Справа № 357/14536/18
1-кс/357/2322/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Білоцерківської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,
захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 від 19.10.2026, з урахуванням додаткових пояснень від 21.10.2026, про відвід судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12018110030003516 від 24.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України (справа № 357/14536/18, провадження № 1-кп/357/24/26),
У С Т А Н О В И В :
У провадженні судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 перебуває зазначене кримінальне провадження.
19.10.2026 до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Заяву мотивовано тим, що в судовому засіданні 19.10.2026 головуюча суддя відмовила в задоволенні клопотання захисника від 18.10.2026 про повернення до з`ясування обставин, призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи відеоінформації та витребування первинного джерела інформації.
За твердженням заявниці, зазначене клопотання було спрямоване на перевірку походження та автентичності відеозапису, використаного під час проведення судово-портретної експертизи. Захисник посилається на повернення первинного носія приватній особі, відсутність відомостей про технічну перевірку ідентичності копій, а також розбіжності між примірниками протоколу копіювання інформації.
Крім того, заявниця зазначає, що головуюча суддя оголосила перерву для участі прокурора в засіданні суду апеляційної інстанції, однак, на переконання захисту, фактично перерва була використана для підготовки прокурором заперечень проти клопотання захисника.
Призначення судових засідань на 16, 19 та 21 жовтня 2026 року захисник розцінює як прояв прагнення якнайшвидше завершити розгляд справи без належного врахування перешкод для її участі. При цьому вказує, що попередня тривалість провадження була зумовлена, зокрема, зверненнями сторони обвинувачення з клопотаннями про відкладення розгляду та передачу провадження до іншого суду.
21.10.2026 адвокат ОСОБА_5 подала додаткові письмові пояснення до заяви про відвід.
У цих поясненнях захисник зазначила, що після заміни судді сторона захисту наполягала на початку судового розгляду спочатку, однак суддя ОСОБА_6 прийняла рішення про продовження розгляду, посилаючись на тривалість провадження та роз`яснивши право заявляти клопотання про повторне дослідження доказів. На переконання заявниці, такий порядок суперечить вимогам ст. 319 КПК України та перешкоджає безпосередній перевірці показань свідків, які повідомляли обставини ідентифікації особи, що вчинила інкриміновані діяння.
Захисник також навела заперечення щодо достовірності ідентифікації обвинуваченого свідками, зокрема з огляду на невказання ними його зросту - 149 см; зазначила про зображення особи на відеозаписах у різному одязі за часових позначок 10:12:22 та 10:12:27; поставила під сумнів походження відеозаписів, порядок їх копіювання, обставини виявлення, пакування та збереження відбитка пальця, вилученого під час огляду місця події 24.08.2018.
Заявниця послалася на відмови в задоволенні клопотань про допит свідка ОСОБА_7 , слідчого та понятих, призначення експертизи, а також клопотань захисника ОСОБА_8 про тимчасовий доступ до оригіналів носіїв інформації, які перебували у володінні свідка ОСОБА_7 , та носіїв, пов`язаних із фіксацією оглядів місць подій на вулицях Східній і Шевченка в місті Біла Церква.
На переконання захисту, такі рішення обмежили можливість перевірити метадані, цілісність носіїв інформації та достовірність доказів обвинувачення.
Заявниця наголосила, що підставою відводу вважає сукупність послідовних процесуальних рішень, які, на її думку, систематично звужують можливості захисту перевірити докази обвинувачення та породжують об`єктивно обґрунтований сумнів у безсторонності судді. При цьому доводи захисту ґрунтуються на об`єктивному критерії безсторонності та не зводяться до твердження про особисту заінтересованість судді в результатах провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід з урахуванням додаткових письмових пояснень і просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви про відвід.
Суддя ОСОБА_6 , належним чином повідомлена про час і місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилася, пояснень щодо заявленого відводу та клопотань про відкладення розгляду не подала.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України під час розгляду відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення. Отже, надання таких пояснень є її правом, а не обов`язковою умовою вирішення заяви. За цих обставин суд визнав можливим розглянути заяву за відсутності судді ОСОБА_6 .
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід та додаткові письмові пояснення, суд дійшов таких висновків.
Право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Зазначена норма охоплює обставини, які, хоча й не передбачені іншими пунктами цієї статті, за своїм змістом можуть об`єктивно поставити під сумнів безсторонність судді.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Питання про відвід судді, який здійснює судове провадження одноособово, вирішується іншим суддею цього ж суду в порядку, встановленому ст. 81 КПК України.
У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартенко проти України» Європейський суд з прав людини розмежував суб`єктивний та об`єктивний критерії безсторонності. Суб`єктивний критерій стосується особистих переконань і поведінки судді, причому його особиста безсторонність презюмується до доведення протилежного. За об`єктивним критерієм необхідно з`ясувати, чи існують установлені факти, які можуть породжувати обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судді. Позиція заінтересованої особи має значення, однак вирішальним є те, чи можуть її побоювання вважатися об`єктивно виправданими.
Отже, відсутність відомостей про особисту заінтересованість судді сама по собі не є достатньою підставою для відхилення заяви, обґрунтованої об`єктивним критерієм безсторонності. Суд має оцінити, чи створюють наведені заявником обставини, зокрема зміст процесуальних рішень і поведінка судді, окремо та в сукупності об`єктивно виправданий сумнів у її неупередженості.
Розгляд заяви про відвід не є окремим порядком перегляду законності та обґрунтованості процесуальних рішень, ухвалених під час розгляду кримінального провадження. Водночас процесуальний характер рішення не виключає оцінки його змісту та обставин прийняття тією мірою, якою вони можуть свідчити про нерівне ставлення до сторін, наперед сформовану позицію щодо винуватості обвинуваченого або інші прояви небезсторонності.
Щодо продовження судового розгляду після заміни судді
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 головуючою у справі № 357/14536/18 визначено суддю ОСОБА_6 .
Захист пов`язує сумніви в її безсторонності з тим, що після заміни судді судовий розгляд було продовжено без повторного проведення процесуальних дій, попри відповідну позицію сторони захисту.
За загальним правилом, установленим ч. 1 ст. 319 КПК України, після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку. Прийняття рішення про відсутність необхідності розпочинати розгляд спочатку та повторно здійснювати всі або частину процесуальних дій допускається за умов, визначених ч. 2 цієї статті, зокрема якщо сторони кримінального провадження та потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, здійснених до заміни судді.
Тривалість провадження сама по собі не замінює передбачених законом умов. Так само роз`яснення права надалі заявляти клопотання про повторне дослідження окремих доказів не підміняє дотримання встановленого законом порядку продовження розгляду після заміни судді.
Тому суд не відхиляє наведений довід лише з посиланням на тривалість кримінального провадження та не визнає з цієї причини правильним оспорюване процесуальне рішення.
Разом із тим питання про дотримання ст. 319 КПК України та питання про наявність підстав для відводу мають різний предмет перевірки. Можливе порушення процесуального порядку не означає автоматично небезсторонності судді. Для вирішення заяви про відвід необхідно оцінити, чи свідчать зміст відповідного рішення та обставини його прийняття про надання переваги стороні обвинувачення, наперед сформовану оцінку доказів або інший прояв упередженості.
У цій частині доводи заявниці стосуються передусім застосованого порядку продовження судового розгляду та його можливих наслідків для безпосередності дослідження доказів. Однак із наведеного не випливає, що суддя сформувала остаточну позицію щодо винуватості ОСОБА_4 або наперед визначила достовірність показань свідків.
Відмова у відводі не є висновком про дотримання вимог ст. 319 КПК України та не позбавляє сторону захисту права посилатися на відповідне порушення під час оскарження судового рішення, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження.
Щодо відмови в поверненні до з`ясування обставин, призначенні експертизи та витребуванні первинного носія інформації
Наведені захисником заперечення щодо походження відеозаписів, ідентичності їх копій, розбіжностей між примірниками протоколу копіювання, повернення первинного носія приватній особі та зображення особи в різному одязі за близьких часових позначок стосуються перевірки доказів, на яких ґрунтується обвинувачення.
Вирішення питання про відвід не передбачає встановлення автентичності відеозаписів, наявності чи відсутності ознак втручання в їх зміст, правильності проведення судово-портретної експертизи або достатності відповідних матеріалів для ідентифікації обвинуваченого. Ці питання належать до предмета судового розгляду обвинувачення та оцінки доказів у порядку, передбаченому КПК України.
Відмова в поверненні до з`ясування обставин, призначенні експертизи чи витребуванні носія інформації сама по собі не є остаточним визнанням достовірності відповідного доказу та не звільняє суд від обов`язку надати оцінку істотним запереченням захисту під час ухвалення підсумкового судового рішення.
Водночас відмова в обраному стороною захисту способі перевірки доказу може бути предметом оцінки в контексті безсторонності, якщо її зміст або обставини прийняття вказують на наперед визначене ставлення судді до доказу чи до винуватості обвинуваченого.
У заяві та додаткових поясненнях висновок про таке ставлення пов`язано з несприятливим для захисту результатом вирішення клопотань і можливими наслідками цих відмов. Однак наведених обставин недостатньо для висновку, що суддя має намір використати спірні докази на користь обвинувачення незалежно від результатів їх оцінки.
Доводи щодо зросту обвинуваченого, точності його ідентифікації свідками, обставин виявлення, фіксації, пакування та збереження відбитка пальця також стосуються належності, допустимості й достовірності доказів. Відмова у відводі не вирішує цих питань по суті та не означає відхилення відповідних заперечень захисту.
Щодо відмов у допиті осіб та наданні тимчасового доступу до носіїв інформації
Суд ураховує посилання заявниці на відмови в допиті свідка ОСОБА_7 , слідчого та понятих, а також у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_8 про доступ до оригіналів носіїв інформації.
Вирішуючи такі клопотання, суд має враховувати їх зміст, обґрунтування та значення відповідної процесуальної дії для встановлення обставин кримінального провадження. Відповідне рішення повинно бути вмотивованим.
Кількість відхилених клопотань сама по собі не визначає безсторонності суду. Водночас послідовність відмов підлягає оцінці разом з іншими обставинами, якщо заявник пов`язує її з нерівним ставленням до сторін або фактичним усуненням можливості перевірити докази обвинувачення.
У цьому випадку захисник пояснила, які саме можливості перевірки доказів, на її переконання, були обмежені зазначеними рішеннями. Проте з наведеного обґрунтування не вбачається достатніх підстав для висновку, що ці рішення зумовлені упередженим ставленням судді, а не її процесуальною позицією щодо необхідності відповідних дій.
Можливі недоліки обґрунтування відмов або помилковість висновків про необхідний обсяг дослідження доказів можуть мати значення для перевірки законності та обґрунтованості підсумкового судового рішення. Однак вони не є безумовним підтвердженням небезсторонності судді.
Щодо оголошення перерви та призначення судових засідань
Заявниця пов`язує оголошення перерви з наданням прокурору можливості підготувати заперечення проти клопотання захисту.
Однак сама послідовність подій - оголошення перерви та подальше подання прокурором заперечень - не є достатнім підтвердженням того, що зазначена суддею причина перерви була удаваною або що її оголошено внаслідок позапроцесуального узгодження дій із прокурором.
Надання учаснику провадження можливості висловити позицію щодо клопотання іншої сторони відповідає змагальному характеру судового розгляду. Для висновку про небезсторонність значення мали б обставини, які свідчать про надання одній зі сторін необґрунтованої переваги або перешкоджання іншій стороні у викладенні та обстоюванні своєї позиції. Самого факту використання прокурором часу перерви для підготовки заперечень для такого висновку недостатньо.
Призначення судових засідань на близькі дати також саме по собі не засвідчує упередженості судді.
Обов`язок забезпечити розгляд кримінального провадження в розумний строк має здійснюватися з дотриманням права обвинуваченого на захист, зокрема права мати достатній час і можливості для підготовки захисту. Водночас перелік дат призначених засідань без установленого зв`язку з необґрунтованим обмеженням зазначених прав не підтверджує прагнення судді завершити розгляд незалежно від повноти перевірки обставин справи.
Посилання на причини попередніх відкладень і загальну тривалість провадження не змінює цього висновку, оскільки саме по собі не свідчить про упереджений характер визначення подальшого графіка судового розгляду.
Щодо оцінки наведених обставин у сукупності
Суд ураховує, що заявниця обґрунтовує відвід сукупним впливом процесуальних рішень і дій головуючої, які, на переконання захисту, систематично обмежують можливості перевірки доказів обвинувачення.
Тому оцінка заяви не може обмежуватися окремою констатацією того, що кожне оспорюване рішення має процесуальний характер.
Послідовність рішень, їх зміст та обставини прийняття можуть породжувати об`єктивно виправдані сумніви в безсторонності судді, якщо вказують на вибіркове ставлення до сторін, наперед сформовану позицію щодо результату провадження або інші прояви упередженості.
Разом із тим спільний несприятливий для сторони захисту результат вирішення кількох клопотань не є достатнім для висновку про існування такого ставлення.
У цьому провадженні наведені захисником обставини стосуються порядку продовження розгляду після заміни судді, обсягу та способів дослідження доказів, вирішення клопотань і визначення графіка засідань. Заявниця обґрунтувала свою незгоду з відповідними рішеннями та пояснила їх можливі наслідки для реалізації права на захист. Проте твердження про сприяння стороні обвинувачення і прагнення завершити справу незалежно від результатів перевірки доказів не отримали достатнього фактичного підтвердження.
Наведені обставини не встановлюють, що головуюча суддя наперед визнала обвинуваченого винуватим, остаточно визначила достовірність спірних доказів або пов`язала здійснення процесуальних повноважень із наданням переваги стороні обвинувачення.
Суд розмежовує обґрунтованість заперечень щодо доказів та обґрунтованість сумнівів щодо безсторонності судді. Наявність спору про допустимість, достовірність або способи перевірки доказів потребує належного вирішення під час розгляду кримінального провадження, однак сама по собі не утворює підстав для відводу.
Так само відмова в задоволенні заяви про відвід не підтверджує правильності всіх оспорюваних процесуальних рішень, не визначає допустимості чи достовірності доказів та не усуває обов`язку суду надати оцінку істотним доводам сторони захисту під час ухвалення рішення за результатами судового розгляду.
Таким чином, обставини, наведені в заяві від 19.10.2026 та додаткових письмових поясненнях від 21.10.2026, оцінені окремо та в сукупності, не є достатніми для висновку про наявність об`єктивно обґрунтованого сумніву в неупередженості судді ОСОБА_6 у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
За таких обставин заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 369–372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 від 19.10.2026, з урахуванням додаткових пояснень від 21.10.2026, про відвід судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №12018110030003516 від 24.08.2018 – відмовити.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами судового провадження.
Повний текст ухвали оголошено 26 жовтня 2026 року о 08 годині 40 хвилин.
Суддя: ОСОБА_1