ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року
Справа №160/25872/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича, приватного нотаріуса міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання незаконними постанови, викогнавчого напису, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
24.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича, приватного нотаріуса міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни, в якій позивач просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів ВП № 68297428 від 24.07.2024.
- визнати незаконним виконавчий напис № 1895 від 23.11.2021 року.
- притягти до відповідальності за незаконні дії приватного виконавця Лисенко Юрія Олександровича.
- притягти до відповідальності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяну Миколаївну.
- направити ухвалу до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з приводу позбавлення ліцензії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяну Миколаївну за грубі порушення.
- направити ухвалу до органів досудового розслідування щодо притягнення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяну Миколаївну за грубі порушення відповідно до статей 364 та 382 КК України.
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків стягнути на мою користь з приватного виконавця ОСОБА_2 кошти в розмірі 72 427 грн. 84 коп., із них : - моральна шкода -- 36 427 грн. 24 коп; - майнова шкода -- 36 427 грн. 24 коп;
- позбавити права займатися діяльністю приватного виконавця Лисенко Юрія Олександровича відповідно до ст. 44 Закону України « Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ».
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків стягнути на мою користь з приватного нотаріуса Гончаренко Тетяни Миколаївни кошти в розмірі 72 427 грн. 84 коп., із них: - моральна шкода -- 36 427 грн. 24 коп; - майнова шкода - 36 427 грн. 24 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від суддями від 24.08.2026 дану справу передано на розгляд судді Царіковій О.В.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Відтак, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об`єктивного обов`язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлені позивачем пов`язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов`язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов`язаність між собою.
Так, як було вказано вище, предметом позову у даній справі є оскарження постанов відповідачів, які стосуються арештів коштів позивача.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про те, що підстави позову (обставини прийняття відповідачами спірної постанови та вимоги позивача стосовно направлення ухвали до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з приводу позбавлення ліцензії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяну Миколаївну за грубі порушення, направлення ухвали до органів досудового розслідування щодо притягнення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за грубі порушення відповідно до статей 364 та 382 КК України, позбавлення права займатися діяльністю приватного виконавця ОСОБА_2 відповідно до ст. 44 Закону України « Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів») є різними, оскільки спірна постанова про арешт коштів боржника приймалася відповідачами під час здійснення виконавчого провадження (або під час вчинення заходів примусового виконання судового рішення / рішення іншого органу).
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», накладення арешту на грошові кошти є однією з основних процесуальних дій, яку державний або приватний виконавець вчиняє в межах конкретної виконавчої справи для забезпечення стягнення боргу.
Тобто, предметом даної позовної заяви є вимоги, які виникли з різних підстав та які, відповідно, підтверджуються (обґрунтовуються) різними доказами. При цьому, задля з`ясування правомірності кожного з оскаржуваних рішень є необхідним з`ясування значного обсягу обставин за укладеними договорами з різними контрагентами, із дослідженням доказів щодо виконання кожного окремого договору, що, вочевидь, свідчить про індивідуальний предмет доказування в залежності від умов укладених договорів.
Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.
Крім того, сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.
При цьому, суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.
Таким чином позивачу слід надати до суду уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України та в якій зазначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича, приватного нотаріуса міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання незаконними постанови, викогнавчого напису, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України та в якій зазначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова