УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 127/15672/23
провадження № 51 - 4029 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2026 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2026 року,
встановив:
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2026 року, залишеним без зміни ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2026 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 186 ч.4 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 травня 2020 року й остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 9 місяців.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаних вище судових рішень у касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Захисник у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, проте, всупереч вимогам ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України, не наводить доводів на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1 цього Кодексу. Зокрема, стверджуючи про недодержання судом першої інстанції приписів ст. 94 КПК України, захисник не вказує, які саме представлені суду докази не були оцінені за правилами вказаної статті. Також не мотивує як були порушені вимоги ст. 404 ч. 3 КПК України в ході апеляційного провадження.
Водночас захисник у касаційній скарзі посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Крім того, всупереч вимогам ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано копій касаційної скарги та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не додано 2 копії скарги та 5 копій додатків).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі відповідно
до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України, особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3