Справа № 560/20422/26
УХВАЛА
23 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницької обласної ради, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької обласної ради № 10-19/2024 від 27.03.2024 про ліквідацію КНП «Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради;
- стягнути з Хмельницької обласної ради на його користь матеріальну шкоду у розмірі 1 696 000 грн; у разі доведення підстав лише для частини заявленої суми — задовольнити вимогу у відповідній доведеній частині;
- стягнути з Хмельницької обласної ради на мою користь моральну шкоду у розмірі 300 000 грн з урахуванням характеру, тривалості та наслідків порушення й без повторного відшкодування вже компенсованих втрат.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
В поданому адміністративному позові позивач просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької обласної ради № 10-19/2024 від 27.03.2024.
Адміністративний позов позивач подав до суду 14.10.2026, тобто, шестимісячний строк звернення, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині позовних вимог позивачем пропущений.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду враховуючи своєчасне первісне звернення у квітні 2024 року та подальший безперервний захист права шляхом апеляційного та касаційного перегляду у справі №560/6214/24.
Надаючи правову оцінку доводам позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.
Позивач 25.04.2024 звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду (справа №560/6214/24) із позовом до Хмельницької обласної ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Хмельницької обласної ради №10-19/2024 від 27.03.2024;
- зобов`язати Хмельницьку обласну раду відшкодувати збитки завдані неправомірними діями ОСОБА_1 : матеріальну шкоду в розмірі - 1030090 грн. та моральну шкоду в розмірі 70000 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 (справа №560/6214/24) у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання відшкодувати збитки - відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024 (справа №560/6214/24) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 29.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року в справі №560/6214/24 скасовано. Справу №560/6214/24 направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 (справа №560/6214/24) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказу сплати недоплаченого судового збору в розмірі 9769,68 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду або надати документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
05.03.2026 ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026, протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання вказаної ухвали.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2026 (справа №560/6214/24) позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання відшкодувати збитки - повернуто позивачеві.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2026 (справа №560/6214/24) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року - без змін.
Суд зазначає, що пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.
Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства.
Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається.
Таким чином, обставини якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, суду не надано.
Частинами 1, 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328 гривні.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
- майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону №3674-VI).
Позовна заява у даній справі подана фізичною особою та спір у справі носить одночасно майновий і немайновий характер.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 3328,00 грн.*0,4*=1331,20 грн.
При цьому, Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі №140/10624/21 зазначив, що частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі №9901/194/20".
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Як встановлено судом, позивач також просить відшкодувати завдану йому моральну та матеріальну шкоду грішми, отже така вимога має майновий характер.
Таким чином, за подання заявлених позовних вимог в частині виплати матеріальної та моральної шкоди в розмірі - 1996000 грн. позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 1311,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не більше 16640,00 грн. (5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною заявою становить 17971,20 грн. (1331,20 грн. (немайнова вимога) + 16640,00 грн. (майнова вимога)).
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, встановлено, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 16640,00 грн.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов слід залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, якщо вони є, та надання доказів поважності причин його пропуску, доказу сплати недоплаченого судового збору в розмірі 16640,00 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду або надати документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. .
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя
Г.А. Чекменьов