строку, саме по собі не усуває питання про дотримання встановленого строку звітування. Однак під час вирішення питання про застосування заходів судового контролю суд має враховувати не лише формальний факт подання звіту після закінчення визначеного строку, а й конкретні обставини справи, поведінку відповідача та наявність об`єктивних причин, які могли вплинути на своєчасність виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або якщо заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для його своєчасного та повного виконання.
З урахуванням установлених обставин суд доходить висновку, що поданий Військовою частиною НОМЕР_2 звіт не може бути прийнятий, оскільки надані документи не підтверджують належного виконання всіх зобов`язань, визначених рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026.
При цьому відмова у прийнятті звіту не означає, що відповідачем взагалі не вчинялися дії на виконання судового рішення. Навпаки, платіжні документи підтверджують проведення низки виплат, а довідки-розрахунки свідчать про здійснення відповідачем певних перерахунків. Проте такі дії не усувають виявлених недоліків у частині визначення розрахункових величин компенсації за невикористані дні відпусток та врахування індексації при обчисленні допомоги по вагітності та пологах.
Відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Водночас частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено можливість зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати за наявності передбачених цією нормою підстав та відповідних доказів.
Вирішуючи питання про застосування штрафу до керівника Військової частини НОМЕР_2 , суд ураховує, що відповідач подав звіт про виконання судового рішення та долучив документи, які підтверджують здійснення перерахунків і фактичне перерахування позивачці грошових коштів. Таким чином, у цій справі наявні докази вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на виконання судового рішення, хоча надані матеріали й не підтверджують його повного виконання.
Крім того, суд бере до уваги, що ухвала від 29.06.2026, якою було встановлено судовий контроль та визначено строк подання звіту, оскаржувалася обома сторонами в апеляційному порядку. За результатами апеляційного перегляду постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2026 зазначену ухвалу залишено без змін, а матеріали справи повернуто до суду першої інстанції лише 26.10.2026.
Наведені обставини мають значення для оцінки поведінки відповідача в межах здійснення судового контролю, оскільки свідчать про наявність апеляційного провадження щодо самого процесуального рішення, яким установлено обов`язок звітувати перед судом, та об`єктивне перебування матеріалів справи поза судом першої інстанції протягом відповідного періоду.
Разом із тим суд зазначає, що сам факт апеляційного оскарження ухвали не звільняв відповідача від обов`язку виконувати судове рішення, яке набрало законної сили, та не означає автоматичного поновлення строку подання звіту. Однак зазначена обставина підлягає врахуванню під час оцінки необхідності застосування до керівника відповідача додаткового заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
Суд також ураховує, що основні недоліки, установлені під час розгляду звіту, стосуються насамперед повноти та правильності проведених розрахунків окремих виплат, а не повної відсутності дій з боку відповідача. За наявними матеріалами відповідач здійснив низку перерахунків, провів виплати та подав до суду документи на підтвердження своєї позиції щодо виконання судового рішення.
За таких обставин, з огляду на фактичне подання звіту, підтверджені документами дії відповідача з виконання судового рішення, а також перебування матеріалів справи в суді апеляційної інстанції у зв`язку з оскарженням ухвали від 29.06.2026, суд на цьому етапі не вбачає достатніх підстав для повторного застосування до керівника Військової частини НОМЕР_2 штрафу.
При цьому суд наголошує, що непризначення штрафу на цьому етапі не означає визнання судового рішення виконаним у повному обсязі, не звільняє відповідача від обов`язку усунути виявлені недоліки та не позбавляє суд можливості надалі застосувати передбачені законом заходи судового контролю в разі невиконання відповідачем установлених судом вимог.
Суд вважає, що належним і пропорційним заходом на цьому етапі є відмова у прийнятті поданого звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення з урахуванням виявлених недоліків.
Визначаючи тривалість нового строку, суд ураховує обсяг зобов`язань, покладених на відповідача судовими рішеннями, необхідність проведення повторних розрахунків, перевірки складових грошового забезпечення, визначення належних сум компенсації за невикористані дні відпусток і допомоги по вагітності та пологах, а також здійснення відповідних виплат з урахуванням раніше виплачених сум і передбачених законом утримань.
З огляду на це суд вважає обґрунтованим установити Військовій частині НОМЕР_2 новий строк тривалістю 90 днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання належного звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026.
У межах виконання цієї ухвали відповідачу належить перевірити правильність розрахунку компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій із застосуванням перерахованих складових грошового забезпечення та з урахуванням індексації грошового забезпечення відповідно до судового рішення; надати обґрунтований розрахунок допомоги по вагітності та пологах із поясненням виконання припису апеляційного суду щодо врахування індексації; визначити суми, які належать до виплати за кожним окремим зобов`язанням, із зазначенням раніше нарахованих і виплачених сум, утриманих податків і зборів та фактично перерахованих коштів.
Поданий у новий строк звіт має містити деталізовані розрахунки щодо кожного зобов`язання, покладеного на відповідача, а також належні докази фактичного виконання відповідних виплат. Якщо відповідач вважатиме неможливим застосування певної розрахункової величини або включення конкретної складової грошового забезпечення, він повинен навести чітке правове та фактичне обґрунтування своєї позиції з урахуванням змісту судових рішень, що набрали законної сили.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 200/10293/25 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026, установити відповідачу новий строк тривалістю 90 днів для подання звіту та на цьому етапі не застосовувати штраф до керівника відповідача.
Щодо заяви представника позивача стосовно стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.
Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, єдиною підставою для відшкодування судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, є задоволення судом її позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд звертає увагу на те, що розгляд питання щодо прийняття звіту Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі №200/10293/25 здійснюється в порядку судового контролю за виконанням судового рішення та не є розглядом справи по суті позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи, представником позивачки порушено питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення.
Водночас суд зазначає, що відповідно до статей 132, 139 та 143 КАС України питання розподілу судових витрат вирішується з урахуванням характеру відповідного судового провадження, результатів розгляду справи та дотримання встановленого процесуальним законом порядку подання доказів понесення таких витрат.
При цьому розгляд заяви про прийняття звіту про виконання судового рішення та вирішення питання щодо застосування заходів судового контролю не передбачають повторного вирішення спору по суті, а спрямовані на перевірку повноти та належності виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, оскільки в межах розгляду цього процесуального питання суд не вирішує спору по суті позовних вимог, а здійснює контроль за виконанням раніше ухваленого судового рішення, сам по собі результат розгляду звіту не є достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати заявлені витрати на професійну правничу допомогу.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання про стягнення з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду питання судового контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_2 від 06.10.2026 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 200/10293/25 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026, поданого на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) протягом 90 днів із дня отримання копії цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі №200/10293/25 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 28 жовтня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