ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2026 р. Справа №910/8797/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі": Гуменюк Т.М.
від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго": Засядьвовк А.І.
від Державної установи "Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України": Карачій П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026
у справі №910/8797/21 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 29 738 580,31 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються
07.08.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед скаржником, в якій останній просив суд:
- звернути стягнення на грошові кошти Державної установи "Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" (далі - ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України"), яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") у загальному розмірі 1 569 740,22 грн, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/1944/25 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" в рахунок погашення заборгованості, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/8797/21;
- заборонити ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
Заява мотивована тим, що ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" має безспірну заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго", що дає підстави для звернення стягнення на грошові кошти у загальному розмірі 1 569 740,22 грн, як особи, яка має заборгованість перед боржником.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 заяву ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, задоволено.
Звернуто стягнення на грошові кошти ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України", яка має заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" у загальному розмірі 1 569 740,22, підтверджену постановою Північного апеляційного Господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/1944/25, на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" в рахунок погашення заборгованості, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/8797/21.
Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" перед ДПЗД "Укрінтеренерго", на підставі постанови Північного апеляційного Господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/1944/25, на суму 1 569 740,22 грн, яка набрала законної сили. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №910/8797/21 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" відмовити.
Так, ДПЗД "Укрінтеренерго" з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою без всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема частин 5, 6 статті 236, частини 1 статті 237, частин 1, 5 статті 336, статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини 1 статті 53, статей 2, 19, 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.
На переконання скаржника, висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі суду, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому суд першої інстанції безпідставно визнав встановленими обставини, що мають значення для справи. В порушення норм статті 336 ГПК України, суд першої інстанції не дослідив реальний обсяг та актуальний стан дебіторської заборгованості, чим порушив баланс інтересів сторін та права третіх осіб, не врахував приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №483 (зі змінами) та дійшов неправильного й необґрунтованого висновку про задоволення заяви ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" в повному обсязі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" у справі №910/8797/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
14.09.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 поновлено ДПЗД "Укрінтеренерго" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПЗД "Укрінтеренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.10.2026. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 07.10.2026.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8797/21.
01.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8797/21.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Ткаченко Б.О. та Гаврилюка О.М. які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні з 08.10.2026 до 19.10.2026 та з 09.10.2026 до 19.10.2026 відповідно, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2026, для розгляду справи №910/8797/21 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2026 задоволено клопотання представника ДПЗД "Укрінтеренерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
07.10.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДПЗД "Укрінтеренерго", а ухвалу Господарського судом міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 залишити без змін.
Так, позивач зазначає, що розмір заборгованості ДПЗД "Укрінтеренерго" перед ДПЗД "Укрінтеренерго" є підтвердженим та беззаперечним, адже, ні Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ні самим відповідачем не надано доказів того, що заборгованість за рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/8797/21 є сплаченою у повному обсязі.
На переконання позивача, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, правомірно застосував статтю 336 ГПК України, а отже, висновки суду першої інстанції є юридично обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню судом апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
13.10.2026, через систему "Електронний суд", ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" подано заяву, в якій остання, з метою запобігання подвійного списання бюджетних коштів в рахунок однієї заборгованості за різними рішеннями Господарського суду міста Києва, повідомляє про здійснення безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві з казначейського рахунку ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" суму заборгованості у розмірі 1 568 129,13 грн на підставі наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/1944/25, яка є предметом розгляду у даній справі.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
07.10.2026, через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ТОВ "ДТЕК Київські електромережі") подано заяву про зміну організаційно-правової форми, в якій повідомляє суд, що з 01.10.2026 змінено організаційно-правову форму позивача з приватного акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю.
Розглянувши заяву позивача від 07.10.2026, дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що позивач у справі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" змінило організаційно-правову форму та найменування на ТОВ "ДТЕК Київські електромережі".
За приписами статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов`язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 52 ГПК України.
Відповідно до статті 106 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Згідно зі статтею 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.
За приписами частини 6 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.10.2026, до реєстру внесено запис про припинення ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (ідентифікаційний код - 41946011) та про створення ТОВ "ДТЕК Київські електромережі" (ідентифікаційний код - 41946011), в результаті перетворення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що фактично ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" змінено організаційно-правову форму та найменування на ТОВ "ДТЕК Київські електромережі".
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва у справі, а саме заміни позивача ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на його правонаступника - ТОВ "ДТЕК Київські електромережі"
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 14.10.2026 з`явилися представники ТОВ "ДТЕК Київські електромережі", ДПЗД "Укрінтеренерго" та ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України".
Представники ДПЗД "Укрінтеренерго" та ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав та просили її задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" відмовити.
