УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 жовтня 2026 р. Справа № 120/16076/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Загороднюк Тетяна Михайлівна, розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
20.10.2026 ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Як обумовлено приписами частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів
Пунктом 9 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача. Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
У позовній заяві вказано, що 15.10.2025 на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було оприлюднено інформацію щодо проекту «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen», розміщеного на вебресурсах www.ltv-capital.online та e-zubkovskiy.com.
Крім того, 10.11.2025 адвокатом Грушко Ж.В. в інтересах ФОП ОСОБА_1 направлено до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку адвокатський запит, у якому представник позивача просила надати інформацію щодо підстав внесення проекту «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen» до списку сумнівних інвестиційних проектів, встановлених ознак його сумнівності, а також надати копії документів, що стали підставою для такого внесення, зокрема протоколу Комісії та відповідного рішення.
На вказаний адвокатський запит, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку листом №10/02/19937 від 18.11.2025 повідомила, що підставою для інформування інвесторів про сумнівний інвестиційний проект «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen» були Розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №10/21/3043/К04 від 14.10.2025 та пояснювальна записка до проекту Розпорядження Комісії «Про інформування інвесторів про сумнівний інвестиційний проект «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen»» №10/02/1204 від 09.10.2025.
Таким чином, наведені самим позивачем обставини свідчать про те, що вже у жовтні-листопаді 2025 року він був обізнаний як із фактом оприлюднення відповідачем спірної інформації, так і вчиняв активні дії, спрямовані на з`ясування фактичних та правових підстав віднесення проекту до сумнівних інвестиційних проектів.
Своєю чергою, дія - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, тоді як протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд звертає увагу, що обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач у прохальній частині позову просить просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо невиключення проєкту фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen» з переліку сумнівних інвестиційних проєктів;
- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку виключити проєкт фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen» зі списку сумнівних інвестиційних проектів, що ведеться на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що 08.04.2026 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Національної комісії з цінних паперів із заявою виключити відомості про проєкт «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen» та веб-сайт htts://www.ltv-capital.online/ з розділу «Попередження інвесторам» на офіційному веб-сайті НКЦПФР.
27.04.2026 листом №10/02/7743 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила на електронну пошту [email protected], що оприлюднення на офіційному вебсайті Комісії інформації про сумнівний інвестиційний проєкт «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen», було здійснено на підставі Розпорядження Комісії «Про інформування інвесторів про сумнівний інвестиційний проєкт «LTVcapital / Zubkovkiy Evhen»» (від 14.10.2025 №10/21/3043/K04).
Також 15.07.2026 представником позивача направлено запит щодо розгляду заяви від 08.04.2026 та 22.07.2026 на електронну адресу представника позивача надійшла відповідь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №10/02/7743 на зазначену заяву.
Тобто, заяву позивача від 08.04.2026 відповідач розглянув і повідомив про правові підстави розміщення інформації про проєкт «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen».
За змістом цей лист є відповіддю (відмовою) на звернення заявника, в якій роз`яснено правові підстави прийнятого раніше рішення.
Опираючись на обставини, наведені у позовній заяві, не вдається зрозуміти про яку конкретно бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах йдеться (які саме дії відповідач мав вчинити в силу своїх повноважень (норма закону), однак не вчинив).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що заявляючи вимогу про визнання протиправною бездіяльності НКЦПФР щодо невиключення відомостей, позивач фактично виражає незгоду з Розпорядженням Комісії №10/21/3043/К04 від 14.10.2025, на підставі якого проект «LTVcapital / Zubkovskyi Evhen» і було внесено до публічного переліку, позивач обізнаний про наявність цього Розпорядження щонайменше з листопада 2025 (після отримання відповіді на адвокатський запит від 18.11.2025 року), однак позов подав лише 20.10.2026, тобто з порушенням шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, звернення до суду.
Суд звертає увагу, що штучне обрання позивачем такого способу захисту, як оскарження «бездіяльності» щодо розгляду його заяви від 08.04.2026, не може нівелювати факт пропущення строку на оскарження первісного акта індивідуальної дії (Розпорядження), який і породив правові наслідки.
Таким чином, відповідач не ухилився від розгляду звернення, а відреагував на нього у визначений спосіб, що виключає можливість кваліфікувати його поведінку як бездіяльність.
Направлення нових звернень до відповідача та отримання відповідей на них не змінює момент, коли особа дізналася про порушення своїх прав, та не зумовлює повторне обчислення строку звернення до суду.
Суд також бере до уваги, що фактичною підставою розміщення оспорюваної інформації є розпорядження Комісії від 14.10.2025 № 10/21/3043/К04, про його існування та зміст позивач дізнався щонайпізніше з відповіді відповідача від 18.11.2025 на адвокатський запит.
Отже, строк звернення до суду з вимогою про оскарження зазначеного розпорядження сплив 19.05.2026 року.
За таких обставин суд вважає, що спосіб захисту, обраний позивачем у вигляді оскарження бездіяльності щодо невиключення проєкту з переліку, фактично спрямований на перегляд правомірності розпорядження від 14.10.2025 поза межами строку, встановленого статтею 122 КАС України. Подання заяви до суб`єкта владних повноважень та подальше оскарження його реакції на неї не може бути підставою для обчислення строку звернення до суду заново щодо рішення, про яке особа була обізнана раніше.
Виходячи із загального правила обчислення строку звернення до адміністративного суду, перебіг шестимісячного строку розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Водночас, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 20.10.2026 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення зазначених вище положень, до матеріалів позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно подати заяву із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Також відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - становить 3328,00 гривень.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання позовної заяви слід сплатити судовий збір в розмірі 3328 грн.
Натомість, в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано докази про сплату судового збору.
Разом з тим, суд зазначає, що позовна заява надійшла в електронній формі за допомогою підсистеми ЄСІТ "Електронний суд", тому в силу положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", до ставки судового збору слід застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ( 3328* 0,8=2662,40).
Суд враховує, що позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №54P7-3X4M-HA36-Т57М від 22.09.2026 про сплату судового збору у сумі 2662,40 грн.
Разом з тим, згідно КП "ДСС платіжна інструкція №54P7-3X4M-HA36-Т57М від 22.09.2026 прикріплена та обліковується за адміністративною справою №120/14628/26.
При цьому, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2026 року по справі №120/14628/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Разом із тим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, у зв`язку із поверненням позову позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у справі №120/12970/26 судового збору в порядку приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до платіжної інструкції №54P7-3X4M-HA36-Т57М від 22.09.2026 сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. саме у іншій справі, і саме за цією справою вона прикріплена та обліковується у КП "ДСС", і може бути в подальшому використана позивачем для повернення сплаченого відповідно до неї судового збору в порядку приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", вважати таку квитанцію належним підтвердженням сплати судового збору у даній справі, що розглядається, неможливо.
З огляду на викладене, позивачу слід надати належні докази сплати судового збору у сумі 2662,40 грн. саме за подання даного адміністративного позову.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
у х в а л и в :
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку
- доказів сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Загороднюк Тетяна Михайлівна