ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140834146

Озвучення тимчасово недоступне

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/367/26 Справа № 711/7329/26 Категорія: ст. 303 КПК України

Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого

ОСОБА_2

суддів секретар

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5

за участі:

представника скаржника - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026, якою залишено без задоволення скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 08.07.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 та ст. 365 КК України,

в с т а н о в и л а:

ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026 залишено без задоволення скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 08.07.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 та ст. 365 КК України, через відсутність правових підстав для зобов`язання уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за фактами, викладеними у заяві від 08.07.2026.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її постановленою з істотним порушенням норм процесуального права, представник скаржника – адвокат ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» 24.07.2026 подала апеляційну скаргу, якою просила: скасувати ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026; постановити нову ухвалу, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити повністю; зобов`язати уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту отримання ухвали суду, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_7 від 08.07.2026 (поданою 09.07.2026) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 365 КК України, розпочати досудове розслідування та надати Заявнику (або його представнику) витяг з ЄРДР; щодо форми та змісту порушення конституційних прав винести окрему ухвалу та направити в Конституційний Суд України до відома та реагування; щодо порушення присяги суддею Придніпровського райсуду м. Черкаси – ОСОБА_1 та не сумісність займаній посаді винести окрему ухвалу та направити разом із матеріалами по справі до Дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано на те, що 09.07.2026 на офіційну електронну адресу Черкаської обласної прокуратури було подано заяву в порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України, службовими особами (головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Черкаси ОСОБА_8 , суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 та суддями Черкаського апеляційного суду ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ).

Однак, уповноважені особи Черкаської обласної прокуратури в порушення імперативних вимог ч. 1 ст. 214 КПК України відомості до ЄРДР не внесли, обмежившись наданням формальних листів-відповідей у порядку Закону України «Про звернення громадян».

На переконання скаржника слідчим суддею не було надано належної оцінки тому факту, що уповноважені особи Черкаської обласної прокуратури в порушення ч. 1 ст. 214 КПК України не виконали обов`язок щодо невідкладного (не пізніше 24 годин) внесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінальних правопорушень. Натомість прокуратура протиправно підмінила кримінально-процесуальну процедуру розглядом заяви за правилами Закону України «Про звернення громадян» шляхом надання листів-відповідей.

Крім того, адвокат вказує, що слідчий суддя першої інстанції на стадії розгляду скарги на бездіяльність безпідставно взяв на себе повноваження органу досудового розслідування та надав передчасну оцінку доказам і обставинам справи на предмет наявності чи відсутності складу злочину, що суперечить усталеній судовій практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Слідчий, прокурор та слідчий суддя не мають права оцінювати обґрунтованість заяви про злочин на предмет наявності складу кримінального правопорушення до внесення відомостей до ЄРДР, а на заявника не може покладатися обов`язок самостійного збирання доказів до початку досудового розслідування.

Також скаржник наголошує, що слідчий суддя залишивши скаргу без задоволення, помилково зазначив в резолютивній частині ухвали, що вона оскарженню не підлягає, адже це є умисним створенням штучних перешкод у доступі до правосуддя та прямим порушенням фундаментальних засад судочинства, гарантованих Конституцією України та нормами КПК України. У зв`язку з цим адвокат зазначає про наявність беззаперечних підстав для постановлення апеляційним судом окремої ухвали щодо слідчого судді та направлення її разом із матеріалами справи до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

На вказану апеляційну скаргу представником прокуратури було подане письмове заперечення, у якому було викладено позицію про те, що апеляційна скарга є безпідставною, відповідно, в її задоволенні має бути відмовлено, одночасно ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

В своєму запереченні на вказану позицію, скаржник наполягав на задоволенні вимог своєї апеляційної скарги з зазначених в ній мотивів.

В судове засідання, повідомлені належним чином, скаржник та прокурор не з`явилися, що відповідно до ст. 405 КПК України не є перешкодою для розгляду справи апеляційним судом за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, заслухавши пояснення представника скаржника– адвоката ОСОБА_6 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається та встановлено слідчим суддею, що 09.07.2026 адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , до Черкаської обласної прокуратури засобами електронного зв`язку подала заяву про вчинення кримінального правопорушення в порядку статті 214 КПК України.

У заяві викладено обставини, які, на думку заявника, свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 КК України, службовими особами, зокрема головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси ОСОБА_8 , а також суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 та суддями Черкаського апеляційного суду ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . У заяві наведено відомості щодо протиправного збільшення суми та зміни валюти стягнення у виконавчому провадженні №60844482, а також інших обставин, які, на переконання ОСОБА_7 , свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень.

Разом з цим, станом на день звернення до суду відомості за зазначеною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, досудове розслідування не розпочато, а витяг з ЄРДР заявнику не надано, що, на думку скаржника, свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, яка підлягає оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

За повідомленням Черкаської обласної прокуратури від 14.07.2026 за №31-784ВИХ26, адресованого представнику заявника ОСОБА_7 , адвокату ОСОБА_6 , із змісту заяви не вбачається достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР, а викладено лише суб`єктивні висновки, побудовані на припущеннях (а.с.36-37).

Листом Черкаської обласної прокуратури від 14.07.2026 за №09/1-2417ВИХ26 09/1-р-26 Черкаській окружній прокуратурі надіслано для розгляду в межах компетенції звернення адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 від 13.07.2026 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення працівниками Другого відділу ДВС у місті Черкаси та за наявності порушень вжити заходів реагування про що повідомити заявника. Заявнику роз`яснено можливість оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора згідно з вимогами ст. ст. 303-307 КПК України (а.с.39).

Листом Черкаської окружної прокуратури від 16.07.2026 за №54/1-1345-26 адвокату ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_7 повідомлено, що обставини, викладені нею у повідомленні про злочин не містять об`єктивних даних та достатніх відомостей, які дійсно свідчили б про ознаки вчиненого кримінального правопорушення (а.с.41).

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026 залишено без задоволення скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 08.07.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 та ст. 365 КК України, через відсутність правових підстав для зобов`язання уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за фактами, викладеними у заяві від 08.07.2026.

Також слідчий суддя перевіривши матеріали скарги представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , зазначив, що не вбачає бездіяльності уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, оскільки заява ОСОБА_7 в межах компетенції була розглянута начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_14 (відповідь№31-784 вих-26 від 14.07.2026) та першим заступником керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_15 (відповідь №54/1-1345вих-26 від 16.07.2026), про що надані відповідні відповіді про те, що зміст заяви не містить достатніх відомостей та підстав, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення та підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Разом з цим, дослідивши зміст та матеріали скарги представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлено, що як матеріали скарги так і заява адвоката ОСОБА_6 , подана 09.07.2026 в інтересах ОСОБА_7 , від 08.07.2026, не містять належних даних та доказів, що можуть свідчити про наявність події та ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем), кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб).

Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання бездіяльності органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення має наступне правове регулювання.

Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов`язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб`єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Тобто слідчий, прокурор зобов`язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.

Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

Розглядаючи скаргу на бездіяльність посадових осіб щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Так, згідно положень ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.

Об`єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно - небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.

Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 364, 365 КК України захисник заявника вказав, що ОСОБА_7 є стороною у виконавчому провадженні №60844482. 30.04.2026 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси ОСОБА_8 було винесено низку постанов, якими під виглядом «виправлення помилки» було протиправно змінено суму та валюту стягнення з боржника з 29 610,89 грн на 3 752,82 доларів США, що в еквіваленті становить 165 431,81 грн. Вважаючи такі дії виконавця замахом на незаконне заволодіння коштами шляхом зловживання службовим становищем адвокат ОСОБА_6 подала скаргу в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (ст. 447-453 ЦПК України).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2026 (суддя ОСОБА_9 ) та постановою Черкаського апеляційного суду від 07.07.2026 (судді ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) у прийнятті скарги було відмовлено з посиланням на те, що спір належить до адміністративної юрисдикції.

На переконання заявника, зазначені судді першої та апеляційної інстанцій, діючи всупереч приписам ст. 263 ЦПК України та ігноруючи імперативні вимоги статей 447-453 ЦПК України, умисно не надали правової оцінки ключовим аргументам скарги. Судді проігнорували той факт, що дії виконавця кардинально змінили обсяг зобов`язань ОСОБА_7 , визначених первісним судовим рішенням у цивільній справі №711/6414/19.

