Справа №760/1677/13- ц
2/760/8294/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Черчукан І.О., Гуцало М.В., Пилипенко Д.М.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Сіверської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить суд, з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.04.2025:
- визнати незаконними (протиправними) дії та бездіяльність відповідача ОГБК "Олімпійський" та такими, що порушують права позивача гарантовані, як фізичної особи, ст.34 Конституції України, ст.ст. 1,2,5 Закову України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2658 -XI1 стосовно вільного отримання достовірної та поширеної в матеріальному носії, що полягає у створенні документу, оформленому протоколом Загальних зборів ГБК "Олімпійський" від 21 лютого 2009р., в якому поширено недостовірну інформацією про те, що в кооперативі зареєстровано 547 його членів та у використанні цього документу у цивільній справі №2609/25136/12, яку розглядав Солом`янський районний суд м. Києва за участю позивача;
- визнати незаконними (протиправними) дії відповідача ОГБК "Олімпійський" та такими, що порушують права позивача, як фізичної особи, гарантовані ст.34 Конституції України, ст.ст. 1,2,5 Закову України "Про інформацію" від 02.10.92р. №2658 -ХІІ стосовно вільного отримання достовірної та повної інформації поширеної в матеріальному носії, та положень пунктів 4 та 5 ст. 43 ЦПК України щодо обов`язку учасника справи не приховувати докази і надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, що проявилося у неподанні під час розгляду Солом`янським районним судом м. Києва цивільної справі №2609/25136/12, за участю позивача, наявного в ОГБК доказу у вигляді протоколу загальних зборів ГБК "Олімпійський" від 17 листопада 2007р., в якому вказано, що за результатами реєстрації на зборах присутні 547 членів ГБК та власників гаражних боксів із загального числа 800;
- визнати незаконними (протиправними) дії та бездіяльність відповідача ОГБК "Олімпійський" та такими, що порушують права позивача, як фізичної особи, гарантовані ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2,5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2658 -XІІ стосовно вільного отримання достовірної та повної інформації поширеної в матеріальному носії, що полягає у не проведенні процедури реєстрації прибулих для участі на збори членів кооперативу (не складанні відповідного реєстраційного списку) до початку проведення Загальних зборів ГБК "Олімпійський" від 21 лютого 2009р., внесенню до документу інформації про присутність на зборах 377 осіб та про правомочність зборів, яка не може бути підтверджена за відсутності для цього належних доказів, які кооператив зобов`язаний був створити та у використанні цього документу у правовідносинах з позивачем та під час розгляду Солом`янським районним судом м. Києва цивільної справі №2609/25136/12 за його участю;
- визнати незаконними (протиправними) дії відповідача ОГБК "Олімпійський" такими, що порушують права позивача, як фізичної особи, гарантовані ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2,5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2658 -XІІ на отримання достовірної та повної інформації поширеної в матеріальному носії, та положень пунктів 4 та 5 ст. 43 ЦПК України щодо обов`язку учасника справи не приховувати докази і надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, що полягає у створенні документу, оформленому, як протокол загальних зборів членів Обслуговуючого гаражно - будівельного кооперативу (ОГБК) "Олімпійський" від 17 листопада 2007р., який до органу державної реєстрації під час внесення змін про новобраного керівника кооперативу не подавався і в реєстраційній справі відсутній, з поширеною у ньому недостовірної інформацію, що у цей день відбулися правомочні збори за участі 271 членів ОГБК "Олімпійський" на яких ухвалено рішення зібрати з членів кооперативу, які мають заборгованість перед кооперативом за 2007 рік плату з розрахунку 20-00 грн. за місяць до 20.12.2007 (п.8.2), але був використаний в якості належного доказу під час розгляду Солом`янським районним судом м. Києва справи № 2- 752/11, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційних скарг ОГБК у справі №6-5245св1 та у справі №6- 222291св13, Солом`янським районним судом м. Києва справи № 2-3505/11, справи №2- 4513/11, справи № 2609/25136/12, справи № 2-442/12, справи 760/26676/13-ц. справи N92/760/840/16-ц, справі №2/760/840/16-ц та інших, Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-14519/12/2670 за участю позивача;
- визнати незаконними (протиправними) дії та бездіяльність відповідача ОГБК "Олімпійський" та такими, що порушують права позивача, як фізичної особи, гарантовані ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2,5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.92р. №2658 -XI1 на отримання достовірної та повної інформації поширеної в матеріальному носії, а також у порушенні положень пунктів 4 та 5 ст. 43 ЦПК України, щодо обов`язку учасника справи не приховувати докази і надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, що полягає у приховуванні (не наданні) під час розгляду Солом`янським районним судом м. Києва справи № 2-752/11 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційних скарг ОГБК у справі №6-5245св1 та у справі № 6-222291св 13, Солом`янським районним судом м. Києва справи №2-35-05/11, справи № 24513/11, справи № 2609/25136/12, справи № 2-442/12, справи № 760/26676/13-ц, N02/760/840/16-ц, справі №2/760/840/16-ц та інших. Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-14519/12/2670 доказу у вигляді легітимного протоколу загальних зборів членів ГБК "Олімпійський " від 17 листопада 2007р., на підставі якого 13 грудня 2007р. вчинено реєстраційні дії по включенню відомостей до ЄДРПОУ про керівника кооперативу ОСОБА_8. в якому вказано, що за результатами реєстрації на зборах присутні 547 членів ГБК «Олімпійський" та власників гаражних боксів із загального числа 800, збори вважаються правомочними та згідно з п.8.2 ухвалено рішення зібрати з членів кооперативу, які мають заборгованість перед кооперативом за 2007 рік плату з розрахунку 8 грн за місяць до 20.12.2007 і цей документ долучено до реєстраційної справи кооперативу;
- визнати незаконними (протиправними) дії відповідача ОГБК "Олімпійський" та такими, що порушують права позивача, як фізичної особи, гарантовані ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2,5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2658 -XІІ на вільне отримання достовірної та повної інформації поширеної в матеріальному носії, що полягає у створенні документів оформлених, як протокол №2 Зборів уповноважених ГБК "Олімпійський" від 08 травня 2009р., протокол Зборів уповноважених та запрошених членів кооперативу ГБК "Олімпійський" від 26 березня 2011р. в якому поширено недостовірну інформацію, що чисельність ОГБК"Олімпійський" становить 547 членів кооперативу, від яких обрано 37 уповноважених і за присутніх 29 збори вважаються правомочними та Протокол №1 зборів 29 уповноважених ОГБК "Олімпійський» від 24 червня 2014р., в якому поширено недостовірну інформацію про те, що відповідно до чинного законодавства та Статуту кооперативу збори за участю 25 уповноважених є правомочними та у використанні їх у правовідносинах з позивачем та під час розгляду Солом`янським районним судом м. Києва справи № 2609/25136/12, справи № 2-442/12, справи 760/26676/13-ц, справи №2/760/840/16-ц, справи №2/760/840/16-ц та інших за участю позивача;
- визнати незаконними (протиправними) дії відповідача ОГБК «Олімпійський» такими, що порушують права позивача, як фізичної особи, гарантовані ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2,5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2658 - XІІ стосовно вільного отримання достовірної та повної інформації поширеної в матеріальному носіїв що полягає у створенні документу оформленому як Протокол №11 засіданні Правління ГБК "Олімпійський" від 19 грудня 2008р. в якому поширено недостовірну інформацією про те, що в кооперативі зареєстровано - 547 його членів, що кандидатури 37 уповноважених ГБК "Олімпійський" на виконання пункту 7 порядку денного загальних зборів ГБК від 17 листопада 2007р., а також відповідно до п.7.3 проекту Статуту ГБК "Олімпійський " у новій редакції узгодженій та остаточно відредагованій відповідно до зауважень, які надав Відділ транспорту, інформації та зв`язку Солом`янської райдержадміністрації були висунуті та обрані членам кооперативу по рядках боксів з розрахунку представництва - один уповноважений від 15 членів кооперативу (п.п.1,2 Протоколу 11 від 19.12.2008р.) хоча включені до списку затверджених 37 уповноважених чотири особи ОСОБА_2 (бокс НОМЕР_1), ОСОБА_3 (бокс НОМЕР_2), ОСОБА_4 (бокс НОМЕР_3) та ОСОБА_10. (бокс НОМЕР_4) не були членами кооперативу, а також у визначенні та затвердженні 37 уповноважених від кількості 547 осіб присутніх на зборах згідно протоколу загальних зборів членів ГБК"Олімпійський" від 17 листопада 2007р., на підставі якого 13 грудня 2007р. було вчинено реєстраційні дії по включенню відомостей до ЄДРПОУ про новообраного на цих зборах керівника кооперативу, а не від загальної чисельності 800 членів кооперативу, про яку вказано у цьому документі, та у використання Протоколу 11 засідання правління від 19.12.2008р. у правовідносинах з позивачем та під час розгляду Солом`янським районним судом м. Києва справи № 2-752/11, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційних скарг ОГБК у справі №6-5245св1 та у справі № 6-222291св 13, Солом`янським районним судом м. Києва справи №2-35-05/11, справи № 24513/11, справи № 2609/25136/12, справи № 2-442/12, справи № 760/26676/13-ц, №02/760/840/16-ц, справі №2/760/840/16-ц та інших. Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-14519/12/2670 за участі позивача;
- визнати незаконними (протиправними) дії відповідача ОГБК "Олімпійський та такими, що порушують права позивача, як фізичної особи гарантовані ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2.5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2658 -XІІ на отримання достовірної та повної інформації поширеної в матеріальному носії, що полягає у наданні 06 травня 2009р. Солом`янській районній в м. Києві Державній адміністрації для внесення змін до ЄДРПОУ про юридичну особу та її керівника документів у вигляді протоколу Загальних зборів ГБК "Олімпійський" від 21 лютого 2009р. та протоколу №2 Зборів уповноважених ГБК "Олімпійський" від 08 травня 2009р., в яких поширено недостовірну інформацією про те, що в кооперативі зареєстровано 547 його членів, що збори є правомочними і які використано під час вчинення реєстраційних дій та як належні докази під час розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-14519/12/2670 за участю позивача та Солом`янської районної в м. Києві Державної адміністрації;
- зобов`язати відповідача ОГБК "Олімпійський" відкликати у відповідача Солом`янської районної в м. Києві Державної адміністрації документи оформлені, як протокол Загальних зборів ГБК "Олімпійський" від 21 лютого 2009р. та протокол №2 Зборів уповноважених ГБК "Олімпійський" від 08 травня 2009р., в яких всупереч положень ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2,5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.92р. №2658 -XІІ поширено недостовірну інформацією про те, що в кооперативі зареєстровано 547 його членів, що збори є правомочними і на підставі яких 06 травня 2009р. було вчинено реєстраційні дії по внесенню змін до ЄДРПОУ про юридичну особу ОГБК "Олімпійський" та її керівника;
- зобов`язати відповідача ОГБК «Олімпійський» відкликати у Солом`янського суду м. Києва подані головою правління ГБК та представником кооперативу в якості належних доказів у цивільній справі № 2-752/11, справі № 2-3505/11, справі № 2609/25136/12, справі № 2-442/12, справі 760/26676/13-ц, справі №2/760/840/16-ц, справі №2/760/840/16-ц та інших документів оформлених, протокол загальних зборів 271 членів, членів ГБК "Олімпійський" від 17 листопада 2007р., протокол загальних зборів ГБК "Олімпійський" від 21 лютого 2009р., протокол №2 зборів уповноважених ОГБК "Олімпійський" від 08 травня 2009р., протокол Зборів уповноважених та запрошених членів кооперативу ГБК "Олімпійський" від 26 березня 2011р., протокол зборів 25 уповноважених ОГБК "Олімпійський" від 26 червня 2014р. та протокол №11 в яких всупереч положень ст.34 Конституції України, ст.ст.1,2,5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.92р. №2658 -XI1 поширено недостовірну інформацією про те, що в кооперативі зареєстровано 547 його членів та про події які фактично мали місце;
- стягнути з відповідача Обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив «Олімпійський» на користь Позивача ОСОБА_1 з відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 3 719 500 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до протоколу №1 від 21.02.2009 загальних зборів 377 членами ГБК «Олімпійський» з 547 зареєстрованих ухвалено рішення про затвердження нової редакції статуту ГБК «Олімпійський» та уповноважено голову зборів ОСОБА_5 здійснити заходи щодо його реєстрації.
Посилається, що рішення про затвердження списків членів кооперативу зборами не ухвалювалось.
Відповідно до п. 1.1-1.4 затвердженого статуту ОГБК «Олімпійський» є кооперативом, створеним шляхом добровільного об`єднання громадян, є правонаступником ГБК «Олімпійський».
06.05.2009 здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію ОГБК «Олімпійський».
Вказує, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15.05.2012 визнано, що в кооперативі відсутній належний облік його членів, а дані про їх кількість - 547 , є недостовірні. Також рішенням визнано незаконними та недійсними усі рішення, ухвалені загальними зборами 24.01.2011 та протоколи лічильної комісії.
Виходячи зі змісту положень ст. 7 Закону України «Про кооперацію» протокол загальних зборів членів ГБК «Олімпійський» від 21 лютого 2009 року не є протоколом установчих зборів про створення/перетворення нового кооперативу під назвою ОГБК «Олімпійський» замість кооперативу ГБК «Олімпійський».
Позивач посилається, що його було виключено з членів даного кооперативу на незаконних підставах, після чого останній намагався поновити своє порушене право шляхом звернення до суду із відповідними позовними вимогами.
Проте, під час винесення рішень суди в їх основу покладали надані відповідачем документи, зокрема протоколи зборів уповноваженого ОГБК «Олімпійський» від 08.05.2009, збори уповноважених та запрошених членів кооперативу ГБК «Олімпійський від 26.03.2011 та збори 25 уповноважених ОГБК «Олімпійський» від 26.06.2014, а також ухвалені на них рішення.
Дані протоколи позивач вважає неправомірними, оскільки вони не відповідають дійсності, зокрема щодо кількості їх членів, голосами яких і приймались відповідні рішення.
Вказує, що подаючи до суду докази, відповідач свідомо приховував протокол загальних зборів 547 членів кооперативу від 17.11.2007 під час розгляду цивільних та адміністративних справ, чим ввів головуючого суддю та учасників справ в оману, шляхом наданням неправдивих пояснень та ухилення від виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, у тому числі пов`язаних з поновленням його членства в кооперативі.
Як зазначає позивач, відповідач протягом тривалого періоду часу, починаючи з 2011 року, вчиняє протиправні дії (бездіяльність), всупереч вимогам Конституції України та положень Закону України «Про інформацію», направлені на отримання у незаконний спосіб рішень суду на свою користь, з подальшою метою не вчиняти законні дії щодо поновлення позивачу членства у кооперативі, подаючи неправдиві відомості у протоколі №11 зборів 271 члена ГБК «Олімпійський`кооперативу від 19.12.2008, протоколі зборів 271 члена правління від 17.11.2007, протоколу № 2 загальних зборів від 08.05.2009.
Посилаючись на вказані обставини, позивач вважає, що поновлення його порушених прав має відбутися у формі визнання незаконними (протиправними) дії та бездіяльність відповідача ОГБК "Олімпійський" стосовно поширення недостовірної інформації у протоколах Загальних зборів ГБК "Олімпійський" та правління, зобов`язання відповідача відкликати вказані документи у державних органах,що були подані відповідачем,як такі, що містятять недостовірну інформацію.
Щодо позовної вимоги про відшкодування з відповідача на його користь моральної шкоди, позивач зазначає про таке.
Внаслідок протиправної поведінки відповідача позивача було позбавлено його майнових та немайнових корпоративних прав, якими він володів як член кооперативу, і які він намагається відновити протягом 14 років. Позивач вважає, що йому була спричинена моральна шкода, що полягає у стражданнях, яких він зазнав, здійснюючи захист свого порушеного права, яке також полягало у поширенні відповідачем недостовірних відомостей та неправдивої інформації, яка принижує честь та гідність позивача, та вчинення інших дій, які діскредитують його в очах інших членів кооперативу.
Позивач оцінює завдану йому відповідачем моральну шкоду у розмірі 3 719 500,00 грн.
У зв`язку з викладеним просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.01.2013 дана позовна заява була залишена без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2013 дана позовна заява була повернута позивачу з підстав неусунення недолікв у визначений строк.
На підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 20.04.2013 скарга ОСОБА_1 на вищезазначену ухвалу суду була залишена без руху.
Суд апеляційної інстанції розглянув скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2013 після усунення недоліків апеляційної скарги останнім та виніс ухвалу від 06.06.2013 про скасування вищевказаної ухвали та передачі позовної заяви ОСОБА_1 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.06.2013 було відкрито провадження в даній цивільній справі.
16.08.2013 від відповідача, представника ОГБК «Олімпійський» надійшли письмові заперечення проти позову, в яких останній не погоджується із позовними вимогами та просить суд відмовити у їх задоволенні з огляду на таке.
Як зазначає представник відповідача, ОГБК «Олімпійський» є правонаступником ГБК «Олімпійський».
21 лютого 2009 року загальними зборами членів ГБК «Олімпійський» було затверджено нову редакцію Статуту кооперативу з її подальшою реєстрацією. Зазначені обставини неодноразово були встановлені численними судовими рішеннями у справах за участю позивача та відповідача, а отже окремому доказуванню не підлягають.
Твердження позивача про те, що рішенням Загальних зборів членів ГБК «Олімпійський» від 21 лютого 2009 року було здійснено перетворення кооперативу, яке суперечить ст.ст. 107, 108 ЦК України, не відповідає дійсності, адже з прийняттям нової редакції Статуту кооперативу його організаційно-правова форма - гаражно-будівельний кооператив - не змінилась, а сам кооператив продовжив існування з уточненою назвою за новим місцезнаходженням. При чому, рішення загальних зборів ГБК «Олімпійський» від 21.02.2009, та самі збори, недійсними не визнавались, сам протокол загальних зборів відповідно до приписів чинного законодавства, не є установчим документом, а тому позовна вимога про визнання його недійсним є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Представник відповідача також зазначає, що позовні вимоги позивача щодо поширення ним недостовірних даних у протоколах загальних зборів, зокрема щодо кільськості їх учасників, які безпосередньо приймали відповідні рішення на даних зборах, є також необгрунтованими, оскільки як вже було неодноразово підтверджено судовими рішеннями, які не були задоволені, судами встановлені обставини щодо правомірності проведення указаних зборів.
Як зазначає представник відповідача, що вимога позивача про відкликання протоколів, які знаходяться у численних судових справах, рішення яких набрали законної сили, є необгрунтованою та абсурдною, оскільки чинним законодавством України не передбачено порядок відкликання документів, що зберігаються у судах.
Разом з цим, відповідач вважає, що позивачем заявлено вимоги у неналежний спосіб захисту , а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Також, на думку представника відповідача, не підлягає задоволенню і вимога про стягнення на користь позивача моральної шкоди, адже вона є недоведеною та необґрунтованою.
Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
25.09.2013 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просив суд не розглядати первинні позовні вимоги, а здійснити розгляд та задовлення низки позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.07.2014 було зупинено провадження в даній цивільній справі за клопотанням позивача до набрання законної сили рішення в адміністративній справі №2а-14519/12/2670.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Солом`янського районного суду м. Києва від 26.02.16 №65 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з припиненням повноважень судді Козленко Г.О .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2016 дану справу було передано до провадження головуючому Лазаренко В.В .
Відповідно до розпорядження керівника апарату Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.19 №1668 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді Лазаренко В.В. від здійснення правосуддя.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 дану справу було передано до провадження головуючому Букіній О.М.
Ухвалою суду від 30.07.2024 було відновлено провадження в даній цивільній справі та призначено судовий розгляд.
Від представника відповідача Головного управління юстиції у м. Києві 10.09.2024 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти заявлених до нього частини позовних вимог, звертаючи увагу на те, що останній дісно проводив реєстраційні дії відносно ОГБК «Олімпійській», зокрема, державну реєстрацію змін до до відомостей про юридичну особу, яка пов`язана зі зміною керівника ОСОБА_8 на ОСОБА_5 . Такі реєсраційні дії проводились на підставі поданого пакету документів, які були належним чином засвідчені, укомплектовані та відповідали вимогам чинного законодавства України, через що державний реєстратор, встановивши відповідність поданих документів вимогам чинного законодавства, здійснив відповідні реєстраційні дії у визначеному законом порядку. У зв`язку з викладеним просив суд звернути увагу на даний відзив та винести рішення на свій розсуд.
09.09.2024 від представника відповідача ОГБК «Олімпійський» надійшли заперечення на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з підстав їх необгрунтованості.
25.11.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій останній зазначив ряд позовних вимог, які просить суд задовольнити.
25.11.2024 позивач подав до суду заяву про забезпечення доказів.
28.11.2024 протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва заяву позивача про зміну предмету позову прийнято до судового розгляду.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2025 у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб, відмовлено.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2025 у задоволенні клопотання позивача про визнання неналежними відповідачами Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління юстиції у м. Києві у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій та бездіяльності незаконними відмовлено.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2025 клопотання позивача про забезпечення доказів шляхом їх витребування, задоволено частково.
10.04.2025 позивачем до Солом`янського районного суду м. Києва подано заяву про зміну предмету позову у якому останній просить суд задовольнити позовні вимоги, викладені у новій редакції.
Ухвалою суду від 29.04.2025 було задоволено заяву позивача про зміну предмета позову.
Ухвалою суду від 29.04.2025 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
15.05.2025 від відповідача ОГБК «Олімпійський» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується зі зміненими позовним вимогами та вважає їх такими, шо не підлягають задоволенню.
Позивачем була подана скарга на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2025 в частині відмови останньому у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом їх огляду на місці, шляхом допиту свідків та витребування доказів.
Постановою Київського апеляційного суду від 04.02.2026 у задволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 було відмовлено, а ухвалу суду від 29.04.2025 залишено без змін.
Ухвалою суду від 09.07.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.
У подальшому позивач у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд до відома не поставив.
Представник відповідача подав до суду клопотання про слухання справи у його відсутності.
Суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду даної справи по суті.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,у тому числі витребувані матеріали цивільних справ, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішення такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19).
Судовий захист повинен бути повним, відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19)).
Зі змісту позову та викладених обставин справи вбачається, що позивач звертаючись з даним позовом до суду та в обгрунтування наявності порушених прав вважає протиправними дії відповідача щодо поширення недостовірної інформації відносно кількості членів кооперативу, які брали участь у загальних зборах ОГБК «Олімпійський» та приймали відповідні рішення, що оформлені низкою протоколів, як і вважає протиправним використання відповідачем недостовірних відомостей щодо кількісного складу членів ГБК « Олімпійський» під час розгляду ряду цивільних справ, за участю позивач, які стали наслідком ухвалення судових рішень не на користь позивача.
Судом встановлено, що Обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив «Олімпійський» є правонаступником гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», який був створений та зареєстрований 25 листопада 1998 року рішенням Залізничної районної у м.Києві ради народних депутатів, на підставі рішення Київського міськвиконкому від 02 квітня 1979 року 419/10.
Нова редакція Статуту ГБК «Олімпійський» затверджена рішенням Загальних зборів членів ГБК «Олімпійський» від 21.02.2009 та зареєстрована 06.05.2009 державним реєстратором Солом`янської районної у м.Києві державної адміністрації.
Відповідно до п.1.2. Статуту ГБК «Олімпійський», Обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив «Олімпійський» є кооперативом, який створено шляхом добровільного об`єднання громадян (надалі - членів кооперативу) для надання послуг при будівництві та експлуатації індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів переважно членам ГБК, а також іншим особам.
Відповідно до п.7.1. статуту, органами управління та контролю ГБК є загальні збори й ого членів, зборів уповноважених, правління та ревізійної комісії. Вищим органом управління ГБК є загальні збори членів ГБК, які скликаються правлінням у разі потреби, але не рідше, ніж один раз на рік. Загальні збори членів ГБК є правомочними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості членів ГБК, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених (п.7.2. статуту).
Як вбачається з матеріалів справи, питання кількісного складу членів ОГБК «Олімпійський» та легітимності прийнятих рішень загальними зборами неодноразово були предметом судового розгляду.
Так, рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 16.04.2014 у справі №2609/25136/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 04.06.2014, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГБК «Олімпійський» про визнання недійсним протоколу та усіх рішень Загальних зборів членів ГБК «Олімпійський» від 21.02.2009.
До того ж, Апеляційним судом м. Києва ухвалою від 04.06.2014 встановлено наявність у кооперативі 547 членів станом на 21.02.2009.
Слід зазначити, що протокол загальних зборів 377 членів ГБК «Олімпійський» від 21.02.2009, протокол №2 зборів 37 уповноважених представників від 08.05.2009, протокол зборів 29 уповноважених представників та запрошених осіб від 26.03.2011, протокол №1 зборів 25 уповноважених від 26.06.2014, в яких зазначено дані про загальний чисельний склад членів кооперативу в кількості 547 осіб та вказано про правомочність зборів уповноважених представників ГБК в кількості 37, 29 та 25 осіб, інформацію про кількісний склад яких позивач просить суд визнати протиправною та такою, що не відповідає дійсності, були неодноразово предметом судових розглядів, що підтверджується наявними в матеріалах справи судових рішень, а саме:
- рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11.02.2013 (справа №2609/20372/12; провадження №2-70/2013);
- рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21.04.2015 (справа №760/26676/13-ц, провадження №8/760/4/15);
- рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15.05.2012 (справа №2-442/12),
- ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25.06.2013 (справа № 22-ц/796/6125/2013);
- рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.09.2012 (справа №6-5245св12);
- ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 (справа №22-ц /796/ 7622 /2015);
рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16.04.2014 (справа №2609/25136/12);
- ухвали Апеляційного суду м. Києва від 04.06.2014 (справа № 22-ц/796/7779/2014).
Так, рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.09.2012 скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22.06.2011 та ухвалу Апеляційного суду м. Києві від 16.01.2012 та у задоволенні позову ОСОБА_1 до обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», треті особи: голова правління обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» ОСОБА_9., заступник голови правління обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський», про визнання частково недійсним протоколу уповноважених членів обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» № 2 від 8 травня 2009 року та рішення правління обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» № 7 від 2 червня 2009 року відмовлено.
Рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 11.02.2013 у справі 2609/20372/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 30.05.2013, також підтверджено законність проведення Зборів уповноважених 08.05.2009 та відмовлено у задоволенні, зокрема, вимог ОСОБА_1 про визнання такими, що не відбулися, зборів 37 уповноважених представників 08.05.2009, визнання незаконним та недійсними з моменту оформлення та підписання протокол №2 від 08.05.2009 зборів 37 уповноважених кооперативу від 08.05.2009 та всі рішення, ухвалені від імені 37 уповноважених представників.
При цьому, у мотивувальній частині вказаного вище рішення зазначено, що виходячи з того, що кількісний склад членів кооперативу не був предметом спору в даній справі, твердження позивача і в цій частині не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з вказаного вище рішення, яке має преюдиційне значення, встановлено законність обрання головою правління ГБК «Олімпійський» ОСОБА_9 на загальних зборах 08.05.2009, також уповноважених кооперативу у відповідності до чинного законодавства України та згідно Статуту кооперативу, та законність проведення Загальних зборів 17.11.2007, а тому доказування не потребує та не може оспорюватися в іншому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними (протиправними) дії та бездіяльність відповідача ОГБК "Олімпійський" стосовно поширення недостовірної інформації у протоколах Загальних зборів ГБК "Олімпійський" та правління, зобов`язання відповідача відкликати вказані документи у державних органах що були подані відповідачем, як такі, що містятять недостовірну інформацію не відповідають належному способу захисту порушених прав, що визначений вимогами чинного законодавства та не призведуть до поновлення прав позивача.
Фактично, заявлені вимоги позивача направлені на оспорення фактів, які були встановлені судовоми рішення у цивільних справах, які набрали чинності, що суперечить засадам цивільного судочинства.
Разом з цим, заявлені позовні вимоги позивача в цій частині не є ефективним способом захисту та не призведуть до поновлення порушених прав позивача, оскільки вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК позивачем не заявлялась.
Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту прав позивача було б звернення до суду з вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) від 21.02.2009, 08.05.2009, 26.03.2011, 24.06.2014, де може встановлюватися факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу.
Таким чином, суд вважає, що у даній справі, позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права і його вимоги сформульовані таким чином, що у суду відсутні можливості виконати вимоги частини другої статті 5 ЦПК України і обрати спосіб захисту цього права, який би не суперечив закону.
Проаналізувавши заявлені вимоги, відповідність їх нормам матеріального права, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем ОСОБА_1 позов не містить вимог про захист порушеного права, а спрямовані на переоцінку доказів, наявних у справі та отримання рішення суду, як преюдиційного факту на спростування доказів поданих відповідачем у ряду судових справ та які у подальшому дали б можливість переглянути раніше ухвалені судові рішення, що суперечить статтям 3, 4, 5 ЦПК України, які передбачають захист в судовому порядку лише порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кожної особи у спосіб, визначений законами України.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача та зобов`язання відповідача вчинити дії слід відмовити.
Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
У постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167, 1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 296/3325/20 (провадження № 61-6408св21).
Позивач, посилаючись на вимоги ст. 1167 ЦК України, вказував, що внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у розмірі 3 719 500,00 грн.
Однак позивачем не доведено наявності усіх складових елементів для застосування правового механізму відшкодування моральної шкоди, а сааме, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди, причинного зв`язку між діями відповідача і моральною шкодою, а також наслідками.
Отже, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між стверджуваними позивачем душевними та психологічними стражданнями і протиправними діями відповідача.
Таким чином, суд вважаєа, що відсутні передбачені законом підстави для стягнення заявленої позивачем моральної шкоди з відповідача.
У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 23,1167 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський» про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20.10.2026.
Суддя: О.М. Букіна