КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ 11-сс/824/8539/2026 Категорія: ст. 303 КПК України
ЄУН 761/40931/26 Суддя: ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2026 року,
В С Т А Н О В И Л А:
12 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2026 року, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, на підставі заяви ОСОБА_3 від 28 серпня 2026 року про вчинення кримінального правопорушення - повернута особі, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам КПК України, слід дійти висновку про повернення поданої апеляційної скарги особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, яка є мовою офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними службових обов`язків, у роботі й у діловодстві органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у судовому провадженні, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України. Держава повинна забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Таким чином, українська мова як державна є обов`язковою на всій території України у державній сфері, а також в публічних сферах суспільного життя, у тому числі у сфері освіти (абзаци восьмий - дев`ятий пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про освіту» від 16 липня 2019 року № 10-р/2019).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 (справа № 1-179/2019(4094/19)) володіти українською мовою як мовою свого громадянства - обов`язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування.
Україна є унітарною державою, в якій немає об`єктивних передумов для запровадження офіційної двомовності. Тому пропаганда або інша практична діяльність, спрямована на юридичне запровадження в Україні другої державної мови, фактичне насаджування українсько-російської двомовності в будь-якій ділянці публічного спілкування, а також проголошення діалектів української мови окремими мовами є несумісними з конституційно визначеним статусом української мови як державної.
Водночас учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення в порядку, передбаченому Законом України «Про безоплатну правничу допомогу» від 2 червня 2011 року.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 401 від 24 червня 2016 року «Про деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги», з метою забезпечення надання доступної та якісної безоплатної вторинної правової допомоги усім суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу згідно із Законом України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено залучення центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги перекладача (сурдоперекладача) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб`єктам права на таку допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі, коли зазначені суб`єкти не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або глухонімими; установлено, що перекладачі (сурдоперекладачі) залучаються для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі укладених договорів щодо надання послуг перекладу, у тому числі з фізичними особами-підприємцями/юридичними особами, згідно з вимогами цивільного законодавства.
Однак, ОСОБА_3 наведені вимоги закону не дотримані та апеляційна скарга викладена іноземною - російською мовою.
Положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами та доповненнями) передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18, апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену не українською мовою, особі, яка її подала.
Враховуючи наведене, те, що подана ОСОБА_3 апеляційна скарга викладена не державною мовою, суддя-доповідач доходить висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її оголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2