УХВАЛА
23 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 990/82/26
провадження № 11-123сап26
Суддя Великої Палати Верховного Суду Мартинюк Н. М., в порядку підготовки до розгляду справи № 990/82/26 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 10 лютого 2026 року № 181/0/15-26, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1838/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі також - скаржниця) звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 10 лютого 2026 року № 181/0/15-26 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1838/1дп/15-24 про притягнення судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 6 травня 2026 року поновила ОСОБА_1 строк на оскарження рішення ВРП від 10 лютого 2026 року № 181/0/15-26 та відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на це рішення Ради, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1838/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Положеннями частини сьомої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 2, 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Згідно із частиною другою статті 340 КАС України усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали.
Підготовчі дії, визначені пунктом 2 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина четверта статті 340 КАС України).
Як видно з матеріалів справи, у скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про допит у судовому засіданні як свідків, а саме: суддю Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та керівника апарату цього суду ОСОБА_4
Це клопотання обґрунтовує тим, що суддя ОСОБА_3., як ініціатор дисциплінарного провадження, має надати пояснення щодо обставин неотримання суддею ОСОБА_1 затребуваної нею інформації про підстави відсутності судді Євтушенка А. І. та про підстави повторного розподілу справ. Своєю чергою, керівник апарату Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 має надати пояснення щодо зберігання матеріалів кримінальної справи № 216/2077/17 в канцелярії суду без дотримання вимог статей 35, 81 Кримінального процесуального кодексу України та непередання заяви судді Попова В. В. про самовідвід від розгляду кримінального провадження іншому судді для її вирішення.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2026 року встановлено ВРП п`ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для подання своїх міркувань та заперечень щодо клопотання скаржниці про допит свідків у цій справі.
22 жовтня 2026 року від Ради надійшли заперечення щодо задоволення клопотання ОСОБА_1 , у яких вона покликається на те, що Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи скаргу на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, за правилами касаційного провадження, не наділена процесуальними повноваженнями допитувати свідків, збирати нові докази та встановлювати фактичні обставини дисциплінарної справи. З огляду на це ВРП просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про допит свідків.
На обґрунтування своїх заперечень ВРП зауважила, що відповідно до частини сьомої статті 266 КАС України така скарга розглядається за правилами касаційного провадження. Отже, на неї поширюються обмеження частини другої статті 341 цього Кодексу, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати нові обставини, вирішувати питання про достовірність доказів, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. На думку Ради, допит свідків як засіб доказування (частина друга статті 72, стаття 91 КАС України) виходить за межі цих повноважень. Інше тлумачення перетворило б касаційний перегляд на повторний розгляд дисциплінарної справи з безпосереднім дослідженням доказів. Рада також зазначила, що клопотання про допит свідків уже розглядала Дисциплінарна палата, яка відмовила в його задоволенні та озвучила мотиви під час засідання, а ВРП, перевіривши доводи судді, підстав для допиту свідків не встановила. Тому, на переконання Ради, повторне клопотання свідчить про намагання скаржниці домогтися переоцінки встановлених обставин справи, що є неприпустимим.
Вирішуючи клопотання про допит свідків, суддя-доповідачка виходить з наступного.
До основних засад (принципів)адміністративного судочинства, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини третьої статті 2 КАС України, належать, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
За правилами частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів частин першої, четвертої та шостої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 72 КАС України).
Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені статтею 341 КАС України.
За змістом частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Як уже йшлося вище, скаржниця наполягає на допиті в якості свідків - судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 та керівника апарату цього суду ОСОБА_4 .
Водночас, Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи цю справу за правилами касаційного провадження, не наділена повноваженнями встановлювати обставини, збирати нові докази чи додатково їх перевіряти.
З огляду на це допит свідків виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції у цій справі.
Крім того, з рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 червня 2024 року № 1838/1дп/15-24 видно, що суддя ОСОБА_3., за скаргою якого відкрито дисциплінарну справу, брав участь у її розгляді Дисциплінарною палатою та надавав відповідні пояснення.
Щодо допиту керівника апарату Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 стосовно обставин, пов`язаних зі справою № 216/2077/17, то матеріали дисциплінарної справи містять листування між ним та суддею ОСОБА_1 з цих питань.
Ураховуючи наведене, суддя-доповідачка вважає, що зазначене клопотання скаржниці є необґрунтованим та таким, що не може бути задоволене.
Керуючись статтями 248, 341 Кодексу адміністративно твого судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит свідків у справі № 990/82/26.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Н. М. Мартинюк