Заявник вважає, що в діях службових осіб - державного виконавця ОСОБА_8 та суддів Придніпровського районного суду та Черкаського апеляційного суду наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених: ст. 364 ККУ - зловживання владою або службовим становищем, - очікуване використання посадовими особами свого службового становища всупереч інтересам службово становища всупереч інтересам служби, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам фізичної особи; та ст. 375 ККУ (з урахуванням позиції правонаступництва норм щодо протиправних суддів) або ст. 365 ККУ - перевищення владою або службовими повноваженнями.

Заявник переконана, що судді та державний виконавець, діючи узгоджено, фактично позбавили права на судовий захист у цивільному процесі та створили умови для безпідставного вимагання й стягнення грошових коштів у значно більшому розмірі, ніж передбачено законом.

На підставі викладених обставин заявник просила: прийняти цю заяву про вчинення сумісними діями кримінального правопорушення службовими особами ДВС зокрема головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у ОСОБА_16 та суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси - ОСОБА_9 та суддями Черкаського апеляційного суду - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365 ККУ (або іншими статтями на розсуд слідчого); розпочати досудове розслідування та надати пам`ятку про процесуальні права і обов`язки потерпілого.

Разом з цим, диспозиція ст. 364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Диспозиція ст. 365 КК України передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. При цьому, суб`єктом даного кримінального правопорушення є спеціальний суб`єкт - виключно службова особа правоохоронного органу (працівник поліції, СБУ, прокуратури, ДСНС, митної чи прикордонної служби тощо).

Отже, проаналізувавши відомості, викладені у заяві адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку про те, що зміст її повідомлення про зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу не містить даних про наявність ознак цих злочинів, а бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб`єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-який факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви, відтак у даному випадку така бездіяльність у діях уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури – відсутня.

Викладені вище норми права спростовують доводи апеляційної скарги, що слідчий суддя безпідставно взяв на себе повноваження органу досудового розслідування та надав передчасну оцінку доказам і обставинам справи на предмет наявності чи відсутності складу злочину. Твердження скаржника, що слідчий, прокурор та слідчий суддя не мають права оцінювати обґрунтованість заяви про злочин на предмет наявності складу кримінального правопорушення до внесення відомостей до ЄРДР, а на заявника не може покладатися обов`язок самостійного збирання доказів до початку досудового розслідування – є помилковими.

Отже, слідчим суддею правомірно надано оцінку та зроблено аналіз змісту заяви представника ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_17 з повідомленням про кримінальне правопорушення, що відповідає висновку ВП ВС від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, як зазначалося вище. Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб`єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-яку факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви. Цим самим слідчим суддею дано оцінку діям уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури.

Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні слідчим суддею скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 , і зводиться до незгоди скаржника з прийнятим слідчим суддею рішенням, оскільки в заяві відсутні об`єктивні дані про склад злочину на які вказує скаржник у заяві на підставі викладених обставин, а також інших злочинів, вочевидь не вбачаються.

Наведені у заяві від 08.07.2026 адвокатом ОСОБА_6 обставини кримінальних правопорушень, як вона вважає, були предметом перевірки Черкаської обласної перевірки та відповідними посадовими особами їй надано відповіді - №31-784 вих-26 від 14.07.2026 та №54/1-1345вих-26 від 16.07.2026.

Стосовно вимоги апеляційної скарги про винесення окремої ухвали стосовно слідчого судді та направлення її разом з матеріалами справи до Дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя, то апеляційний суд зауважує, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого інституту чи статті під назвою «окрема ухвала». При цьому, під час розгляду даної справи не було виявлено грубих порушень прав людини, зловживань правами з боку прокурора або інші системні правопорушення, отже підстави для постановлення ухвали і направлення її до відповідних органів чи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій відсутні.

Що стосується прохання про винесення окремої ухвали про порушення конституційних прав та направлення її до Конституційного суду України (КСУ), то колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що суд не може направити окрему ухвалу безпосередньо до КСУ для реагування на порушення конституційних прав, оскільки такий механізм взагалі не передбачений законодавством України. Замість окремої ухвали у подібних ситуаціях застосовується процедура конституційного подання або інструмент конституційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді від 20.07.2026 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026, якою залишено без задоволення скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 08.07.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 та ст. 365 КК України – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді