ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140909126

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 369/3035/16-ц

Провадження №2/369/10526/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

секретаря Осіпової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грицюк Поліни Володимирівни про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту,

в с т а н о в и в:

У березні 2016 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я. від 18.04.2016 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи.

24.02.2017 року до суду від ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах ОСОБА_3 , надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 16.01.2019 року справу після повторного авторозподілу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.08.2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 08.07.2024 року справу після повторного авторозподілу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 06 листопада 2024 року.

06 листопада 2024 року від представника позивача – адвоката Паламарчука І.І. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

У судове засідання відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 або її представник не з`явилися, про час та дату розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином шляхом направлення поштою судової повістки. Конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті суду та додатково надсилалась повістка у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

У судовому засіданні за участі представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Костюка В.О. суд оголосив перерву до 30 січня 2025 року.

У судове засідання 30 січня 2025 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення до суду не надходило.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.01.2025 року за клопотанням представника відповідача було направлено матеріали цивільної справи згідно ухвали суду від 01 листопада 2022 року про проведення експертизи, проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я». На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

06.05.2025 року на адресу суду надійшов висновок експерта та матеріали цивільної справи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.05.2025 року відновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 09 жовтня 2025 року.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Від ОСОБА_1 повернувся конверт з повісткою з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомлення.

У судове засідання відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 або її представник не з`явилися, про час та дату розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином шляхом направлення поштою судової повістки. Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомлення. У судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті суду та додатково надсилалась повістка у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

09.10.2025 року від представника позивача – адвоката Паламарчука І.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

09.10.2025 року у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справу відкладено до 11 березня 2026 року.

У судове засідання 11 березня 2026 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення до суду не надходило. ОСОБА_3 у судове засідання повідомлена шляхом розміщення оголошення на сайті суду та додатково надсилалась повістка у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

11.03.2026 року від представника позивача – адвоката Паламарчука І.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

У судовому засіданні за участі представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Костюка В.О. суд оголосив перерву до 19 травня 2026 року.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Від ОСОБА_1 повернувся конверт з повісткою з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомлення.

У судове засідання відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 або її представник не з`явилися, про час та дату розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті суду та додатково надсилалась повістка у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

19.05.2026 року від представника позивача – адвоката Паламарчука І.І. надійшло клопотання про призначення комплексної судової посмертної психіатричної експертизи. Розгляд даного клопотання просив проводити без його участі.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.05.2026 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Судове засідання призначено на 06 серпня 2026 року.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином. ОСОБА_3 у судове засідання повідомлена шляхом розміщення оголошення на сайті суду та додатково надсилалась повістка у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

06.08.2026 року від представника позивача – адвоката Паламарчука І.І. надійшло клопотання про повторний допит свідків, відкладення розгляду справи, повернення до стадії підготовчого провадження призначення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та повторний допит свідків відмовлено. Судове засідання призначено на 12 жовтня 2026 року.

12.10.2026 року від представника позивача – адвоката Паламарчука І.І. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином. ОСОБА_3 у судове засідання повідомлена шляхом розміщення оголошення на сайті суду та додатково надсилалась повістка у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Щодо позовної заяви ОСОБА_1 суд зазначає, що представником позивача неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи, фактично сторона позивача жодного разу не з`являлась в судове засідання після прийняття суддею Пінкевич Н.С. вищевказаної справи до свого провадження. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Також всі судові повістки, які направлені на адресу місця проживання, повертались з відмітками «Адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомлення.

Суд враховує, що за весь час розгляду позивач не повідомляв про зміну адресу листування/проживання.

До суду обґрунтованих підстав та надання доказів щодо неможливості особистого прибуття на судові засідання позивач не повідомляв, в тому числі щодо неможливості прийняття участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 суд зазначає, що ні ОСОБА_3 , ні її представник ОСОБА_5 після лютого 2024 року не подавали жодних клопотань до суду, останній раз представник приймав участь у судовому засіданні 02.03.2020 року. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено довідками про доставку смс на номер. Також всі судові повістки, які направлені на адресу місця проживання, повертались з відмітками «Адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомлення. За весь час розгляду ОСОБА_3 не повідомляла про зміну адресу листування/проживання.

Поважні причини неявки суду не повідомлялись, клопотання про відкладення позивач до суду не надходило, обґрунтованих підстав та надання доказів щодо неможливості особистого прибуття на судові засідання позивач за зустрічним позовом не повідомляв, в тому числі щодо неможливості прийняття участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився в судове засідання.

За змістом статті 257 ЦПК України повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуття вдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.

Окрім цього, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України сторони не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в тому числі із використанням власних технічних засобів у випадку, якщо через військову агресію російської федерації проти України вони перебувають за межами міста Києва, однак, таких клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом були ініціаторами судового процесу, вважаючи, що їх права були порушені, в подальшому свідомо нехтували своїми процесуальними правами та обов`язками, не з`являючись у судові засідання.

Також, суд враховує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, згідно з яким суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч. 5ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи на судові засідання, призначені на 20 листопада 2025 року, 04 грудня 2025 року та 22 грудня 2025 року.

В постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа №310/12817/13 провадження №61-36375св18) суд прийшов до висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

З огляду на зазначене, вбачається, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, жодного разу не з`явився в судове засідання та не надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд звертає увагу, що справа розглядається судом з 2016 року та саме через неявку позивача судом неодноразово відкладались судові засідання. Але позивач не вжив заходів для прибуття до судового засідання як особисто, так і не забезпечив явку свого представника. Поважних причин він не вказав та не повідомив їх суду. Натомість всі клопотання представника позивача за первісним позовом не стосувались швидкого розгляду справи, а лише – на відкладення. Від позивача за зустрічним позовом взагалі не надходило жодних клопотань з лютого 2024 року.

Щодо неможливості явки особисто, то позивач не позбавлений прав подати клопотання та приймати участь у розгляді справи у режимі відеоконференції.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, про призначені судові засідання сторони також могли додатково ознайомитись і на сайті районного суду (де відображені всі призначені справи) та в Єдиному реєстрі судових рішень (ухвала про відкриття провадження по справі).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач був належно повідомлений про розгляд справи в суді, тому наявні підстави для залишення поданої позовної заяви без розгляду.

За вищевикладених обставин, суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо виконання ними свого обов`язку щодо явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за їх відсутності, вважає за необхідне залишити первісний та зустрічний позов без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною заявою.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов`язок щодо явки до зали суду.

За ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, повторно не з`явились до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертались, їх нез`явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення первісного та зустрічного позову без розгляду.

Крім того, 26.10.2017 року у даній справі було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку АДРЕСА_1 , що належав на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

У відповідності до ч. 9 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2017 року.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 128, 130, 158, 223, 257, 259, 260ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грицюк Поліни Володимирівни про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту – залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2017 року, шляхом скасування:

арешту на житловий будинок та земельну ділянку АДРЕСА_1 , що належав на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 23 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Наталія ПІНКЕВИЧ