Справа №463/9873/26
Провадження №1-кс/463/9453/26
УХВАЛА
20 жовтня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ВСТАНОВИВ:
заявник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.10.2026 про вчинення кримінального правопорушення, просив зобов`язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.10.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
Скаргу мотивує тим, що останнім в порядку ст. 214 КПК України 09.10.2026 подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, заяву про вчинення кримінального правопорушення. На час звернення зі скаргою до суду відомості в порядку ст. 214 КПК України за зазначеною заявою не внесені.
У судове засідання від скаржника надійшла заява про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує у повному обсязі просить її задовольнити.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є кримінальним правопорушенням та характеризує, у чому саме полягає об`єктивна та суб`єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події такого (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Із поданої заяви від 09.10.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 166 КК України (відповідна заява надійшла до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, відомості до ЄРДР за нею не внесені, про що листом від 21.10.2026 повідомлено заявника), вбачається, що заявником у ній наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення кримінального правопорушення вказаними у заяві особами, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об`єктивними даними, а тому зазначене не може бути підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Злочин (як і кримінальний проступок) серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
При цьому доводи заяви про вчинення кримінального правопорушення фактично зводяться до непогодження із діями та рішеннями службових осіб Закарпатського апеляційного суду. Водночас, заявник вправі реалізувати своє право на оскарження зазначених дій та рішень у судовому порядку (зокрема, в порядку КАС України) чи в межах розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення до встановлення відповідних обставин та надання їм правової оцінки судом вважаю передчасним.
Таким чином, доводи заявника у заяві про вчинення кримінального правопорушення є його особистою оцінкою рішень та дій уповноважених осіб і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого кримінально-караного характеру дій, а тому не відповідають вимогам ст. 214 КПК України. Незважаючи на те, що заявник вважає вказану заяву повідомленням про вчинення вищевказаною особою кримінального правопорушення, проте останнє за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу конкретного кримінального правопорушення, а тому таке повідомлення, з огляду на його зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою кваліфікацією дій, про що просить заявник.
Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви ОСОБА_4 до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5