Справа № 490/6819/26
Провадження № 11-сс/812/780/26
Головуючий суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючої- судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2026 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність Миколаївської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 30 червня 2026 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Миколаївської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 30 червня 2026 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати .
Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що участі в судовому засіданні він не приймав, оскаржувану ухвалу суду отримав 29.08.2026, апеляційну скаргу уперше направив – 04.09.2026, тому строк оскарження не пропустив.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що 30.06.2026 він подав до Миколаївської окружної прокуратури заяву про внесення відомостей до ЄРДР відносно слідчого ВП №5 МРУП ГУП в Миколаївській області. Однак уповноважені особи Миколаївської окружної прокуратури листом повідомили, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР за доводами викладеними у скарзі заявника не вбачається.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
30.07.2026 р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність Миколаївської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 30.06.2026.
Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя вважав, що уповноважені Миколаївської окружної прокуратури, отримавши заяву дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та надали обґрунтовану відповідь. Слідчий суддя погодився із відсутністю підстав для внесення відомосте до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 30.06.2026.
Позиції учасників судового провадження.
Заявник ОСОБА_6 про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, до суду не з`явився. В свої скарзі просив проводити судовий розгляд без його участі, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Прокурор про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, до суду не з`явився, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали, надані судом, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Верховний Суд України.
Як убачається з матеріалів судового провадження, оскаржувану ухвалу постановлено без виклику ОСОБА_6 , копію оскаржуваного рішення, згідно пояснень заявника, він отримав 29.08.2026 р., а апеляційну скаргу направив уперше 04.09.2026 р., яка ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року повернута заявнику у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутності клопотання про його поновлення.
30.09.2026 ОСОБА_6 повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2026 року, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що заявник оскаржувану ухвалу слідчого судді отримав рекомендованим листом 29.08.2026, а тому вважає, що строк він не пропустив.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Статтею 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно ч. 3 ст.115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Окрім того, ч. 7 ст.115 КПК України передбачає, що при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Оскаржуване рішення ухвалено 14 серпня 2026 року без участі заявника.
Копію ухвали слідчого судді від 14 серпня 2026 направлено заявнику ОСОБА_6 листом за № 490/6819/26 від 14.08.2026.
При цьому, у своїй скарзі заявник вказує, що оскаржувану ухвалу слідчого судді він отримав 29.08.2026.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2026 року у справі № 490/6819/26, провадження №1-кс/490/3213/26, надіслано до Реєстру 14.08.2026 та надано загальний доступ 17.08.2026.
За таких обставин, з урахуванням положень ч. 3 та ч. 7 ст.115, п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, заявник мав право на апеляційне оскарження протягом п`яти днів з дня отримання ним копії рішення слідчого судді, тобто до 03 вересня 2026 року.
Однак, апеляційна скарга подана уперше 04 вересня 2026 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого п. 3 ч. 2 ст.395 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поважними причинами необхідно вважати лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими фактичними даними.
Однак, апелянт не навів жодних поважних причин пропуску значного строку на оскарження, не долучив ніяких документів на підтвердження своїх доводів.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, у рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За такого, суд не знаходить підстав для поновлення строку ОСОБА_6 на апеляційне оскарження ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2026 року.
Керуючись ст. ст. 117, 376, 395, 426, 532 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити заявнику ОСОБА_6 в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2026 року.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_7