ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2026 р. Справа№ 910/23952/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,
арбітражного керуючого Лукашука В.В.,
представника ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Орєхова А.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 22.06.2026 (суддя Чеберяк П.П.)
у справі № 910/23952/15
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" (код 21555736)
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/23952/15 відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Лукашука В.В. відмовити.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 06 липня 2026 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 в частині відмови в задоволенні скарги на арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича, визнати бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича протиправною, відсторонити арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій".
АТ «Укрексімбанк» не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та вважає дії ліквідатора Лукашука В.В. протиправною бездіяльністю. За доводами Банку, внаслідок рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2014 у справі № 755/3762/14-ц з власності боржника безоплатно вибуло майно (нежитлове приміщення площею 717,5 кв. м по вул. Панельній, 1 у м. Києві), яке становило близько 20% усіх майнових активів банкрута, на користь його співзасновника ОСОБА_1. Скаржник наголошує, що ліквідатор протиправно ігнорував чисельні письмові звернення Банку щодо вжиття заходів із повернення цього майна та не вчинив жодної процесуальної дії для захисту інтересів боржника.
Апелянт указує на неналежне виконання ліквідатором обов`язків, передбачених ст. 61 КУзПБ, що проявилося у його суто «пасивній поведінці». Зокрема, ліквідатор протягом трьох років судових розглядів не брав участі у засіданнях у справі № 755/3762/14-ц та не підтримав процесуальні дії Банку, зусиллями якого рішення від 24.03.2014 було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 20.09.2023. Крім того, подавши 19.04.2024 підсумковий звіт про ліквідацію, ліквідатор передчасно заявив про завершення процедури, попри наявність на той момент скасованого рішення та реальну можливість вжити заходів щодо повернення приміщення до ліквідаційної маси, чим порушив принцип безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого.
На переконання скаржника, висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для втручання ліквідатора є помилковими та безпідставно виправдовують його неналежну роботу. Банк додає, що ліквідатор також проігнорував факти щодо сумнівного вибуття й оренди інших частин цілісного майнового комплексу банкрута по вул. Аболмасова (Панельній), 1 у м. Києві на користь пов`язаних осіб, безпідставно повідомивши про відсутність сумнівних угод. У зв`язку з цим АТ «Укрексімбанк» вважає наявними всі передбачені ст. 28 та 61 КУзПБ підстави для визнання бездіяльності ліквідатора протиправною, скасування ухвали суду першої інстанції та відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/23952/15, розгляд справи призначено на 08.09.2026.
Арбітражний керуючий Лукашук В.В. подав відзив, у якому просив апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/23952/15 залишити без змін.
Ліквідатор вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» - безпідставною, оскільки вона лише повторює первісні вимоги та не спростовує ключових висновків суду. Станом на момент подання та розгляду скарги рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2014 у справі № 755/3762/14-ц (яким визнано право власності на спірне приміщення за іншою особою) залишалося чинним, а будь-які судові рішення про недійсність правочину, реєстраційної дії або іншої підстави вибуття майна з власності боржника, матеріали справи не містять. Тимчасове скасування цього рішення скасовано надалі судом вищої інстанції, а апеляційне провадження остаточно закрито (постанова ВС від 27.11.2025). Отже, у ліквідатора були відсутні юридичні та фактичні підстави для витребування або включення майна до ліквідаційної маси.
Скаржником не доведено складу оскаржуваної бездіяльності відповідно до ст. 61 КУзПБ. Банк обмежився загальними формулюваннями («пасивна поведінка»), не зазначивши, яку саме конкретну та обґрунтовану процесуальну або матеріально-правову дію мав вчинити ліквідатор. Принцип безсумнівної повноти дій не зобов`язує арбітражного керуючого дублювати процесуальну стратегію окремого кредитора чи ініціювати безперспективні позови, які збільшують витрати процедури. Неучасть ліквідатора в засіданнях цивільної справи (де явка не визнавалася обов`язковою, а оскарження здійснював сам Банк) та подання ним підсумкового звіту 19.04.2024 після здійснення всіх необхідних ліквідаційних заходів повністю відповідають вимогам закону та не свідчать про неналежне виконання обов`язків.
Вимога про відсторонення ліквідатора є похідною, самостійно необґрунтованою та не підкріпленою жодними доказами згідно зі ст. 28 КУзПБ. Скаржником не доведено завдання збитків боржнику чи кредиторам, конфлікту інтересів, приховування майна чи інших підстав для усунення арбітражного керуючого. Оскільки суд першої інстанції правомірно встановив відсутність протиправної бездіяльності, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та відсторонення ліквідатора повністю відсутні.
Судове засідання, призначене на 08.09.2026, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва та Київської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 призначено розгляд справи на 22.09.2026.
В судовому засіданні 22.09.2026 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.
Постановою суду від 12.10.2015, окрім іншого, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Константінова І.М.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі № 910/23952/15 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вегеру Андрія Анатолійовича та прийнято в цій частині нове рішення, яким призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича.
Постановою Верховного Суду від 16.08.2023 визнано кредиторські вимоги АТ «Укрексімбанк» на суму 830 179 698,80 грн як забезпечені заставою майна та суму судового збору у розмірі 2 436,00 грн, віднесених до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини шостої статті 61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
У листопаді 2025 року АТ "Державний експортно-імпортний банк України" подав скаргу на дії та бездіяльність ліквідатора. Скарга обґрунтована невжиттям ліквідатором заходів щодо повернення у власність боржника нерухомого майна, а саме нежитлового підвального приміщення №3 (групи приміщень 1-13), загальною площею 717,5 кв. м по вул. Панельна, буд. 1 у Дніпровському районі м. Києва, яке було предметом розгляду у справі № 755/3762/14-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності на нежитлове підвальне приміщення №3 (групи приміщень 1-13), загальною площею 717,5 кв. м по вул. Панельна, буд. 1 у Дніпровському районі м. Києва визнано за ОСОБА_1 відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2014 у справі №755/3762/14-ц.
В подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 20.09.2023 рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2014 було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2025 постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.07.2025 провадження у справі у справі №755/3762/14-ц закрито.
Постановою Верховного Суду від 27.11.2025 у справі №755/3762/14 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року залишено без змін.
Суд першої інстанції встановив, що станом на дату подання скарги відсутні будь-які судові рішення, що встановлювали б недійсність правочинів, в результаті яких майно вибуло з власності боржника, а відтак - і правові підстави, які б надавали ліквідатору можливість або обов`язок вчиняти дії щодо повернення відповідного майна до ліквідаційної маси.
Колегія суддів враховує, що станом на дату подання та розгляду скарги рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2014 у справі № 755/3762/14-ц, яким визнано право власності на приміщення за третьою особою, залишається чинним, а відтак обов`язковим до виконання.
Тимчасове скасування цього рішення суду першої інстанції згідно з постановою апеляційного суду від 20.09.2023 (надалі було скасовано Верховним Судом 22.01.2025), тобто тимчасова правова невизначеність не створює ретроспективного обов`язку ліквідатора вчиняти дії щодо повернення майна, яке за чинним рішенням суду належить іншій особі.
Слід погодитись із доводами відзиву ліквідатора, що скаржник обмежився загальними оціночними судженнями («пасивна поведінка», «непомічене майно»), не зазначивши, яку саме конкретно матеріально-правову чи процесуальну дію (з яким предметом, підставами та за наявності яких законних умов) ліквідатор був зобов`язаний вчинити.
Також прийнятними є доводи ліквідатора про те, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора не передбачає безумовного обов`язку ліквідатора ініціювати безперспективні судові процеси або підтримувати суб`єктивну процесуальну стратегію окремого кредитора. Протягом судової процедури ліквідатор діє самостійно, добросовісно та розсудливо, запобігаючи виникненню безпідставних витрат ліквідаційної процедури. Неучасть ліквідатора у засіданнях цивільної справи № 755/3762/14-ц не може вважатись бездіяльністю, оскільки його явка судом обов`язковою не визнавалася, провадження в суді касаційної інстанції здійснювалося без повідомлення учасників, а сам Банк як іпотекодержатель самостійно реалізовував захист своїх прав.
Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором у межах визначених ст. 61 КУзПБ повноважень здійснено всі необхідні заходи щодо формування ліквідаційної маси, інвентаризації, продажу майна та розрахунків з кредиторами, за наслідками чого 19.04.2024 подано підсумковий звіт та ліквідаційний баланс. Доводи апеляційної скарги цих встановлених обставин не спростовують.
Частиною 1 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, оскільки доводи скаржника зводяться до повторення скарги на дії ліквідатора, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні норм матеріального та процесуального права й не спростовують правомірних висновків суду про відсутність у діях ліквідатора складу протиправної бездіяльності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/23952/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, встановлений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 20.10.2026.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх