ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140788901

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

"20" жовтня 2026 р. Справа№ 910/423/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

розглянувши матеріали заяви особи, яка не є учасником справи, - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 09.1-11/3755/26 від 15.10.2026)

про приєднання до апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 (повне рішення складено 27.06.2023)

у справі №910/423/23 (суддя Котков О.В.)

за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви

до Національного заповіднику "Києво-Печерська лавра"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. ОСОБА_5

5. ОСОБА_6

6. ОСОБА_7

7. ОСОБА_8

8. ОСОБА_9

9. ОСОБА_10

10. ОСОБА_11

11. ОСОБА_12

12. ОСОБА_13

13. ОСОБА_14

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

14. Міністерства культури та стратегічних комунікацій України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

15. Київської Митрополії Української Православної Церкви

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

05.01.2023 Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви (далі - Позивач, Монастир) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (далі - Відповідач, Заповідник), у якому просила в судовому порядку:

усунути перешкоди Позивачу у користуванні майном, а саме у доступі та здійсненні богослужінь і релігійних обрядів священнослужителями Монастиря у будівлі Успенського собору (корпус № 80), наданим у почасове безоплатне користування згідно з договором № 1-б від 17.06.2016;

усунути перешкоди Позивачу у користуванні майном, а саме у доступі та здійсненні богослужінь і релігійних обрядів священнослужителями Монастиря у будівлі Трапезної церкви з Трапезною палатою (корпус № 29), наданим у почасове безоплатне користування згідно з договором № 2-б від 17.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/423/23 за правилами загального позовного провадження. Під час підготовчого провадження у суді першої інстанції треті особи до участі у справі не залучалися, а в підготовчому засіданні 30.05.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/423/23 (повне рішення складено 27.06.2023) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви оскаржила його в апеляційному порядку. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/423/23 за апеляційною скаргою Позивача.

Після завершення підготовчих дій у порядку ст. 267, 268 ГПК України Північний апеляційний господарський суд перейшов до розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні, і наразі справа № 910/423/23 перебуває на стадії розгляду справи по суті (пояснення сторін).

Короткий зміст заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги

15.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду за вх. № 09.1-11/3755/26 від 15.10.2026) надійшла датована 15.10.2026 заява фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Заявниця, ОСОБА_1 ) про приєднання до апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/423/23.

У реквізитах вступної частини поданої заяви ОСОБА_1 визначила свій процесуальний статус як «Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача». Водночас у мотивувальній частині заяви ОСОБА_1 послалася на положення ч. 1 ст. 265 ГПК України щодо права осіб, які не брали участі у справі, приєднатися до апеляційної скарги, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. На обґрунтування свого права на приєднання до апеляційної скарги Заявниця вказала, що вона багато років є парафіянкою Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, перебуває у певних правових та релігійних відносинах із Позивачем, а тому оскаржуване рішення безпосередньо впливає на її права, інтереси та обов`язки.

Дотримання процесуального строку на звернення із цією заявою ОСОБА_1 мотивувала твердженням про те, що «розгляд справи в суді апеляційної інстанції по суті не розпочато». Будь-якого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку чи обґрунтування поважності причин подання заяви після спливу понад трьох років і трьох місяців з дня складення повного тексту рішення суду першої інстанції та на стадії розгляду справи по суті в апеляційному суді Заявниця не навела.

Заявниця не додала до заяви документа про сплату судового збору та доказів надсилання копії заяви іншим учасникам справи, заявивши у тексті документа клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі п. 1, 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з огляду на те, що вона тривалий час, захищаючи інтереси Української Православної Церкви і вірян, здійснює свою діяльність на громадських засадах і не отримує заробітної плати.

У прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить суд:

- прийняти її заяву про приєднання до апеляційної скарги Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/423/23;

- звільнити її від сплати судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги;

- апеляційну скаргу Позивача задовольнити у повному обсязі, рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/423/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Мотиви та правова оцінка суду апеляційної інстанції

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про приєднання до апеляційної скарги в сукупності з матеріалами справи № 910/423/23, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність залишення вказаної заяви без розгляду (повернення без розгляду) з огляду на таке.

Щодо процесуального статусу Заявниці

Відповідно до ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Як достовірно встановлено з матеріалів справи № 910/423/23 та змісту рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023, сторонами у цій справі є дві юридичні особи - Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра /Чоловічий монастир/Української Православної Церкви (Позивач) та Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» (Відповідач). Фізична особа ОСОБА_1 не була стороною спору та не залучалася судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, самостійне поіменування Заявницею себе у вступній частині заяви як «Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача» є юридично безпідставним, оскільки процесуальний статус третьої особи виникає виключно на підставі відповідної ухвали суду про залучення чи допуск третьої особи до участі у справі в порядку ст. 50 ГПК України, якої щодо ОСОБА_1 не постановлялося. За своїм дійсним правовим статусом ОСОБА_1 є особою, яка не є учасником справи (не брала участі у справі).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Колегія враховує, що приєднання до апеляційної скарги - це вияв позиції особи, яка бере участь у справі (чи іншої особи, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки), що полягає у підтриманні вимог, заявлених в апеляційній скарзі іншою особою, в межах доводів та вимог основної апеляційної скарги.

За своєю правовою природою інститут приєднання до апеляційної скарги (ст. 265 ГПК України) є акцесорним (додатковим) процесуальним механізмом і не може використовуватися особами, які не є учасниками справи, як спосіб штучного обходу імперативних процесуальних строків або нівелювання правових наслідків їх спливу.

Щодо пропуску строку на подання заяви про приєднання до апеляційної скарги

Відповідно до ч. 2 ст. 265 ГПК України заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Зазначена норма ч. 2 ст. 265 ГПК України є спеціальною імперативною нормою (lex specialis), яка чітко обмежує у часі право на подання заяви про приєднання до апеляційної скарги настанням конкретної процесуальної стадії - початком розгляду справи по суті в суді апеляційної інстанції (після закінчення підготовчих дій згідно зі ст. 267, 268, 270 ГПК України).

З матеріалів справи № 910/423/23 вбачається, що:

- рішення Господарського суду міста Києва ухвалено 13.06.2023, а його повний текст складено 27.06.2023;

- ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача;

- підготовчі дії в апеляційному провадженні були завершені, судом розпочато розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні, і справа № 910/423/23 перебуває на стадії розгляду справи по суті;

- заява ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги подана та зареєстрована у суді апеляційної інстанції лише 15.10.2026 (вх. № 09-11/3755/26), тобто вже під час перебування справи на стадії розгляду по суті в суді апеляційної інстанції та більш ніж через три роки і три місяці після складення повного тексту рішення суду першої інстанції.

Отже, посилання ОСОБА_1 у тексті заяви від 15.10.2026 на те, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції по суті нібито не розпочато, не відповідає дійсному руху справи та прямо спростовується її матеріалами, оскільки справа перебуває на стадії розгляду по суті.

Таким чином, станом на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про приєднання до апеляційної скарги (15.10.2026) встановлений ч. 2 ст. 265 ГПК України присічний процесуальний строк («до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції») вже сплив.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив цей строк, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів констатує, що Заявниця не подала обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 265 ГПК України, та не навела жодних об`єктивно непереборних, незалежних від її волі обставин, які б унеможливлювали подання заяви про приєднання до апеляційної скарги протягом більш ніж трьох років з моменту відкриття апеляційного провадження (з 04.09.2023) до переходу суду апеляційної інстанції до стадії розгляду справи по суті.

Більше того, оцінюючи трирічний сплив часу з моменту ухвалення рішення місцевого господарського суду (13.06.2023) крізь призму принципу правової визначеності (res judicata), приписів ч. 2 ст. 261 ГПК України (щодо однорічного преклюзивного строку), суд апеляційної інстанції враховує, що:

- рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 та ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі № 910/423/23 були своєчасно оприлюднені у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень понад три роки тому;

- сама Заявниця у тексті заяви наголошує, що вона багато років є парафіянкою Позивача та тривалий час здійснює громадську діяльність із захисту інтересів Української Православної Церкви і вірян, що виключає її необізнаність про існування цього судового спору впродовж 2023-2026 років.

Колегія враховує, що заява про приєднання до апеляційної скарги за ч. 2 ст. 265 ГПК України може бути подана виключно до початку розгляду справи по суті в суді апеляційної інстанції, а подання такої заяви після початку розгляду справи по суті унеможливлює її прийняття до спільного розгляду з основною апеляційною скаргою і підлягає залишенню заяви без розгляду (повернення без розгляду) на підставі ст. 118 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції також відзначає, що подана ОСОБА_1 заява не відповідає імперативним вимогам ч. 3 ст. 265 ГПК України, згідно з якою до заяви про приєднання до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу:

- до заяви не додано жодних доказів надсилання її копії Позивачу та Відповідачу;

- до заяви не додано документа про сплату судового збору у встановленому пп. 2 п. 2 ч. 2 та пп. 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі - 8 052,00 грн (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у січні 2023 року за дві вимоги немайнового характеру: 2 Ч 2 684,00 грн Ч 150%);

- наведене у тексті заяви клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1, 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є документально не підтвердженим: предмет спору між двома юридичними особами щодо користування культовими спорудами не належить до категорії спорів про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров`ю (п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), а на підтвердження умови, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 цього Закону (перевищення розміром судового збору 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік), Заявниця - всупереч процитованим нею ж самою висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі №906/308/20 щодо обов`язковості надання відповідних доказів - не надала суду жодного документа про свої доходи за попередній календарний (2025) рік.

Разом із тим, вирішуючи питання про процесуальну черговість реагування суду на одночасну наявність двох недоліків заяви (пропуску процесуального строку за ч. 2 ст. 265 ГПК України та несплати судового збору за ч. 3 ст. 265 ГПК України), колегія суддів керується засадами верховенства права та пропорційності у господарському судочинстві (ст. 2, 11 ГПК України) у системному зв`язку з приписами ст. 118 ГПК України.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, питання дотримання та поновлення процесуального строку має первинне значення стосовно питання сплати судового збору. Залишення заяви (скарги) без руху в порядку ст. 174, 260 ГПК України з метою зобов`язання заявника сплатити судовий збір у ситуації, коли процесуальний строк на подання такої заяви вже пропущено і підстави для його поновлення відсутні, є проявом надмірного формалізму та покладенням на особу невиправданого фінансового тягаря зі сплати судового збору за процесуальну дію, право на вчинення якої втрачено в силу закону (ст. 118 ГПК України).

Крім того, оскільки заява про приєднання до апеляційної скарги підлягає залишенню без розгляду через пропуск встановленого ч. 2 ст. 265 ГПК України строку, суд апеляційної інстанції на цій стадії не надає оцінки доводам ОСОБА_1 про те, чи вирішив суд першої інстанції оскаржуваним рішенням питання про її права, інтереси та (або) обов`язки як парафіянки Монастиря, позаяк така обставина з`ясовується судом апеляційної інстанції лише під час розгляду справи по суті у разі прийняття відповідної скарги (заяви) до розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції

Підсумовуючи викладене, оскільки справа №910/423/23 в суді апеляційної інстанції перебуває на стадії розгляду справи по суті, а заява особи, яка не є учасником справи, - ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги подана 15.10.2026, тобто після закінчення встановленого ч. 2 ст. 265 ГПК України процесуального строку («до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції») та без наведення поважних причин його пропуску, така заява на підставі ст. 118, ч. 2 ст. 119, ч. 2 ст. 265 ГПК України підлягає залишенню без розгляду (поверненню Заявниці без розгляду) без застосування процедури залишення її без руху для сплати судового збору.

Керуючись ст. 118, 119, 234, 235, 265 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву особи, яка не є учасником справи, - ОСОБА_1 від 15.10.2026 (вх. № 09.1-11/3755/26 від 15.10.2026) про приєднання до апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/423/23 - залишити без розгляду (повернути без розгляду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова