ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 140592582

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 560/22243/25

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах Хмельницької міської ради до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування паспорту прив`язки, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №560/22243/25 за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської територіальної громади в особі Хмельницької міської ради до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування паспорта прив`язки, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 31.12.2025 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що 10.03.2023 Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради ФОП ОСОБА_1 видано паспорт прив`язки №170/298 на павільйон площею 96,0 кв. м біля будинку №2/1А по вул. Вінницькій у м. Хмельницькому, строк дії якого продовжено до 12.03.2026.

Позивач вважає такий паспорт прив`язки протиправним, зокрема у зв`язку з невідповідністю площі споруди вимогам законодавства щодо тимчасових споруд.

Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що прокурором пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

На думку відповідача, підстави для звернення прокурора до суду виникли не пізніше 15.05.2025, оскільки на цю дату прокуратура вже звернулася до Господарського суду Хмельницької області у справі №924/461/25 із вимогами, пов`язаними, зокрема, зі скасуванням спірного паспорта прив`язки.

Прокурор подав заперечення проти клопотання.

У запереченнях прокурор зазначає, що попереднє звернення до господарського суду у справі №924/461/25 було зумовлено об`єднанням вимог з міркувань процесуальної економії, а після вирішення питання юрисдикції прокуратура з`ясовувала, чи є паспорт прив`язки чинним.

Зокрема, прокурор посилається на відповідь Управління від 19.11.2025, відповіді Хмельницької міської ради від 25.11.2025 та 09.12.2025, а також на повідомлення компетентного органу в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Позов до адміністративного суду подано 30.12.2025.

Дослідивши клопотання відповідача, заперечення прокурора, матеріали справи, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З аналізу наведених вище норм убачається, що залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду є наслідком, який може бути застосований лише після надання позивачу процесуальної можливості подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави, які, на його думку, підтверджують поважність причин пропуску строку чи відсутність такого пропуску.

Частина перша статті 123 КАС України визначає загальний строк для подання відповідної заяви, тоді як у разі виявлення недоліків позовної заяви після відкриття провадження у справі застосовується також частина тринадцята статті 171 КАС України, яка передбачає строк для усунення недоліків, що не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі №640/5645/19 сформулював правовий висновок, що правила процесуального закону щодо надання позивачу можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропуску строку слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження.

Аналогічний підхід викладений у постановах Верховного Суду, наприклад, від 31.01.2023 у справі №640/18309/21, від 13.06.2024 у справі №520/8938/23, від 02.07.2024 у справі №480/9116/23, від 04.12.2025 у справі №320/6144/25 та від 18.03.2026 у справі №320/40240/24.

У цих постановах Верховний Суд виходив із того, що залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачу процесуальної можливості подати заяву про поновлення такого строку або навести інші підстави поважності його пропуску є передчасним.

Верховний Суд також зазначив, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондуються з приписами частини третьої статті 123 КАС України у випадку, коли питання пропуску строку виявлено після відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання строку звернення до суду у справах за позовами прокурора, суд також враховує частини третю, четверту статті 53 КАС України та частини третю, четверту статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з частиною третьою статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 вказаного Закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У постанові від 05.07.2023 у справі №380/15396/22 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі звернення прокурора з позовом в інтересах держави положення частини другої статті 122 КАС України слід застосовувати з урахуванням вимог частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Тобто для визначення початку перебігу строку звернення до суду має значення не лише обізнаність прокурора про наявність певного акта чи дії, а й момент виникнення у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 14.01.2026 у справі №320/10031/24, з урахуванням висновків у постановах від 23.08.2023 у справі №380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі №340/3868/23 та від 18.02.2025 у справі №320/10110/24, зазначив, що дата отримання прокурором окремих документів і результати їх опрацювання не завжди змінюють момент, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави; така дата може свідчити лише про час, коли прокурор почав реалізовувати свої повноваження.

Разом із тим, у постанові від 12.02.2026 у справі №240/23099/24 Верховний Суд звернув увагу, що прокурор не є учасником відповідних матеріальних правовідносин, а тому початок перебігу строку звернення прокурора до суду не може автоматично визначатися лише з моменту оприлюднення або існування оспорюваного акта.

Початок перебігу строку має визначатися з урахуванням того, коли прокурор об`єктивно отримав або міг отримати достатні матеріали, що підтверджують ознаки протиправності акта та підстави для представництва.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідач обґрунтовує пропуск строку тим, що, на його думку, прокурор не пізніше 15.05.2025 був обізнаний зі спірним паспортом прив`язки та підставами його оскарження, оскільки звернувся до Господарського суду Хмельницької області у справі №924/461/25 із вимогою, що стосувалася, зокрема, скасування цього паспорта.

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не можуть бути відхилені без перевірки, оскільки стосуються дотримання строку звернення до адміністративного суду.

У той же час, такі доводи самі по собі не дають підстав для негайного залишення позову без розгляду без попереднього надання прокурору можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду або письмові пояснення щодо відсутності його пропуску.

Суд також враховує, що у поданих запереченнях прокурор заперечує сам факт пропуску строку та обґрунтовує свою позицію моментом з`ясування чинності паспорта прив`язки, отриманням листів компетентних органів і дотриманням процедури, передбаченої статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, подані прокурором заперечення спрямовані насамперед на спростування доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду.

Оскільки питання можливого пропуску строку порушене після відкриття провадження, суд вважає за необхідне надати прокурору процесуальну можливість подати окрему заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або додаткові письмові пояснення з доказами щодо відсутності такого пропуску.

За таких обставин, суд не вирішує на цій стадії остаточно питання про поважність або неповажність причин можливого пропуску строку звернення до суду, а також не надає остаточної оцінки доводам сторін щодо початку перебігу такого строку.

Суд доходить висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є передчасним, а позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням прокурору строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав і доказів поважності причин його пропуску або письмових пояснень з доказами щодо відсутності пропуску такого строку.

А саме: є необхідним надати позивачу - Керівнику Окружної прокуратури міста Хмельницького - п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання до суду одного з таких документів: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску та доказів на підтвердження їх поважності; письмових пояснень із доказами щодо відсутності пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 171, 240, 242, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про залишення позову без розгляду - відмовити повністю.

Позовну заяву Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської територіальної громади в особі Хмельницької міської ради - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неподання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або письмових пояснень щодо відсутності пропуску такого строку, а також якщо за наслідками оцінки поданих документів суд дійде висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, позов може бути залишений без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя

Є.В. Печений