Представник ТОВ "ДТЕК Київські електромережі" у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 залишити без змін.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення 29 238 825,48 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/8797/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 27 108 455,78 грн заборгованості, 375 679,45 грн штрафу, 910 169,65 грн пені, 202 359,00 грн трьох процентів річних, 1 117 710,68 грн інфляційних втрат, 445 715,61 грн судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 99 918,60 грн. В частині позовних вимог про стягнення 22 657,40 грн пені, 200,59 грн трьох процентів річних та 1 347,76 грн втрат від інфляції відмовлено.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/8797/21, яке набрало законної сили, 22.11.2021 видано наказ.
25.02.2026 до суду першої інстанції від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти у справі №910/8797/21, в якій останній просив суд:
- звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода", яке має заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" у загальному розмірі 12 855 687,28 грн, згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі №911/3429/24 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" в рахунок погашення заборгованості, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/8797/21 на умовах та в розмірі визначеними ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2026 №911/3429/24 про розстрочення виконання рішення;
- зупинити виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі №911/3429/24 в межах загальної суми стягнення у розмірі 12 855 687,28 грн до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 у справі №910/8797/21, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2026, задоволено заяву ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на кошти третіх осіб.
07.08.2026, через систему "Електронний суд", ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" подано заяву про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій останній просив суд:
- звернути стягнення на грошові кошти ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України", яка має заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" у загальному розмірі 1 569 740,22 грн, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/1944/25 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" в рахунок погашення заборгованості згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/8797/21;
- заборонити ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").
Частинами 1-4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.
Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.
Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №904/1182/20, від 02.11.2021 у справі №910/10579/19, від 12.05.2021 у справі №910/8613/19.
При цьому за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підставами відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №910/10579/19, від 12.05.2021 у справі №910/8613/19.
Предметом дослідження під час розгляду заяви, відповідно до статті 336 ГПК України, має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №904/1182/20, від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
У виконавчому провадженні особа, яка має заборгованість перед боржником і у випадку задоволення заяви стягувача набуває статусу боржника, має права та обов`язки боржника, визначені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження.
Реалізуючи ці права у виконавчому провадженні, особа, яка має заборгованість перед боржником, вже як боржник може заперечувати проти стягнення з неї коштів, зокрема якщо рішення вже виконано.
Норма частини 9 статті 336 ГПК України спрямована на захист особи, яка має заборгованість перед боржником, від повторного стягнення з неї цієї заборгованості таким боржником як стягувачем і реалізується у відповідному виконавчому провадженні. Однак вона не встановлює додаткових умов для задоволення заяви стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать цій особі, яка має заборгованість перед боржником.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №913/558/17 та постанові від 01.07.2024 №910/177/22.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/8797/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 27 108 455,78 грн основного боргу, 910 169,65 грн пені, 375 679, 45 грн штрафу, 202 359,00 грн три відсотки річних, 1 117 710,68 грн інфляційні втрати, 445 715,61 грн судового збору та 99 918,60 грн витрати на правову допомогу. Вказане рішення набрало законної сили 17.11.2021.
22.11.2021 на виконання рішення суду від 18.10.2021 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.09.2025 відкрито виконавче провадження №78975165 про стягнення з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 28 155 165,10 грн, з яких: 26 422 926,90 грн - основний борг, 853 688,99 грн - пеня, 332 915,00 грн - штраф, 445 715,61 грн - судовий збір, 99 918,60 грн - правнича допомога.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, заборгованості ДПЗД "Укрінтеренерго", в межах виконавчого провадження №78975165, становить 27 910 862,79 грн, що підтверджується обліковою карткою на зведене виконавче провадження №77892833 про стягнення грошових коштів з боржника ДПЗД "Укрінтеренерго", яка долучена до матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/1944/25 стягнуто з ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" 2 054 263,58 грн заборгованості, 775 495,01 грн інфляційних втрат, 1,00 грн 15% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 44 385,67 грн.
Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 26.05.2026 змінено рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/1944/25 та вирішено стягнути з ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" 1 043 721,58 грн заборгованості, 412 062,62 грн інфляційних втрат, 89 505,21 грн 15% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 839,72 грн, а також витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 1 611,09 грн.
25.06.2026 на виконання постанови Північного апеляційного Господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/1944/25, яка набрала законної сили 26.05.2026, судом видано відповідні накази.
Так, місцевим господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні як докази добровільного виконання постанови Північного апеляційного Господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/1944/25 на суму 1 569 740,22 грн ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України", так і докази її примусового виконання. Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" перед ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі постанови Північного апеляційного Господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/1944/25 на суму 1 569 740,22 грн, яка набрала законної сили.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №910/8797/21 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом із тим, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент розгляду місцевим господарським судом заяви ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", цим же судом у межах цього самого виконавчого провадження №78975165 вже постановлено 6 (шість) аналогічних ухвал про звернення стягнення на дебіторську заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" на загальну суму 30 488 572,87 грн, а саме:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 звернуто стягнення на грошові кошти Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" у розмірі 1 371 057,77 грн;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 звернуто стягнення на грошові кошти Комунального підприємства "Облтрансбуд" у розмірі 699 797,70 грн;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 звернуто стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці у розмірі 2 424 889,43 грн;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 звернуто стягнення на грошові кошти ТОВ "Інжбуд Компані" у розмірі 8 664 968,24 грн;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 звернуто стягнення на грошові кошти ПрАТ "НВП "Система" у розмірі 4 472 172,45 грн;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 звернуто стягнення на грошові кошти ТОВ "Білоцерківвода" у розмірі 12 855 687,28 грн.
Отже, за шістьма попередніми ухвалами суду, в порядку статті 336 ГПК України, вже санкціоновано звернення стягнення на грошові кошти третіх осіб на загальну суму 30 791 572,87 грн.
Разом з оскаржуваною ухвалою від 17.08.2026 сукупний обсяг стягнення досяг суми 32 361 268,09 грн (30 791 572,87 грн + 1 569 740,22 грн).
Таким чином, задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції збільшив сукупний обсяг дозволеного стягнення за межі виконавчого документа.
Отже, сукупна сума, санкціонована судом до стягнення, в порядку статті 336 ГПК України, перевищує загальну суму, визначену в наказі про примусове виконання рішення у справі №910/8797/21 (28 155 165,10 грн), на 4 206 102,99 грн.
Постановлення попередніх ухвал суду про звернення стягнення на дебіторську заборгованість фактично змінило право вимоги - стягувач отримав законні підстави для отримання 30 791 572,87 грн. Натомість, ухвалення оскаржуваної ухвали від 17.08.2026 створило протиправну ситуацію, за якої сукупний обсяг дозволеного стягнення перевищує межі матеріальної відповідальності боржника, визначеної первісним рішенням суду, більш ніж на 4 000 000,00 грн, що є прямим та грубим порушенням принципу пропорційності господарського судочинства (стаття 15 ГПК України).
Судові рішення про звернення стягнення на кошти дебітора не можуть підміняти собою класичні інструменти збільшення позовних вимог або виступати засобом "страхування" ризиків виконавця від нереалізації інших судових актів. Застосування цього заходу обмежене сумою залишку боргу за первісним виконавчим документом. З огляду на математичний розрахунок попередніх ухвал, ліміт матеріальних вимог стягувача у цьому провадженні вже був повністю вичерпаний судом першої інстанції.
Постановлення місцевим господарським судом чергової ухвали понад суму, зазначену у виконавчому документі, перетворює процесуальний механізм статті 336 ГПК України із засобу примусового виконання рішення на інструмент штучного збільшення обсягу стягнення, що прямо суперечить меті та духу цієї процесуальної норми.
Крім того, суд першої інстанції не врахував матеріально-правових наслідків свого рішення. У разі успішного списання коштів за попередніми шістьма чинними ухвалами, первинне зобов`язання боржника перед стягувачем припиниться, на підставі статті 599 ЦК України (виконанням, проведеним належним чином). Проте, оскаржувана ухвала на суму 1 569 740,22 грн продовжуватиме існувати як окремий виконавчий документ.
Це створює протиправну ситуацію, за якої з дебітора буде примусово стягнуто кошти за відсутності будь-якого матеріального боргу в основному зобов`язанні. Наведене є порушенням приписів частини 9 статті 336 ГПК України та призведе до безпідставного збагачення стягувача, в розумінні статті 1212 ЦК України.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарське судочинство здійснюється на засадах пропорційності та справедливості.
Створення судом першої інстанції умов для потенційного подвійного стягнення на загальну суму 32 361 268,09 грн замість присуджених за рішенням суду 28 155 165,10 грн є несправедливим, непропорційним та каральним заходом щодо боржника.
При цьому, ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" повідомило про здійснення безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві з казначейського рахунку ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" суму заборгованості у розмірі 1 568 129,13 грн, на підставі наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/1944/25, яка є предметом розгляду у даній справі.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами ДПЗД "Укрінтеренерго", що суд першої інстанції неправомірно звернув стягнення на грошові кошти ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України", яке має заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" по рішенню Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/1944/25 у загальному розмірі 1 569 740,22 грн, на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" в рахунок погашення заборгованості згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/8797/21.
Враховуючи наведене вище, доводи скаржника є обґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача про звернення стягнення на грошові кошти ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України" слід відмовити.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, з огляду на відсутність повноважень суду апеляційної інстанції щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку зі скасуванням судового рішення, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України апеляційний суд зобов`язаний ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені заяви позивача про звернення стягнення на грошові кошти ДУ "ННЦССХ та СП ім. М.М. Амосова НАМН України".
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтеренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі №910/8797/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, - відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; ідентифікаційний код 19480600) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи №910/8797/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 26.10.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран