ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140955484

Озвучення тимчасово недоступне

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2026 року

Справа № 160/31719/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати Наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.07.2020 року №НТ200731 про припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості поновити ОСОБА_1 статус безробітного з 30.05.2020 року, а також нарахувати та виплатити належну допомогу по безробіттю відповідно до первинного Наказу від 30.04.2020 №НТ200430 в межах встановленого ним строку (360 календарних днів) з урахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 968,82 грн.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків після отримання копії ухвали шляхом подання до суду:

-доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності подати заяву з наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн;

-доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, поданих в електронній формі з використанням ЄСІТС у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України.

16 жовтня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з наведенням обставин щодо поважності пропуску строку звернення до суду та його поновлення, доказами направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача через електронну пошту. Разом з тим долучено квитанцію №9837-6012-1539-2282 про сплату судового збору в розмірі 1064, 96 грн.

Так, в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що оскаржуваний Наказ №НТ200731 від 31.07.2020 року про припинення виплат не направлявся на його адресу у 2020 році. Протягом липня 2020 року позивач безперервно перебував на дистанційному електронному зв`язку з установою (через офіційну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується доданими до матеріалів справи скриншотами. Повний текст спірного Наказу та офіційні підстави його винесення стали відомі позивачу вперше 02 жовтня 2026 року після отримання відповіді на публічний запит. З огляду на введення воєнного стану та неотримання акту індивідуальної дії у 2020 році, строк пропущено з поважних причин.

Надаючи оцінку доводам позивача стосовно дотримання строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі N 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі N 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі N 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі N 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі N 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі N 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі N 334/3536/17 (2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі N 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі N 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі N 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі N 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі N 201/9987/17 (2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі N 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі N 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі N 826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі N 240/10663/20.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Судом встановлено, що предметом позову у справі є - визнання протиправним та скасування Наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.07.2020 року №НТ200731 про припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку, а тому при вирішенні питання щодо строків звернення до суду, слід застосовувати частину 2 ст. 122 КАС України, якою встановлений шестимісячний строк для звернення до суду.

Як зазначає позивач, повний текст Наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.07.2020 року №НТ200731 та офіційні підстави його винесення стали відомі вперше лише 02 жовтня 2026 року після отримання відповіді на публічний запит №12/02.01-4019.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами.

Між тим, суд зазначає, що у відповідності до ч. 10 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у порядку, встановленому відповідно до частини сьомої статті 23 цього Закону.

Виплата допомоги по безробіттю була припинена позивачу з 30 травня 2020 року, про що він безпосередньо вказує у позовній заяві.

Тобто, з 01.06.2020 року позивач не отримував допомогу по безробіттю, однак за роз`ясненнями з приводу того, у зв`язку із чим припинені щомісячні виплати, він звернувся лише 25.09.2026 року, тобто через шість років після того, як було винесено спірний наказ від 31.07.2020 року №НТ200731, яким він був знятий з обліку в Дніпропетровському міському центрі зайнятості та йому було припинено щомісячну виплату допомоги по безробіттю.

До суду ж позивач звернувся більш ніж через п`ять років з моменту, коли йому стало відомо про порушення його прав.

Суд зауважує, що будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначений КАС України шестимісячний строк, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважає, що діями та рішеннями відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Окрім цього, посилання позивача на неможливість звернення до суду із даним позовом в установлений шестимісячний строк у зв`язку із встановленням в Україні воєнного стану, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", суди Дніпропетровської області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.

Позивачем не наведено у заяві про поновлення строку звернення до суду які причини, пов`язані із воєнним станом, були об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із позовом, що підтверджені належними доказами.

Тобто, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не наведено обґрунтованих та поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом, та не надано доказів на підтвердження їх поважності.

При цьому, з позовної заяви та заяви про усунення недоліків не вбачається та суд не може самостійно встановити інших причин пропуску позивачем строку звернення до суду, ніж ті, які зазначені у позовній заяві та заяві про усунення недоліків позивачем у цій справі.

Отже, позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.

За таких обстави, наведені в заяві про усунення недоліків причини пропуску строку звернення до суду, визнаються судом неповажними.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того суд зазначає, позивачем також не виконані вимоги ухвали суду про залишення позову без руху в частині надання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України, та зазначає таке.

З наданих до суду разом із заявою про усунення недолік позовної заяви від 05.10.2026 року встановлено, що доказами направлення на адресу відповідача копії позовної заяви є - знімок екрану з пристрою мобільного зв`язку M Gmail щодо направлення 15.10.2026 року на електронну адресу відповідача - [email protected] копії позовної заяви з додатками.

Між тим суд зазначає, що у відповідності до положень частини 7-9 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, положеннями статті 44 КАС України передбачено право звернутись до суду, в тому числі, з позовною заявою у альтернативний спосіб тому, що передбачений частиною 2 статті 160 КАС України, а саме: в електронній формі з використанням ЄСІТС.

Так, позовна заява подана до суду з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", проте до вказаної заяви не було надано доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів саме з використанням підсистеми «Електронний суд».

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 09 жовтня 2026 року про залишення позову без руху і в цій частині.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим, позов слід повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева